Добре місцеве врядування: виклики та рішення

Керівниця центру регіональних досліджень НІСД Світлана Ковалівська взяла участь у двох конференціях «Добре місцеве врядування: виклики та рішення», що відбулись в Луганській (м. Кремінна) та Донецькій (м. Святогірськ) областях 1-4 листопада 2021 року та проводилися ПРООН в Україні (UNDP) у межах Програми із відновлення та розбудови миру у партнерстві із Європейською асоціацією місцевої демократії (ALDA) за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Метою проведення даних заходів було мотивувати жителів Донеччини та Луганщини впроваджувати політику доброго  врядування та зміцнити інституційний потенціал громад в умовах децентралізації; посилити спроможність місцевої влади в управлінні громадами; забезпечити вплив громадськості на прийняття рішень та реалізацію політики з використанням принципів демократії участі.

В рамках конференції Світлана Ковалівська зробила презентацію на тему «Сталий розвиток громад», під час якої були визначені детермінанти сталого розвитку і ефективного розкриття внутрішнього потенціалу територій та громад Луганської та Донецької областей; закликала учасників враховувати глобальний контекст на місцевому рівні, об’єднувати зусилля влади, бізнесу та громади на платформі взаємодії та доброго врядування задля вирішення глобальних проблем та досягнення сталого розвитку; поінформувала учасників про підходи до застосування методології оцінки сталого розвитку регіонів України та про дослідження, проведені експертами в сфері сталого розвитку, у тому числі на базі НІСД.

В рамках загальної мети заходу, під час висвітлення теми щодо сталого розвитку громад, учасники були поінформовані про застосування принципів доброго врядування в процесі досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), зокрема відкритості (ЦСР-11), прозорості та верховенства права (ЦСР-16), партнерства (ЦСР-17) та принципу забезпечення ефективності і результативності в процесі стратегічного планування розвитку регіонів та громад, заснованого на визначених даних, зокрема індикаторах та цільових показниках.

«Жодна країна не здатна подолати глобальні проблеми самотужки, тому визначальну роль у подоланні глобальних викликів та досягненні ЦСР відіграють партнерство, взаємодія та згуртованість, що спираються на національні, регіональні та локальні стратегії сталого розвитку» – підкреслила доповідачка.

Під час виступу Світлана Ковалівська представила результати аналізу базового рівня досягнення ЦСР на регіональному рівні, врахування ЦСР в стратегіях регіонального, районного та місцевого рівнів. Громадам запропоновано використовувати апробовані в Дніпропетровській та Волинській областях методологічні підходи до визначення цільових показників ЦСР на місцевому рівні, способи врахування ЦСР в місцевих стратегіях та проєктах, методи оцінювання досягнення ЦСР, врахування в процесі залучення інвестицій для виконання стратегій та проєктів. На прикладі аналізу виконання ЦСР-11 «Сталий розвиток міст і громад»  показано методологію локалізації ЦСР та моніторингу стану її досягнення.

У доповіді було зазначено, що наразі більше половини населення світу проживає в міських районах. До 2050 року ця цифра зросте до 6,5 млрд людей, тобто двох третин усього людства (9,7). І це свідчить про те, що проблема занепаду сільських територій в світі і в Україні зокрема буде лише поглиблюватись. Індикатор проблеми - у загальній кількості ТГ (1469) частка сільських територій складає 72,2 %, де 42,4 % (623) – сільські ТГ та 29,8 % (437) селищні, а на сільську місцевість припадає лише 5,3 % лікарів та 11,5 % працівників молодшого та середнього медичного персоналу; частка зайнятого населення у сільському господарстві за 2000–2018 р.р. скоротилась на 32,6%; темпи скорочення сільського населення за 20 років склали 24,1 %, проти 15,8% міського.

«Сталого розвитку не можна досягти без змін до підходів розвитку міських районів і управління ними та громадами. Окремої уваги заслуговують процеси агломерації, трудової міграції, пов’язані з цим умови створення належного життєвого середовища для членів громад. Сталий розвиток громад та територій передбачає здійснення комплексу заходів із забезпечення безпеки середовища, а сьогодні, в контексті прийнятої Концепції забезпечення національної системи стійкості, затвердженої Указом Президента України від 27 вересня 2021 року №479/2021, мова йде не лише про безпеку, а і про стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз. Важливим для розвитку є екологічно-безпечне проживання на територіях, забезпечення доступним житлом, надійний та доступний громадський транспорт, створення зелених громадських територій, а також удосконалення міського планування й управління у такий спосіб, що одночасно забезпечуватиме інклюзивність і загальну рівноправну участь, а сьогодні, з прийняттям Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. №366-р, варто говорити не лише про інклюзивність, а і про безбар’єрність, що включає такі поняття як доступність, рівність, недискримінацію для всіх верств населення» - відзначила доповідачка.

Досягнення ЦСР передбачає залучення інвестицій, а вони без чітких та зрозумілих стратегій не надійдуть. Стратегічне планування, що враховує ЦСР на всіх рівнях, є основою для створення партнерства з громадянським суспільством, бізнесом та іншими зацікавленими сторонами у залученні ресурсів для сталого розвитку.

Місцеві органи влади можуть впливати на залучення інвесторів, застосовуючи різні інструменти співфінансування інвестиційних проєктів, фонди та субвенції з Державного бюджету, надання місцевих гарантій, створення локальних сприятливих умов для ведення бізнесу на території, зниження штучних бар’єрів для входу, спрощення надання адміністративних послуг і дозвільних процедур, забезпечення умов для започаткування й реалізації проєктів державно-приватного партнерства. При цьому забезпечення прив’язки цілей проєктів до ЦСР дозволяє спілкуватися з інвесторами та донорами на спільній мові, оскільки їх стратегії та фонди часто структуровані за цілями, що орієнтовані саме на ЦСР, враховають завдання Порядку денного-2030.

Відомі, зрозумілі та надихаючі ЦСР, крім іншого, виступають системою та інструментом з активізації залучення членів громад та бізнесу для об’єднання зусиль у визначенні пріоритетних завдань та нагальних проблем розвитку територій та громад.

Аналіз будь-яких рішень з точки зору впливу на досягнення системи цілей, однієї цілі на інші і, навпаки, інших завдань ЦСР на досягнення певного проєкту рішення може стати дієвим аргументом у процесі подолання спротиву членів громад під час обговорення щодо запровадження певних проєктів, націлених на вирішення тих чи інших завдань сталого розвитку.

Отже, основною мотивацією для громад інкорпорувати ЦСР у стратегію та практику своєї діяльності мають стати:

  • запровадження якісного та ефективного стратегічного планування; 
  • активізація залучення додаткових ресурсів для виконання стратегій, програм та проєктів;
  • забезпечення довіри до дій влади на основі впровадження інклюзивних процесів участі громади та бізнесу в розвиток території.

 

Зручніше отримувати якісну аналітику в месенджері? Підписуйтеся на наш Telegram-канал: t.me/niss_gov_ua

Фото: НІСД