Експертка НІСД Ірина Павленко: «Білорусь як європейська держава, що межує з Україною, а також країнами ЄС і НАТО — Польщею, Литвою та Латвією, становить особливий інтерес і має велике стратегічне значення»

Білорусь як європейська держава, що межує з Україною, а також країнами ЄС і НАТО — Польщею, Литвою та Латвією, становить особливий інтерес і має велике стратегічне значення для Росії. З початком війни проти України РФ з метою втримання РБ в орбіті власного домінуючого впливу та використання ресурсів цієї країни у своїх інтересах розпочала "тихий" наступ на суверенітет союзної їй республіки. "Тихий", бо в умовах збройної агресії Росії проти України і, як наслідок, запровадження антиросійських санкцій, а також в умовах відносної міжнародної ізоляції Кремль обмежений у своїх діях та ресурсах. А ще, з позиції пропаганди та підтвердження ідеологічного концепту про "трієдіний народ", дуже важливо, щоби "возз'єднання братніх народів" відбулося саме показово добровільно. 

Більшість білоруських аналітиків та експертів упевнені, що Лукашенко, який при владі з 1994 року і може обиратися президентом необмежену кількість разів (завдяки схваленим на референдумі 2004 року змінам до Конституції), ніколи не поступиться владою Кремлю. Вони вважають, що президент Білорусі прагне домогтися лише певних економічних поступок з боку Росії (як, наприклад, єдині з внутрішньоросійськими ціни на енергоносії) без політичної складової, а також що інтеграційний процес настільки складний, що є нереалістичним для виконання, а створення єдиної рубльової зони не відповідає насамперед інтересам заможнішої РФ. Натомість російські експерти (як із ліберально-опозиційного, так і з пропутінського табору) стверджують, що виникнення спільної держави (коли за економічною інтеграцією не забариться поглинання політичне) є цілком реалістичним.

І ось минулого тижня сталося те, що багато хто трохи передчасно розцінив як сенсаційне визнання підготовки приєднання РБ до РФ. Посол Республіки Білорусь у Росії Володимир Семашко, виступаючи в Москві на ХIV міжнародній конференції "Євразійська економічна інтеграція", заявив, що переговори ведуться не лише про уніфікацію податкового законодавства, створення єдиних ринків нафти, газу та електроенергії… а й про "створення єдиного парламенту та уряду з певними повноваженнями, коли незалежні Росія та Білорусь віддадуть наверх певні управлінські функції". Ця заява спричинила бурю в інформаційному просторі. Хоча насправді нічого нового білоруський посол не сказав. Все сказане ним, і навіть більше, було передбачено ще Угодою 1999 р.

Це — утворення: 

  • Вищої Державної Ради (до якої входитимуть президенти, прем'єр-міністри й голови парламентів двох країн); 
  • двопалатного парламенту (де одна палата складатиметься з представників парламентів країн-учасниць, а друга — зі спеціально обраних депутатів: 75 від Росії та 28 від Білорусі);
  • Ради міністрів (з представників урядів РФ і РБ); 
  • Суду та Рахункової палати Союзної держави. 

Угода 1999 р. передбачає також бюджет Союзної держави, єдине громадянство, узгоджену зовнішню політику та політику у сфері оборони (що, у принципі, вже має місце), спільне використання військової структури двох країн, об'єднану систему технічного забезпечення збройних сил. У цьому контексті варто згадати про підписану ще 2 листопада 2016 р. Міждержавну угоду "Про спільне технічне забезпечення регіонального угрупування військ (сил) Республіки Білорусь та Російської Федерації". Згідно з угодою, РФ береться додатково забезпечувати озброєнням та військовою технікою, іншими матеріальними засобами білоруську частину регіонального угрупування військ (сил). Тобто фактично зберігати свою військову техніку і все необхідне для армії на території РБ. Для нас важливо також, що за Угодою 1999 р. заплановано ухвалення нормативно-правового акта щодо охорони спільного державного кордону.

Джерело