"Механізми стимулювання розвитку споживчого ринку житлово-комунальних послуг на Сході України". Аналітична записка

Анотація

 

У аналітичній записці визначено та проаналізовано ключові проблеми, що знижують конкурентоспроможність споживчого ринку послуг житлово-комунального господарства на Сході України. Визначені пріоритетні напрямки реформування, модернізації та подальшого розвитку споживчого ринку житлово-комунальних послуг на регіональному рівні.

 

МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО РИНКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ НА СХОДІ УКРАЇНИ

 

Рівень та якість послуг у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ) є показовим індикатором комфорту, якості та безпеки повсякденного життя громадян. Поряд з цим, послуги ЖКГ є невід’ємною складовою споживчого ринку, від ефективного, стабільного функціонування якого значною мірою залежить соціальна стабільність на місцях. Попри численні спроби активізації споживчого ринку комунальних послуг регіону, процес реформування сфери ЖКГ (як невід’ємної складової споживчого ринку на регіональному рівні) гальмується, а ринок послуг ЖКГ залишається у незадовільному стані. Анонсоване в Україні на початку 2014 року підвищення тарифів на послуги ЖКГ, започаткована реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (відповідно до якої утримання сфери ЖКГ передбачається передати на низовий рівень громад) надають особливого значення пошуку шляхів розв’язання зазначеної проблеми.

 

Наразі на всій території України традиційною є досить низька якість надання населенню житлово-комунальних послуг. Поряд з цим, необґрунтованою залишається й тарифна політика на послуги ЖКГ, що ускладнюється домінуванням застарілих методів управління сферою ЖКГ.

 

Водночас внаслідок нагромадження критичної маси проблем функціонування сфери ЖКГ саме на регіональному рівні виникають реальні передумови для кардинальних змін, пов’язаних з реформуванням цієї сфери. У свою чергу, це пов’язане із пошуком нових механізмів та інструментів концентрації та акумуляції обмежених ресурсів, із запровадженням заходів демонополізації та створенням розвинутого конкурентного середовища на регіональному ринку послуг ЖКГ, із сприянням залученню потенціалу малого та середнього бізнесу для розвитку сфери послуг ЖКГ.

 

Як одна із складових, що формують якість життя громадян, стан послуг ЖКГ безпосередньо впливає як на рівень соціальної напруженості у суспільстві (чи територіальних громадах), так і на сприйняття громадянами ставлення до них з боку центральної та місцевої влади.

 

Кризовий стан сфери ЖКГ на Сході України обумовлює необхідність визначення стартових можливостей на шляху до першочергових дій у напрямку реформування сфери послуг ЖКГ як невід’ємної складової сучасного споживчого ринку, що перебуває у стані трансформації (з подальшим переведенням діяльності цієї сфери виключно у площину компетенції місцевої влади і наближення послуг сфери ЖКГ до потреб кожного члена громади).

 

Довідково: За даними галузевої звітності за 2013 рік підприємства житлово-комунального господарства України отримали збитки у сумі 5023,0 млн гривень. У регіональному розрізі найбільших збитків зазнали підприємства Донецької (990,7 млн грн), Харківської (506,3 млн грн), Луганської (373,3 млн грн) областей. Загалом в Україні у аварійному та зношеному стані знаходяться 68 756,9 км водопровідних мереж (38,2 % від їх загального обсягу). З них найбільша питома вага зношених та аварійних водопровідних мереж (від загальної їх протяжності) знаходиться у Луганській – 61,0 % та Донецькій – 48,5 % областях. Також найбільша питома вага зношених та аварійних каналізаційних мереж (від загальної їх протяжності) зафіксована у Харківській – 57,3 %, Донецькій – 45,7 %, Луганській – 53,7 % областях.

 

Високі показники морального та фізичного зношення основного капіталу у сфері ЖКГ, з одного боку, свідчать про необхідність негайного запровадження реформ та модернізації сфери ЖКГ (насамперед, з огляду на необхідність зниження собівартості послуг ЖКГ та підвищення їх якості). З іншого боку – назріла необхідність пошуку дієвих механізмів, зорієнтованих на стимулювання комплексного розвитку споживчого ринку житлово-комунальних послуг.

 

Аналіз регіональних ринків споживчих послуг житлово-комунального господарства Сходу України дозволяє виокремити наступні системні проблеми:

 

1. Неефективність експлуатації об’єктів житлово-комунального комплексу через недосконалість менеджменту. Збереження монополізації на рівні відповідних профільних структур, що одночасно залишаються і постачальниками послуг ЖКГ, і органами, які здійснюють контроль за якістю послуг ЖКГ, що надаються населенню. Низькою є інтенсивність впровадження реформ, зорієнтованих на створення розвинутого конкурентного середовища на ринку послуг ЖКГ. Гальмується розвиток ринку послуг сфери ЖКГ і через низький рівень організації альтернативних житлово-експлуатаційних кантор (об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), служб єдиного замовника).

 

Довідково: За підсумками 2013 року спостерігається тенденція щодо збільшення кількості ОСББ в регіонах. Серед областей, в яких створено найбільшу кількість ОСББ – Донецька (153 – 1 місце) і Луганська (79 – 4 місце). Проте, починаючи з 2012 р., зберігається тенденція до відставання Східного регіону від планових показників Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 – 2014 рр. (далі – Програма). Так, за результатами 2012 р. в цілому по Україні Програму було виконано на 78,1 %; за підсумками 2013 р. – на 51,3 %. Зокрема, за підсумками 2013 року показники виконання Програми у розрізі регіону становили 62,2 % у Донецькій області (6 місце серед регіонів України) та 27,1 % у Луганській області (19 місце серед регіонів України)[1].

 

Причинами незадовільно низьких темпів створення ОСББ є недосконалість чинного законодавства, що регулює діяльність цих об’єднань, недостатня організаційно-інституційна підтримка громадських ініціатив, а також відсутність фінансування заходів щодо проведення перших капітальних ремонтів у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Діяльність вже створених ОСББ ускладнюється слабким розвитком та обмеженою пропозицією на ринку послуг приватних підприємств, що надають послуги з управління багатоквартирними будинками та з обслуговування об’єктів комунального господарства.

 

Водночас продовжується створення приватних підприємств (ПП), які надають послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

 

Довідково: Станом на 01.01.2014 р. в Україні функціонувало 561 приватних підприємств (543 на 01.01.2013 р.). З них у Донецькій області діяло 87 підприємств такого типу, а у Луганській області – 11.

 

З метою підвищення ефективності роботи комунальних підприємств створюються служби єдиного замовника (СЄЗ), які суттєво підвищують ефективність роботи комунальних підприємств.

 

Довідково: Станом на 01.01.2013 р. в Україні було створено 65 СЄЗ, з них у Донецькій області – 30, проте у Луганській області − жодного. Впродовж 2013 року цей процес було помітно загальмовано, як в цілому по Україні, так і на Сході країни. За 2013 р. в Україні було створено лише 7 СЄЗ, 1 з яких -  на Луганщині[2].

 

2. Неврегульованість питань власності на об’єкти ЖКГ, що створює додаткове навантаження на місцеві бюджети. Зокрема, на регіональному рівні залишається відкритим питання щодо передачі об’єктів від ліквідованих, реорганізованих підприємств (перш за все підприємств вугільної галузі) на баланс міста.

 

3. Неврегульованість процедури формування комунальних тарифів (в контексті визначення їх складових). Переважна більшість спроб підвищення цін на послуги ЖКГ є економічно невиправданою (практики стверджують, що понад 50 % виплат за послуги споживачі витрачають на фізичні втрати ресурсів (тепла, води, енергоносіїв), у т.ч. через високі показники фізичної зношеності обладнання ЖКГ, через аварійність мереж (пориви труб, високу енергоємність обладнання тощо).

 

Рівень відшкодування затвердженими тарифами фактичної собівартості утримання будинків та прибудинкових територій по базових підприємствах станом на 1.01.2014 р. в Донецькій області становив 75,5 %, у Луганській області – 100 %. І це за умови, що середньозважений затверджений тариф (без ПДВ, грн/кв.м) у Донецьку значно перевищує аналогічний показник у Луганську – 1,63 (порівняно з 1,04 – що є одним з найнижчих по Україні в цілому). Тобто, можна констатувати наявність слабкого зв’язку між величиною тарифів і відшкодуванням їх фактичної собівартості. Отже, замість підвищення тарифів для населення більш доцільним може стати активізація залучення інвестицій у сферу ЖКГ задля модернізації, переоснащення, запровадження заходів з енерго- та ресурсозбереження, що має позитивно вплинути на зниження собівартості комунальних послуг.

 

4. Низька якість послуг у сфері житлово-комунального господарства. Зокрема, 87 % селищ міського типу, і лише 39 % сільських населених пунктів Донецької області забезпечені централізованим водопостачанням. У населених пунктах, у яких відсутнє централізоване водовідведення, для скидання стічних вод населення користується септиками або вигрібними ямами, використання яких стає причиною загального погіршення екологічного стану джерел водопостачання, призводить до їх забруднення.

 

Довідково: У Донецькій області каналізацію (централізоване водовідведення) мають, крім міст, більше ніж 40 % селищ і лише 3,5 % сільських населених пункти.

 

Однією з показових щодо якості та безпеки надання послуг у сфері ЖКГ є ситуація на ринку послуг постачання питної води. У регіональному розрізі (Донецька та Луганська обл.) загострилася проблема водопостачання більшості населених пунктів, подача води не відбувається безперебійно. Подача води за графіком, тривала відсутність води у водопровідних мережах сприяють бактеріальному забрудненню питної води. Ситуацію значно погіршують і випадки відключення об’єктів водопостачання від систем енергопостачання.

 

Довідково: Серед регіонів України у 2013 р. Луганська область посідала друге місце за обсягом споживання питної води – 40966 тис. куб. м).

 

Системною проблемою традиційно залишаються значні втрати води та тепла в процесі їх транспортування.

Так, на шляху від фільтрувальних станцій до споживачів Донецької області у 2013 році було втрачено 251,6 млн куб. метрів води, у той час як безпосередньо населенням було використано 152,6 млн куб. метрів.

 

Втрати теплової енергії за 2013 р. у сфері комунальної теплоенергетики становили у Донецькій області 1499,8 тис. Гкал (3 місце серед регіонів України), що складає 14,9 % від загального обсягу відпущеної теплової енергії. Натомість у Луганській області цей показник дорівнює 308,5 тис. Гкал, що складає лише 6 % від загального обсягу відпущеної теплової енергії. Донецька область належить до регіонів, де зосереджена найбільша кількість установлених та діючих котлів, що експлуатуються понад 20 років – 27,5 % від їх загального обсягу (за цим показником область посідає 5 місце серед регіонів України).

 

5. Низька платоспроможність значної частини населення, що провокує зростання заборгованості за спожиті послуги, чим також сприяє недофінансуванню ЖКГ. Недостатнє врахування можливостей щодо платоспроможності соціально вразливих верств населення (які мають вкрай низький рівень матеріального забезпечення), ставить питання щодо ефективності моделі надання субсидій (як з точки зору додаткового навантаження на бюджет, так і з позицій можливого цільового спрямування акумульованих фінансових потоків (за рахунок субсидій) монополістам − надавачам послуг ЖКГ). Як свідчить попередня практика господарювання, збереження монополії у сфері ЖКГ, навіть за умов надання гарантованих субсидій на оплату послуг ЖКГ, не гарантує впровадження заходів щодо модернізації цієї сфери, а отже – ціни (та витрати споживачів) на послуги ЖКГ і надалі продовжують стабільно зростати.

 

Довідково: У структурі всіх сукупних витрат домогосподарств Донецької області оплата житла, води, електроенергії, газу та інших видів палива за підсумками 2013 р. оцінюється як друга за обсягами стаття витрат домогосподарств; у 2012 році цей показник становив 10,4 % сукупних витрат домогосподарств.

 

Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг станом на 01.01.2014 р. у Донецькій області була найвищою по Україні − 1949,0 млн грн (при рівні оплати 97,1 %), хоча цей показник у вартісному вимірі і знизився порівняно з попереднім роком на 7,7 %.

 

Луганська область перебуває на 4 місці серед регіонів-боржників за оплату житлово-комунальних послуг − 1067,9 млн грн (при рівні оплати 95,8 %), що у вартісному вимірі на 6 % більше показників 2013 року[3].

 

Понад половину всієї заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг припадає на неплатежі теплопостачальним підприємствам. За цих умов підприємствам комунальної сфери дедалі складніше забезпечувати належну якість послуг ЖКГ.

Ситуацію ускладнює й значний обсяг пільг, передбачених законодавством для окремих категорій населення, відшкодування яких проводиться державою незадовільно, або не проводиться зовсім.

 

Довідково: У 2013 р. в Донецькій області за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулось 255,3 тис. сімей, що на 8,1 % менше, ніж у 2012 р. У 2013 р. в Донецькій області призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг 243 тис. сімей, що становило 95,2 % загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями. Порівняно з 2012 р. кількість сімей, яким у Донецькій області було призначено субсидії, зменшилась на 19,7 тис., або на 7,5 %. Загальна сума субсидій, призначених сім’ям на оплату житлово-комунальних послуг у 2013 р., становила 37,9 млн грн (на 3,9 млн грн менше, ніж у 2012 р.)[4].

 

У 2013 р. у Луганській області за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг і електроенергії звернулось 99,7 тис. сімей, що на 5,6 % менше, ніж у 2012 р. Загальна сума субсидій, призначених сім’ям для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг і електроенергії у 2013 р., становила 16,4 млн грн, що на 1,2 млн грн менше відповідного показника 2012 р. У 2013 р. призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг і електроенергії 97,2 тис. сімей, що становило 97,5 % від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями (4,1 тис., або на 4,1 % менше порівняно з відповідним періодом 2012 р.)[5].

 

6. Низькій рівень інвестиційної активності у сфері розвитку регіонального споживчого ринку послуг ЖКГ (брак власних коштів, дефіцит залучених інвестиційних ресурсів, відсутність економічних механізмів стимулювання залучення інвестицій до регіону) тощо.

 

Довідково: На підприємствах промисловості Донецької області станом на кінець 2013 р. було зосереджено 1386,8 млн дол. США прямих інвестицій (39,5 % загального обсягу прямих інвестицій області), з них у сфері водопостачання, водовідведення (каналізації), поводження з відходами – 0,6 млн дол. США. Капітальних інвестицій у сфері водопостачання, водовідведення, поводження з відходами за 2013 р. було освоєно 174,8 млн грн, що становить 0,6 % загального обсягу інвестицій в Донецькій області.

 

На підприємствах промисловості Луганської області за 2013 р. було зосереджено 681,9 млн дол. США прямих інвестицій (77,2 % загального обсягу прямих інвестицій в область), у т.ч. водопостачання, водовідведення, поводження з відходами – 3,2 млн дол. США. Капітальних інвестицій у сфері водопостачання, водовідведення, поводження з відходами за 2013 р. було освоєно 104 млн грн, що становить 0,9 % загального обсягу інвестицій в Луганській області, і 121 % відповідно до попереднього року.

 

7. Низький рівень енергоефективності послуг у секторі ЖКГ, що обумовлює зростання витрат енергетичних ресурсів. Водночас, за таких обставин, рівень якості кінцевих послуг ЖКГ для споживача залишається незадовільним. Понад 60 % житлових будинків регіонів Сходу України мають дуже низькі показники енергозаощадження.

 

Довідково: Не завершена робота зі встановлення приладів обліку теплової енергії – у Донецькій області (96,9 %), у Луганській (95,4 %). Станом на 01.01.2014 р. лічильниками холодної води у Донецькій області було оснащено 63,7 %  приватних та комунальних об'єктів, у Луганській області – 37,5 % з тих, які визнано доцільним оснастити лічильниками. Лічильниками гарячої води у Донецькій області забезпечено 23,4 % приватних та комунальних об'єктів, у Луганській області – 1,3 %; лічильниками теплової енергії у Донецькій області – 45,0 %, у Луганській області – 18,5 %.

 

Незважаючи на визначення пріоритету щодо застосування енергозберігаючих технологій, зниження споживання газу та розширення використання джерел альтернативної енергетики у житлово-комунальному господарстві, діюча нормативно-правова база недостатньо регулює вирішення зазначеного комплексу проблем. Зокрема, на законодавчому рівні житлово-комунальні послуги не передбачають жодних заходів щодо впровадження устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ), відсутнє й стимулювання споживання такої енергії. Правова база не містить нормативних характеристик умов застосування альтернативних видів палива у теплогенерації підприємствами комунальної теплоенергетики, що не дозволяє широко застосовувати використання альтернативних видів палива підприємствами через відсутність механізму встановлення гнучких тарифних планів на такі види енергії тощо.

 

В усіх регіонах України зростає потреба в удосконаленні нормативно-правового забезпечення розвитку та впровадження інноваційних технологій енергозаощадження. Зокрема, йдеться про прийняття проекту «Концепції підвищення енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства», пошук дієвих механізмів підвищення енергоефективності на регіональному рівні.

 

8. Низький рівень місцевої ініціативи щодо розв’язання системних проблем розвитку ринку послуг ЖКГ на місцевому, регіональному рівні. Так, регіони Сходу України при розробці стратегій, регіональних програм розвитку досі не приділяють належної уваги стану розвитку ринку послуг ЖКГ; практично відсутній взаємозв’язок розвитку цієї сфери, якості та пропозиції послуг з реальними потребами споживачів на рівні регіону, району, міста, села, селища.

 

Виходячи з виокремлених системних проблем, до напрямків реформування та комплексного розвитку споживчого ринку сфери послуг житлово-комунального господарства Сходу України слід віднести наступні.

 

1. Розвиток системи самоорганізації споживачів житлово-комунальних послуг. Забезпечення, за активної участі громадськості, високої ефективності функціонування таких форм господарювання як ОСББ, кондомініуми; впровадження в Україні пілотних проектів успішних європейських практик реформування (господарювання, модернізації) у сфері ЖКГ.

 

Довідково: У рамках Проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй, що відбувається за підтримки Швейцарської Конфедерації, реалізується «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку». Головний акцент зроблено на впровадженні в пілотних містах реальних практик поєднання фінансових ресурсів громади, міського бюджету і донорів проекту для модернізації системи житлового-комунального господарства та підвищення якості послуг ЖКГ. Проекти реалізовуються за принципом співфінансування: 10 % від вартості проекту надають самі члени організації громади, 45 % − міська рада, 45 % − ПРООН. Зокрема, у містах-учасниках проекту Кіровське (Донецька область) та Рубіжне (Луганська область) реалізовано низку проектів, які забезпечили: заміну старих труб водопостачання та каналізації, модернізацію систем внутрішнього опалення, сприяли збільшенню обсягів встановлення енергозберігаючих металопластикових вікон тощо.

 

2. Реформування відносин власності, забезпечення оптимізації фінансового механізму розвитку споживчого ринку сфери послуг ЖКГ (на основі самоокупності та самофінансування) через перехід до прозорої моделі договірних відносин в управлінні та обслуговуванні об’єктів.

 

Так, заслуговує на популяризацію та розповсюдження досвід діяльності управлінських компаній при органах місцевої влади (м. Донецьк, м. Макіївка Донецької області), що є дієвою альтернативою монополізації діяльності житлово-експлуатаційних контор (ЖЕКів).

 

Довідково: Місто Макіївка (Донецька область) стало одним з 6 міст-учасників міжнародного проекту «Голос громадськості», в рамках якого виникла перша місцева ініціатива – «Розробка і впровадження системи управління якістю при наданні муніципальних послуг населенню міста». Основним завданням впровадження даного проекту є підвищення ефективності діяльності виконкому міської ради при наданні послуг населенню міста на всіх рівнях управління.

 

Наразі у м. Макіївка працюють 4 компанії, які обслуговують 40 % загальної площі житлового фонду комунальної власності міста. Ці управлінські компанії, на відміну від житлово-комунальних підприємств, мають значні оборотні кошти, а також можливість ефективно працювати одночасно на території декількох житлових масивів, що формує економію на «ефекті масштабу» та позитивно позначається на покращенні якості надання послуг ЖКГ на локальному рівні.

 

3. Використання ефективних економічних механізмів енергозбереження з метою підвищення якості послуг сфери ЖКГ, зменшення їх собівартості (і тим самим, стимулювання переходу до більш конкурентних тарифів). Зокрема, йдеться про позитивний досвід впровадження інструменту «Дисплей» у містах України, що є одним з ключових елементів виконання вимог Директиви Європейського Союзу «Про енергетичне функціонування будівель», яка створює передумови для запровадження контролю за ефективністю використання усіх видів енергетичних ресурсів у кожній конкретній будівлі.

 

4. Нормативно-правове забезпечення процесів регулювання споживчого ринку сфери послуг ЖКГ з метою спрощення процедури застосування споживачами схем теплопостачання з використанням нетрадиційних (альтернативних) джерел енергії (тепла).

 

5. Поширення практики застосування державно-приватного партнерства для залучення інвестицій у технічне переозброєння (модернізацію) інженерної інфраструктури ЖКГ (у т.ч. йдеться про впровадження сучасних технологій та обладнання у сфері водопостачання, очищення води, опалення, теплопостачання, утилізації твердих побутових відходів тощо).

 

Довідково: Місто Артемівськ першим в Україні використало досвід концесії, передавши у 2008 р. комунальне підприємство «Артемівськтепломережа» литовській компанії «Енергія» на 40 років. Концесійна угода передбачає залучення до модернізації міської тепломережі близько 90 млн грн інвестиційних коштів. За перші 3 роки дії концесійної угоди на поліпшення якості послуг було спрямовано понад 26,6 млн грн, а також повністю погашено заборгованість колишньої тепломережі.

 

У рамках реалізації спільного проекту міської ради м. Артемівська з німецькою компанією СоХаТек з 2010 року створений і діє Муніципальний інформаційно-розрахунковий центр (МІРЦ), який об’єднує в Єдиний інформаційний простір постачальників комунальних послуг, пункти прийому платежів, інші організації та установи.

 

Зважаючи на критичний стан сфери ЖКГ у регіонах Сходу України звернення спеціальної уваги на поліпшення ситуації (в т.ч. у форматі пілотного проекту) могло б стати важливою складовою реконсолідації країни.

 

Враховуючи необхідність покращення якості послуг у сфері житлово-комунального господарства, першочерговим завданням у цьому напрямку є реалізація наступних дій:

- здійснити оновлення діючих регіональних програм реформування житлово-комунального господарства з метою удосконалення системи управління житлово-комунальними послугами, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, зменшення кількості дозвільних процедур для оформлення ОСББ тощо. Передбачити розробку методики оцінки системи відповідності якості житлово-комунальних послуг у формі відкритого інформаційного майданчика для споживачів і надавачів комунальних послуг;

- оновити нормативно-правову базу регулювання використання альтернативних джерел енергії у сфері житлово-комунального господарства з метою усунення нормативно-правових і адміністративних перешкод для встановлення приладів автономного опалення, використання «зелених тарифів»;

- ініціювати прийняття розробленого проекту «Концепції підвищення енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства», в якому має бути чітко визначено фінансові механізми стимулювання використання альтернативних джерел енергії у теплоенергетиці; визначити чіткі критерії тарифної політики при переході приватних споживачів на альтернативну енергетику та зменшення бюрократизму в процедурі оформлення використання обладнання, яке працює на ВДЕ;

- внести пропозиції щодо удосконалення податкового законодавства (надання податкових преференцій) з метою стимулювання як постачальників, так і споживачів альтернативних видів енергії у галузі ЖКГ. Запровадити податкові стимули для підприємств ЖКГ, які здійснюють постачання теплової енергії, що вироблена за допомогою ВДЕ;

- забезпечення інформаційного супроводу процедури створення ОСББ, поширення переваг цієї форми управління з метою подальшого розмежування суб’єктів надавачів комунальних послуг з їх контролюючими органами;

- забезпечити відкритий інформаційний доступ до звітності щодо надання послуг ЖКГ комунальними підприємствами, доступ до методики формування тарифів і норм споживання, до інформації щодо матеріального стану та показників безпеки експлуатації основних фондів комунальних підприємств;

- здійснити розвиток на регіональному рівні мережі центрів інформаційної та юридичної консультації з питань комунального господарства. Ініціювати утворення постійно діючих експертних комісій з питань ЖКГ при громадських радах на рівні обласних і місцевих виконкомів;

- розробити інвестиційні пропозиції окремих територій для залучення інвесторів для експлуатації об’єктів житлово-комунального господарства на умовах передачі їх в оренду або концесію. Розмістити цю інформацію у публічному доступі (у т.ч. на «інвестиційних картах» регіону).

 

Регіональний філіал у м. Донецьку

 (Є.О. Пожидаєв)