«Придністров'я сьогодні — це бізнес-проєкт, який дозволяє непогано заробляти всім його учасникам», — вважає експерт НІСД з питань безпеки Чорноморського регіону Артем Филипенко. Він зазначив, що далеко не всі, хто пише про «придністровізацію» Донбасу, представляють, як сьогодні складаються відносини між двома частинами Молдови.
Експерт нагадав, що Придністров'я не має спільного кордону з Росією і це «ключовий фактор, що впливає на всі сторони життя регіону».
«Весь експорт Придністров'я здійснює через Україну або через Молдову. Десятки придністровських підприємств зареєстровані в Молдові, але податків в молдавський бюджет не платять. Таке ось «зміцнення заходів довіри»», - констатує пан Филипенко.
«Придністров'я — сторона переговорного процесу. Власне, це те, що має за мету Москва — посадити Україну за стіл переговорів з ДНР-ЛНР, а самій перетворитися в посередника і гаранта переговорів. При цьому, угода про припинення вогню і перемир'я підписана президентами Молдови та Росії Мірча Снєгур і Борисом Єльциним, що дає зрозуміти, хто з ким конфліктував. За 27 років врегулювання Кишинів і Тирасполь підписали близько 300 документів, але не процес не рушив з мертвої точки. У врегулюванні — тупик. У Придністров'ї весь цей час залишається російський військовий контингент, попри взяті в 1999 р. Кремлем зобов'язання про його виведення», - зауважив експерт.
Політолог підкреслив, що всі ці роки Молдова торгує з Придністров'ям. «Основну статтю придністровського експорту становить електроенергія, яку виробляє Молдавська ДРЕС. Вона працює на газі, за який Придністров'я не платить, тому, чим більше Молдова споживає електроенергії, тим більше Тирасполь відбирає газу. І тим більше борг, який Газпром накручує Кишиневу (зараз вже $ 6,2 млрд). Періодично лунають обіцянки купувати українську енергію, але є технічні проблеми. Молдова підгодовує Придністров'я, бо зупинка Молдавської ДРЕС може мати для регіону катастрофічні наслідки», - зауважив експерт НІСД та підкреслив, що "задавити Придністров'ї спільними зусиллями цілком можливо, але нікому це не потрібно".
На думку Артема Филипенко, за 27 років «врегулювання» Молдова навчилася жити без Придністров'я.
«За весь цей час Молдова так і не спромоглася побудувати ефективнішу економічну, правову, соціальну модель, ніж у Придністров'ї. Мешканці обох регіонів їдуть за кордон в пошуках кращого життя. При цьому в Придністров'ї зроблено все для того, щоб там не зміг сформуватися суспільно-політичний рух за реінтеграцію з Молдовою. Такі ініціативи знищуються в зародку. Саме тому об'єднання Молдови й Придністров'я на рівні суспільної думки виключене. Тільки на рівні лідерів. Ключове питання – на яких умовах?» – ставить питання аналітик НІСД.
За матеріалами: point.md