"Іноземний досвід протидії тероризму: висновки для України". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

В аналітичній записці досліджено досвід антитерористичної діяльності міжнародних і регіональних організацій, а також відповідної державної політики низки країн. Виявлені актуальні тенденції у боротьбі з тероризмом з огляду на зростання рівня терористичної загрози, формування нових викликів національній та міжнародній безпеці. Обґрунтовані пропозиції щодо необхідності вжиття в Україні низки заходів з метою посилення спроможностей держави у запобіганні й протидії відповідній злочинній діяльності, мінімізації її наслідків. 

 

ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ: ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

 

Терористична загроза в світі знаходиться нині на досить високому рівні. Від неї потерпають як країни, в яких тривають збройні конфлікти (передусім на Близькому Сході та в Африці), так і країни Заходу, які до останнього часу вважалися цілком безпечними з огляду на розвинену систему правоохоронних органів і спецслужб. Протидіяти цій загрозі стає все важче. Міжнародний тероризм – це явище, що не має географічних кордонів і становить небезпеку не лише для окремих країн, а й ставить під сумнів стійкість міжнародного правопорядку і його спроможність протистояти викликам з боку міжнародних терористичних організацій і квазідержавних утворень, які претендують на самостійну роль у системі міжнародних відносин.

 

Нові тенденції у розвитку міжнародного тероризму створюють додаткові виклики для національної і міжнародної безпеки і потребують належного реагування. З огляду на це, заходи з удосконалення антитерористичної політики і боротьби з тероризмом як на національному, так і на міжнародному рівнях мають носити перманентний характер навіть за умов низького рівня відповідної загрози. На даний час, зусилля багатьох країн спрямовані на посилення захисту від терористичної загрози.   

 

Аналіз антитерористичної діяльності міжнародних і регіональних організацій, а також державної політики низки країн світу дозволяє виокремити актуальні тенденції протидії тероризму.

 

1. Посилення міжнародної взаємодії і обміну інформацією між країнами з питань боротьби з тероризмом.

12 грудня 2016 року на засіданні Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй було прийнято резолюцію № 2322 (одним з авторів є Україна), яка закликає держави до укріплення та розширення міждержавної взаємодії та взаємодопомоги у сфері боротьби з тероризмом, обміну інформацією щодо терористичних організацій та бойовиків-терористів, включаючи їх біометричні та біографічні дані. У документі також зазначається важливість співробітництва між судовими та правоохоронними органами щодо розслідування злочинів, пов’язаних з тероризмом.

 

Прикладом тривалої співпраці з питань протидії тероризму є взаємодія США з країнами Європейського Союзу (передусім Францією, Німеччиною та Великою Британією), яка розширюється з 2001 року, коли адміністрація Джорджа Буша-молодшого підписала ключову угоду з поліцейською службою ЄС (Європол). Угода надала можливість здійснювати обмін стратегічною та технічною інформацією з питань протидії тероризму, відмивання грошей, протиправної торгівлі наркотиками, ядерними, радіологічними речовинами та людьми. У 2002 році додаткова угода між Європолом та компетентними органами США дозволила обмінюватись персональними даними підозрюваних осіб, а також запровадила інститут офіцерів зв’язку. З того часу взаємодія ЄС та США розширюється та охоплює також питання протидії фінансуванню тероризму, нелегальній міграції, іноземним бойовикам-терористам. Також було спрощено процедури екстрадиції та посилено правову взаємодію (наприклад, запроваджено практику роботи об’єднаних слідчих груп або проведення відеоконференцій за конкретними кримінальними провадженнями).

 

В лютому 2015 року відповідні служби США підписали дві нових угоди з Європолом щодо протидії нелегальній міграції та іноземним бойовикам. Це забезпечило платформу для обміну інформацією щодо осіб, які забезпечують вербування та переправлення іноземних бойовиків, а також джерел їх фінансування.

 

2. Посилення взаємодії та обміну інформацією з питань протидії тероризму між уповноваженими органами на національному рівні.

У ЄС вжито низку заходів, спрямованих, у першу чергу, на підвищення ефективності взаємодії та обміну інформацією між національними спеціальними та поліцейськими службами, а також посилення прикордонного контролю. У 2016 році на основі інформації Антитерористичної групи (м. Гаага) створено єдину базу даних, до якої в режимі реального часу мають доступ понад 20 європейських спецслужб. Розроблено та заплановано реалізацію пілотного проекту щодо автоматизованого обміну даними між правоохоронними органами країн-членів ЄС щодо осіб, які мають судимість. Крім цього, активізується робота з введення в дію Європейської інформаційної системи авторизації подорожей.

 

3. Посилення профілактики тероризму, у т.ч. протидія радикалізації.

В багатьох країнах запроваджено та виконуються спеціалізовані програми, спрямовані на недопущення поширення у суспільстві екстремістських поглядів, запобігання втягування молоді до участі у терористичних організаціях, застосовуються процедури амністії окремих осіб, які брали участь в терористичній діяльності, та адаптації їх до мирного співіснування. Нещодавно було призначено нового спецпредставника ОБСЄ, який буде опікуватись координацією з обміну набутого досвіду за результатами реалізації таких програм 57 країнами, що входять до цієї організації.

 

Все більше країн звертає увагу на можливість радикалізації людей у місцях позбавлення волі. Так, з метою запобігання цій загрозі в КНР нині розглядається питання щодо ізолювання засуджених терористів від інших в'язнів. В РФ опрацьовується питання створення спеціалізованих тюрем для недопущення вербування інших засуджених і поширення серед них радикальної ідеології.

 

4. Використання державними органами нових технологій боротьби з тероризмом.

З огляду на активне використання терористичними організаціями Інтернету та соціальних мереж для пропаганди та вербування нових послідовників, планується створення Європейського центру боротьби з тероризмом та радикалізацією в Інтернеті. Він має стати елементом існуючого при Європолі довідкового бюро в мережі Інтернет. При МВС Чехії нещодавно утворено Центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами, діяльність якого зосереджена на аналізі Інтернет контенту і відповідному реагуванні.

 

Зацікавленість викликає ще один напрямок боротьби з тероризмом, який з’явився у США з огляду на особливості терористичної атаки у 2016 р. у м. Ніцца (Франція), де зловмисником використовувалась вантажівка. Передбачається, що у США до 2020 року до «Інтернету речей»[1] буде приєднано близько 250 млн. транспортних засобів, управління якими може здійснюватися через Інтернет. Це надає терористам можливість перехоплювати управління такими засобами та вчиняти терористичні атаки дистанційно, навіть не перетинаючи державний кордон. З огляду на таку потенційну загрозу в Міністерстві юстиції США розпочала функціонувати окрема група, що опікується виключно питаннями «Інтернету речей».

 

5. Посилення боротьби з фінансуванням тероризму.

У грудні 2016 року Єврокомісією було представлено комплекс заходів по боротьбі з фінансуванням тероризму, посилення прикордонного контролю, удосконалення Шенгенської інформаційної системи (SIS). Вказаним комплексом передбачено збільшення контролю за перевезенням готівкових коштів та золота під час перетину кордонів ЄС. Особи, які викликають підозри, мають бути ретельно перевірені, навіть якщо вони ввозять в ЄС менше дозволених 10 тис. євро. Для підвищення ефективності контролю за готівковими коштами та банківськими картками, що пересилаються поштою, більше повноважень отримають митні органи. Єврокомісія також пропонує запровадити загальні правила щодо боротьби з відмиванням коштів та ліквідації джерел фінансування екстремістських організацій.

 

В рамках таких заходів пропонується внесення у зазначену базу даних щодо:

- осіб, які підозрюються у причетності до терористичної діяльності;

- осіб, яким заборонено в’їзд до Євросоюзу;

- мігрантів, стосовно яких видано санкцію на депортацію.

 

Також ЄС пропонує країнам-учасницям забезпечити Європол необмеженим доступом до SIS.

За попередніми оцінками, запровадження цих заходів коштуватиме близько 70 млн євро, а їх реалізація має відбутися в період 2018–2020 років.

 

6. Посилення контролю за міграційними процесами.

Посилення міграційних процесів створює додаткові можливості для активізації діяльності міжнародних терористичних організацій. З огляду на це, уряди країн з найбільшими міграційними потоками (у першу чергу країни ЄС, США, Канада) вживають заходи щодо посилення прикордонного контролю, впровадження ефективних систем спостереження за мігрантами та запобігання нелегальній міграції, як важливих елементів системи попередження вчинення терористичних актів.

 

Сплеск масштабу нелегальної міграції до Європи у 2015 році фактично показав слабкість європейських інституцій, відповідальних за охорону зовнішніх кордонів та надання притулку біженцям: Агентства з охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу (FRONTEX) та Бюро з питань надання притулку EASO (European Asylum Support Office), а також і прорахунки європейської політики контролю на кордонах. З огляду на це, Єврокомісія підготувала та у листопаді 2015 року оприлюднила у Брюсселі оновлену Європейську політику сусідства (Review of the European Neighbourhood Policy), якою встановлено нові рамки відносин ЄС із 16 країнами-сусідами на сході та півдні ЄС (включаючи Україну). Вперше у такому форматі взаємодії ЄС із своїми сусідами з’явилися безпекові інструменти, серед яких – боротьба з нелегальною міграцією. У грудні того ж року Європейська комісія оприлюднила плани щодо створення на основні FRONTEX нової прикордонної служби та берегової охорони на всіх зовнішніх кордонах ЄС, що допомагатиме сповільнити притік біженців з Близького Сходу та Африки до Європи.

 

На випадок виникнення надзвичайних ситуацій (коли держава-член ЄС з будь-якої причини не в змозі впоратися з ситуацією власними силами) для відновлення прикордонного контролю Служба матиме резерв - орієнтовно 1500 фахівців та необхідне обладнання, які можуть бути оперативно передислоковані.

 

Планується, що ця структура розпочне повноцінне функціонування протягом 2017 року.

Крім цього, у жовтні 2015 року Рада Безпеки ООН санкціонувала проведення військової операції ЄС у Середземному морі (EU Navfor Med/ SOPHIA). Мета операції – знешкодження діяльності із незаконного перевезення людей у південній південно-центральній частині Середземномор’я. Військовослужбовці військово-морських сил країн ЄС, задіяних в операції, мають повноваження перехоплювати у відкритому морі судна, які підозрюються у використанні для незаконного переміщення осіб, проводити їх догляд та обшуки. Проте, ця операція обмежена у часі та у просторі (відкрите море біля узбережжя Лівії). 30 січня 2017 року Рада Європейського Союзу у закордонних справах ухвалила рішення щодо продовження терміну дії цієї операції до липня 2017 року. Також вказана операція цим рішенням отримала два додаткових завдання – тренування морської охорони Лівії та допомога в імплементації резолюції ООН стосовно збройового ембарго щодо Лівії.

 

Варто зазначити, що під егідою агенції FRONTEX проводяться ще дві операції з прикордонного контролю – TRITON (південне Середземномор’я біля італійського узбережжя) та POSEIDON (в Егейському морі біля берегів Греції).

 

7. Вдосконалення національного законодавства з питань протидії тероризму, надання додаткових повноважень правоохоронним органам і спеціальним службам.

З огляду на зростання терористичної загрози низкою країн було змінено національне законодавство з питань протидії тероризму, у т.ч. надано додаткових повноважень правоохоронним органам і спеціальним службам.

 

Так, 24.06.2016 р. в ФРН прийнято закон «Про заходи з протидії тероризму», яким передбачається:

- запровадження більш жорстких правил реєстрації власників передплаченого зв’язку;

- організація автоматизованого обміну даними між національними спецслужбами та правоохоронними органами, а також із спецслужбами іноземних держав;

- збільшення термінів зберігання відповідної інформації;

- розширення оперативної складової у діяльності поліції, особливо у контексті протидії нелегальній міграції;

- зменшення з 16 до 14 років мінімального віку громадян, за якими дозволено здійснювати стеження.

 

Також минулого року внесено зміни до Закону «Про Федеральну розвідувальну службу» (BND), якими розширюються її повноваження. Зокрема, передбачено надання права щодо зняття інформації з телекомунікаційних каналів на території ФРН, у т.ч. й прослуховування громадян країни (до цього BND не мала повноважень здійснювати такі заходи на території країни), зберігати інформацію про користувачів Інтернету та передавати її до партнерських спецслужб. Водночас, законом передбачено посилення контролю з боку уряду та парламенту за діяльністю спецслужби.

 

Серед інших додаткових заходів, спрямованих на протидію тероризму в Німеччині, також можна виокремити:

- прийняття земельним парламентом Баварії закону, який передбачає посилення контролю з боку спецслужб у сфері зв'язку й обміну інформацією;

- надання Відомству по захисту конституції необмеженого доступу до баз даних та архівів організацій зв'язку та обміну інформацією, у т.ч. до клієнтської бази за умови отримання відповідного дозволу від комісії, що забезпечує виконання вимог конституції про таємницю листування, пошти та телефонного спілкування. Надається також право на обшуки, спостереження і використання агентів під прикриттям;

- підвищення спроможностей спецслужб з виявлення та припинення протиправної діяльності у кіберпросторі, особлива увага приділятиметься «даркнету»[2], який активно використовується терористичними угрупованнями;

- більш ретельна перевірка кандидатів на військову службу до Збройних Сил Німеччини;

- підвищення ефективності координації діяльності підрозділів спеціального призначення;

- збільшення кількості особового складу спеціальних служб та поліції на 4600 осіб;

- розвиток систем відеоспостереження у містах.

 

Також у контексті розвитку системи запобігання терористичним актам в Німеччині заплановано введення нової системи оцінки загроз «Радар», що призначена для посилення моніторингу за потенційними терористами та покращення взаємодії поліцейських служб і судових органів. Це спільна розробка університету Цюріха та Федерального відомства кримінальної поліції. Передбачається, що оцінка потенційних загроз буде здійснюватись системою за шкалою: помірний, помітний (значний) та високий ризик. Також «Радар» допомагатиме правоохоронцям у виявленні осіб, які використовують фальшиві документи.

 

Після терактів, що сталися у Парижі 13 листопада 2015 року, французькі парламентарі сфокусували свою діяльність на удосконаленні законодавства у сфері протидії тероризму. У квітні 2016 парламентом Франції прийнято закон щодо реформування пенітенціарної системи. Метою цих реформ визначено посилення відповідальності за тероризм та підвищення ефективності боротьби проти нього. Закон, зокрема, передбачає:

- збільшення термінів покарання за терористичну діяльність (до довічного ув’язнення без права дострокового звільнення);

- організацію більш суворого режиму виконання покарань;

- ухвалення норм обтяжуючої обставини, яка передбачає кримінальну відповідальність за скоєння окремих злочинів членами організованих угруповань у зв'язку з терористичними діями;

- контроль електронної кореспонденції та інше.

 

Парламент також посилив адміністративний контроль над районами проведення антитерористичних операцій та затвердив положення про створення паризького суду, спеціалізацією якого є боротьба з кіберзлочинністю. Крім того, до Кримінального кодексу внесені нові види злочинів, зокрема, створення сайтів терористичної спрямованості за межами Франції.

 

Новий закон передбачив кримінальну відповідальність за недбалість правоохоронців та осіб, які перешкоджали виконанню рішень або діям поліції у випадках запобігання вбивствам або терактам. Також посилено боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, зокрема, введено заборону на поповнення або використання банківських карт, які не можуть бути пов'язані з ідентифікованим користувачем.

 

У липні минулого року слідча комісія з питань запровадження заходів по боротьбі з тероризмом Національної Асамблеї Франції затвердила звіт за результатами розслідувань терактів 13 листопада 2015 року у м. Париж. У звіті відмічається низька ефективність заходів, що проводились в рамках надзвичайного стану, недоліки в роботі розвідувальних органів, недосконалість судової системи, низький рівень координації спеціальних служб Франції та неефективне співробітництво зі спеціальними службами інших країн.

 

За результатами звіту членами комісії було внесено 40 пропозицій, спрямованих на підвищення рівня протидії тероризму, які передбачають вжиття низки організаційних заходів, створення спеціалізованих структур та єдиної бази даних по боротьбі з тероризмом, розроблення нової медіа політики, розвиток систем відеоспостереження та розпізнавання і зчитування номерних знаків автомобілів та інше.

 

Незважаючи на вжиті заходи, 14 липня 2016 р. у м. Ніцца відбувся черговий теракт, жертвами якого стали понад 80 осіб. Запроваджений після цього режим надзвичайного стану було подовжено ще на півроку (проголосовано Національними зборами Франції у липні 2016 року).

 

Аналогічні підходи щодо посилення протидії тероризму було застосовано у Польщі. У червні 2016 року в країні було прийнято закон про антитерористичну діяльність, який, зокрема, передбачає надання спецслужбам додаткових повноважень для попередження та протидії терористичним загрозам: спрощення доступу спецслужб до баз даних, розширення повноважень щодо проведення обшуків та затримання протягом 24 годин (до цього дозволялось від 6 до 22 год.), видворення іноземців, які становлять загрозу національній безпеці, надання права припиняти масові заходи та публічні зібрання у разі підвищення рівня терористичної загрози тощо.

 

7 червня 2016 парламент Угорщини вніс зміни до Конституції та низки законів, що стосуються реагування на терористичні загрози. Конституція відтепер містить положення про можливість оголошення урядом стану терористичної загрози (потребує затвердження парламентом протягом наступних 15 днів). Серед заходів, що можуть запроваджуватись урядом: комендантська година, обмеження на пересування транспортних засобів, заборона на масові заходи, посилення охорони кордону, більш строгий контроль Інтернету і поштового зв'язку. Також надано дозвіл на застосування збройних сил при проведенні антитерористичних операцій.

 

При МВС Угорщини створено Інформаційно-аналітичний центр по боротьбі з тероризмом та злочинністю, основним завданням якого є моніторинг та аналіз даних про загрози національній безпеці.

 

У Російській Федерації також відбулись зміни в антитерористичному законодавстві. З липня 2016 р. набув чинності прийнятий Державною думою РФ пакет поправок до КПК та інших 10 законів Росії (так званий «пакет Ярової»), відповідно до яких:

- визнано злочинами неповідомлення про злочини терористичного характеру, сприяння екстремістській діяльності;

- знижено до 14 років вік осіб, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за злочини терористичної спрямованості;

- посилено кримінальну відповідальність за фінансування тероризму (до 10-15 років), вербування (до 15 років), публічні заклики (до 5-7 років), пособництво тероризму (від 10 до 20 років);

- оператори мобільного зв'язку та Інтернет - провайдери РФ повинні зберігати протягом трьох років записи телефонних розмов і повідомлення абонентів, а також надавати їх на вимогу спецслужб.

 

23.06.2016 р. у РФ вступив в силу федеральний закон «Про основи системи профілактики правопорушень в РФ», який передбачає розширення повноважень правоохоронних органів щодо тиску на неблагонадійних осіб.

 

Попри вимоги ЄС Туреччина відмовилась лібералізувати свої антитерористичні закони, які використовуються також для придушення політичної опозиції. Натомість прийнято нову концепцію боротьби з Робітничою партією Курдистану, яка передбачає перехід до наступальної тактики, витіснення бойовиків з населених пунктів на південному сході країни, активізацію бойових дій шляхом нанесення превентивних ударів авіації та сил спеціальних операцій, що дозволило запобігти створенню курдських кантонів на півдні країни.

 

З метою протидії поширенню радикальної ідеології в Китаї здійснюються заходи з посилення відповідальності за участь у терористичній діяльності:

- 29.08.2015 р. схвалено так звану «дев'яту поправку» до кримінального кодексу, якою посилюється відповідальність за злочини, пов'язані з тероризмом (включаючи смертну кару);

- 27.05.2016 р. прийнято перший спеціальний закон КНР щодо боротьби з тероризмом, який визначає основні її принципи, регулює механізм управління антитерористичною діяльністю держави та обов'язки відповідних державних органів;

- партійними органами приділяється увага «дерадикалізації населення» шляхом «управління мусульманськими релігійними процесами», дискредитації екстремістської ідеології, підвищення економічного розвитку найбільш відсталих і проблемних регіонів, блокування поширення деструктивних матеріалів в китайському сегменті Інтернет тощо.

 

З огляду на тенденції до зростання небезпеки тероризму зміни антитерористичного законодавства, у т.ч. щодо посилення силової компоненти у системі протидії тероризму, збільшення витрат на фінансування їх потреб, відмічається і в інших країнах світу: Канаді, Швейцарії, Австралії тощо.

 

Ізраїль - держава, яка протидіє терористичним проявам з початку свого існування, напрацював ефективну, багаторівневу систему боротьби з тероризмом та набув великий практичний досвід у реалізації антитерористичних заходів. Проти терористів діють ізраїльська розвідувальна служба «Моссад», служба загальної безпеки «Шабак», підрозділи спеціального призначення поліції та збройних сил. Основною перевагою силових структур Ізраїлю вважається широка довіра до них населення, високий рівень професійної підготовки їх співробітників та розгалужена мережа інформаторів. Крім того, більшість ізраїльських громадян готові до екстрених ситуацій, а у разі необхідності до терориста в момент вчинення терористичного акту мають право застосовувати зброю як силовики, так і охоронці приватних структур (при в цілому достатньо суворому законодавстві щодо застосування зброї). Поєднання зусиль органів державної влади і суспільства, а також окремих громадян у боротьбі з тероризмом є досить ефективним елементом системи протидії цьому небезпечному явищу.

 

Незважаючи на декларовану готовність держав дотримуватися вимог національного і міжнародного законодавства, практика показує, що в інтересах підвищення ефективності антитерористичної діяльності допускається вжиття уповноваженими органами і особами заходів, що не завжди відповідають нормам права, зокрема:

• фізичне знищення лідерів терористичних організацій;

• використання спеціальних методів дізнання (тортур) щодо осіб, причетних до тероризму;

• застосування репресивних заходів щодо родичів терористів.

Так, фізичне знищення терористів практикується силовими структурами різних країн, у т.ч. США, Ізраїлю, РФ.

 

Розповсюдженою практикою є застосування уповноваженими органами спеціальних методів ведення допиту (катування) у рамках контртерористичної діяльності. Незважаючи на те, що такі дії, як правило, не отримують висвітлення в ЗМІ, періодично інформація про них стає надбанням громадськості. Зокрема, були оприлюднені відомості про використання тортур співробітниками ЦРУ США, ФСБ РФ, Служби загальної безпеки Ізраїлю. Варто відзначити, що на початку свого президентського терміну Дональд Трамп дав доручення новому Міністру оборони США та директору ЦРУ проаналізувати допустимість таких дій з точки зору міжнародного права.

 

Використання репресивних заходів стосовно родичів осіб, причетних до терористичної діяльності, в залежності від особливостей національної нормативно-правової бази може бути визнано як законним, так і незаконним. Наприклад, ізраїльське «Положення про оборону (надзвичайний період)» надає уповноваженим органам право руйнувати будинки родичів осіб, причетних до терористичної діяльності. У той же час, аналогічні дії посібників Р.Кадирова у Чечні не відповідають чинному законодавству РФ.

 

Слід визнати, що у короткостроковій перспективі зазначені заходи можуть дати позитивний ефект. Однак їх невідповідність вимогам закону є порушенням принципів функціонування правової держави і міжнародного співтовариства. Це може сприяти загостренню конфліктів, які спровокують новий виток терористичної загрози, а також виникнення нових, більш масштабних соціальних конфліктів.

 

Висновки:

1. На фоні зростання рівня терористичної загрози у світі міжнародні і регіональні організації, національні уряди багатьох країн активно вживають додаткових заходів у сфері боротьби з тероризмом, спрямовують для цього додаткові ресурси.

 

2. На міжнародному та регіональному (європейському) рівнях відзначається тенденція до поглиблення співробітництва у сфері боротьби з тероризмом. У першу чергу, це стосується питань обміну інформацією, покращення взаємодії спецслужб та правоохоронних органів, посилення контролю за перетином державних кордонів та протидії фінансуванню терористичної діяльності.

 

3. На національному рівні держави вживають додаткових заходів, спрямованих на профілактику тероризму, вдосконалюють антитерористичне законодавство, розширюють повноваження силових структур, надаючи їм додаткові інструменти, прагнуть покращити взаємодію та обмін інформацією між уповноваженими органами, створюють нові координуючі органи по боротьбі з тероризмом, посилюють відповідальність за участь у терористичній діяльності.

 

4. Довіра населення до силових структур, здатність останніх запобігати терористичним атакам та високий рівень професійної підготовки кадрів є чинниками, без яких ефективна боротьба з тероризмом неможлива.

 

5. Особливої актуальності набуває питання щодо участі збройних сил у боротьбі з тероризмом. Це обумовлено тим, що терористичні прояви часто набувають широких масштабів, і реагування звичайними силами безпеки у таких випадках є недостатнім та неефективним. Низкою країн вже передбачена можливість використання армії для боротьби з тероризмом та врегулювання деяких внутрішніх конфліктів. Деякі країни розглядають таку можливість.

 

6. Аналіз та оцінка діяльності спецслужб, правоохоронних та судових органів, їх недоліків та провалів має стати вагомим засобом у коригуванні державної політики у сфері боротьби з тероризмом. Такий аналіз має здійснюватися як на постійній основі уповноваженими координуючими і контролюючими органами (зокрема, РНБОУ, Об‘єднаним комітетом з питань розвідувальної діяльності, АТЦ при СБУ), так і у рамках Комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

 

Комплексний підхід до проблем протидії тероризму є одним з визначальних факторів успішного протистояння терористичній загрозі.

 

7. Важливим напрямом антитерористичної діяльності є взаємодія і кооперація правоохоронних органів і спеціальних служб з науковими установами і дослідницькими центрами. Це сприятиме розвитку існуючих та впровадженню інноваційних методів, засобів і систем, що використовуються у протидії тероризму.

 

8. Тероризм – це тактика дій, яку в принципі неможливо знищити. З розвитком науки і технології вона також розвивається і удосконалюється. З огляду на це, актуальність цієї загрози залишатиметься постійною, змінюватися може лише її рівень.

 

Для її нейтралізації та мінімізації можливих наслідків терористичної діяльності держави мають постійно розвивати спроможності протидії цій загрозі, що потребує, серед іншого, значних матеріальних та фінансових ресурсів. Важливе значення має усунення причин для формування конфліктного потенціалу у суспільстві як живильного середовища для поширення екстремістських поглядів і тероризму.

 

Пропозиції:

1. Дослідження досвіду інших країн щодо протидії тероризму є важливим завданням для наукових установ України відповідного профілю. У сукупності з аналізом результатів діяльності правоохоронних органів і спеціальних служб у цій сфері це дозволяє робити висновки щодо доцільності внесення змін і доповнень до концептуальних документів держави і профільного законодавства, розробити рекомендації щодо застосування нових методів боротьби з цим небезпечним явищем.

 

Зокрема, оновлення потребує чинна Концепція боротьби з тероризмом, схвалена Указом Президента України від 25 квітня 2013 року № 230/2013, яка не враховує масштабних змін у безпековому середовищі, що відбулися протягом останніх років, у т.ч. російської загрози, а також динаміки розвитку міжнародного тероризму.

 

2. Важливе значення для України має посилення взаємодії з іншими країнами з питань протидії тероризму, налагодження обміну інформацією між уповноваженими органами як на міжнародному, так і на національному рівнях.

 

Проведення міжнародних антитерористичних навчань, цільових тренінгів сприятиме досягненню зазначеної мети. У цьому контексті нових можливостей для співробітництва надає створення спільної з НАТО Платформи з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні, а також розвиток співробітництва з Центром передового досвіду НАТО з питань протидії тероризму (м. Анкара, Туреччина).

 

3. Проведення АТО на території окремих районів Донецької і Луганської областей виявило низку проблем в її організаційно-правовому забезпеченні. Удосконалення нормативно-правової бази боротьби з тероризмом в Україні з метою врегулювання виявлених проблем має відбуватися також з урахуванням світового досвіду, у т.ч. з використанням нових технологій і методів такої діяльності.

 

4. Потребує перегляду і розвитку модель взаємовідносин правоохоронних органів і спеціальних служб України з населенням з питань запобігання і протидії тероризму. Активне залучення громадян і суспільства в цілому до боротьби з цим небезпечним явищем дозволить підвищити ефективність такої діяльності і рівень довіри населення до відповідних уповноважених органів.

 

Місюра А.О., заступник завідувача відділу проблем національної безпеки



[1] Інтернет речей – це взаємопов’язані через Інтернет фізичні об’єкти («речі»), що мають відповідне технічне оснащення та програмне забезпечення, які в свою чергу, надають цим об’єктам можливість взаємодіяти один з одним та зовнішньою середою, а також дозволяють виключати участь людини у певних діях та операціях.

[2] Даркнет – це захищена мережа сайтів поверх звичайного Інтернету, в якій обмін файлами відбувається анонімно (оскільки IP-адреси недоступні публічно). Зазвичай Даркнет використовують для торгівлі забороненими товарами: підроблені документи, зброя, наркотичні засоби тощо.