"Проблемні питання переорієнтації діяльності космічної галузі в нових умовах". Аналітична записка

Анотація

Після припинення співробітництва України з Росією вітчизняна ракетно-космічна галузь опинилась перед необхідністю певної переорієнтації своєї діяльності. Показано, що з політичних причин та з огляду на попередній досвід переорієнтацію діяльності доцільно зосередити на поглибленні співробітництва з Європейським космічним агентством, Сполученими Штатами та Китаєм. Наведено пропозиції з можливих напрямів спільної діяльності. Зазначено, що успіх у співпраці залежатиме від інтересу іноземних компаній до вітчизняних проектів та умов мотивації для забезпечення спільної продуктивної діяльності.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПЕРЕОРІЄНТАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ В НОВИХ УМОВАХ 

 

Одним з основних напрямів ракетно-космічної галузі України є модернізація існуючих та створення нових зразків ракетно-космічної техніки (РКТ) у міжнародній кооперації. Реалізація такого напряму дозволяє зменшити бюджетне навантаження, позбавитись залежності від традиційних партнерів, об’єднати нові технології сторін з метою створення РКТ з більш високими характеристиками та отримати фінансову підтримку за рахунок комерційних пускових послуг. Сьогодні космічна галузь України співпрацює з 208 компаніями і організаціями різних регіонів світу: в американському регіоні – 44 компаніями, європейському – 56, азіатсько-тихоокеанському – 34, країнами Близького Сходу та Африки – 74 компаніями.

 

Співпраця України з Росією на протязі тривалого часу призвела до взаємозалежності українських і російських організацій та підприємств як при реалізації спільних проектів з створення сучасних зразків РКТ, так і при розробці національних проектів. В умовах російської воєнної агресії проти України співробітництво з Росією було припинено (за виключенням міжнародних проектів, в яких космічна галузь України має зобов’язання), що призвело до розриву коопераційних зв’язків та зупинки виконання раніше узгоджених українсько-російських проектів. Галузь опинилась у непростих умовах, які обумовлюють необхідність як посилення співпраці з компаніями вказаних регіонів світу, так і пошук нових потужних партнерів для співробітництва та вирішення складної проблеми імпортозаміщення комплектуючих, які раніше постачалися з Росії.

 

З політичних причин та з огляду на попередній досвід переорієнтацію діяльності галузі доцільно зосередити на поглибленні співпраці з Європейським космічним агентством, Сполученими Штатами та Китаєм.

Співробітництво з ЄКА. Україна співробітничає з Європейським космічним агентством, починаючи з 2009 року, відповідно до Угоди між ЄКА та урядом України в космічній сфері в мирних цілях (далі Угода).

У лютому 2014 року термін дії Угоди було продовжено на наступні десять років. За час, що минув, вітчизняна галузь отримала певний досвід співпраці з ЄКА в галузі науки, прийнявши участь, у європейських проектах, зокрема в FP7, Twinning, Twinning-2 та «Горизонт-2020». Для ракети-носія «Вега» розробки європейського та італійського космічних агентств ДП «КБ «Південне» створено маршовий двигун РД-868Р для четвертого ступеня. Тобто, Україною отримано певний досвід співпраці з ЄКА. Проте результати аналізу потенціалу галузі свідчать, що обсяги співробітництва з Європейським космічним агентством можуть бути збільшені, якщо Україна стане членом ЄКА. Для вступу в ЄКА Україні потрібно виконати одну з обов’язкових умов членства в Європейському космічному агентстві: дотримуватись «принципу вільного оберту коштів». Відповідно до цього принципу кожна держава отримує такий обсяг замовлень від ЄКА, який відповідає її фінансовому внеску в бюджет агентства.

 

ЄКА є однією з крупних міжнародних космічних організацій. До її складу входить 21 країна. Бюджет ЄКА складається з внесків країн-членів ЄКА, Європейського Союзу та інших. План діяльності та бюджет ЄКА затверджується на кілька років на конференції членів ЄКА. План діяльності ЄКА визначає основні напрями діяльності країн-членів агентства на затверджений період. Проте, з часом він може частково змінюватися.

 

У 2012 році бюджет ЄКА склав € 4020,1 млн, у тому числі внески країн‑членів і партнерів ЄКА – 72,6 %, Європейського Союзу – 21,3 %, інші – 6,1 %. Внески Польщі, Естонії та Угорщини в бюджет ЄКА склали по € 36,4 млн.

 

Слід зазначити, що кожна країна в рамках ЄКА спеціалізується на напрямах діяльності, на яких вона забезпечує найбільший внесок у розробку ракетно-космічної техніки, космічних апаратів чи космічних систем. Наприклад, Франція спеціалізується на розробці й виготовленні основних європейських середніх та важких ракет-носіїв «Аріан», космічних супутників та космічних систем. Італія займається створенням супутників, міжпланетних станцій, легких ракет-носіїв, а також виготовленням за замовленнями ЄКА та NASA герметичних модулів для Міжнародної космічної станції. Німеччина розробляє супутники, міжпланетні станції, автоматичні вантажні кораблі, утримує головні європейські космічні центри управління та готує європейських астронавтів.

 

Кожна країна-член ЄКА має право на власну національну космічну програму. Наприклад, французьке космічне агентство СNES має бюджет, який вдвічі перевершує бюджет ЄКА.

Тож для розширення співпраці України з ЄКА доцільно обґрунтувати основні напрями діяльності галузі в рамках ЄКА, підготувати проект рішення Уряду України щодо можливих обсягів фінансових внесків в бюджет ЄКА та підготувати проект Плану вступу України до Європейського космічного агентства.

 

Можливі напрями співпраці зі США. Серед основних результатів співпраці України в космічній сфері, отриманих за участю компанії Boeing, слід назвати створення і успішну експлуатацію міжнародних ракетно-космічних комплексів (РКК) «Морський старт» та «Наземний старт».

З американською компанією Orbital Sciences Corporation створено американсько‑українську ракету-носій «Антарес». У вересні 2013 року за допомогою ракети-носія (РН) «Антарес» було вперше виведено на навколоземну орбіту корабель «Сігнус» з вантажем для Міжнародної космічної станції (МКС).

 

Ефективність подальшої співпраці галузі залежатиме в значній мірі від кількості проектів, в яких будуть зацікавлені американські компанії, та підтримки вищими органами влади України співробітництва зі Сполученими Штатами на новому рівні.

 

Попередній аналіз показує, що до таких проектів слід віднести відновлення експлуатації РКК «Морський старт», продовження співпраці з компанією Orbital Sciences Corporation по удосконаленню РН «Антарес», у тому числі доопрацювання носія для забезпечення пілотованих польотів до МКС, розробку і поставку рідинних ракетних двигунів на замовлення компаній, участь у космічній програмі США з дослідження Місяця.

 

Відновлення експлуатації РКК «Морський старт». Якщо взаєморозуміння між партнерами «Морського старту» буде знайдено, а експлуатацію РКК «Морський старт» відновлено, ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО «Південмаш», як і раніше, будуть виробляти та поставляти РН «Зеніт».

 

Співпраця з компанією Orbital Sciences. Незважаючи на чинні санкції до РФ, США та Росією було прийнято спільне рішення відносно функціонування Міжнародної космічної станції (МКС) до 2024 року. Як наслідок, Сполучені Штати на протязі кількох років будуть залежати від Росії у питаннях транспортування до МКС американських вантажів та астронавтів. Певний час ці питання вирішуватимуться за допомогою російських РН (системи керування якими поставляються з України). Вартість доставки астронавта на МКС російською РН коштуватиме США ~ $ 70 млн. Для послаблення такої залежності приватною компанією Orbital Sciences Corporation за участю України створено РН «Антарес». Проте її надійність поки що не відповідає сучасним вимогам. Сьогодні тривають роботи з удосконалення носія. У подальшому може бути проведено доопрацювання РН «Антарес» для забезпечення пілотованих польотів до МКС. ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО «Південмаш» могли б прийняти плідну участь у виконанні цих робіт.

 

Поставки ракетних двигунів. Сполучені Штати мають намір до 2019 року припинити використання російських рідинних ракетних двигунів РД-180 і шукають їм заміну (РД-180 використовується на РН «Атлас – 5», за допомогою якої реалізується більшість проектів в інтересах забезпечення національної безпеки США). ДП «КБ «Південне» тривалий час розробляє рідинні ракетні двигуни, здебільшого для других, третіх та верхніх ступенів ракет. Сьогодні КБ має документацію на двигуни перших ступенів з тягою 200 та 250 тонн на базі двигуна РД-815 власної розробки. Останній дозволяє за рахунок різної комплектації отримувати тягу 500, 750 і більше тонн. Тяга РД-180 складає 430 тонн. Тобто комплектуючи двигун з двох РД-815 можна створити аналог РД-180. Враховуючи обсяги напрацювань на цьому напрямі, ДП «КБ «Південне» надало пропозиції щодо створення рідинних ракетних двигунів на замовлення американських компаній.

 

Участь у програмі США з дослідження Місяця. Хто перший опиниться на Місяці це принципове питання. Посилення суперництва США та Китаю в сфері дослідження Місяця сприяє прискоренню прийняття американським урядом рішення з поновлення пілотованих польотів на Місяць. Певним прикладом підготовки такого рішення може слугувати проект компанії NexGen Space, розробка якого була частково профінансована NASA.

В проекті показано, що Сполучені Штати можуть висадити людину на Місяць протягом наступних 5÷7 років, а через 10 ÷ 12 років побудувати на його поверхні місячну базу. Зазначено, що реалізація обох проектів у разі залучення приватних космічних компаній не перевищить бюджет, який виділяється американським урядом на програму пілотованих космічних польотів. Передбачається участь компаній Spacе-X, Orbital ATK та інших, що забезпечить певну економію за рахунок зниження вартості пусків РН приватними компаніями. Реалізація плану коштуватиме NASA $ 10 млрд. П’ять мільярдів з цієї суми піде двом обраним приватним компаніям. На ці кошти кожна компанія повинна розробити свій власний пілотований посадковий місячний модуль, а також модернізувати чи створити новий космічний пілотований апарат.

 

ДП «КБ «Південне» має неабиякий досвід участі ще за радянських часів у розробці ракетно-космічних систем для дослідження Місяця, зокрема в створенні і відпрацюванні злітно-посадкового місячного модуля. У разі участі компанії Orbital ATK (чи іншої приватної компанії) ДП «КБ «Південне» зможе результативно співпрацювати з нею у вирішенні поставлених завдань.

 

З метою підготовки до поглиблення співпраці зі Сполученими Штатами представники «Укроборонпрому» та ракетно-космічної галузі за підтримки уряду прийняли участь у першому американсько-українському бізнес-форумі у липні 2015 року у Вашингтоні. Мета участі українських представників – пошук реальних партнерів для реалізації проектів в оборонно-промисловій та космічній сферах для забезпечення повної незалежності оборонних підприємств та ракетно-космічної галузі від промисловості Росії та перехід на сучасні міжнародні стандарти. Під час форуму відбулися зустрічі з зацікавленими американськими оборонними та інвестиційними компаніями. За результатами обговорення проектів, презентованих представниками ракетно-космічної галузі України, американською стороною було прийнято рішення щодо проведення подальших консультацій з поглиблення співпраці.

 

У першій половині серпня 2015 року відбувся другий візит до США делегації ракетно-космічної галузі. Під час візиту відбулися зустрічі делегації з представниками NASA, Державного департаменту, Ради національної безпеки, Міністерства оборони, Конгресу та з представниками ділових кіл США. В процесі зустрічей обговорено можливі напрями спільної діяльності. Обговорювалися, зокрема, питання відновлення експлуатації РКК «Морський старт», поставок рідинних ракетних двигунів американським компаніям, створення РН «Антарес», здатного здійснювати пілотовані польоти до МКС, допомоги Україні у створенні вітчизняного телекомунікаційного космічного апарату. За результатами консультацій було узгоджено кроки, які мають бути здійснені найближчим часом для практичного втілення першочергових проектів.

 

Співробітництво з Китаєм. За результатами дослідження космічного простору та перспективою розвитку цих досліджень Китай займає сьогодні друге місце в світі. Він успішно забезпечив виведення пілотованих космічних кораблів на низькі навколоземні орбіти, здійснив успішний спуск ровера на поверхню Місяця[1], відпрацював повернення космічного апарату з Місяця. З урахуванням освоєної техніки пілотованої космонавтики Китай буде здатний у недалекому майбутньому здійснювати пілотовані польоти на Місяць з метою створення на її поверхні жилої бази.

 

Україна співпрацює з Китаєм відповідно до Українсько-китайської програми співробітництва в сфері дослідження й використання космічного простору у мирних цілях на період 2011-2015 роки (далі Програма). До Програми входять 52 пункти, виконання 17 з яких передбачено у 2013‑2015 роках. Серед спільних проектів слід відзначити створення космічних систем спостереження Землі та прогнозування землетрусів, впровадження космічного зварювання, участь у місячній програмі Китаю, поставка китайським партнерам обладнання та приборів для ракетно-космічної техніки та інше. Проводиться також співробітництво між космічними агентствами у сфері нормативно-правового забезпечення космічної діяльності. Виконання Програми потребує щорічного укладення контрактів між різними організаціями і підприємствами України та Китаю.

У певні роки кількість щорічних контрактів з виконання Програми сягала 20. На порядку денному розробка й узгодження другої Українсько-китайської програми співробітництва в сфері дослідження й використання космічного простору у мирних цілях на період 2016-2020 роки з розширеною номенклатурою спільних проектів.

 

Слід зазначити, що успіх у створенні і реалізації міжнародних проектів залежатиме не тільки від впровадження новітніх технологій, притаманних космічній галузі, але й від рівня розвитку вітчизняних електронної та машинобудівної промисловості. У Європейському Союзі, США та Китаї вирішенню цього питання приділяється підвищена увага. Наприклад, вклад промисловості у ВВП Європейського Союзу має збільшитися у 2020 році до 20 %. На жаль, у переліку реформ, які згідно зі Стратегією сталого розвитку «Україна-2020» повинні привести Україну до європейських стандартів, про реформу промисловості навіть згадки немає. Доцільно при визначенні основних напрямів діяльності галузі з обраними партнерами передбачити державну підтримку певних організацій електронної та машинобудівної галузей.

 

Слід також враховувати, що окрім зацікавленості сторін у виконанні спільних проектів, діятимуть чинники, дотримання яких забезпечуватиме продуктивну співпрацю з партнерами. Доцільно розраховувати насамперед на співробітництво з приватними іноземними компаніями, оскільки саме вони зацікавлені у створенні зразків РКТ за мінімальні кошти. Як показує досвід, приватні компанії вкрай неохоче співпрацюють з державними підприємствами (за виключенням масштабних спільних проектів). Бажано провести доопрацювання чинного закону України «Про державно-приватне партнерство», передбачивши можливість участі державних підприємств в державно-приватних структурах (ДПС), прозорий механізм для мотиваційної участі іноземних компаній та запобіжники для менеджменту ДПС з обов’язкового збереження вітчизняних виробництв РКТ.

 

Висновки та пропозиції

1. Припинення коопераційних виробничих зв’язків між Україною та Росією потребує певної переорієнтації вітчизняної космічної галузі на співробітництво з іншими космічними структурами та державами. З політичних причин, а також з огляду на попередній досвід співпраці, бажано сконцентрувати основні зусилля на підготовці пропозицій з поглиблення співробітництва в космічній сфері з Європейським космічним агентством, Сполученими Штатами та Китаєм.

В проекті Стратегії розвитку космічної діяльності України до 2032 року доцільно передбачити напрями співробітництва України з ЄКА, США та Китаєм з питань спільного створення зразків РКТ на вказаний період.

2. З метою підготовки вступу України до Європейського космічного агентства необхідно обґрунтувати основні напрями діяльності в межах ЄКА, узгодити з урядом можливі обсяги фінансових внесків України в бюджет Європейського космічного агентства та підготувати проект плану вступу України до ЄКА. Передбачити державні заходи з підтримки електронної та машинобудівної галузей, які будуть задіяні у спільному створенні зразків РКТ з іноземними компаніями.

3. При доопрацюванні Закону України «Про державно-приватне партнерство» передбачити:

-      право створення юридичних приватно-державних структур за участю державних організацій і підприємств галузі та іноземних компаній, визначивши державну власність вітчизняних підприємств як таку, що може використовуватися для реалізації бізнес-ідей, метою яких є сприяння розширенню та поглибленню спільної космічної діяльності України з партнерами;

-      прозорий механізм взаємовідносин організацій і підприємств галузі з іноземними компаніями, який враховує максимальну мотивацію розвитку спільної діяльності (що має стати привабливою пропозицією держави іноземним компаніям для реалізації бізнес-ідей в інтересах розвитку галузі);

-      вимоги до іноземних компаній з обов’язкового збереження у складі державно-приватних структур основних вітчизняних виробництв РКТ.

 

Регіональний філіал у м. Дніпропетровську

(А.І. Шевцов, В.С. Шеховцов)

№6, Серія «Міжнародні відносини»