Проблеми розвитку малого та середнього бізнесу в Україні як основного джерела робочих місць

Поділитися:

Малі та середні підприємства (МСП) є ключовим сегментом ринкової економіки. Вони забезпечують економічну стабільність країни, наповнюють бюджети, створюють робочі місця, насичують ринок товарами та послугами, формують конкурентне середовище. МСП демонструють мобільність в умовах швидкої динаміки суспільних процесів, адаптуються до змін ринку, впроваджують новітні технології. Розвиток МСП сприяє формуванню середнього класу, становленню громадянського суспільства, зменшенню соціальної нерівності та напруги, прискоренню демократизації ринкових відносин та забезпеченню соціальної стійкості.

Чимало МСП в Україні зазнали серйозних втрат через розпочату Росією повномасштабну війну, що призвело до їх зупинки та збільшення безробіття в країні. Тому відновлення й розвиток малого та середнього бізнесу – надзвичайно важливе багатовимірне завдання.

Структура суб’єктів великого, середнього, малого підприємництва, які працюють на території України, протягом 2014–2022 рр. залишалася практично незмінною: малі підприємства становили 95 % від загальної сукупності підприємств, середні – майже 5 % (табл. 1). 

Таблиця 1. Динаміка кількості суб’єктів великого, середнього, малого підприємництва, 
                     які працювали на території України протягом 2014–2022 рр.

Таблиця 1. Динаміка кількості суб’єктів великого, середнього, малого підприємництва, які працювали на території України протягом 2014–2022 рр.

Джерело: складено за даними Державної служби статистики.

Проте з розгортанням на теренах України повномасштабної війни загальна чисельність МСП зазнала суттєвих змін. Так, порівняно з 2020 р. їхня кількість протягом 2022 р. зменшилася майже на третину, зокрема середніх підприємств стало менше на 17 %, малих – на 31 %. Хоча, варто зазначити, подібна тенденція спостерігалася ще в передвоєнний період, особливо стосовно малих суб’єктів підприємництва. 

Через війну багато компаній зазнали серйозних втрат, припинили свою діяльність або перемістили підприємства в інші регіони країни, скориставшись можливістю релокації. Це призвело до значного зменшення обсягів виробництва та збуту, що, своєю чергою, вплинуло на економіку країни загалом. Дестабілізація сектора малого та середнього бізнесу і зниження його ділової активності негативно позначилися на рівні зайнятості, стали чинниками зростання безробіття.

Дослідження, проведене в грудні 2023 – січні 2024 рр. у межах проєкту Програми розвитку ООН (UNDP) «Підтримка України» [1], свідчить про таке. Якщо до повномасштабного російського збройного вторгнення п’ята частина бізнесу (22,3 %) оцінювала свій фінансово-економічний стан як задовільний чи поганий, то наприкінці 2023 р. таких підприємств налічувалось уже 78,1 %. Лише 36,5 % підприємств малого та середнього бізнесу в Україні продовжували працювати під час війни, а 6 % були вимушені припинити діяльність більше ніж на один рік. Найдужче постраждали підприємства Східного та Південного регіонів. Так, на сході країни через воєнні дії 18,2 % підприємств були змушені призупинити свою діяльність на 12 місяців, а то й на довший період, на півдні частка таких підприємств становила 12,7 %. Найбільших втрат зазнали сектори будівництва й транспорту, громадського харчування й туризму, найменше постраждали ІТ-сектор і сільське господарство (рис. 1).

Опис : D:\Tatiana\Vydavnyctvo\NISD\Robota_2024\Analit_zap_2024\AZ_traven_2024\ris_1.jpg

Рис. 1. Розподіл відповідей респондентів на запитання: 
            «Чи припиняла ваша компанія діяльність через повномасштабне вторгнення?»

Джерело: складено за даними дослідження стану бізнесу в Україні [2].

Як засвідчує вказане дослідження, у січні 2024 р. Індекс активності бізнесу (Ukrainian Business Index, UBI) становив 37,3 (зі 100 можливих). Порівняно з листопадом 2023 р. (тоді це було 36,3) Індекс дещо зріс, але залишається нижчим від локального максимуму (38,2), зафіксованого в серпні того ж року. Значення UBI свідчить про певне виснаження бізнесу від невизначеності й стагнації ситуації на ринку, що відображає також зменшення обсягів реалізованої продукції. Проте частка останньої для середніх підприємств у загальному її обсязі в межах країни в 2022 р. становила 44,4 %, для малих – 19,4 %, що навіть дещо більше, ніж у 2021 р. (табл. 2, рис. 2), через значні втрати у когорті великого бізнесу.

Таблиця 2. Динаміка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) 
                     великими, середніми та малими підприємствами  України 
                     протягом 2014–2022 рр.

Таблиця 2. Динаміка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) великими, середніми та малими підприємствами України протягом 2014–2022 рр.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики.

Опис : D:\Tatiana\Vydavnyctvo\NISD\Robota_2024\Analit_zap_2024\AZ_traven_2024\ris_2.jpg

Рис. 2. Структура реалізованої продукції за окремими видами економічної діяльності 
             суб’єктами великих, середніх, малих підприємств у 2022 р.

Джерело: складено за даними Державної служби статистики.

Попри війну, порушення логістики, економічну турбулентність, безпекові ризики та інші кризові явища МСП, забезпечуючи роботою три чверті працездатного населення країни, залишаються основним джерелом робочих місць в Україні. Зокрема, частка працівників, які зайняті на середніх підприємствах, наближається до 50 %, ще понад чверть працюють у малих підприємствах (табл. 3). МСП стали рушіями відновлення позитивної економічної динаміки в 2023 р. Частково цього вдалося досягнути завдяки переорієнтації на виробництво товарів подвійного призначення чи виробництво обладнання для військових, що також сприяло оновленню робочих місць. Показово, що саме середні підприємства виявили найбільшу стійкість, а частка зайнятих на них працівників у 2022 р. збільшилася.

Таблиця 3. Динаміка розподілу кількості працівників, 
                    зайнятих на великих, середніх та малих підприємствах України
                    протягом 2014–2022 рр.

Таблиця 3. Динаміка розподілу кількості працівників, зайнятих на великих, середніх та малих підприємствах України протягом 2014–2022 рр.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики.

Найбільше робочих місць (табл. 4) дають малі та середні підприємства у сільському господарстві (у 2022 р. частка працівників становила 38,8 та 53,3 % відповідно від загальної сукупності в галузі), промисловості (50,3 % працюють у середніх підприємствах) та будівництві (55,6 та 40,2 % відповідно).

Безперечно, деструктивні процеси, пов’язані з повномасштабною війною, звужують можливості нормального функціонування бізнесу. Результати зазначеного вище дослідження стану бізнесу в Україні свідчать, що 18,5 % малих та середніх підприємств суттєво скоротили чисельність свого персоналу порівняно з довоєнним періодом (від 50 до 100 %), 23,7 % – значно скоротили (від 20 до 40 %), 12,2 % – несуттєво скоротили (на 10 %), лише на третині підприємств (30,4 %) не змінювалася кількість працівників (рис. 3).

Таблиця 4. Розподіл кількості працівників, які зайняті на середніх та малих підприємствах України, 
                    за окремими видами економічної діяльності в 2022 р.

Таблиця 4. Розподіл кількості працівників, які зайняті на середніх та малих підприємствах України, за окремими видами економічної діяльності в 2022 р.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики.
 

Опис : D:\Tatiana\Vydavnyctvo\NISD\Robota_2024\Analit_zap_2024\AZ_traven_2024\рис3_4.png

Рис. 3. Відповіді представників малого та середнього бізнесу на запитання: «Як змінилась кількість працюючих
            на підприємстві у 2023 р. порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення?», %

Джерело: складено за даними дослідження стану бізнесу в Україні [3].

Окрім того, частка штатних працівників, які перебували в умовах скороченої заробітної плати та/чи вимушених відпустках, залишається значною (рис. 4). Перебування тривалий період в неоплачуваних відпустках та в умовах скороченої заробітної плати негативно позначається на життєвому рівні працівників та їхніх родин.

Опис : D:\Tatiana\Vydavnyctvo\NISD\Robota_2024\Analit_zap_2024\AZ_traven_2024\ris_4.jpg

Рис. 4. Ситуація з персоналом малих та середніх підприємств, %

Джерело: складено за даними дослідження стану бізнесу в Україні [4].

Одночасно дослідження свідчить про оптимістичні очікування значної частини респондентів (44,5 %) щодо зростання чисельності персоналу в 2024 р. Наприклад, серед респондентів 26 % очікували на незначне (до 10 %) збільшення; 14,5 % тих, хто брав участь в опитуванні, планують суттєво (на 20–40 %) розширити штат працівників порівняно з наявним складом; 4 % опитаних планують збільшити (на понад 50 %) кількість персоналу. Водночас значна частка (42,5 %) компаній не очікують змін щодо кількості своїх працівників. Порівняно з 2023 р. середньозважений показник очікуваного зростання кількості найманих працівників у 2024 р. за всіма підприємствами становить 4,4 %, у т. ч.: за середніми – 5 %, малими – 6,8 %, мікропідприємствами – 5,3 %. У просторовому вимірі найкращі прогнози демонструють підприємства, розташовані в Західному та Центральному регіонах, які віддалені від лінії бойових дій. 

Щодо очікувань зростання кількості робочих місць за галузевим розподілом, то, за даними дослідження, основними секторами розвитку для малого і середнього підприємництва в 2024 р. залишаються будівництво, сільське господарство, промисловість, а також електроенергетика та водопостачання, маркетинг, консалтинг, дизайн. Серед МСП, які працюють у цих секторах, 20–25 % очікують збільшення чисельності персоналу на 20–50 %.

Також, згідно із дослідженням, переважна більшість опитаних компаній планують покращення умов праці, зокрема 87 % учасників опитування сповістили про те, що підвищать заробітну плату своїм працівникам. З них 46 % планують підвищення до 10 %, а 41 % – від 10 до 20 %. Ще 12 % респондентів планують залишити заробітну плату без змін. Тільки 1 % компаній скорочуватиме рівень заробітної плати. У 2023 р. до підвищення зарплатні вдавалися 73 % керівників компаній.

Отже, попри проблеми, пов’язані з повномасштабною війною, значній частині малих і середніх підприємств України вдалося знайти можливості, щоб адаптувати свою роботу до воєнних умов та забезпечити робочі місця. Деякі з них змогли заробити, ураховуючи попит на певні товари й послуги в зонах, наближених до активних бойових дій, і на звільнених територіях. Наприклад, зріс попит на будівництво та логістику. Деякі малі та середні підприємства досягли успіху, зосередившись на експорті. Так, згідно із дослідженням стану бізнесу в Україні, 40 % МСП у 2023 р. здійснювали зовнішньоекономічні операції, а 8 % респондентів висловили бажання в 2024 р. розпочати зовнішньоекономічну діяльність. Учасники опитування найвагомішими перепонами на шляху виходу українських компаній на іноземні ринки вважають відсутність: європейських клієнтів (35,6 %), фінансових ресурсів (34,5 %) та кваліфікованих спеціалістів (21,8 %). Переважна частка (57,2 %) МСП в Україні працюють виключно на внутрішній ринок.

МСП є дуже чутливими до стану економічного середовища, вони першими реагують на будь-які зміни та кризові явища. Тому часто повинні вирішувати складні проблеми, які перешкоджають їхньому зростанню та успіхам. Воєнна ситуація внесла зміни в усі сфери діяльності МСП, включно фінансову, виробничу, логістичну, комунікаційну, інформаційну, інноваційну, організаційну. Суб’єкти підприємницької діяльності відчувають руйнівні наслідки війни та в умовах невизначеності мають реагувати на численні ризики й виклики задля збереження, відновлення й розвитку свого виробничого потенціалу та збереження робочих місць. Поряд з іншими проблемами, що найбільше ускладнюють операційну діяльність та відновлення функціонування суб’єктів господарювання в умовах війни (рис. 5), одним із вагомих ризиків залишається відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників (42,1 %).

Опис : D:\Tatiana\Vydavnyctvo\NISD\Robota_2024\Analit_zap_2024\AZ_traven_2024\ris_5.jpg

Рис. 5. Відповіді представників малого та середнього бізнесу на запитання: 
             «Що заважає зараз відновлювати і розвивати бізнес?»

Джерело: складено за даними дослідження стану бізнесу в Україні [5].

Представники МСП називають низку проблем, які виникають під час взаємодії з органами влади, серед них такі:

  • блокування податкових накладних (31,3 % підприємств стикнулись із цією проблемою). Цей показник знизився порівняно з попередньою фазою дослідження, коли він становив 44,2 %, але все ще посідає перше місце;

  • проблема логістики, яка ускладнюється з плином часу. Якщо в листопаді 2023 р. на неї вказали 23 % респондентів, то у грудні цей показник становив 25 %;

  • почастішали випадки відмови державних органів у бронюванні ключових співробітників (19,8 % підприємств стикнулись із цією проблемою).

Першочерговими завданнями для влади підприємці вважають усунення корупції (66,7 %) та покращення доступу до кредитних ресурсів (42,4 %). Також значна частка підприємців вказала на необхідність проведення судової (36,4 %) та податкової (32,5 %) реформ, запровадження е-бронювання (32,6 %), посилення мораторію на перевірки бізнесу з боку Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки (29,3 %), прискорення руху товарів через митницю (26,4 %).

Політика держави в період повномасштабної війни була спрямована на активну підтримку малого й середнього бізнесу через інструментарій податкових преференцій, субсидованого кредитування, грантові проєкти тощо.

Доцільність подальших дій щодо забезпечення сприятливих умов для відновлення й розвитку малого та середнього бізнесу підтверджується його стійкістю та здатністю в надскладних умовах виконувати важливі соціально-економічні функції. Нині розвиток бізнесу значною мірою залежить від ефективності рішень державної влади. Завдання держави – швидко реагувати на мінливе середовище, обирати правильні інструменти й методи контролю, підтримки подолання викликів та перешкод у сфері функціонування середнього і малого бізнесу. Це забезпечить його успішне функціонування, сприятиме стійкості економіки країни в період війни та формуванню міцних підвалин для побудови в майбутньому економічно сильної України.

Ключові завдання держави в контексті досягнення цієї мети:

  1. Запобігання тискові правоохоронних органів на бізнес та мінімізація корупції в регуляторній сфері, які призводять до значних економічних втрат та зменшення потенційних надходжень до державного бюджету.

  • реформування Державної митної служби України, задля чого доцільно залучати міжнародних експертів та консультантів з досвідом реформування митних служб для надання рекомендацій та допомоги в процесі реформування;

           Необхідними діями в цьому напрямі є:

  • підвищення ефективності Бюро економічної безпеки з дотриманням стандартів Євросоюзу; для контролю цієї ефективності доцільним вважається створення й затвердження якісних і кількісних критеріїв оцінювання;

  • подолання перешкод для функціонування МСП: зміна ідеології щодо застосування СМ КОР з імперативної на аналітичну, запровадження граничного терміну блокування податкових накладних, підвищення обов’язкового порогу реєстрації платником ПДВ; гарантування збереження спрощеної системи оподаткування при мінімізації зловживань нею (зокрема, законодавче визначення критеріїв розділення трудових відносин та фрилансу, заміна широкої фіскалізації ФОП 2-ї та 3-ї груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, які мають високу ймовірність досягнення лімітів для єдиного податку); забезпечення повноцінного автоматичного обміну податковою та митною інформацією з іншими країнами; створення дієвого механізму автоматизованого зіставлення документів щодо митної вартості товарів.

  1. Сприяння розширенню інструментів фінансування бізнесу та страхування ризиків, у т. ч. воєнних, розширення можливостей для кредитування від банківського сектора, отримання фінансування через донорські проєкти та гранти тощо, що є особливо важливим для бізнесу задля вирішення завдань відновлення після руйнувань і втрат.

  2. Упровадження оптимальної моделі бронювання працівників, що дає можливість у цифровий спосіб (е-бронювання) оперативно забронювати від призову військовозобов’язаного, який своєю працею сприяє обороноздатності країни.

  3. Сприяння розширенню участі середнього та малого бізнесу в міжнародній торгівлі.

  4. Упровадження системи підтримки та стимулювання підприємництва на територіях можливих бойових дій, у деокупованих громадах.

  5. Реалізація заходів, спрямованих на підвищення прозорості та ефективності бюджетних програм підтримки бізнесу, проведення моніторингу та контролю ефективності витрачання коштів на такі програми.

  6. Розвиток інструментів для забезпечення гнучкості ринку праці.

  7. Реалізація стратегій щодо створення робочих місць і умов для гідної праці на національному, регіональних та місцевих рівнях.

____________________________________________________________________________________________________

[1] Дослідження стану бізнесу в Україні. Грудень 2023 – січень 2024. [Презентація]. Київ, 2024. 108 с.
 URL: https://business.diia.gov.ua/uploads/7/37703-rezul_tati_opituvanna_bizn…

[2] Див.: URL: https://business.diia.gov.ua/uploads/7/37703-rezul_tati_opituvanna_bizn…

[3] Див.: URL: https://business.diia.gov.ua/uploads/7/37703-rezul_tati_opituvanna_bizn…

[4] Див.: URL: https://business.diia.gov.ua/uploads/7/37703-rezul_tati_opituvanna_bizn…

[5] Див.: URL: https://business.diia.gov.ua/uploads/7/37703-rezul_tati_opituvanna_bizn…

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД 

Експертна аналітика у форматі pdf: