В Україні вдруге проведене загальнонаціональне опитування щодо визначення рівня фінансової грамотності за методологією ОЕСР [1].
Довідково. Для цілей цього огляду фінансова грамотність – комплекс знань, умінь, навичок, ставлення та поведінки людини, потрібних для ухвалення обґрунтованих фінансових рішень і для досягнення в результаті особистого фінансового добробуту. Це визначення характеризує так звану базову, або побутову фінансову грамотність – комплекс знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного управління особистими фінансами та споживання найпоширеніших фінансових послуг (платіжних, депозитних, кредитних тощо) упродовж всього життя. Набір специфічних знань, умінь і навичок, які потрібні професійним учасникам фінансового ринку, становить просунуту, або фахову фінансову грамотність, що в цьому матеріалі не розглянуто.
Дослідження проведено за низкою показників, серед яких був і вік респондентів. Визначено індекс фінансової грамотності за віковими групами. За методикою ОЕСР виокремлено три вікові групи: 18–29 років, 30–59 років і старші від 60 років. За цим групуванням найнижчий індекс фінансової грамотності зафіксовано у віковій групі понад 60 років (11,6 бала при максимально можливих 21 балі; мінімальний цільовий рівень становить 14 балів).
За компонентами індексу показники літніх людей такі: фінансові знання – 4 бали (найнижчий серед усіх вікових груп), фінансова поведінка – 5 балів (нижче лише в групі 18–25 років – 4,9 бала), ставлення до фінансових питань – 2,6 (найвищий серед усіх вікових груп).
З огляду на зазначене маємо підстави констатувати незадовільний рівень фінансової грамотності літніх людей, що тягне за собою два принципові наслідки.
Нестача фінансової грамотності не дозволяє літнім людям раціонально розпоряджатися своїми доходами та заощадженнями, адекватно оцінювати можливі фінансові ризики. Люди з низьким рівнем фінансової грамотності не завжди спроможні ефективно контролювати особисті та родинні фінанси, використовувати наявні фінансові ресурси, демонструвати навички раціонального споживання, заощадження та інвестування, належним чином піклуватися про захист майна, ефективно управляти боргами й ризиками.
Літні громадяни часто-густо стають жертвами фінансового шахрайства. Представникам старшого покоління складніше вибиратися з тяжкого фінансового стану. Старша вікова когорта недостатньо сприйнятлива до нових та інноваційних продуктів та послуг, зокрема цифрових технологій. Літні люди часто стикаються із соціальною та фізичною ізоляцією, їхні когнітивні та фізичні здібності погіршуються, що робить їх особливо вразливими для певних видів шахрайства (телефонне шахрайство, купівля непотрібних товарів і послуг, несумлінний продаж фінансових продуктів та послуг тощо), яке вони не здатні вчасно ідентифікувати й протистояти.
Довідково. З початку 2022 р. кожен дев’ятий українець (11 %) ставав жертвою шахраїв. Користуючись ситуацією та складним становищем громадян, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення та ошукували людей, прикидаючись представниками банків чи обіцяючи фінансову допомогу від держави, міжнародних і благодійних організацій. Найчастіше злочинці ошукують молодь віком 18–24 років (14 % опитаних) та людей, старших від 65 років (11,5 %) [2].
Разом з тим в Україні затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року [3] (далі – Стратегія), що сприятиме підвищенню фінансової обізнаності населення України, зміцненню впевненості під час ухвалення фінансових рішень за будь-яких умов, формуванню раціональної фінансової поведінки, зокрема на основі ефективного використання фінансових послуг. Проте, на нашу думку, істотною вадою Стратегії є те, що в ній населення не диференційовано за віковими категоріями, а літніх людей не виокремлено в самостійну цільову групу.
Необхідність такого виокремлення зумовлена віковими особливостями навчання літніх людей. До того ж літні люди не лише мають низький рівень фінансової грамотності, а й залишаються осторонь фінансової сфери через низький рівень фінансової інклюзії. Саме недостатність цифрових навичок загострює проблему фінансової інклюзії.
Отже, треба проводити навчання літніх людей фінансовій грамотності в комплексі із цифровою грамотністю. Мета такого навчання – формування у старших вікових когорт раціонального підходу до ухвалення рішень щодо особистих коштів, а також допомога в опануванні необхідних знань і вмінь для захисту своїх прав під час отримання фінансових послуг завдяки реалізації таких завдань:
набуття знань про наявні сьогодні в Україні фінансові продукти, а також про способи отримання інформації про них із різних джерел;
розвиток уміння застосовувати отриману інформацію для ухвалення рішень щодо збереження та накопичення своїх коштів під час оцінки фінансових ризиків, порівняння переваг та недоліків різних фінансових послуг у процесі вибору;
формування знання про такі способи збільшення добробуту, як внесення коштів на банківські рахунки під відсотки;
набуття розуміння, що таке банківські кредити (споживчий, іпотечний), страхування, дебетова картка, фінансове шахрайство.
Програми підвищення фінансової грамотності для літніх людей мають приділяти увагу ефективним заходам захисту прав споживачів, у тому числі навчанню, яке допоможе зміцнити впевненість у собі для відмови від сумнівних або невідповідних послуг, отримати знання про свої права та обов’язки під час підписання договорів та використання послуг, підвищити поінформованість про нові види шахрайства та махінацій (детальнішедив. додаток). Для такого навчання доцільно залучати андрагогів – працівників сфери освіти, які володіють професійними компетенціями для надання освіти дорослим з урахуванням їхніх вікових, освітніх, професійних, особистісних характеристик та мотивацій.
Наразі Міністерство освіти і науки України готує зміни до Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки та операційний план її реалізації у 2025–2028 роках [4]. Цей план передбачає, серед іншого, операційну ціль «створення умов для безперервного навчання (освіта дорослих), що є важливим фактором особистого та професійного зростання».
Проте завданням для досягнення цієї цілі у 2028 р. передбачено лише створення центрів безплатного вивчення та поглиблення знань державної мови. Вважаємо за доцільне доповнити вказану операційну ціль таким завданням: залучення закладів вищої освіти, у тому числі педагогічних, та закладів післядипломної педагогічної освіти до підготовки літніх людей за напрямами фінансової та цифрової грамотності.
___________________________________________________________________________________
[1] Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Research_Financial_Literacy_I…
[2] Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/NBU_Strategy-Financial-Litera…
[3] Там само.
[4] Див. лист МОН № 1/21407-24 від 15.11.2024.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: