З початку проведення президентської виборчої кампанії було встановлено вже декілька рекордів:
1. Реєстрація Центральною виборчою комісією (ЦВК) рекордної кількості кандидатів на пост Президента України.
Всього до ЦВК подали документи 93 особи, офіційно у відомстві зареєстрували 44 охочих взяти участь у передвиборчих перегонах [1].
Для порівняння: найбільша кількість заявок була у 2014 році – 53, попередній рекорд офіційно зареєстрованих кандидатів був у 2004 році – 26.
Найчастіші причини відмови у реєстрації – невідповідність оформлення поданих документів та відсутність підтверджень сплати грошової застави у повному обсязі – 2,5 млн. грн. Саме невнесення застави стало причино відмови у 47 випадків.
За оцінкою експертів «Громадянської мережі «ОПОРА» [2] та Комітету виборців України [3] ЦВК в належний спосіб організувала процес реєстрації кандидатів у Президенти, випадки відмов були обґрунтованими та відповідали чинному законодавству.
24 претенденти на посаду Глави держави цьогоріч висуваються від партій, а 20 – є самовисуванцями. З 44 кандидатів тільки десятеро вже брали участь у президентських виборах.
Основні причини рекордної кількості кандидатів у Президенти:
- президентська виборча кампанія 2019 року передує парламентської, а, отже, лідери політичних партій заздалегідь націлені мобілізувати свій електорат та конвертувати свій особистий рейтинг в рейтинг партії, окремі персони – прагнуть збільшити свою впізнаваність та показати себе в якості помітного політичного діяча, зокрема, щоб бути запрошеними у партійні списки;
- використання «технічних кандидатів» лідерами передвиборчої гонки, «відтягуючи» та розмиваючи електорат найближчих опонентів, а також формуючи склади виборчих комісій, адже кожний кандидат має право на включення своїх представників до їх складу.
Варто додати, що зареєстровані кандидати у президенти можуть подати заяву до ЦВК про відмову від балотування до 7 березня. Після отримання такої заяви, члени ЦВК повинні окремим рішенням задовольнити прохання кандидата (до 8 березня) та повернути заставу. Таким чином, залишається вірогідність, що кількість кандидатів у виборчих бюлетенях ще може змінитися.
2. Дозвіл ЦВК спостерігати за виборами рекордній кількості громадських організацій та остаточна заборона для представників з Росії
ЦВК надала дозволи мати офіційних спостерігачів на чергових виборах Президента 139 громадським організаціям.
Для порівняння: за виборами Президента у 2014 році спостерігали лише 10 організацій, за парламентськими виборами 2014 року – 37. Попередній рекорд на загальноукраїнських виборах було зафіксовано у 2012 році – 68 громадських організацій.
Із 139 організацій 131 заявили, що спостерігатимуть на всій території України. Водночас більшість зареєстрованих організацій не мають досвіду спостереження, а частина з них були зареєстровані лише незадовго до виборів. За оцінками «Громадянської мережі «ОПОРА» та Комітету виборців України, деякі організації є такими, що пов’язані із певними політиками, що ставить питання про спроможність таких організацій забезпечити справді незалежний та об’єктивний моніторинг.
Щодо особливостей організації міжнародного спостереження, то Верховна Рада підтримала ініціативу Міністерства закордонних справ щодо недопущення російських спостерігачів на вибори в Україні.
7 лютого – Верховна Рада ухвалила проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні» №9524 від 04.02.2019 р., який передбачає заборону участі російських спостерігачів у виборах в Україні. За нього проголосували 232 депутати. Ухвалений документ пропонує встановити, що офіційними спостерігачами на виборах в Україні не можуть бути особи, які є громадянами, підданими держави, визнаної парламентом державою-агресором, або державою-окупантом.
У цілому станом на 8 лютого 2019 року ЦВК зареєструвала 109 офіційних спостерігачів від міжнародних організацій та іноземної держави на чергових виборах Президента України [4].
За даними Національної поліції України очікується на прибуття понад 850 офіційних іноземних наглядачів на час виборів [5].
Також слід зазначити, що 6 лютого Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ офіційно відкрило місію зі спостереження за виборами Президента. Місію очолює посол Пітер Тейлер, вона включає в себе основну групу з 17 експертів, що базуються в Києві. БДІПЛ також звернулося з проханням до держав-учасниць ОБСЄ надати 100 довготермінових спостерігачів, які будуть розгорнуті по всій країні в міжнародних групах по дві особи з 13 лютого. Крім того, Бюро попросить держави-учасниці надати 750 короткострокових спостерігачів, які прибудуть за кілька днів до дня виборів. Місія оцінить президентські вибори на предмет їх відповідності міжнародним зобов'язанням і стандартам демократичних виборів, а також національному законодавству України.
3. Боротьба з порушеннями передвиборчого законодавства.
У січні в МВС було створено спеціальну робочу групу для моніторингу законності виборчого процесу і роботи зі зверненнями громадян та громадських організацій, а також повідомленнями в ЗМІ і соцмережах [6].
Станом на 11 лютого, за інформацією МВС, до поліції надійшло 1041 повідомлень, пов’язаних із виборчим процесом. Здебільшого вони стосувалися незаконної агітації (таких 730), підкупом виборців (66), пошкодженням майна (13) та хуліганством (12). Всього за вказаними фактами розпочато 38 кримінальних провадження, складено 266 протоколів про адміністративні порушення [7].
Найбільшу кількість фактів повідомлень про порушення зареєстровано у Києві, а також у Закарпатській та Дніпропетровській областях. Крім того, чимало повідомлень про порушення у Полтавській, Одеській, Запорізькій, Миколаївській та Черкаській областях.
Згідно даних «Громадянської мережі «ОПОРА» у перший місяць виборчого процесу найпоширенішим порушенням законодавства стало виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації без вихідних даних, або фінансування агітації не з виборчого фонду кандидата.
Слід зауважити, що українське законодавство недостатньо чітко регулює питання кваліфікації підкупу виборців, тож наразі актуальним є посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства.
6 лютого комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підтримав проект Закону «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства» №8270 від 13.04.2018 р. [8]. Проектом пропонується встановити, що штрафи за передвиборчу агітацію особою, участь якої в ній заборонено законом, агітацію поза встановлених законом строків, агітацію у формах із застосуванням засобів, які суперечать Конституції або законам України, збільшуються в межах від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Остаточне ухвалення закону №8270 надасть правоохоронним органам додаткові інструменти для порушення результативних проваджень, особливо зважаючи, що восени 2019 року Україну чекає ще одна виборча кампанія.
Підготувала Анна Руденко, головний консультант відділу розвитку політичної системи НІСД
[1] У ЦВК заявили, що президентська кампанія побила кілька рекордів [www.pravda.com.ua].
[2] Перший звіт за результатами спостереження ОПОРИ на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року [www.oporaua.org].
[3] Відбулася прес-конференція КВУ: «Підсумки КВУ щодо спостереження за виборчою кампанією у січні» [www.cvu.org.ua].
[4] Центральна виборча комісія. Офіційний веб-сервер [www.cvk.gov.ua].
[5] На фінальному етапі виборчого процесу до забезпечення публічної безпеки буде залучено близько 60 тисяч правоохоронців [www.npu.gov.ua].
[6] Арсен Аваков: МВС України жорстко і безкомпромісно реагує на звернення про порушення під час виборчого процесу [mvs.gov.ua].
[7] Іван Стойко: До поліції надійшло 1041 повідомлення, пов’язане із виборчим процесом, розпочато 38 кримінальних проваджень [mvs.gov.ua]
[8] Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства [rada.gov.ua]