"Проблеми державного регулювання у сфері поводження з відходами та шляхи їх вирішення". Аналітична записка

В сучасних умовах проблема накопичення відходів виробництва і споживання є однією з провідних загроз екологічній безпеці держави. Нині в Україні відбувається зростання обсягів утворення відходів, у тому числі хімічно небезпечних, значно поширюються площі несанкціонованих звалищ. Крім того, тривають процеси забруднення річкової мережі відходами вуглевидобувної, хімічної та металургійної промисловості, об'єктів інфраструктури комунального і сільського господарства.

 

При цьому вкрай недостатньо впроваджуються сучасні технології залучення відходів до господарського обігу, практично не використовується позитивний міжнародний досвід у сфері поводження з відходами і регулювання обігу небезпечних речовин. Нині в Україні щорічно утворюється біля 10 т відходів у розрахунку на душу населення проти 5,5-6 т відходів на душу населення в країнах ЄС. У порівнянні із показниками накопичення відходів в Європейському Союзі українські обсяги викликають серйозне занепокоєння приймаючи до уваги вкрай недостатній рівень їх утилізації та знешкодження.

 

Нині в Україні збільшуються обсяги накопичення відходів, кількість полігонів і звалищ для їх захоронення, погіршується санітарний стан населених пунктів. На сьогодні в державі накопичено близько 36 млрд т відходів, що складає понад 50 тис. т на 1 км² території, з яких утилізується лише 30 % промислових і 4 % побутових відходів. При цьому основними джерелами утворення відходів є підприємства гірничорудного, хімічного, металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного та агропромислового комплексів.

 

Погіршується ситуація у сфері поводження з небезпечними відходами, загальний обсяг накопичення яких становить близько 1,6 млрд т, а також з непридатними до використання та забороненими до застосування хімічними засобами захисту рослин, які на сьогодні зберігаються на 4075 складах з порушенням вимог щодо забезпечення екологічної безпеки. Потребує нагального вирішення ситуація зі специфічними відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики та пов’язаних з ними дослідних робіт, що після потрапляння у контейнери побутових відходів і полігони та звалища можуть призвести до поширення різних інфекційних захворювань.

 

Важливість ефективного вирішення проблеми державного регулювання у сфері поводження з відходами підтверджується неодноразовим розглядом цього питання на засіданнях Ради національної безпеки та оборони України (РНБОУ). Так, у рішенні РНБОУ від 25 квітня 2013 р. акцентується увага на тому, що в державі відбувається практично неконтрольоване накопичення промислових і побутових відходів, що становить загрозу не лише здоров’ю населення та довкілля, а й національній безпеці України в екологічній сфері [1].

 

В державі зберігається загрозлива тенденція до прогресуючого збільшення обсягу утворення та вивезення на полігони твердих побутових відходів (ТПВ). За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України [2], у 2012 р. в Україні утворилось близько 59 млн м³ побутових відходів, що захоронюються на 6,7 тис. сміттєзвалищах і полігонах загальною площею понад 10 тис. га. При цьому послугами з вивезення відходів охоплено лише 76 % населення. Основна маса побутових відходів захоронюється на полігонах і звалищах, з яких 334 є вкрай перевантаженими, а 878 взагалі не відповідають нормам екологічної безпеки. Крім того, неналежним чином проводиться робота з паспортизації, рекультивації та санації сміттєзвалищ. Так, з 2715 сміттєзвалищ, що потребують паспортизації, у 2012 р. фактично паспортизовано лише 587. Через відсутність належної системи збирання ТПВ у приватному секторі щорічно утворюються близько 32 тис. стихійних звалищ, що займають площу понад 1 тис. га.

 

Через брак належних умов для знешкодження та утилізації небезпечних відходів відбувається їх нагромадження на промислових територіях. На сьогоднішній день в Україні не впроваджено технологій з утилізації більшості небезпечних відходів у відповідності до міжнародних стандартів за відсутності необхідної інфраструктури. До цього часу не схвалено Загальнодержавну програму поводження з відходами на 2013‑2020 рр., концепцію якої було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України [3]. Основною метою концепції є здійснення заходів із зменшення обсягів утворення відходів, створення умов для реалізації роздільного збирання побутових відходів з подальшим рециклінгом і створення інфраструктурного кластера їх утилізації, заснованого на стандартах і нормативах екологічного права Європейського Союзу.

 

Сучасно обладнані сховища для зберігання небезпечних відходів та установки з їх знешкодження створено лише на окремих підприємствах, що практично не впливає на загальну ситуацію. Крім того, кількість спеціалізованих підприємств у цій галузі вкрай недостатня, а відсутність належних умов для утилізації та знешкодження небезпечних відходів призводить до їх значного нагромадження на промислових територіях (табл. 1).

 

Проблема також полягає у відсутності науково обґрунтованої концепції переробки і утилізації небезпечних відходів, незадовільному впровадженні апробованих сучасних технологій, недосконалості технологічних процесів і незавершеності технологічних циклів переробки первинної сировини, неналагодженій системі їх збирання, відсутності безпечних методів знешкодження чи локалізації тощо.

 

Незважаючи на доручення Президента України від 30.05.2011 р. до цього часу немає ефективної системи поводження зі зношеними шинами, резинотехнічними виробами та відходами резинотехнічного виробництва, відпрацьованими мастилами, елементами електричного та електронного обладнання.

 

Таблиця 1

Основні показники поводження з відходами І-ІV класів небезпеки у 2012 р. (тис. т) [4]

 

Через відсутність системи роздільного збирання ТПВ та недосконалість економічних механізмів стимулювання використання відходів як вторинної сировини у державі втрачаються значні матеріальні ресурси при збільшенні негативного впливу відходів на довкілля. Крім того, за відсутності належної координації діяльності органів виконавчої влади не повною мірою виконуються вимоги законодавства у сфері поводження з відходами як вторинною сировиною.

 

Викликає серйозне занепокоєння ситуація з поводженням із медичними відходами та відходами лікарських засобів, що не забезпечує захист населення і навколишнього середовища від їх шкідливого впливу. Стан нормативно-правового регулювання у цій сфері не забезпечує створення дієвої системи збирання, видалення та знешкодження відходів системи медичного обслуговування та неякісних лікарських засобів.

 

Особливу загрозу формують високотоксичні відходи з класу непридатних пестицидів та агрохімікатів. Залишок непридатних пестицидів на початку 2011 р. становив 18,713 тис. т, а на початок 2012 р. - 14,046 тис. т. Протягом останніх років за рахунок бюджетних коштів здійснюється поступове очищення території України від цих небезпечних відходів шляхом їх вивезення за межі території держави.

 

Обсяг накопичення непридатних хімічних засобів захисту рослин (далі - ХЗЗР) на початок 2009 р. становив понад 22 тис. т. Останніми роками через реформування сфери сільського господарства відбувалися зміни власників непридатних ХЗЗР, що зумовило утворення значної кількості безхазяйних місць їх складування. Нині достовірно визначити реальні обсяги непридатних ХЗЗР перешкоджає значна кількість стихійних місць їх накопичення, складність проведення інвентаризації через значну загрозу для здоров’я.

 

В сучасних умовах вивезення небезпечних відходів за межі України здійснюється як вимушений захід через відсутність в нашій державі технологій з утилізації переважної більшості небезпечних відходів, що відповідають екологічним нормативам і стандартам. Практика вивезення непридатних пестицидів останніми роками показує, що їх реальна кількість може суттєво перевищувати попередньо визначені обсяги.

 

З 2010 р. в Україні розпочато виконання робіт з ліквідації накопичень найбільш небезпечних відходів. Так, останніми роками за межі території України вивезено 1300 т суміші «Премікс», незаконно ввезеної на територію Закарпатської області, понад 26 тис. т непридатних пестицидів, понад 21 тис. т відходів гексахлорбензолу з полігону токсичних промислових відходів у Калуському районі Івано-Франківської області, понад 2700 т відходів мононітрохлорбензолу з території державного підприємства «Горлівський хімічний завод», а також 320 т відходів з вмістом берилію з території Державного науково-виробничого підприємства «Захід» (м. Київ).

 

На фінансування заходів із вирішення актуальних проблем поводження з небезпечними відходами з Резервного фонду Державного бюджету України, Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища упродовж 2010-2012 рр. було спрямовано понад 1,5 млрд грн. За існуючої системи розподілу екологічного податку, коли 90 % коштів спрямовується до місцевих бюджетів, обсяг фінансування заходів потребує перегляду у бік збільшення видатків з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, а також більш масштабного залучення коштів власників відходів.

 

У зв’язку з впливом глобальних змін клімату проблема поводження з відходами в державі може суттєво загостритися через формування нових факторів, що включають зростання міграції небезпечних сполук, прискорення розчинення небезпечних компонентів у місцях складування відходів.

 

Основні напрями державного регулювання щодо ефективного вирішення проблеми поводження з небезпечними відходами, включаючи створення відповідної вітчизняної інфраструктури, мають бути реалізовані шляхом виконання Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 рр., проект якої був розроблений Міністерством екології та природних ресурсів України.

 

Державні інституції, громадські природоохоронні та інші організації тощо у своїй діяльності не в достатній мірі привертають увагу до проблеми поводження з відходами, вихованню несприйняття громадянами подальшого засмічення країни. Значно більший внесок у вирішення цієї проблеми міг робити вітчизняний бізнес. З цих та інших причин негаразди у сфері поводження з відходами на превеликий жаль стали складовою не лише виробничої, але і загальної культури значної частини громадян України.

 

Висновки

1. Ситуація, що зараз склалася у сфері поводження з відходами, створює реальну загрозу здоров'ю населення та довкіллю України і негативно впливає на потенціал збалансованого розвитку держави. З упевненістю можна констатувати, що проблема ефективного поводження з відходами є загальнодержавною, має системний характер і зумовлює нагальну необхідність вжиття комплексних заходів для її вирішення.
2. Намагання вирішення проблем поводження з відходами в державі не відповідають сучасним європейським підходам у цій сфері.
3. У зв'язку з завершенням терміну реалізації Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами та Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року нині в державі відсутній затверджений програмний документ у сфері поводження з відходами.
4. Через відсутність належних умов для знешкодження та утилізації небезпечних відходів відбувається їх нагромадження на промислових територіях. На сьогоднішній день в Україні не впроваджено технологій з утилізації більшості небезпечних відходів у відповідності до міжнародних стандартів за відсутності необхідної інфраструктури.
5. Потребує нагального вирішення проблема поводження з побутовими відходами, що захоронюються на 6 тис. полігонах загальною площею близько 9 тис. га і лише частково утилізуються на сміттєспалювальних заводах. При цьому послуги з вивезення побутових відходів надаються лише 75 % населення, що кожного року призводить до утворення нових несанкціонованих звалищ. Більшість полігонів перевантажені або не відповідають вимогам екологічної безпеки.
6. Незважаючи на доручення Президента України від 30.05.2011 р. та Указ Президента України № 572/2013 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 квітня 2013 р. «Про комплекс заходів щодо вдосконалення проведення моніторингу довкілля та державного регулювання у сфері поводження з відходами в Україні» на сьогодні досі не запроваджено ефективної системи поводження зі зношеними шинами, резинотехнічними виробами та відходами резинотехнічного виробництва, відпрацьованими мастилами, елементами електричного та електронного обладнання.
7. Через відсутність системи роздільного збирання ТПВ і недосконалість економічних механізмів стимулювання використання відходів як вторинної сировини у державі втрачаються значні матеріальні ресурси при зростанні негативного впливу відходів на довкілля. За недостатньої координації діяльності органів виконавчої влади не повною мірою виконуються вимоги законодавства у сфері поводження з відходами як вторинною сировиною.
8. Викликає серйозне занепокоєння ситуація з поводженням із медичними відходами та відходами лікарських засобів, що не забезпечує захист населення і навколишнього середовища від їх шкідливого впливу. Стан нормативно-правового регулювання у цій сфері не забезпечує створення дієвої системи збирання, видалення та знешкодження відходів системи медичного обслуговування та неякісних лікарських засобів.
9. Проблема поводження з відходами не може бути вирішена у рамках профільних хоч і загальнодержавних програм. Без переорієнтації існуючої моделі господарювання, природокористування і соціальної політики на принципи сталого розвитку не можна сподіватися на суттєві позитивні зрушення у сфері поводження з відходами.
10. Негаразди у сфері поводження з відходами на превеликий жаль стали складовою не лише виробничої, але і загальної культури значної частини громадян України.

 

Пропозиції

1. Враховуючи масштабний характер проблеми державного регулювання у сфері поводження з відходами і з екологічною безпекою в країні, взагалі, уявляється доцільним Кабінету Міністрів України затвердити:    

- Концепцію стратегії сталого розвитку України;

- Національну концепцію впровадження та розвитку екологічно чистого виробництва в Україні.

 

Надзвичайно нагальним є внесення Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013–2020 рр.

2. Кабінету Міністрів України з метою належного інформаційного забезпечення державного регулювання у сфері поводження з відходами забезпечити розроблення та функціонування відповідної інформаційно-аналітичної системи поводження з відходами, що передбачає створення баз даних про обсяги утворення та поводження з відходами, формування державного банку даних щодо наявних технологій утилізації відходів.

3. Кабінету Міністрів України забезпечити підготовку та затвердження в установленому порядку комплексу нормативно-правових і технічних заходів, спрямованих на створення інфраструктури із збирання, заготівлі та утилізації зношених шин, виробів і відходів резинотехнічного виробництва, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил, поводження з медичними відходами, а також збирання та утилізації відпрацьованих елементів електричного та електронного обладнання.

4. Міністерству екології та природних ресурсів України, Міністерству промислової політики України розробити законопроект щодо управління відходами як вторинними ресурсами включаючи питання рециклінгу відходів, поводження з пакувальними матеріалами та техногенними родовищами корисних копалин із запровадженням механізму економічних преференцій у сфері поводження з відходами, що передбачає залучення відходів у господарський обіг як додаткових джерел енергії чи вторинної сировини.

5. Кабінету Міністрів України проводити гармонізацію національного законодавства у сфері поводження з відходами до законодавства Європейського Союзу з урахуванням Директив №94/62/ЄС від 20 грудня 1994 р. щодо упаковки та відходів упаковки, №2006/21/ЄС від 15 березня 2006 р. щодо управління відходами видобувних підприємств, №1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. щодо захоронення відходів.

6. Міністерству екології та природних ресурсів України забезпечити в установленому порядку врегулювання питань щодо визначення порядку видачі дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та удосконалення процедур розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів.

7. Кабінету Міністрів України у відповідності до стандартів Європейського Союзу провести удосконалення державної класифікації відходів і затвердження методики віднесення відходів до небезпечних, методології оцінки ризиків впливу відходів на здоров'я людини та довкілля, уточнення переліку відходів за ступенем їх небезпечності, а також вимог і правил поводження з відходами з урахуванням їх небезпечних властивостей.

8. Всім державним інституціям, вітчизняному соціально відповідальному бізнесу, громадським природоохоронним та іншим організаціям тощо у своїй роботі у міру можливостей привертати увагу до проблеми поводження з відходами, вихованню несприйняття громадянами подальшого засмічення країни.

Відділ екологічної та техногенної безпеки

 (О.М. Вергун, С.П. Іванюта)

 

Перелік використаних джерел

1. Указ Президента України № 350/2013 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 квітня 2013 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 лютого 2009 року «Про стан безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/15827.html
2. Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2012 рік. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minregion.gov.ua/zhkh/Blahoustri-terytoriy/stan-sferi-povodzhenn…;
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 січня 2013 р. № 22-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/22-2013-%D1%80
4. Основні показники поводження з відходами І-ІV класів небезпеки у 2012 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
5. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2012 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mns.gov.ua/content/nasdopovid2012.html
6. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2011 році. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.menr.gov.ua/docs/activity-dopovidi/NacDopovid2011.pdf.
7. Поводження з відходами у 2011 році: експрес-випуск / Державна служба статистики України. – К., 2012. – 8 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua