19-21 травня ц.р. в Хіросімі (Японія) відбувся черговий саміт лідерів країн «Групи семи» (G7 - США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Канада), значна частина порядку денного якого була присвячена підтримці України у її боротьбі в «незаконній, невиправданій і неспровокованій агресивній війні», розв’язаній РФ.
Висновки:
- Ухвалені рішення та продемонстровані наміри лідерів G7 свідчать про відсутність «втоми від України», незважаючи на поширення відповідних наративів у інформаційному просторі, насамперед Європи. Всебічна підтримка України триватиме, її призначення, обсяги і терміни постачання залишатимуться предметом постійного діалогу з українською владою, а новим трендом у сфері надання допомоги стала поява довших горизонтів планування, коли короткострокові зобов’язання замінюються багаторічними програмами підтримки.
- Основою для переговорів та майбутнього мирного врегулювання провідні держави світу визнають саме позицію України, ключовими моментами якої є повне і беззастережне виведення російських військ з міжнародно визнаної території України, покарання за військові злочини, відшкодування завданих збитків. Це свідчить про остаточну відмову від сценарію «заморожування українського конфлікту», вигідного російській стороні.
- Подальше посилення санкцій проти РФ одночасно підкреслює потребу переконати треті країни (зокрема КНР, Індію, ПАР) якщо не приєднатися до санкційного режиму, то, принаймні, обмежити співпрацю з Росією. Це підкреслює важливість зустрічей президента України В.Зеленського в рамках чергового саміту Ліги арабських держав (19 травня ц.р.) та на полях G7 із прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді та президентом Індонезії Джоко Відодо.
- Агресія РФ проти України висвітлила небезпечну тенденцію використання життєво необхідних ресурсів як зброї (to weaponize economic dependencies), т.зв. «вепонізація» енергетики та продовольства. Зусилля світових лідерів спрямовуватимуться на недопущення використання енергетичної та інших економічних залежностей для політичного шантажу.
- Важливим моментом саміту стала дипломатична гра Японії, яка вдало використала участь українського президента в роботі саміту, щоб підкреслити ідею «неподільності» безпеки в Європі та в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також привернути увагу західних союзників до загроз, які становлять військові та економічні амбіції Китаю.
- Жорстка заява G7 щодо Китаю свідчить про готовність держав-членів надавати взаємну підтримку, аби не допустити негативного для них балансу сил у двосторонніх відносинах.
Одним з центральних документів зустрічі стала спільна заява лідерів держав G7 по Україні [1] , основними тезами якої є такі:
- мир в Україні не може бути досягнутий без повного і безумовного виведення російських військ; підтверджено фінансову, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку і допомогу Україні «стільки, скільки буде потрібно»; триватиме запровадження подальших санкцій і заходів для збільшення витрат для Росії та тих, хто підтримує її військові зусилля;
- безвідповідальна ядерна риторика Росії, підрив режимів контролю над озброєннями та заявлені наміри розміщення ядерну зброю в Білорусі є небезпечними і неприйнятними; загроза застосування ядерної зброї, не кажучи вже про будь-яке її застосування в контексті агресії проти України є неприпустимими; висловлено глибоку стурбованість у зв’язку з вкрай безвідповідальним захопленням і мілітаризацією Росією Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС);
- підтверджено повну підтримку відновленню і реконструкції України, зокрема її критичної інфраструктури й енергетичного сектору; особлива увага приділятиметься гуманітарному розмінуванню та забрудненням, пов’язаними з війною (war-related debris and pollution management);
- важливим аспектом допомоги залишається підтримка зусиль у боротьбі з корупцією та реформування системи правосуддя, що сприятиме належному управлінню та покращить довіру інвесторів;
- підкреслено єдність у санкційній політиці щодо РФ, з метою підірвати здатність Росії здійснювати агресію; заявлено про подальше обмеження «доступу Росії до наших економік», розширення дій щодо обмеження російського експорту та імпорту технологій та обладнання, критично важливих для російської «військової машини»; триває робота із третіми країнами щодо їхнього приєднання до обмежувальних заходів G7 та недопущення підтримки ними військових зусиль РФ;
- міжнародні зусилля спрямовуватимуться на подальше скорочення доходів РФ для фінансування її незаконної агресії - шляхом обмеження енергетичних прибутків та майбутніх видобувних можливостей; це стосуватиметься не лише енергоносіїв, але й експорту металів, алмазів та інших видобувних ресурсів;
- РФ має оплатити довгострокову реконструкцію України, у зв’язку з цим зусилля спрямовуватимуться на пошук, заморожування, арешт та вилучення активів, що потрапили під санкції у зв’язку з агресією, а суверенні активи РФ залишаться «нерухомими», доки Росія не компенсує збитки, завдані Україні;
- Росія має понести відповідальність за напади на цивільне населення і критично важливу цивільну інфраструктуру; світові лідери підтверджують зобов’язання притягнути винних до відповідальності, зокрема через механізми Міжнародного кримінального суду (МКС);
- держави G7 зобов’язуються надавати підтримку країнам, що постраждали внаслідок російської агресії проти України; вепонізація продовольства (weaponization of food) Росією посилила гуманітарні кризи та загострила ризики глобальної продовольчої безпеки до безпрецедентного рівня; для подолання цих наслідків експорт української сільськогосподарської продукції, в тому числі через Шляхи солідарності Україна-ЄС та в межах Чорноморської зернової ініціативи (BSGI), всіляко підтримуватиметься.
Доцільно зауважити на дипломатичній майстерності Японії не лише як організатора і приймаючої сторони саміту G7. Зосередження значної частини порядку денного саміту на Україні, організація візиту українського президента та низки його зустрічей з лідерами держав, що не є членами «антиросійської коаліції» (Індія, Індонезія тощо) дозволяє зробити припущення щодо намірів Токіо пов’язати проблему війни в Україні із ризиками військової атаки на Тайвань. Присутність президента України на заході за участю голів держав Індо-Тихоокеанського регіону є не лише можливістю поглибити розуміння ситуації в Україні, а й підкреслити ідею прем'єр-міністра Японії Фуміо Кісіди про «неподільність» безпеки у Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні [2].
У другий день роботи саміту було ухвалено низку ключових документів, які свідчать про надзвичайну насиченість порядку денного та характер зустрічі, що вочевидь вийшла за межі протокольного заходу високого рівня.
Крім вищезгаданої заяви по Україні, було ухвалено:
- «Хіросімське бачення ядерного роззброєння», де закликають до продовження процесу скорочення ядерних арсеналів, критикують рішення РФ про розміщення ядерної зброї в Білорусі та засуджують її «безвідповідальну ядерну риторику». КНДР ніколи не отримає статус ядерної держави в рамках ДНЯЗ, від неї вимагають утримуватися від провокативних дій у вигляді ядерних випробувань і запусків балістичних ракет, санкції проти Пхеньяну залишатимуться в силі до припинення його ракетно-ядерної програми.
- «Заяву про економічну стійкість і безпеку», яка застерігає проти тенденції до «вепонізації» торгівлі, використання економічного примусу і торгових обмежень як політичного інструменту;
- «План дій щодо економіки чистої енергії», в якому узгоджено прискорення відмови від викопного палива, стимулювання промисловості до переходу на «чисту енергію», створення стійких ланцюгів постачання, використання торгівельної політики як інструменту декарбонізації тощо.
- «План дій щодо стійкої глобальної продовольчої безпеки», що передбачає термінове реагування на нинішню кризу продовольчої безпеки, підготовку та запобігання майбутнім кризам продовольчої безпеки, реалізацію стійкої глобальної продовольчої безпеки та доступність харчування для всіх.
Загальне Комюніке зустрічі лідерів держав G7 [3] є фактичним узагальненням положень, докладно викладених у вищенаведених заявах, тому доцільно акцентуватися на його окремих тезах, зокрема, присвячених відносинам з Китаєм.
Лідери G7 прагнуть «конструктивних і стабільних» відносин з Китаєм, визнаючи його вплив у міжнародному співтоваристві, розмір китайської економіки, та спільний інтерес у подоланні глобальних викликів.
Політичні підходи G7 не спрямовані на обмеження чи перешкоджання економічному розвитку Китаю, проте досягнення економічної стійкості вимагає зменшення ризиків і диверсифікації, а отже планується зменшення надмірної залежності (від Китаю) у критично важливих ланцюгах постачання.
Зазначено занепокоєння зростаючими загрозами з боку Китаю та розкритиковано використання «економічного примусу» та інших «неринкових політичних практик», мілітаризацію Південно-Китайського та Східного морів, «втручання», спрямоване на підрив безпеки дипломатів, цілісності демократичних інститутів та економічного процвітання.
У комюніке лідери G7 висловили стурбованість ситуацією з правами людини в Китаї, включно з Тибетом і Сіньцзянем, вказали на необхідність дотримуватися зобов’язань щодо прав, свобод та високого ступеню автономії Гонконгу.
Китай закликали натиснути на РФ задля припинення військової агресії та «негайного, повного і беззастережного виведення військ з України».
Показовою є різка реакція КНР на підсумкову заяву саміту, китайський МЗС різко засудив її, назвавши спробою дискредитувати і атакувати Китай: «Ніхто не повинен недооцінювати рішучість і здатність китайського народу захищати суверенітет і територіальну цілісність Китаю» [4]. Також наразі КНР жодним чином не відреагувала на заклик G7 використати свій вплив на Росію, щоб змусити Москву вивести війська з України.
У МЗС РФ заявили, що рішення саміту носять антиросійський і антикитайський характер, підсумками зустрічі є політизовані рішення, спрямовані на «накреслення розподільчих ліній щодо різних держав», засудили лідерів Великої сімки за те, що вони не дозволяють іншим країнам розвивати відносини з РФ і Китаєм та підкреслили «незворотню деградацію» G7 [5].
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] G7 Leaders’ Statement on Ukraine. May 19, 2023. URL: https://www.g7hiroshima.go.jp/documents/pdf/230519-01_g7_en.pdf
[2] Volodymyr Zelenskyy confronts Vladimir Putin’s enablers at G7 summit. The Financial Times. May 20, 2023. URL: https://www.ft.com/content/d9548d0b-431c-4570-90b5-a72861028ded
[3] G7 Hiroshima Leaders’ Communiqué. May 20, 2023. URL: https://www.g7hiroshima.go.jp/documents/pdf/Leaders_Communique_01_en.pdf
[4] Пекін назвав заяву лідерів G7 атакою і “нахабним втручанням у внутрішні справи Китаю”. URL: https://ukrainian.voanews.com/a/pekin-nazvav-zajavu-g7-atakoju/7101954…
[5] О "Группе семи". МИД России. May 21, 2023. URL: https://telegra.ph/G7-05-21
Експертна аналітика в форматі pdf: