Розвиток будівельної галузі у Китаї розглядався як один із драйверів економічного зростання після світової фінансової кризи 2008 року. Купівля нерухомості вважалася китайськими споживачами надійною інвестицією, що призвело до будівельного буму та зростання цін на нерухомість.
Будівельний бізнес, збільшуючи обсяги житлового і комерційного будівництва, ставав все більш масштабнішим і, водночас, більш ризикованим, оскільки будівельні компанії значно збільшували боргові зобов’язання, які суттєво перевищують вартість їх власного капіталу.
Проблеми, пов’язані із забезпеченням виконання боргових зобов’язань, наростали і стали системними. З огляду на це, Пекін був змушений запровадити коригуючі заходи – «червоні лінії» для забудовників, які полягали у політиці стримування використання кредитів для фінансування будівництва, зменшення залежності від попередніх продажів і короткострокового фінансування.
Можна припустити, що вжиті заходи були спрямовані на те, щоб не допустити колапсу на ринку нерухомості, пригальмувати придбання нерухомості з інвестиційною метою, а отже і зростання цін на неї.
Однак, негативні наслідки для економіки Китаю, спричинені пандемією COVID-19, почали загострювати проблеми деяких забудовників, які по суті можуть призвести до серйозної кризи китайського ринку нерухомості.
У будь якому разі роль ринку нерухомості як внутрішнього драйвера розвитку економіки КНР опинилася під питанням.
Експерт НІСД проаналізував теперішній стан ринку нерухомості КНР як одного з важливих секторів економіки Китаю, розвиток ситуації на якому впливає на економічне зростання в самому Китаї та зумовлює наслідки для інших країн.
Зручніше отримувати якісну аналітику в месенджері? Підписуйтеся на наш Telegram-канал: t.me/niss_gov_ua
Фото: freepik.com, НІСД
Докладніше в аналітиці: