Розглянуто ключові тренди трансформації впливу РФ в державах Центральної Азії протягом 2024 р.
Висновки
Росія й надалі намагається зберегти свій стратегічний вплив у регіоні Центральної Азії, зосереджуючись на використанні енергетичних та військово-політичних інструментів.
Пов’язані з повномасштабним вторгненням в Україну міжнародні іміджеві та економічні втрати РФ, зменшення її ролі як глобальної потуги та донора безпеки в Центральній Азії змусили держави регіону активізувати диверсифікацію відносин з іншими світовими акторами.
У відносинах між РФ та державами Центральної Азії (ЦА) протягом 2024 р. сформувалися тенденції до трансформації, зумовлені тим, що непевне положення Росії посилюється, а її можливості й надалі зберігати свій геополітичний вплив зменшуються. Основні зусилля РФ у цьому контексті зосереджені в паливно-енергетичній та безпековій сферах.
Паливно-енергетична сфера
Росія намагається зберігати активну роль на ринку експорту природного газу та в розвитку атомної енергетики в державах Центральної Азії. Генерація додаткової електроенергії є одним із чинників, від яких залежать подальша підтримка економік регіону та соціально-економічна стабільність на фоні стрімкого демографічного зростання, що спостерігається в центральноазійських державах.
Разом із Туркменістаном РФ стала основним постачальником газу до Узбекистану через газотранспортну систему. Протягом І півріччя 2024 р. експорт із цих країн збільшився в 4,9 раза і становив близько 984 млн дол. США [1]. Попри те, що активний розвиток постачань на центральноазійський ринок не компенсує значних втрат Газпромy через блокування доступу на ринок ЄС та невдалі спроби диверсифікації за рахунок Китаю, експорт газу стає потенційним чинником російського політичного впливу в ЦА, зокрема екстраполяції напрацьованих механізмів цінового тиску на уряди держав регіону.
У 2024 р. значно активізувалися процеси, пов’язані з розвитком проєктів із атомної енергетики за фактичною чи потенційною участю Росатомy та дочірніх компаній. Так, у жовтні 2024 р. розпочалося будівництво АЕС в Узбекистані, міждержавних та міжвідомчих домовленостей про яке було досягнено ще в перші роки керівництва чинного президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва. Крім того, російський уряд, навіть попри ризики сейсмічної активності, веде переговори з Узбекистаном та Киргизстаном про розміщення в цих країнах малих атомних реакторів. Зокрема, представники корпорації «Росатом» обговорюють з урядом Киргизстану можливість постачання реакторів РІТМ-200Н загальною потужністю 330 МВт (Киргизстан офіційно не підтвердив цих консультацій, але парламент країни прийняв рішення про відновлення дозволу на розробку родовищ уранової руди) [2]. У жовтні того ж року на референдумі в Казахстані більшість населення (понад 71 %) позитивно висловилася про будівництво АЕС на території держави. Згідно з рішенням казахстанського уряду, за позитивного результату референдуму назва потенційної компанії, котра здійснюватиме будівництво станції, не розголошуватиметься [3].
Водночас уведені на початку 2025 р. санкційні обмеження щодо керівництва та окремих дочірніх компаній Росатомy в подальшому можуть обмежити фактичні можливості діяльності російської корпорації в державах Центральноазійського регіону, що, своєю чергою, може їх спонукати до активнішої взаємодії з іншими великими компаніями, зокрема із Франції та Південної Кореї.
Проблеми регіональної безпеки
Після того як в Афганістані 2021 р. до влади повернувся Талібан, безпекова ситуація в ЦА не зазнала кардинального погіршення. Керівництво держав регіону, окрім Таджикистану, де-факто визнало новий афганський уряд. Прем’єр-міністр Узбекистану першим серед глав центральноазійських урядів у вересні 2024 р. відвідав Афганістан. Незважаючи на низку інцидентів (зокрема, спроб уряду Талібану без узгодження із сусідніми державами побудувати канал Куш-Тепа, котрий дозволив би збільшити відведення води з річки Амyдар’ї до Афганістану, що одночасно зменшувало б доступ Узбекистану й Туркменістану до водних ресурсів), держави регіону намагаються досягти щільнішої економічної взаємодії з новою афганською владою та прагнуть урегулювати суперечки політико-дипломатичним шляхом. Вони також зацікавлені в співпраці з талібами щодо протидії терористичній організації «Ісламська держава Хорасанy», що діє переважно на півночі Афганістану, до лав якої регулярно рекрутуються громадяни центральноазійських країн (насамперед Таджикистану та Узбекистану) [4].
Інституційна слабкість та брак необхідних технологічних і кадрових ресурсів змушує держави Центральної Азії і надалі надавати пріоритет двосторонній та багатосторонній співпраці з Росією. Водночас керівництво цих країн намагається диверсифікувати співробітництво з РФ активнішою взаємодією з іншими позарегіональними гравцями – Туреччиною, Китаєм, США.
Те, що РФ зосереджує основні військово-стратегічні та військово-політичні ресурси й зусилля на повномасштабній війні проти України, поступово знижує роль та значення Росії як донора безпеки в ЦА. Потенційні конфлікти між державами – членами ОДКБ суттєво послабили довіру до цієї організації як до ефективного механізму забезпечення безпеки та протистояння зовнішнім загрозам. Розширення Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та значні внутрішні розбіжності завадили ШОС стати гарантом інституціоналізації та зміцнення колективної безпеки в Центральній Азії.
Усе це формує потенційний вакyyм безпеки в Центральноазійському регіоні. Додатковими чинниками в цьому процесі стали сycпільно-політична реакція держав ЦА на зростання рівня ксенофобії в Росії, особливо після терористичного акту в торговельному центрі «Крокyс» (щоправда, це не призвело до погіршення двосторонніх відносин між Таджикистаном і Росією [5]) та відмова російського керівництва надавати допомогу режиму Башара Асада в Сирії, що стало однією з причин його повалення (серед представників опозиційних сил були також вихідці з держав ЦА).
__________________________________________________________________________
[1] Див.: URL: https://www.spot.uz/ru/2024/08/21/impex-balance/
[2] Див.: URL: https://eurasianet.org/russia-pressing-central-asian-states-to-embrace-…
[3] Див.: URL: https://eurasianet.org/russia-pressing-central-asian-states-to-embrace-…
[4] Murtazashvili J. B., Umarov T. Nobody’s Backyard: A Confident Central Asia. Carnegie Endowment for International Peace. 2024. Sept. 5. URL: https://carnegieendowment.org/research/2024/09/nobodys-backyard-a-confi…;
[5] Umarov T. Moscow Terror Attack Spotlights Russia-Tajikistan Ties. Carnegie Endowment for International Peace. 2024. March 28. URL: https://carnegieendowment.org/russia-eurasia/politika/2024/03/moscow-te…;
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: