Презентовано результати наукового дослідження до другої річниці агресії Росії проти України

118 лютого 2016 року в Українському кризовому медіа-центрі директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін і заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко презентували матеріали дослідження до другої річниці агресії Росії проти України.

 

У вступному слові Володимир Горбулін підкреслив, що публікацією, яку винесли на суд громадськості напередодні другої річниці агресії Росії, науковці прагнули зафіксувати точку відліку, з якої має початися принципово інший підхід до питань національної безпеки і зовнішньої політики в нашій державі. «20 лютого 2014 року не повинно ніколи повторитися і для цього ми маємо з усією ясністю розуміти, як готувалася російська агресія, які її головні цілі і якими засобами вони досягаються», – підкреслив директор НІСД. Він зазначив, що незважаючи на політичну риторику, договірну основу міждержавних відносин, Росія на ділі ніколи не визнавала державних кордонів і суверенітету України, що чітко простежується у документах і заявах російських високопосадовців. Росія ніколи не полишала наміру повернути Україну під свій контроль і прихід команди Януковича повністю розв’язав руки росіянам у цьому питанні. Органи державної влади України фактично стали інструментом демонтажу національної незалежності і суверенітету. Цілеспрямовано розвалювалася армія, спецслужби переходили під контроль російських кураторів, керівництво країни підписувало зрадницькі міждержавні угоди, а проросійські політичні та криміналізовані угруповання почали відкриту боротьбу проти Української держави.

 

Володимир Горбулін порівняв операцію «русская весна» з нападом озброєного бійця, який постійно тренується, та ще й прийняв дозу сильнодіючих наркотиків, на противника, який лежить в реанімації під крапельницями і ще не відійшов від наркозу. Але, за словами директора НІСД, неготовність до війни, неочікуваність російського нападу дала зворотну реакцію і шок змінився обуренням і гнівом. Україна відповіла на агресію потужною хвилею патріотизму і рішучості, яка не просто зупинила ворога, а засвідчила появу української нації 21 століття.

 

Володимир Горбулін підкреслив, що цей драматичний досвід для України став уроком, і найважливішим висновком є прозріння, яке прийшло разом із втратами та випробуваннями останніх двох років. Він навів декілька тез, першою з яких назвав те, що нинішня агресія Росії проти України не є випадковістю, а закономірним етапом політики імперського реваншу, який здійснюється сусідньою державою впродовж чверті століття. Друга теза – протистояння з Росією не є минулим, а майбутнім, до якого треба готуватися з усією відповідальністю Третя теза гласить, що основна зброя російської агресії – це обман, на якому побудована російська пропаганда, дипломатія і навіть тактика військових дій. Цей обман виступає під виглядом як братерської любові, так і ядерного шантажу.

 

«Представлений матеріал – не лише про Росію. Це, головним чином, про нас, адже ми не змінимо найближчим часом Росію, її мешканців і політичне керівництво. Ми повинні змінювати себе, вірити в себе та проторювати шлях своєї країни у майбутнє» – наголосив директор НІСД.

 

З тезами академіка Володимира Горбуліна погодився заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко. 2Він зауважив, що головною метою Росії, російської зовнішньої і безпекової політики є упокорення України. Після 1991 року росіяни закріпили ці ідеї у формі відтворення єдності пострадянських країн, що відображено в основних документах стратегічного планування, які нині діють в Російській Федерації. Для досягнення цієї мети, переконаний заступник Секретаря РНБО України, використовували широкий арсенал політичних, економічних, енергетичних та інформаційно-пропагандистських заходів.

 

Він зауважив, що події 2014-2015 років в Україні не є випадковими і не можуть розглядатися у відриві від попередньої політики Росії як стосовно нашої держави, так і від її загальної політики, яка бачить світ у призмі так званого протиборства з західними країнами. Підкресливши, що цілі Російської Федерації ніколи не обмежувалися конкретними регіонами, а завжди йшлося про всю Українську державу, Олександр Литвиненко повідомив, що з цією метою Російська Федерація сформувала широку багатоваріантну стратегію дій, де головним інструментом отримання контролю над Україною мирним шляхом був політичний режим, що стало можливим після приходу до влади Януковича.

 

За словами Олександра Литвиненка, було два російських сценарії – відновлення в Україні попереднього режиму та відторгнення Криму і південно-східних областей. «Як за командою, з 1 березня розпочалися активні дестабілізаційні заходи в 9-ти областях України. Тільки 6 квітня одночасно штурми адміністративних будівель відбувалися у Харкові, Донецьку, Луганську, що свідчить про достатньо чітко сплановані заходи», – зазначив заступник Секретаря РНБО.

 

Провалилася спроба росіян повною мірою втілити свої задуми і на Донбасі. Нині, на переконання заступника Секретаря РНБО, виникла нова реальність. Стара Україна, яка існувала до 2013 року, зникла. Змінилася геополітична ситуація у Східній і Центральній Європі. Але агресивна політика щодо України продовжується. «Ми вдячні Європі і США і всьому демократичному світу за допомогу Україні, але захистити себе можемо винятково лише ми самі», – підсумував Олександр Литвиненко.

 

Володимир Горбулін та Олександр Литвиненко відповіли на численні запитання представників засобів масової інформації стосовно перебігу Мінського процесу, нинішньої готовності України до захисту від російської агресії тощо.

45

67