Глобальні ризики та невизначеність: огляд дослідження EIU

Поділитися:

Компанія Economist Intelligence Unit (EIU) у травні 2022 р. опублікувала дослідження «Огляд глобальних операційних ризиків: Як війна підживлює геополітичну невизначеність»[1]. У ньому викладено результати аналізу безпекового середовища 60 країн та визначено ключові глобальні ризики й загрози, які виникли внаслідок війни РФ проти України. Результати дослідження EIU свідчать про таке.

1. Розв’язання світової війни вважають малоймовірним (11 – 20 %). Зумовлено це, серед іншого, величезними трагічними наслідками міжнародного масштабу, яких всі прагнуть уникнути (руйнування критично важливої інфраструктури, масові людські жертви, затяжна рецесія глобальної економіки). У разі ядерної війни небезпека знищення загрожує всьому людству. Разом з тим, такий сценарій не можна ігнорувати через наявність тригерних чинників та факторів, які можуть спричинити розширення російсько-українського збройного конфлікту. Зокрема, виникають загрози для:

  • держав Північноатлантичного альянсу, які надають військову допомогу Україні, особливо для країн, які межують з Україною (Республіка Польща, Румунія, країни Балтії), найуразливішими серед них є держави, де мешкають численні російські етнічні меншини (насамперед Литва, Латвія, Естонія);
  • держав Європейського Союзу поблизу кордонів з РФ, які мають наміри вступити до НАТО (Фінляндія, Швеція) – таке Росія сприймає як загрозу її безпеці;
  • Республіки Молдови – через наявність замороженого придністровського конфлікту та амбіційних намірів РФ розв’язати його воєнним шляхом, установивши повний геополітичний і воєнно-політичний контроль за територією Придністров’я.

Російсько-українська війна створила загрози для 81 % країн, досліджуваних експертами EIU. Її наслідки впливають на розвиток глобальної економіки, поширюються передусім на недостатньо розвинені економічні ринки, які відчувають інфляцію та зростання світових цін на сировину.

2. Підвищуються макроекономічні ризики, а також загрози для продовольчої безпеки недостатньо розвинених країн, оскільки сукупно Україна й РФ займали 30 % світової торгівлі пшеницею. Прогнозують, що до кінця 2022 р. вартість пшениці зросте на 38 % додатково до підвищення на 32 % минулого року. Цю загрозу посилюють наслідки зміни клімату, які у 2021 – 2022 рр. спричинили посухи та підвищення метеорологічних температур (як-от у Бразилії, Греції, Індії, Туреччині, Іспанії). Через російсько-українську війну ускладнено проведення посівної кампанії та збору врожаю в Україні – зростають ризики дефіциту пшениці на світовому ринку. Це ще більше посилює загрози у сфері продовольчої безпеки та підвищує ймовірність голоду в недостатньо розвинених країнах Африки, Азії тощо.

3. Війна збільшила ризики у сфері енергетичної безпеки для країн Європейського Союзу та інших держав. РФ – один із найпотужніших постачальників природного газу на світовому ринку. Санкції значно обмежують продаж російських енергоресурсів до Європейського Союзу, що торік складали 41 % від загального постачання цієї енергосировини до ЄС. Наразі певні європейські країни досі залежні від російських енергоресурсів.

Розглядають сценарій, коли Росія з метою зовнішньополітичного тиску на держави ЄС і НАТО як союзників України може призупинити постачання природного газу до зазначених держав (як вона вже вчинила стосовно Польщі й Болгарії). Проте експерти EIU вважають це малоймовірним через високу залежність самої російської економіки від торгівлі енергоресурсами. Однак у разі реалізації такого сценарію вартість природного газу на європейському ринку значно зросте, як і вартість альтернативного скрапленого природного газу (СПГ), який постачає, зокрема, США. Інфраструктура зберігання й доправляння СПГ до споживачів нерозвинена – це підвищує ймовірність світового дефіциту палива. Водночас РФ буде неспроможною швидко переорієнтувати постачання енергоресурсів на азійські та інші недостатньо розвинені економічні ринки. Загалом ризики в енергетичній сфері експерти EIU вважають одними з основних тригерів економічної рецесії в ЄС та інших країнах.

4. Геополітичними та геоекономічними наслідками російсько-української війни вважають зростання ризиків для співробітництва країн Європейського Союзу з КНР, що негативно впливає на розвиток світової економіки. Уряди держав ЄС критикують китайську зовнішньополітичну позицію щодо збройної агресії РФ проти України, тоді як китайська сторона має значні важелі воєнного, політичного та економічного впливу на політику Росії. Це спричиняє занепокоєння урядів держав – членів ЄС з приводу того, що Китай опосередковано сприяє агресорові в підриві європейської системи безпеки. Зокрема, КНР постає як ненадійний партнер, який, з одного боку, нав’язав ЄС свою геоекономічну стратегію «Один пояс – один шлях», а з іншого – ухиляється від консолідованого реагування на реальні загрози. Ці ризики посилює нерівноправне ставлення Китаю до європейського бізнесу, що інвестує в економіку цієї держави, а також державне субсидування китайських виробників, що спричиняє нерівність умов торгівлі. На думку експертів EIU, якщо не буде досягнуто згоди щодо врегулювання зазначених проблем, ЄС буде змушений ввести економічні санкції проти КНР у вигляді заборон та обмежень на імпорт певних товарів, інвестицій, на злиття європейського та китайського бізнесу, на доступ до фінансових ресурсів Євросоюзу. Це спричинить проблеми для китайських компаній на ринках ЄС, що дзеркально відіб’ється на діяльності комерційних підприємств ЄС у КНР. За цим сценарієм Китай може заблокувати постачання важливої для економіки Європейського Союзу сировини, зокрема рідкісноземельних металів. У цілому торговельна війна завдасть значної економічної шкоди для ЄС та КНР, а також призведе до скорочення інвестицій, експорту та імпорту між ними.

Аналіз дослідження EIU дає можливість зробити такі висновки:

  1. ризики, які породжує війна РФ проти України, можуть спричинити дестабілізацію економічної та суспільно-політичної ситуації у світі, особливо в недостатньо розвинених країнах – передусім через зростання інфляції, формування дефіциту енергоресурсів і продовольства, підвищення їхньої вартості;
  2. окупація РФ деяких територій України зі значними аграрними ресурсами створює для російської сторони додаткові важелі впливу на світову спільноту й надає можливості диктувати свої умови, як-от щодо шляхів завершення війни з Україною;
  3. найбільші ризики для глобальної економіки, зокрема економіки ЄС, походять зі сфер енергетичної та продовольчої безпеки;
  4. разом з тим запровадження економічних санкцій проти РФ, зростання вартості або нестача продовольства та енергоресурсів можуть спричинити тиск з боку європейських політичних сил, бізнесу та електорату на владу держав ЄС: її спонукатимуть шукати шляхи врегулювання проблеми, зокрема за сценаріями, які можуть суперечити національним інтересам і безпеці України.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: НІСД

[1] Global operational risk review. How war is fuelling geopolitical uncertainty / Economist Intelligence Unit (EIU), 2022. URL: https://www.eiu.com/n/campaigns/operational-risk-review-2022