«Європейський досвід енергозбереження як інструмент попередження енергетичної бідності. висновки для України». Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

Для забезпечення доступу вразливих категорій споживачів до найважливіших енергетичних послуг та максимізації вигод від лібералізації енергетичного ринку, у рамках членства в Енергетичному співтоваристві регламентується здійснювати заходи для стимулювання енергоефективності в усіх житлових приміщеннях, розробити національні плани дій або інші належні рамки з метою запобігання енергетичної бідності.

 

На сьогодні основні засади з попередження енергетичної бідності визначено у Директивах Європейського Союзу та представленому офіційному повідомленні Європейської Комісії Четвертого енергетичного пакету «Чиста енергія для європейців». Положення передбачають зосередити увагу на заходах з підвищення енергоефективності житлових будівель вразливим споживачам енергоресурсів водночас із заохоченням їх до активної участі в зменшенні витрат, спираючись на чітку, своєчасну та достовірну інформацію про витрати енергоресурсів та моніторинг заощаджень.

 

В Україні головним чином здійснюються заходи з попередження енергетичної бідності на основі надання безповоротної адресної державної соціальної допомоги. У той же час реалізація заходів з підвищення енергоефективності вразливих споживачів енергоресурсів здійснюється в незначних обсягах на основі реалізації державної програми «теплі кредити».

 

З урахуванням визначених тенденцій, підготовлені рекомендації Міністерству соціальної політики України, Міністерству фінансів України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження України що стосуються розробки програми термомодернізації для індивідуальних житлових будинків в межах роботи Фонду енергоефективності; впровадження частки заходів з енергоефективності на пріоритетній основі у домогосподарствах, які потерпають від енергетичної бідності; заохочення вразливих споживачів до активної участі спираючись на своєчасну та достовірну інформацію про витрати енергоресурсів та моніторинг заощаджень. Запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення політики у цій сфері.