За ініціативи Міністерства фінансів України 6 грудня 2017 р. у Прес-центрі Інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ» відбувся круглий стіл на тему: «Реформа Державної фіскальної служби: від органу тиску до сервісної організації».
Міністерство фінансів разом з ДФС за підтримки Прем’єр-міністра України В. Гройсмана запустило Проект з комплексної реформи ДФС. На круглому столі представники держави, громадських організацій, бізнесу та медіа обговорили практичні кроки, заплановані в межах цієї реформи. Модератором заходу виступив керівник департаменту бухгалтерського напряму ЛІГА:ЗАКОН Юрій Циганок.
З презентацією результатів дослідження ДФС, проведеного Міністерством фінансів, ДФС та міжнародною консалтинговою компанією (сервіси, перевірки, борг та персонал) виступили Радник Міністра фінансів України, менеджер проекту з реформи ДФС Яна Бугрімова та проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів Дмитро Кохан.
Відкриваючи роботу круглого столу, Я. Бугрімова відзначила, що широких дискусій на тему реформи ДФС не так багато, як хотілося. Реформа ДФС необхідна. У нас величезний податковий розрив т.зв. «tax gap» складає близько 347 млрд грн, який включає compliance gap – проблема виконання закону та policy gap – проблема, яка міститься у самому законодавстві. Податковий розрив існує у будь-якій країні, але у відсотковому співвідношенні в Україні він катастрофічно великий. Тінізація 40% економіки є також наслідком недостатньої ефективності роботи фіскальних органів, які мають забезпечувати виконання законодавства. Згідно статистики, 50% скарг до бізнес-омбудсмена пов’язані з діяльністю державних фіскальних органів. Теми скарг змінюються з року в рік, але їх кількість залишається більш-менш сталою. Нереформована ДФС є проблемою для кожного сегменту суспільства, від держави до бізнесу.
Пані Я. Бугрімова підкреслила, що ДФС має бути (як мінімум) нейтральною до бізнес клімату, а тим більше не шкодити йому. В наших сучасних реаліях це не завжди так. Некомфортно почуваються і самі працівники ДФС. Ми пропрацювали 4 місяці в рамках проекту в середині ДФС і можемо із впевненістю сказати, що велика кількість професіоналів хочуть та чекають змін. Вони хочуть пишатися організацією, де працюють.
В узагальненому вигляді реформа ДФС як державного органу складається з трьох частин: 1) закон, що регулює діяльність організації, має містити мінімально приводів для дискреції та корупції. Законодавець повинен таким чином врегулювати процеси, щоб поле для корупції було мінімальним; 2) люди – це основа будь-якої організації. Закон та процедури можуть бути прописані ідеально, але якщо в організації працюють люди з іншою мотивацією, нічого не відбудеться. Зміни будь-якої організації мають рухатися зсередини; 3) процеси. ДФС дуже складна організація з великою кількістю бізнес-процесів. Оптимізація таких бізнес-процесів часто недооцінюється. Від ефективності побудови бізнес-процесів залежить все – від зручності платника податків до ефективної вартості адміністрування для держави.
За останній рік відбувалися точкові зміни, наприклад, відшкодування ПДВ є частиною реформи ДФС (була змінена процедура відшкодування, яка звузила поле для потенційної корупції). При МФУ був створений проект із залученням консалтингової компанії, яка допомогла зробити діагностику стану справ в ДФС, на основі чого складений план операційних змін в ДФС. Після остаточного узгодження державними органами та експертами, він буде затверджений КМУ та прийнятий до виконання. Але щоб цей план мав шанси був виконаним, агенти змін мають знаходитися в середині ДФС.
Якщо порівняти з іншими країнами за загальною кількістю співробітників ДФС, то Україна знаходиться десь посередині. Але існує неефективний розподіл персоналу: функції боргу та аудиту, як основні функції роботи ДФС в інших країнах займають в три рази більшу частку, ніж в Україні; існує дуже великий розрив у кількості людей, які займаються окремими функціями у тому чи іншому регіоні України. Наприклад, в деяких областях фактичними перевірками використання РРО займаються лише 4 аудитори, що є замало. Системи внутрішньої безпеки та контролю в ДФС існують, але дуже слабкі. Тренінгів проводиться багато, але проведене серед співробітників ДФС опитування показує, що вони не дуже ефективні.
Останнім часом податкові адміністрації всього світу переорієнтовують свою діяльність на стимулювання добровільної сплати податків, тобто, на попередження порушень, у фіскальних органах створюються окремі напрями, які складаються із професіоналів з різними навичками (спеціалісти з податків, ІТ-спеціалісти, спеціалісти з поведінкової економіки, тощо).
Конкретні результати діагностики основних внутрішніх бізнес-процесів у ДФС навів проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів Дмитро Кохан.
Президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» 
Грігол Катамадзе позитивно оцінив план та кроки Міністерства фінансів, які вже були здійснено, але зауважив відсутність кардинальної реформи в самому Міністерстві фінансів України, підкреслюючи, що «люди – це ключове». Якщо зробити аналіз керівних посад в областях у податковому та митному напрямах, то значна частина – виконуючі обов’язки. Це означає, що люди не знають, чого чекати. Все починається з того, що Голова ДФС – виконуючий обов’язки. Президент асоціації нагадав присутнім, що у ДФС є Колегія, яка в останнє збиралася вже 8 або 9 місяців тому. А все тому що в.о. не є керівником Колегії, а її керівником залишається раніше відсторонений попередній керівник. Тому неможливо зібрати Колегію. У таких умовах складно реформувати.
«Я знайомий з великою кількістю рядових співробітників центрального апарату та різного рівня в регіонах. Абсолютна більшість – чудові люди, які люблять свою країну. Вони працюють в тих умовах, які ми створили».
Необхідні нові правила гри, які однаково розуміли фіскал та бізнесмен. Перегорнути сторінку та почати з нового листа. Я би хотів, щоб після кожної зустрічі було хоч невеличке просування вперед.
Людей призначених або обраних по конкурсу треба мотивувати. На думку пана Г. Катамадзе, «…стимулювання – це коли розкрили злочин, показали по телевізору розкриття на 100 млн грн. і надійшли кошти або міністр подякував особливо успішному слідчому та вручив ключі від квартири або машини – ось стимулювання. Причому показувати таке треба постійно» – наголосив він.
Модератор Ю. Циганок позитивно відмітив дії Міністерства фінансів України в частині їх комплексності. Так, на засіданні Громадської ради при Мінфіні перший заступник міністра Оксана Маркарова нещодавно представила результати проекту «Відкриті дані» в частині витрачання бюджетних коштів., адже ми ніколи не доб’ємося добровільної сплати податків у повному обсязі, якщо суспільство не буде розуміти, куди їх кошти витрачаються.
Координатор групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ Олег Гетьман
висловив побажання більшої конкретизації презентованого плану Мінфіну, зокрема в частині оновлення персоналу, персональної відповідності конкретних співробітників за злочинні дії або бездіяльність. Крім того, на його думку, бази даних ГФС мають бути передані у незалежний дата-центр або у Міністерство фінансів України. Відповідно Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII був призначений аудит баз даних на предмет втручання або несанкціонованих дій впродовж минулого періоду. Аудит мав закінчитися влітку. Експертне товариство хотіло би ознайомитися з його результатами. Доповідач підтримав рух у сторону лібералізації поточної редакції Податкового кодексу України, наприклад, вже є політична воля запровадження податку на виведений капітал.
Виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин висловив переконання, що стосунки платників податків з ДФС суттєво впливають на імідж країни. Впровадження IT рішень – це перший крок, за яким починається оновлення кадрового потенціалу, бо дуже багато людей просто не здатні адаптуватися до нового формату роботи. Важливо спочатку встановити нові правила та умови роботи, а потім поступово залучати та мотивувати нових людей, які готові працювати за новими правилами. Які є можливості щось зробити на даному етапі? Це впровадження нових технологій та максимальне відкриття процесів там, де вони мають можливість бути відкриті. В країні є висококласні айтішники і розуміння донорів, що треба максимально систематизувати цю роботу. «Чесно кажучи, я не повірю в реформу ДФС до того моменту, поки кожна людина в Україні не буде платником податків особисто» - підкреслив він.
Національний інститут стратегічних досліджень у експертній дискусії представляла кандидат економічних наук, головний консультант відділу фінансової безпеки 
Касперович Юлія, яка додала прикладних порад поліпшення роботи ДФС. Серед конкретних напрямів є побажання збільшення кількості оприлюднених наборів відкритих даних. Дійсно, на даний час ДФС є лідером у даному напрямі згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №835. Водночас для проведення якісного аналізу в одному місці у динаміці все ще відсутні дані, наприклад, про податкові надходження за галузями або регіонами, кількість платників податків, зокрема платників єдиного податку за кількістю та обсягом доходів та ін. Частково цю порожнину заповнює офіційне видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Рейтинг». Відкриті дані зможуть суттєво розвантажити роботу ДФС. Доповідач також торкнулася питання вдосконалення комунікації з платниками податків через Facebook, як позитивний приклад комунікації, вона навела мережеву сторінку Мінфіну.
Крім того, в частині електронних сервісів ще далеко не всім відомо про наявні можливості Електронного кабінету платника податків, в тому числі, щодо видачі довідок про доходи платників податків. Рекомендовано перед «третьою» хвилею декларування провести серед громадян роз’яснювальну роботу для розвантаження співробітників ДФС.
Доповідач також нагадала, що Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 рр. на IV квартал 2017 р. передбачено схвалення Кабінетом Міністрів України та подання до Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення непрямих методів контролю доходів громадян. Згідно світової практики, йому має передувати всезагальне т.зв. «нульове» декларування. Доповідач висловила скепсис щодо такого заходу, особливо із врахуванням роботи НАЗК з перевірки електронних декларацій. Пані Я. Бугімова, висловивши свою особисту думку, підтримала цю позицію.
У дискусії також взяли участь директор Української асоціації виробників, член Коаліції «За детінізацію економіки» Олег Іваненко; співголова Комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців Андрій Єрашов; експерт Офісу ефективного регулювання BRDO Мирослав Лаба; президент ВГО «Українська федерація індустрії безпеки», член Української ради бізнесу Анатолій Долинний; координатор податкового та митного комітетів Європейської бізнес-асоціації Михайло Самоляк; генеральний директор асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», представник Української Ради бізнесу Софія Арасланова та ін.
Проект з комплексної реформи Державної фіскальної служби:
Повний відео-запис заходу можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/LIGAZAKON/videos/1597942786928487/