Сполучені Штати Америки, світова наддержава, та Європейський Союз, міждержавне об’єднання 27 країн, належать до спільного політичного та економічного середовища (глобальний Захід), проте перебувають на етапі зростаючої конкуренції. Ці процеси відбуваються внаслідок «ренаціоналізації» американської зовнішньої політичної, економічної та безпекової політики на тлі посилення й консолідації Європейського Союзу, який проголошує курс на підвищення власної стратегічної автономії та поглиблення інтеграції у сфері спільної безпеки та оборони.
Ризики, породжені трансатлантичною конкуренцією, зростають унаслідок одночасного посилення КНР, другого за потужністю світового гравця, та агресивного самоствердження Російської Федерації, яка намагається відтворити зону впливу на пострадянському просторі, у Східній Європі та на Балканах, здійснювати тиск на ЄС через створення воєнної загрози та енергетичний диктат.
Україна опинилася в ролі важливого об’єкта суперництва між Заходом та РФ, у якому США відіграють роль силового протектора, а ЄС – роль модератора в реалізації реформ та економічного партнера. З огляду на свою інституційну слабкість і неусталену політичну систему наша держава у близькій перспективі не може розраховувати на прискорену інтеграцію у політичні та оборонні структури Заходу.
В інтересах України максимально сприяти пом’якшенню суперечностей у трансатлантичному партнерстві, якнайшвидше зміцнювати власні державні інститути та домогтися успіхів у встановленні верховенства права, боротьбі проти корупції, здійснювати якісну стратегічну комунікацію як назовні, так і в діалозі із суспільством.
Повний текст аналітичної доповіді: