"Сучасний стан забезпечення національно-культурних потреб представників молдовського етносу в Україні". Аналітична записка

Анотація

В аналітичній записці розглянуто сучасний стан, проблеми, а також можливі шляхи забезпечення національно-культурних потреб представників молдовської етнічної спільноти в Україні.

СУЧАСНИЙ СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ПОТРЕБ ПРЕДСТАВНИКІВ МОЛДОВСЬКОГО ЕТНОСУ В УКРАЇНІ

Згідно з міжнародними нормами та зобов'язаннями (Рамкова конвенція захисту прав національних меншин Ради Європи, Європейська хартія регіональних або мов меншин), представники всіх національностей України є важливими елементами багатонаціонального Українського народу і мають гарантоване право на збереження та розвиток своєї національно-культурної самобутності та використання власної мови у різних сферах суспільного життя.

 

 Молдовани є третьою за чисельністю (після росіян і білорусів) етнічною групою в нашій державі (258,6 тис. осіб) (Додаток 1). Більшість представників молдовської етнічної спільноти мешкає в Одеській (123,7 тис.) і Чернівецькій (67,2 тис.) областях, значно менше – у Донецькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській областях та в Криму. У переважній більшості представники молдовського етносу проживають у сільській місцевості (185,0 тис.).

 

Найбільше представників молдовської етнічної спільноти мешкає в Одеській області. Зокрема, в Ізмаїльському (15,083 тис. осіб.) та Ренійському (19,938 тис. осіб.) районах. Майже 10 тис. у Саратському районі, понад 8 тис. у Котовському, приблизно 7,5 тис. і 6 тис. відповідно у Тарутинському й Ананьївському районах. В інших районах області представників молдовського етносу налічується від 0,5 до 3 тис. осіб.

 

У Чернівецькій області проживає 67,2 тис. молдован. В основному, представники молдовського етносу компактно проживають у Новоселицькому (50329 осіб), Хотинському (5102), Глибоцькому (4425 осіб) районах. У Новоселицькому районі Чернівецької області представники молдовського етносу мешкають у таких населених пунктах, як: м. Новоселиця, с. Балківці, с. Берестя, с. Ванчиківці, с. Динівці, с. Драниця, с. Костичани, с. Малинівка, с. Мамалига, с. Маршинці, с. Тарасівці, с. Слобода, с. Строїнці, с. Форосна, с. Черленівці. У Глибоцькому районі – у с. Молодія, с. Привороки, с. Коровія; в Сокирянському районі – у с. Шишківці; у Хотинському районі – у с. Колінківці.

 

Співпраця влади Республіки Молдова з молдовською діаспорою дещо інтенсифікувалась з другої половини 2000-х років і по 2010 рік. Так, починаючи з 2004 року, раз на два роки проводиться конгрес молдовської діаспори.

 

У грудні 2009 року міністрами закордонних справ України і Молдови було підписано Угоду «Про співробітництво у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин». Цією угодою сторони взяли на себе зобов`язання щодо забезпечення потреб українців на території Молдови та, відповідно, молдован на території України. Статтями 2 і 5 даної угоди проголошується, що сторони сприяють створенню необхідних умов для збереження та розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності осіб, які належать до національних меншин. Крім того, сторони зобов’язалися сприяти у навчанні рідною мовою чи вивченні рідної мови в державних навчальних закладах і навчальних закладах інших форм власності, у тому числі, створених національно-культурними товариствами. Дана угода була ратифікована Верховною Радою України 5 жовтня 2010 року. Молдовська сторона поки зволікає з її ратифікацією.

 

З 2010 року і по сьогодні увага до представників молдовської етнічної спільноти з боку влади Республіки Молдова фактично відсутня. Одна з причин цього – тривала політична криза в Республіці Молдова. Разом з тим усе більш активний і системний вплив на представників молдовського етносу України здійснюється з боку Румунії.

Так, 8 травня 2013 року парламент Румунії переважною більшістю голосів вніс поправки до закону Румунії «Про надання підтримки румунам закордоном», які прямо зачіпають інтереси України. Відтепер, відповідно до нової законодавчої поправки, румунами оголошуються всі представники румунського лінгвістичного філону, лінгвістичних і культурних ідентичностей, що мають румунські корені, незалежно від їхнього топоніму, від того, як вони іменуються (арумунами, арминами, молдовлахами, бессарабцями, буковинцями, куцовлахами, дако-румунами, істрорумунами, герцаївцями, македорумунами, менгленорумунами, а також молдованами). Наведений перелік груп румунська влада відносить до єдиної категорії ‑ «румуни зарубіжжя»[1].

Ще одним приводом для занепокоєння є проблема видачі румунських паспортів, особливо в Одеській, Чернівецькій і Закарпатській областях України[2].

 

Підтримка етнічної самобутності молдован України та забезпечення їхніх культурних прав є важливим завданням державної етнічної політики України.

В Україні функціонує низка молдовських національно-культурних товариств, зокрема: Всеукраїнська національно-культурна молдовська асоціація (м. Одеса), Молдовська національно-культурна організація (с. Липецьке, Одеська обл.), Молдовське товариство (м. Ізмаїл), Міжрайонне товариство молдовської культури на Буковині (Чернівецька область), Молдовське культурне товариство «Ізвор» (м. Рені), Молдовське товариство (м. Сарата), Молдовське національно-культурне товариство «Прімавера» (м. Кривий Ріг),  Товариство молдован Кілійського району Одеської області, Товариство молдован «Ізворул» (м. Білгород-Дністровськ), Обласне товариство молдовської культури (м. Миколаїв), Молдовське молодіжне товариство (м. Одеса), Молдовське культурне товариство (м. Київ), Молдовська асоціація (Кіровоградська область).

 

Представникам молдовської етнічної спільноти, які мешкають на території Одеської області, вдалося найкраще зберегти, порівняно з іншими регіонами України, власну ідентичність, мову та традиції. В області щорічно проводиться міжнародний фестиваль молдовської культури «Стругушор» (с. Долинське Ананьївського району).

 

На території Чернівецької області проводяться 3 масштабні фестивалі: «Різдвяні зустрічі», фестиваль молдовської культури «Мерцишор», «Свято молдовського вина».

 

Важливим елементом забезпечення національно-культурних потреб є представлення молдовської етнічної спільноти в інформаційному просторі України. Завдяки підтримці Одеської обласної державної адміністрації та обласної ради з січня 2004 року Всеукраїнською національно-культурною молдовською Асоціацією в Україні видається газета «Лучаферул», яка поширюється усією територією України, а з січня 2008 року внесена до каталогу видань Республіки Молдови. У газеті, окрім інформаційних матеріалів, публікуються також навчально-методичні матеріали, літературна критика, програмні твори класиків молдовської та зарубіжної літератури, які входять до шкільної програми. Разом із тим тираж газети для задоволення інформаційних потреб представників молдовського етносу в Україні є недостатнім. Що стосується аудіовізуальних ЗМІ, то Одеською обласною державною телерадіокомпанією транслюється лише одна програма («Плаюл натал») для представників молдовського етносу, й її загальна тривалість скоротилась до 80 годин на рік.

 

У Чернівецькій області, де проживає 67,2 тисяч представників молдовського етносу, молдовська редакція Держтелерадіо відсутня. І, як результат, передач молдовською мовою тут немає взагалі. Єдиній в Україні газеті молдовською мовою «Лучаферул» рішенням Новоселицької районної ради було надано приміщення для кореспондентського пункту.

 

Важливою складовою забезпечення національно-культурних потреб  представників молдовського етносу є молдовська мова (Додаток 2). Як відомо, вона міститься у Європейському класифікаторі мов, закріплена Конституцією Республіки Молдова, а після 17 травня 2003 року, коли Верховною Радою України було ратифіковано Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, набула статусу мови національних меншин. Згідно з висновками Комітету Міністрів Ради Європи, за результатами моніторингу дотримання Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (2010 р.), молдовська мова достатньо широко представлена у системі освіти.

 

За даними управління у справах національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації, на сьогодні діти представників молдовського етносу в Одеській області мають можливість навчатися у загальноосвітніх середніх школах рідною, українською або російською мовами. Зокрема, у селах Озерному Ізмаїльського району, Борисівці Татарбунарського району, Крутоярівці Білгород-Дністровського району навчальний процес провадиться лише молдовською. В Одеському регіоні прийнято комплексну програму «Освіта Одещини» на 2011-2014 рр., одним із пріоритетів якої є підтримка розвитку освіти національних спільнот, що компактно проживають на території області. Є в області також загальноосвітні заклади, де навчальний процес провадиться у паралельних класах молдовською, українською та російською мовами. В Одеській області щорічно проводяться фестивалі, а також олімпіади молдовської мови та літератури. Разом із тим кількість годин, призначених для вивчення молдовської мови у школах суттєво зменшилась, а кількість підручників є недостатньою.

 

Рекомендації

Виходячи з вищезазначеного та з метою утвердження України як європейської та правової держави, що виконує взяті на себе міжнародні зобов'язання, а також з метою забезпечення національно-культурних потреб представників молдовської етнічної спільноти та захисту національних інтересів, вважаємо доцільним:

 

1) відновлення обсягу передач молдовською мовою, який був на Одеській обласній державній телерадіокомпанії станом на 01.01.2013 р., а також надання ефірного часу на Чернівецькому обласному радіо та телебаченні для поширення інформації молдовською мовою про історію, культуру, літературу, звичаї та традиції молдовського народу у вигляді окремих радіо- і телепрограм. Слід також забезпечити державну підтримку єдиній газеті молдовською мовою «Лучаферул»;

 

2) збереження шкіл і класів з молдовською мовою навчання, вирішення питання підготовки кадрів для шкіл з молдовською мовою навчання. Забезпечення навчання рідною мовою з 1-4 класів для всіх учнів і перехід з 5-го класу на державну мову навчання зі збереженням рідної мови як предмету у місцях компактного проживання представників етнічної спільноти;

 

3) забезпечення достатньою кількістю підручників молдовською мовою у місцях компактного проживання представників молдовського етносу;

 

4) сприяння у відкритті молдовських культурних центрів (зокрема, у м. Одеса та м. Чернівці) з нагоди Днів культури республіки Молдова в Україні (2014-й рік). Встановлення пам’ятника молдовському князю Олександру Доброму у м. Чернівці, в грамоті якого від 1408 року міститься перша письмова згадка про м. Чернівці;

 

5) проведення серії круглих столів у містах Одеса, Чернівці та Київ з питань українсько-молдовських культурних зв`язків.

 

Відділ політичних стратегій

(М.Т. Кияк)

Додатки

Таблиця 1

Розселення молдован в Україні за переписом 2001 року

 

 

Таблиця 2

Рідна мова молдован України за переписом 2001 року