Необхідність багатостороннього розкриття сутності явища соціальної напруженості вимагає комплексної оцінки параметрів її формування в основних сферах впливу (рівень матеріальної забезпеченості, напруженість у сфері зайнятості, медико-демографічна ситуація, умови життя), що завершується побудовою інтегрального показника. Застосування інтегрального підходу до виміру соціальної напруженості засноване на припущенні, що в сучасних умовах негативні явища в зазначених сферах мають суттєвий взаємовплив.
Запропонований метод оцінки соціальної напруженості дозволяє вирішувати наступні практичні завдання:
- визначити тенденції у формуванні рівня соціальної напруженості в окремих регіонах, встановити фактори її посилення або послаблення на регіональному рівні;
- виміряти рівень соціального самопочуття і кофліктогенності регіональних соціумів;
- оцінити «внесок» окремих регіонів у формування соціальної напруженості на національному рівні;
- класифікувати регіони за загальним рівнем напруженості та домінуючими факторами її формування;
- визначити величину впливу окремих сфер формування соціальної напруженості на загальний стан соціальної безпеки в державі;
- сприяти виробленню механізмів подолання регіональної диференціації якості життя;
- запропонувати науково обґрунтовані політичні підходи до забезпечення соціальної безпеки, що базуються на цілеспрямованому впливу на процес формування соціальної напруженості в окремих регіонах.