"Щодо інструментів створення торговельно-логістичних центрів розвитку транскордонної торгівлі". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

Динамічний розвиток транскордонної торгівлі уповільнюється складністю митних процедур, значною кількістю регуляторних вимог і необхідної документації для здійснення зовнішньоторговельних операцій, активізацією контрабандних потоків. Зважаючи на існуючі тенденції у розвитку транскордонної торгівлі західних регіонів України, існує об’єктивна необхідність розробки організаційного механізму її оптимізації та усунення бар’єрів, що стримують її активізацію. Стратегічними орієнтирами державної політики в цьому напрямі вбачаються створення транскордонних торговельно-логістичних центрів на західному кордоні України, протидія контрабандним операціям, впровадження системи заходів «сприяння транскордонній торгівлі», передбачених угодою про створення ЗВТ з ЄС.

 


ЩОДО ІНСТРУМЕНТІВ СТВОРЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНО‑ЛОГІСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННОЇ ТОРГІВЛІ

 

Відсутність вітчизняної транскордонної статистики та недооцінка органами державного управління транскордонного співробітництва (далі – ТКС) як інструменту регіонального розвитку спричинили формування враження про те, що домінантними і пріоритетними сферами розвитку ТКС є культура та туризм. Однак дослідження показують, що громадяни України та країн-членів ЄС на сучасному етапі здійснюють перетин кордону передусім з метою торговельної діяльності.

 

Транскордонна торгівля відіграє вагому роль у соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів, а саме: збільшує доходи осіб, що беруть у ній участь, водночас активізуючи місцеве виробництво та стимулюючи надання послуг (наприклад, складських, транспортних, допоміжних послуг на місцевих ринках; забезпечує доходи особам, які працюють на ринках, а також тим, що інвестують у створення ринків; знижує ціни на імпортні товари, які доступні споживачам у прикордонних зонах.

 

Після розширення східного кордону ЄС у 2005 р. до кордонів з Україною загострились проблеми, пов’язані з ефективністю діяльності міжнародних пунктів пропуску (МПП), оскільки спостерігається значна відмінність між системою діяльності митних органів України та країн ЄС, що негативно відображається на транскордонній торгівлі. Особливої актуальності набула протидія збільшенню обсягів контрабандних потоків у зв’язку з істотною різницею між рівнем цін на підакцизні товари в Україні та країнах-сусідах. У зв’язку з цим існує гостра потреба у організації «цивілізованої» транскордонної торгівлі на західному кордоні України, наприклад, у формі торговельно-логістичних центрів, як це поширено у країнах ЄС.

 

Розвиток транскордонної торгівлі в Україні стримує низка проблем, а саме:

1.  Критично низький рівень організації транскордонної торгівлі, яка здійснюється переважно у формі контрабандної і «човникової» торгівлі. Разом з тим недостатнім є використання наявного географічного та економічного потенціалу прикордонних територій, який проявляється в таких аспектах:

- Західна частина України є вузловим центром транспортних коридорів Євразійської мережі. Її вигідне геополітичне розташування відкриває можливості для залучення транзитних вантажопотоків, взаємовигідного економічного транскордонного співробітництва із сусідніми державами при транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів, розвитку змішаних (інтермодальних) перевезень.

 

Довідково: Через територію західних областей України проходять такі транспортні коридори: (1) Берлін – Варшава – Мінськ – Москва – Нижній Новгород; цей коридор складається з модернізованого залізничного маршруту С-Е 20 та автомагістралі Е 20, яка в Польщі переходить в автомагістраль А-2; (2) Берлін – Дрезден – Вроцлав – Катовіце – Краків – Жешув – Медика – Львів – Київ; цей коридор складається із залізничного маршруту Е 30 (Дрезден – Вроцлав – Катовіце – Краків – Жешув – Медика – Львів – Рівне – Київ) та автомагістралі Е 40 (Дрезден – Вроцлав – Краків – Жешув – Корчова – Львів), яка на території Польщі переходить в автомагістраль А-4; (3) Київ – Гомель – Вітебськ та відгалуження Мінськ – Вільнюс; (4) Косин – Чоп – Львів – Рівне – Мінськ; (5) міжнародний транспортний коридор Балтійське море – Чорне море: порти Балтійського моря – польські порти Балтійського моря – Дорогуськ – Ягодин – Ковель – Луцьк – Рівне – Тернопіль – порти Чорного моря. До 2013 р. планується завершення будівництва автомагістралі А-4 (Берлін – Вроцлав – Катовіце – Краків – Жешув – Львів) та швидкісної дороги  S 19 (Кузніца Бялостоцька – Бялосток – Люблін – Жешув – Барвінек – Кошіце – Бухарест).

 

-  Діють угоди про малий (місцевий) прикордонний рух України з Польщею, Словаччиною та Угорщиною, які мінімізують негативний вплив вступу цих країн до Шенгенської зони на транскордонне співробітництво, у тому числі на транскордонну торгівлю.

 

Довідково: Форма місцевого прикордонного руху передбачає можливість перебування в 30-50 км прикордонній зоні. Вартість дозволу становить 20 євро, від цієї сплати звільняються особи, старші 60 років, та діти віком до 15 років. Період дії дозволу від 2 до 5 років, а термін перебування не має перевищувати 30 днів протягом одного візиту та загалом не перевищувати 90 днів впродовж 6 місяців (Додаток 1, табл. 1).

 

Найбільшу кількість дозволів на  малий прикордонний рух видає Генеральне консульство Польщі у Львові – 29703 у 2010 р. Причому у консульських установах Польщі відсоток відмов є найменшим, а саме 0,3-0,8 % (Додаток 1, табл. 2). Більш прискіпливо  у цьому напрямі працює генеральне консульство Словаччини в Ужгороді, де видано найменшу кількість дозволів (623), а рівень відмов є найвищим (26,2 %) у порівнянні з іншими консульськими установами.

 

- Зростає інтенсивність транскордонної міграції, що свідчить про збільшення кількості потенційних споживачів на прикордонних територіях.

 

Довідково: За 2010 р. кількість громадян Польщі та України, що перетнули українсько-польський кордон, зросла більше, ніж удвічі, у порівнянні з попереднім роком. У ІІІ кварталі 2010 р. українсько-польський кордон перетнули 1116 тис. поляків та 2615 тис. українців, з них 1035 (39,6 %) – в межах малого прикордонного руху (Додаток 2, рис. 1). Високою є частота перетину кордону українцями: у структурі громадян України, що перетнули українсько-польський кордон, 53,9 % припадає на особи, що робили це кілька разів на тиждень, для громадян Польщі цей показник становить 42,4 % (Додаток 2, рис. 2).

 

- Посилилась роль торговельних відносин у транскордонному співробітництві, на відміну від домінуючих у минулому культурного та освітнього компонентів співпраці.

 

Довідково: У структурі осіб, що перетнули українсько-польський кордон, в розрізі мети поїздки переважає здійснення покупок – 74,7 % українців та 83,7 % поляків (Додаток 2, рис. 3). Основними товарами, що користуються попитом серед українців у Польщі, є вироби з м’яса, продукти домогосподарств, предмети оздоблення інтер’єрів, будівельні матеріали, телерадіотовари, запчастини до транспортних засобів. Громадяни Польщі в Україні переважно купують пальне, алкогольні та тютюнові вироби, одяг, взуття, кондитерські вироби, каву, чай, какао і безалкогольні напої (Додаток 2, рис. 4). Фактично, предметом транскордонної торгівлі є готові вироби, на відміну від міждержавної торгівлі, де, зокрема, в українському експорті до Польщі переважають продукти низького рівня обробки.

 

Можна стверджувати про чільне місце польського виробника на українсько‑польському транскордонному ринку, оскільки близько 63 % торгівців громадських ринків м. Львова закуповують товари у Польщі. Має місце і перехресна транскордонна торгівля, наприклад, у м. Хирів, де 51 % зайнятих у торгівлі підтвердили цю тезу (Додаток 2, табл. 1). В середньому видатки українців у польському прикордонні в розрахунку на одну особу складають 533-573 польських злотих за одну поїздку, а видатки поляків у прикордонних регіонах України – 145-171 злотих.

 

Обсяги українсько-польської транскордонної торгівлі є значними, вони становлять 18,2 % імпорту з Польщі до України та 6,7 % вітчизняного експорту до Польщі (Додаток 2, рис. 6). 

 

- Внаслідок членства України у СОТ створено інституційне підґрунтя для сприяння транскордонній торгівлі.

 

Довідково: Відповідно до винятку з режиму найбільшого сприяння (ГАТТ, ст. XXIV:3(a)) сусіднім країнам можна надавати більші переваги з метою активізації прикордонної торгівлі, застосовуючи так звані заходи «сприяння торгівлі» . У зв’язку з цим, зважаючи на членство України в СОТ, прикордонні регіони можуть отримати додаткові вигоди від більш відкритої торгівлі з прикордонними регіонами сусідніх країн.

 

2. Високий рівень тінізації транскордонної торгівлі, у тому числі на кордоні України з ЄС, що супроводжується такими загрозами та ризиками:

- зростанням рівня тіньового сектору економіки загалом і, як наслідок, економічними збитками для бюджетів України і держав-контрагентів;

- погіршенням кон’юнктури внутрішнього споживчого ринку;

- зниженням конкурентоспроможності вітчизняних виробників;

- реалізацією контрабандних товарів неналежної якості;

- погіршенням іміджу України як транзитної держави та ускладненням процесу інтеграції України до ЄС.

 

Активізація транскордонної контрабандної діяльності пов’язана, у першу чергу, з відмінностями вітчизняної та європейської акцизної і тарифної політики. Податки на тютюнові вироби в країнах ЄС значно вищі, ніж в Україні, що створює стимули для здійснення контрабандної діяльності цими товарами. У сфері регулювання цін на підакцизні товари в Україні існує ціла низка невідповідностей нормам і директивам країн ЄС, а саме:

- частка податків у складі ціни підакцизних товарів надто низька, зокрема для середньої пачки сигарет з фільтром частка акцизу і ПДВ в Україні складає 50-67 % і є одним з найнижчих показників у світі у той час, як згідно з Директивою Європейської Комісії частка акцизу у роздрібній ціні сигарет має становити не менше 57 %, а частка всіх податків (акцизу і ПДВ) – не менше 70 %[1];

- базою для адвалорного оподаткування в Україні визначено оборот, а в країнах ЄС – максимальна роздрібна ціна (в Україні максимальна роздрібна ціна використовується лише для визначення мінімальних вимог до сумарного акцизу; разом з цим, ця ціна береться не кінцева, а без ПДВ та акцизного збору);

- мінімальні вимоги до сумарного акцизу в Україні встановлено як відсоток, в той час, як в країнах ЄС – у «твердих» сумах, що дозволяє гарантувати певні «тверді» надходження до бюджету (незалежно від ціни);

- в Україні не встановлюються мінімальні роздрібні ціни на сигарети, як у країнах ЄС;

- не застосовується концепція «Найпопулярнішої цінової групи сигарет» (для прикладу, у країнах ЄС у межах цієї концепції найжорсткіші вимоги щодо якості застосовуються власне до цієї групи);

- акцизні норми затверджуються Верховною Радою, а не урядом, як в ЄС.

 

Значна лібералізація ставок ввізного мита (в результаті чого за період 2005-2010 рр. досягнуто зміни питомої ваги нульової ставки ввізного мита у загальній кількості адвалорних ставок з 31,1 % до 38,2 %, а зміни питомої ваги ставок ввізного мита у тарифному коридорі більше 10 % до загальної кількості адвалорних ставок – з 64,5 % до 11,1 %[2]) не зняла проблем поширеної в Україні практики маніпуляцій з митною вартістю товарів та контрабандної діяльності. З посиленням інтенсивності імпортних потоків та високим завантаженням органів митного контролю можливо очікувати збільшення зловживань саме у цій сфері.

 

Довідково: Про активізацію контрабандних потоків свідчить істотна відмінність між показниками щодо обсягів зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання України та країни-контрагента. Так, різниця між показниками Головного управління статистики Польщі і Державного комітету статистики України щодо обсягів імпорту товарів з Польщі в Україну щорічно сягає більше 1 млрд дол. США (Додаток 2, рис. 7). Отримані різниці скориговані на 10 % згідно допустимих похибок у діяльності міжнародних статистичних організацій (можливі  похибки з огляду на різницю між  цінами СIF та FOB, відмінності у методиках розрахунків статистичних служб різних країн, людський  фактор тощо).

 

Заходом боротьби з контрабандою у ЄС стало створення торговельно-логістичних центрів у прикордонних зонах. Наприклад, після вступу Польщі та Литви у зону Шенген активізувалась нелегальна торгівля у прикордонних регіонах цих двох держав, спричинена різницею цін на низку споживчих товарів. Так, поляки продавали у Литві продукти харчування, одяг, будівельні матеріали, а литовці у Польщі – підакцизні товари, зокрема алкогольні напої. Створення великого центру дистрибуції у прикордонному місті Маріамполь вирішило цю проблему, оскільки споживачі віддавали перевагу придбанню якісних товарів і високому рівню послуг у дистрибуційному центрі на противагу стихійній нелегальній торгівлі з відсутністю будь-якого захисту прав споживачів. 

 

3. Складність митних процедур, невідповідність стандартів та якості обслуговування прикордонного руху та експортно-імпортних операцій в Україні порівняно із стандартами ЄС, що становить відчутні перешкоди транскордонному руху товарів між прикордонними регіонами України та ЄС.

 

Довідково: За різними оцінками, вартість торговельних процедур становить 4–5 %  від загальних обсягів торгівлі, що приблизно дорівнює поточному середньому імпортному тарифу на виробничі товари в індустріальних країнах – 3,8 % [3].

Згідно рейтингу сприяння торгівлі, складеного Світовим економічним форумом, у 2010 р. Україна посіла 81 місце. Складова індексу сприяння торгівлі «управління кордонами», яка відображає ефективність митного огляду, обслуговування експортно‑імпортних операцій, прозорість процедури перетину кордону, становить 3,12, що відповідає 106 позиції України у рейтингу за цією складовою. У той же час західні країни-сусіди за показником «управління кордонами» займають такі місця: Угорщина – 34 місце, Польща – 42, Румунія – 43, Словаччина – 49[4].

 

Якість обслуговування прикордонного руху знижена через невідповідність проектної пропускної здатності міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) фактичним показникам та їх перевантаженість (Додаток 3, табл. 1). Внаслідок цього автомобільні черги на митних пунктах пропуску сягають подекуди декількох кілометрів, а простій одного автомобіля на кордоні може тривати декілька діб. Наприклад, на МАПП «Смільниця» завантаженість пункту щодо перетину легкових автомобілів становить 560,8 %, МАПП «Рава-Руська» – 218,1 %, щодо вантажних автомобілів – 158,0 %; МАПП «Ягодин» щодо легкових автомобілів – 102,6 %, автобусів 111,1 %, вантажних автомобілів 119,0 %; МАПП «Устилуг» відповідні показники становлять – 116,6 % щодо легкових автомобілів і 733,3 % щодо автобусів. Натомість найменш завантаженим є найпотужніший на українсько-польському кордоні та найкраще облаштований – МАПП «Краковець».

 

Сповільнення руху людей та товарів через міжнародні пункти пропуску спричинене недостатньою їх укомплектованістю технічними засобами (Додаток 3, табл. 2), яка на українсько-польській ділянці кордону становить 10-55 % (залежно від укомплектованості певним видом технічних засобів). 

 

4. Невідповідність рівня вітчизняної організації транскордонної торгівлі практиці країн ЄС. Вітчизняні прикордонні стихійні ринки, кіоски і дрібні крамниці функціонують часто без наявності повного пакету дозвільної документації, дотримання санітарних норм, належного рівня якості обслуговування покупців, чим погіршують враження іноземців від перебування в Україні та імідж нашої держави як транзитної країни.

 

Довідково: Європейська практика створення торговельно-логістичних центрів поряд з міжнародними пунктами пропуску показала, що такі заходи супроводжуються збільшенням обсягів транскордонної торгівлі майже втричі і значним зростанням задоволеності споживачів, що спонукало їх до повторного користування послугами цих закладів торгівлі.

 

Зважаючи на існуючі тенденції у розвитку транскордонної торгівлі західних регіонів України, існує об’єктивна необхідність у здійсненні заходів щодо створення організаційного механізму оптимізації торгівлі та усунення бар’єрів, що стримують її активізацію. Стратегічними орієнтирами державної політики у цьому напрямі мають стати:

 

1. Створення торговельно-логістичних центрів розвитку транскордонної торгівлі на західному кордоні України як інструменту ефективного використання економіко-географічного потенціалу прикордонних територій. Особливостями функціонування таких торговельно-логістичних центрів є наступне:

- розташування центру в прикордонній смузі, де діють угоди про малий прикордонний рух, практично ліквідує потребу потенційних споживачів у візі, сприяє розвитку контактів прикордонних громад;

- наявність поряд з центром міжнародних пунктів пропуску та транспортних коридорів забезпечує постійний потік споживачів;

- існує можливість покупок «tax free», тобто діє система повернення податку на додану вартість;

- інфраструктура, яка постає безпосередньо в центрі дистрибуції i довкола нього (автозаправні станції, кав’ярні, хостели, готель, центр офісного обслуговування i Tax Free, митні агентства, банки, пункти обміну валюти) активує зайнятість і дозволяє підвищити рівень життя місцевого населення;

- високі стандарти презентації широкого асортименту товарів та умов продажу створюють конкурентну перевагу транскордонному торговельно-логістичному центру у порівнянні з реалізаторами контрабандної продукції та дрібними торговельними підприємствами, розосередженими вздовж прикордонної смуги;

- виставкові площі для професійної презентації продукції транскордонного регіону, а також умови для реалізації великих контрактів продажу та отримання товарів активізують підприємницьку, інвестиційну ініціативу.

 

Довідково: Подібна організація прикордонної торгівлі існує в Туреччині. Питання прикордонної торгівлі Туреччини із сусідніми країнами регулюються розпорядженням Уряду країни й низкою інструкцій. Ціль зазначених законодавчих актів – організація прикордонної торгівлі через мережу оптових і роздрібних магазинів в 13 спеціальних центрах, створених на сході, південному сході й півдні країни.

 

На українсько-польському кордоні створюється перший торговельно-логістичний центр «Корчова Долина». Інвестором цього проекту є польська фірма Korczowa Dolina Sp., член Польсько-української господарської палати. Центр будується на відстані 2,5 км від найбільшого пункту перетину кордону Польщі з Україною в м. Корчова на найдовшій транс'європейській трасі E40, в зоні малого прикордонного руху. Міжнародна фірма Global Blue, яка займається питаннями повернення ПДВ, планує відкриття власного центру обслуговування на території «Корчової Долини».

 

2. Протидія нелегальним економічним операціям у транскордонній торгівлі, що передбачає врегулювання вітчизняної акцизної та тарифної політики, відповідно до зобов’язань України в межах майбутньої Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

 

3. Удосконалення роботи органів митної та прикордонної служб у напрямі спрощення контролю і митного огляду товарів.

Довідково: Застосування в міжнародному пункті пропуску «Краковець – Корчова» системи спрощеного контролю шляхом розмежування за допомогою турнікетів на українській та польській частинах пункту пропуску смуг «зеленого коридору» від «червоного» призвело до того, що час перетину кордону скоротився вдвічі, а кількість подорожніх, які обирають «зелений коридор», збільшилась у 1,8 разу.

 

4.  Впровадження системи заходів «сприяння транскордонній торгівлі», до яких відноситься технічна допомога й обмін інформацією, застосування сучасних митних технологій, включаючи управління ризиками, спрощену процедуру ввезення та реалізації товарів, післяреалізаційний контроль, методи аудиту компаній, зменшення та стандартизація даних, які потрібно зазначати в митних документах. Варто зазначити, що заходи сприяння торгівлі мають місце в угоді про створення ЗВТ з ЄС і є обов’язковими для всіх сторін, оскільки це сприяє лібералізації торгівлі і поглибленій інтеграції. З огляду на це, сприяння торгівлі між Україною і ЄС матиме подвійний макроекономічний ефект – усунення низки негативних наслідків від входження України у ЗВТ, а також активізація транскордонних потоків товарів і капіталу.

 

Рекомендації:

1.  В межах створення торговельно-логістичних центрів розвитку транскордонної торгівлі на західному кордоні України доцільно:

- залучити провідні наукові установи, аналітичні центри та громадські організації до розробки техніко-економічних обґрунтувань створення торговельно-логістичних центрів;

- здійснити інформаційну підтримку інвестиційних пропозицій в рамках створення торговельно-логістичних центрів шляхом розміщення відповідної інформації на інтернет-сторінках органів місцевого самоврядування, консульств, торгово-промислових палат, а також представити розроблені інвестиційні проекти на щорічному економічному форумі «Польща-Україна»;

- залучити торговельно-промислові палати до пошуку підприємств, які представлятимуть свою продукцію, послуги в торговельно-логістичних центрах;

- при торговельно-логістичних центрах створити транскордонні біржі праці, робота яких зорієнтована на узгодження інтересів роботодавців та працівників з відмінних правових систем (української та європейської), кадрову комплектацію інфраструктурних відділів торговельно-логістичного центру, зменшення безробіття у прикордонних регіонах.

 

2. З метою протидії контрабанді необхідно:

- забезпечити умови для ширшого застосування принципів постаудитконтролю у здійсненні митного контролю та поступового відходу від практики 100 %-го фізичного огляду товарів при перетині кордону України;

- Державній митній службі України розробити методику вибіркової перевірки товаросупровідних та митних документів на основі концепції «червоного / жовтого / зеленого коридорів», яка розподіляє документи згідно критеріїв ризику порушень законодавства.

 

3. Для розвитку інфраструктури митних постів і їх приведення до стандартів ЄС:

- відкрити додаткові пункти пропуску з відповідним узгодженням із суміжними країнами;

- ініціювати створення спільних митних постів з митними службами суміжних країн з метою протидії корупції та економії часу;

- створити на митних постах більшу кількість автомобільних смуг, брокерських митних контор, встановити на усіх пунктах пропуску ваги для зважування автомобілів, рентгеноінтроскопічні комплекси для контролю транспортних засобів, портативні рівнеміри для визначення рівня рідких вантажів;

- встановити граничні терміни щодо очікування перетину кордону громадянами та вантажами і передбачити відповідні адміністративні стягнення за їх порушення;

- забезпечити постійну присутність на митних пунктах пропуску незалежної особи, що має повноваження на місці розглядати скарги громадян щодо фактів створення умисних перешкод при перетині кордону (наприклад, представника Громадської ради при Державній митній службі України, до функцій якої відноситься громадський контроль за врахуванням Держмитслужбою пропозицій та зауважень громадськості, а також дотриманням нею нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції);

- встановити відеокамери постійного спостереження на усіх лініях перетину кордону та організувати детальний аналіз отримуваної інформації незалежними особами (наприклад, представниками Громадської ради Адміністрації Державної прикордонної служби України).

 

4. Для стимулювання транскордонної торговельної діяльності Уряду України варто ініціювати впровадження системи заходів «сприяння торгівлі», що передбачає:

- розширення так званого «білого списку» вітчизняних та іноземних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких встановлено спрощений порядок застосування процедур митного оформлення у зв’язку з їх попередньою позитивною історією перетину українського кордону; цю роботу доцільно вести Державній митній службі України у тісній співпраці з Радою імпортерів при Кабінеті Міністрів України, Громадською радою при Держмитслужбі, Європейською бізнес-асоціацією, профільними об’єднаннями;

- здійснення постійної взаємодії Державної митної служби України з митними органами зарубіжних країн щодо обміну митною статистикою, отримання своєчасної інформації про факти контрабандного ввезення товарів та довготривалі схеми ухилення від сплати обов’язкових митних платежів.

- запровадження використання єдиного вхідного та вихідного документа при здійсненні експортно-імпортних операцій  згідно з міжнародними стандартами.

 

Регіональний філіал НІСД у м. Львові

(В. Засадко)

 

ДОДАТОК 1

 

ХАРАКТЕРИСТИКИ МАЛОГО ПРИКОРДОННОГО РУХУ

 

Таблиця 1

Умови малого прикордонного руху для громадян України

 

Умови  

Словаччина  

Угорщина

Польща

Прикордонна зона перебування

30-50 км

(299 словацьких та 280 українських населених пунктів)

50 км

(244 угорських та 384 українських населених пунктів)

30-50 км

(408 українських та 1822 польських населених пунктів)

Вартість дозволу

20 євро

20 євро

20 євро

Термін дії дозволу

1-5 років

1-5 років

2-5 років

Термін перебування

30 днів протягом одного  візиту, не більше 90 днів протягом 6 місяців

Не більше 90 днів

60 днів протягом одного  візиту, не більше 90 днів протягом 6 місяців

 

Таблиця 2

Кількість дозволів на малий прикордонний рух, виданих громадянам України к

онсульськими установами Польщі, Словаччини та Угорщини у 2010 р. [5]

 

Консульська установа

Кількість оформлених дозволів

Кількість відмов

Відсоток відмов від загальної кількості виданих дозволів, %

Генеральне консульство Польщі у Львові

29703

240

0,8

Генеральне консульство Польщі у Луцьку

9742

28

0,3

Генеральне консульство Словаччини в Ужгороді

623

163

26,2

Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді

8758

87

1,0

Консульство Угорщини в Берегово

9457

168

1,8

 

ДОДАТОК 2

 

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ТРАНСКОРДОННОЇ ТОРГІВЛІ

 

logistЗбільшити

Рис. 1. Кількість осіб, що перетнули українсько-польський кордон [6]

 

logistЗбільщити

а) громадяни України; б) громадяни Польщі.


Рис. 2. Структура осіб, що перетнули українсько-польський кордон, в розрізі частоти перетину кордону, ІІІ квартал 2010 р. [7]

 

logistЗбільшити

а) громадяни України; б) громадяни Польщі.


Рис. 3. Структура осіб, що перетнули українсько-польський кордон,

в розрізі мети поїздки, ІІІ квартал 2010 р. [8]

 

logistЗбільшити

а) видатки громадян України в Польщі (в рамках малого прикордонного руху);

б) видатки громадян Польщі в Україні.

 

Рис. 4. Структура видатків осіб, що перетнули українсько-польський кордон,
в розрізі товарних груп, ІІ квартал 2010 р.[9]

 

Таблиця 1

Результати опитування на предмет способу здійснення прикордонної торгівлі (%)[10]

 

Предмет способу здійснення прикордонної торгівлі

Львів

(Краківський ринок)

Львів

(Ринок Південний)

Самбір

Хирів

Закупівлі товарів на суміжній території

63

50

43

25

Продаж товарів на суміжній території

19

24

24

24

Перехресна торгівля, тобто купівля-продаж товарів на суміжній території

19

26

33

51

 

logistЗбільшити

Рис. 5. Динаміка видатків громадян Польщі та України на прикордонних територіях [11]

 

logistЗбільшити

Рис. 6. Відношення видатків громадян, що перетнули польсько-український кордон,

до обсягів експорт-імпорту України з Польщею. [12]

 

logistЗбільшити

Рис. 7. Різниця між показниками Головного управління статистики Польщі і Державного к

омітету статистики України щодо обсягів українсько-польського імпорту та експорту товарів, 2006-2009 рр.[13]

 

ДОДАТОК 3

 

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МІЖНАРОДНИХ ПУНКТІВ ПРОПУСКУ[14]

 

Таблиця 1

Пропускна здатність МАПП на ділянці українського кордону з Республікою Польща

 

МАПП

Потужність (за добу)

Завантаженість, %

проектна

фактична

МАПП „Краковець”

Легкові автомобілі (од.)

4400

1944

44,2

Автобуси (од.)

100

32

32

Вантажні автомобілі (од.)

500

171

34,2

МАПП „Шегині”

Легкові автомобілі (од.)

2200

1613

73,3

Автобуси (од.)

150

71

47,3

Вантажні автомобілі (од.)

150

102

68,0

МАПП „Смільниця”

Легкові автомобілі (од.)

225

1262

560,8