"Щодо виконання Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні": етнополітичний аспект". Аналітична записка

Анотація

 

На основі моніторингового дослідження Українського незалежного центру політичних досліджень[1] проаналізовано діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади по реалізації окремих положень вітчизняного законодавства, що стосуються етнополітичної сфери.

 

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ В УКРАЇНІ": ЕТНОПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ

 

Україна, як держава головуюча у 2013 році в Організації безпеки та співробітництва Європи, зобов’язалася сприяти активному розвиткові громадянського суспільства, дотриманню прав людини та основоположних свобод. Діючий голова ОБСЄ, Міністр закордонних справ України Леонід Кожара з нагоди Міжнародного дня толерантності заявив: «Високий рівень взаємоповаги та взаєморозуміння є необхідним для подолання ненависті, упередження та дискримінації та має стати результатом наших спільних зусиль»[2]. Узгоджені дії урядів, громадянського суспільства та громад, спрямовані на утвердження толерантності та поваги до різноманіття культур було визначено як пріоритетний шлях до подолання усіх форм расової та етнічної ненависті, ксенофобії та дискримінації.

 

У річищі реалізації даної стратегії 6 вересня 2012 року був прийнятий Закону України № 5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"[3], який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина.

 

Згідно з цим Законом державна політика щодо запобігання та протидії дискримінації спрямована на: недопущення дискримінації[4]; застосування позитивних дій[5]; створення умов для своєчасного виявлення фактів дискримінації та забезпечення ефективного захисту осіб та/або груп осіб, які постраждали від дискримінації; виховання і пропаганду серед населення України поваги до осіб незалежно від їх певних ознак; поширення просвітницької діяльності у цій сфері.

Згідно зі Статтею 11 Закону на Кабінет Міністрів покладено низку повноважень щодо запобігання та протидії дискримінації, а саме:

- забезпечення проведення єдиної державної політики, спрямованої на дотримання принципу недискримінації в усіх сферах життя суспільства;

- координація роботи міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади із забезпечення запобігання та протидії дискримінації;

- врахування принципу недискримінації під час прийняття нормативно-правових актів;

- затвердження порядку проведення органами виконавчої влади антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів;

- здійснення інших повноважень у сфері запобігання та протидії дискримінації, передбачених законом.

 

З 1 січня до 15 вересня 2013 року Український незалежний центр політичних досліджень проводив моніторинг діяльності центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), органів виконавчої влади на містах, органів місцевого самоврядування (обласний рівень) щодо реалізації положень Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" (стаття 11). У рамках проекту було направлено 75 запитів до ЦОВВ, 27 – до обласних адміністрацій щодо отримання публічної інформації, та 27 – до обласних рад стосовно реалізації ними повноважень, визначених статтею 11 Закону.

 

Згідно з даними моніторингу, впродовж року дії Закону діяльність обласних державних адміністрацій, що стосувалася етнонаціональної сфери, зосереджувалася на питаннях:

 - забезпечення прав ромів, а саме: погодження проекту розпорядження КМУ "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року" (Полтавська ОДА, Львівська ОДА). Сумською облдержадміністрацією були внесені пропозиції до проекту плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року;

- вирішенню проблем депортованих народів, зокрема, Севастопольською міською держадміністрацією було розроблено проект Постанови КМУ "Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України" та погоджено проект постанови КМУ щодо задоволення соціальних потреб депортованих за національною ознакою громадян, які повернулися на проживання в Україну.

Обласні державні адміністрації також реалізовували заходи, спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях представників національних меншин (Додаток 1), а також заходи по протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації (Додаток 2).

 

Діяльність Міністерств в етнополітичній сфері стосувалася таких питань:

- права біженців (затвердження планів заходів щодо інтеграції біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, в українське суспільство на 2013 рік (Мін’юст);

- розвиток культур національних меншин (Міністерство культури України);

- запобігання можливій дискримінації, міжнаціональній, релігійній та расовій нетерпимості, будь-яким проявам насильства (МОЗ України – План заходів МОЗ України щодо удосконалення виховної роботи серед студентів вищих медичних (фармацевтичного) навчальних закладів IV рівня акредитації та закладів післядипломної освіти МОЗ України щодо забезпечення безпеки перебування і навчання іноземних громадян", окремі заходи Державної прикордонної служби України);

- усунення можливої нерівності у медичному обслуговуванні кримських татар та інших депортованих народів Криму (МОЗ України).

 

Моніторинг виконання Статті 12 Закону, яка стосується питання співпраці органів виконавчої влади з громадськими організаціями (ГО) щодо дотримання принципу недискримінації, засвідчив, що попри те, що до складу громадських рад окремих міністерств включені різноманітні громадські організації, проблемними залишаються питання:

- ефективності такої співпраці та взаємодії;

- реального включення неурядових організацій до процесів формування та реалізації політики у сфері протидії дискримінації;

- врахування громадськими радами інтересів організацій різних груп меншин;

- тематичного спрямування діяльності громадських рад при органах виконавчої влади.

 

Ілюстративним прикладом співпраці ГО з ЦОВВ в етнополітичній сфері може бути фінансова підтримка національно-культурних товариств (Міністерство культури України). Органами ЦОВВ також практикується створення при громадських радах спеціалізованих консультативних комісій з організаціями меншин, робочих груп. Так, при Міністерстві культури України працює Комісія з питань міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин у складі Громадської ради.

 

Дані моніторингу свідчать про те, що така співпраця  відбувається і на рівні облдержадміністрацій у форматі консультацій та круглих столів з ГО, представниками національних меншин та релігійних громад щодо дотримання принципу недискримінації, соціально орієнтованими організаціями. При облдержадміністраціях створені спеціалізовані консультативно-дорадчі структури. (Додаток 3) Також консультації відбуваються у форматі громадських рад при облдержадміністраціях (Івано-Франківська ОДА, Миколаївська ОДА, Сумська ОДА, Чернігівська ОДА, Чернівецька ОДА).

 

Актуальними залишаються питання ефективності консультацій органів влади з неурядовими організаціями стосовно тематики протидії дискримінації. Ця ефективність залежить від механізмів громадських рад, їх реальної незалежності, практичного залучення інститутів громадянського суспільства, експертів до вирішення етнополітичних питань.

 

Існують проблеми у реалізації просвітницької діяльності, що передбачається у Статті 7 Закону. Відповідно до інформації, отриманої під час моніторингу, значна частина ЦОВВ не проводить просвітницької діяльності стосовно тематики протидії дискримінації.

 

Деякими міністерствами (Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції, Міністерство культури) просвітницька діяльність з питань запобігання та протидії дискримінації за етнічними ознаками здійснюється шляхом консультування з організаціями меншин, зокрема, в аспекті протидії ксенофобії в суспільстві.

 

На рівні ОДА просвітницька діяльність полягає у:

- проведенні круглих столів, тематичних заходів, тренінгів, публічних дискусій, фестивалів (Вінницька ОДА, Волинська ОДА, Донецька ОДА, Житомирська ОДА, Закарпатська ОДА, Запорізька ОДА, Івано-Франківська ОДА, Луганська ОДА, Одеська ОДА, Полтавська ОДА, Рівненська ОДА, Сумська ОДА, Тернопільська ОДА, Чернігівська ОДА, Чернівецька ОДА Хмельницька ОДА Херсонська ОДА, Рада міністрів АР Крим, Кіровоградська ОДА, Севастопольська міськдержадміністрація);

- виданні тематичних інформативно-просвітницьких, аналітичних матеріалів щодо прав людини, різних груп меншин;

- підготовці тематичних публікацій в ЗМІ з питань протидії ксенофобії, міжетнічної толерантності та діалогу (Донецька ОДА, Івано-Франківська ОДА).

 

Стаття 12 Закону передбачає «сприяння науковим розробкам у сфері формування та реалізації протидії дискримінації». Виходячи з даних, отриманих у результаті моніторингу, тільки 5 із 75 ЦОВВ сприяли науковим розробкам у сфері формування та реалізації політики протидії дискримінації, аналізу проблем цільових груп у контексті забезпечення реальної рівності.

 

Так, у Державній установі "Український інститут стратегічних досліджень" МОЗ України виконується науково-дослідна робота "Наукове обґрунтування системи медичного обслуговування національних меншин в Україні (зокрема, караїмів, кримчаків, ромів, гуцулів)" (2011-2013 роки).

 

Моніторинг показав, що за сприяння ОДА лише у трьох областях ведуться наукові розробки. Причиною цього, серед іншого, є брак коштів.

 

Недостатньо активною є співпраця з комплексних питань протидії дискримінації з науковими та експертними установами. Тільки дві ОДА (Кіровоградська та Чернівецька) навели приклади проведення відповідної діяльності. Значною мірою тематикою таких досліджень є стан дотримання прав національних меншин.

 

Висновки

Впродовж року дії Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ЦОВВ, органи виконавчої влади на місцях, органи місцевого самоврядування (обласний рівень) продемонстрували формальне ставлення до реалізацій положень закону, що стосуються їхньої компетенції.

 

Законодавча та нормативно-правова діяльність ЦОВВ, яка стосується соціальних, гуманітарних чи соціогуманітарних питань, значною мірою не оцінюється в контексті формування політики протидії дискримінації стосовно різних груп та позитивних дій.

 

Спостерігається брак спеціалізованих консультативно-дорадчих структур з питань протидії дискримінації при органах влади різного рівня.

 

Інформація про заходи посиленої підтримки, позитивні дії з боку ОДА у вигляді місцевих програм свідчить про те, що такі програми в окремих випадках лише опосередковано можуть стосуватися питань протидії дискримінації.

 

Бракує тематичних заходів із просвіти державних службовців стосовно положень та сфери дії Закону.

Положення Закону щодо проведення наукових розробок з анти дискримінаційної тематики виконуються формально.

 

З метою усунення формального ставлення  до реалізації положень Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" необхідно:

1. Посилити контроль ЦОВВ над виконанням положень Закону місцевими органами виконавчої влади.
2. Активно залучати громадські організації  до участі у розробленні рішень, що приймаються державними органами, щодо запобігання та протидії дискримінації, у форматі спеціалізованих консультативно-дорадчих структур, уникаючи формального підходу до їх формування.
3. Сприяти науковим розробкам  у сфері формування  та реалізації протидії дискримінації, в тому числі і шляхом додаткового фінансування.
4. З метою більшої поінформованості державних службовців стосовно тематики дії Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" розробити План тематичних заходів із просвіти державних службовців усіх рівнів.

Відділ політичних стратегій

 (Л.І. Мазука)

 

 Додаток 1

 

Заходи обласних державних адміністрацій, спрямовані на усунення юридичної

чи фактичної нерівності у можливостях представників національних меншин

Вінницька ОДА – Програма розвитку міжнародного співробітництва Вінницької області на 2011–2015 роки (створення належних умов для реалізації культурних, освітніх та інформаційних потреб національних меншин, які проживають на території області).

 

Волинська ОДА – в області реалізується Регіональна програма соціально-культурного розвитку національних меншин на 2013–2017 роки, затверджена рішенням обласної ради від 21 грудня 2012 року № 14/12, в якій зроблено акцент на посилену підтримку ромської національної меншини, популяризацію культур національних меншин краю та пропагування толерантних міжнаціональних відносин.

 

Житомирська ОДА – заходи з підтримки культур національних меншин.

 

Закарпатська ОДА – Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2011–2015 роки, програми "Центр культур національних меншин Закарпаття на 2011–2015 роки" та "Ромське населення Закарпаття" на 2012–2015 роки.

 

Запорізька ОДА – Програма підтримки розвитку культур національних меншин у Запорізькій області на 2013–2017 роки. У 2013 році передбачено фінансування Програми у сумі 350 тис. грн.

 

Івано-Франківська ОДА – заходи в рамках Програми розвитку освіти Івано-Франківщини на 2008–2015 роки, регіональної цільової програми "Культура Івано-Франківщини" на 2011–2015 роки, регіональної цільової програми підтримки книговидання, програми "Розвиток ЗМІ області".

 

Луганська ОДА – Цільова обласна програма підтримки діяльності та розвитку культур національних меншин Луганської області на 2013–2015 роки.

 

Миколаївська ОДА – Цільова національно-культурна програма "Збереження та розвиток етнічної, культурної та мовної самобутності національних меншин у Миколаївській області" на 2010–2013 роки.

 

Полтавська ОДА – у поточному році на підтримку ГО національних меншин заплановано виділення коштів з обласного бюджету у сумі 40 тис. грн.

 

Херсонська ОДА – Програма розвитку національних меншин Херсонської області на 2010–2015 роки.

 

Хмельницька ОДА – заходи для задоволення освітніх, культурних і духовних потреб національних меншин, за підтримки місцевих органів виконавчої влади.

 

Київська міськдержадміністрація – міська цільова програма "Київ етнічний" на 2012–2015 роки, основним її завданням є забезпечення рівноправного розвитку та активної участі представників різних національностей в соціально-економічному, політичному та духовно-культурному житті міста Києва (затверджена рішенням Київської міської ради від 5 квітня 2012 року).

 

Одеська ОДА – рішенням Одеської обласної ради від 26 грудня 2012 року № 684 затверджено Програму підтримки розвитку національних меншин та діяльності національно-культурних товариств на 2013–2015 роки, яку складено з урахуванням пропозицій національно-культурних товариств Одещини.

 

Чернівецька ОДА – прийнято обласну Програму підтримки національно-культурних товариств Чернівецької області та української діаспори на 2013–2015 роки.

 

Постановою Ради Міністрів АРК від 12 березня 2013 року № 39 затверджено План заходів щодо розвитку соціально-культурної сфери депортованих і забезпечення міжнаціональної злагоди в АРК на 2013 рік.

 

Додаток 2

Заходи обласних державних адміністрацій  з протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації

Закарпатська ОДА – робота з виконання Плану заходів із протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві у 2010–2012 роках.

 

Івано-Франківська ОДА – План заходів із протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації.

Львівська ОДА – створено "гарячу лінію" для забезпечення своєчасного отримання інформації про випадки протиправних дій, в тому числі на ґрунті національної, расової та релігійної нетерпимості.

 

Миколаївська ОДА – План заходів із протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в Миколаївській області на 2013 рік, затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації від 29 грудня 2012 року № 471-р.

 

Херсонська ОДА – затверджено План заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в області на 2013–2015 роки.

 

Рада міністрів АР Крим – Республіканським комітетом АРК з інформації здійснюється моніторинг діяльності друкованих та електронних ЗМІ з метою недопущення випадків розміщення інформації, виходу в ефір теле- і радіопередач, які містять ознаки розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності, образи почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями. У 2013 році таких випадків не зафіксовано.

 

Додаток 3

Спеціалізовані консультативно-дорадчі структури при обласних державних адміністраціях

Донецька ОДА – рада з питань етнонаціональної політики при облдержадміністрації.

 

Луганська ОДА – обласна робоча група з профілактики проявів ксенофобії та міжетнічних конфліктів серед молоді.

 

Львівська ОДА – Рада представників громадських організацій національних меншин, що діє як дорадчий орган при голові облдержадміністрації.

 

Хмельницька ОДА – координаційна Рада з питань національно-культурних товариств і громадських об’єднань національних меншин.

 

Рада міністрів АР Крим – Міжнаціональна рада при Раді міністрів АР Крим. До її складу входять представники республіканських національно-культурних товариств, органів влади.

 

Одеська ОДА – Рада представників національно-культурних товариств Одеської області, що діє при Управлінні культури і туризму.

 

Севастопольска міська держадміністрація – Рада представників кримських татар при голові Севастопольської міської держадміністрації.