Проаналізовано ключові аспекти запровадження Сполученими Штатами ленд-лізу для України з урахуванням сьогоднішнього контексту російсько-української війни та історичної ретроспективи.
Висновки
Рішення про запровадження ленд-лізу для України є визнанням з боку США виняткової ролі України в стримуванні російської збройної агресії та недопущенні її розповсюдження на захід, зокрема на держави східного флангу НАТО. Ленд-ліз для України означає отримання стратегічно важливої військової допомоги для подальшого ефективного відбиття агресії збройних сил РФ з огляду на ризики затягування воєнного конфлікту.
Значення військової допомоги, наданої відповідно до закону про ленд-ліз 1941 р., було вирішальним для посилення потенціалу союзних США держав у збройному протистоянні державам Осі. Сьогодні аналогічний крок є потужною допомогою в посиленні обороноздатності України та протистоянні збройній агресії Росії, що поліпшує перспективи звільнення тимчасово окупованих українських територій.
Ленд-ліз 2.0.: стратегічна підтримка України
28 квітня поточного року Палата представників США остаточно підтримала ухвалення законопроєкту «Закон про ленд-ліз на захист демократії в Україні – 2022» («Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022»[1]). За це проголосувало 417 із 435-ти представників нижньої палати Конгресу. Напередодні, 6 квітня поточного року, законопроєкт був одностайно підтриманий американським Сенатом. 9 травня документ підпише Президент Сполучених Штатів Дж. Байден. Таке рішення засвідчило високий рівень підтримки України з боку США в російсько-українській війні (двопартійний консенсус у Конгресі, чітку позицію американського суспільства[2]).
Документ передбачає «надання Президенту США розширених повноважень для укладання угод з Урядом України щодо надання чи оренди оборонних засобів для захисту цивільного населення України від російської збройної агресії, а також для інших цілей»[3]. Відповідно до законопроєкту, на поточний і наступний фінансові роки (2022–2023 рр.) Президент Сполучених Штатів надаватиме дозвіл позичати або надавати в оренду продукцію оборонного призначення як Україні, так і державам Східної Європи, на які вплинули наслідки збройної агресії РФ. Доставляння таких замовлень відбуватиметься в прискореному режимі. Зміст і обсяг допомоги розглядатимуться американським урядом залежно від запитів української сторони та пріоритетності тих чи інших видів продукції оборонного призначення для конкретного періоду ведення бойових дій.
Продукція оборонного призначення в цьому разі може включати:
- будь-яку зброю, систему озброєння, боєприпаси, літаки, судна, катери тощо (включно з комплектуючими частинами);
- будь-яке майно, установки, товари, матеріали та обладнання, які використовуються для військових поставок;
- будь-яке обладнання, інструменти, матеріали та інші предмети, які використовуються для виробництва, ремонту, обслуговування, зберігання, транспортування та експлуатації відповідної зброї.
Не можуть передаватися торговельні судна, ядерні матеріали, зброя масового ураження та її компоненти тощо.
На практиці це означає, що Україна відтепер матиме змогу в спрощеному та прискореному режимі (у максимально короткі терміни) отримувати продукцію оборонного призначення безпосередньо зі складів та баз зберігання Сполучених Штатів.
Серед такої продукції можуть бути сучасні системи протиракетної оборони, багатофункціональні винищувачі, протикорабельні системи, танки, літаки, самохідні гармати, бойові машини піхоти та системи протиповітряної оборони, боєприпаси, різні комплектуючі матеріали тощо.
Такі поставки відбуватимуться на пільгових умовах і на довгостроковій основі з можливістю подальшого викупу продукції. Проте уточнення щодо термінів здійснення виплат за позиками поки немає. На відміну від закону про ленд-ліз від 1941 р., у цьому документі для України вилучено строки сплати боргу.
Історичний контекст: ленд-ліз для союзників у Другій світовій війні
Рішення щодо запровадження ленд-лізу для України є унікальним у сучасній політиці США. Аналогічний крок з боку американського керівництва в минулому було зроблено лише один раз під час Другої світової війни. Підписаний 11 березня 1941 р. закон про ленд-ліз[4] передбачав створення системи, що дозволяла Сполученим Штатам позичати та здавати в оренду військове озброєння та іншу продукцію тим державам, яких розцінювали як «життєво важливі для захисту США» (тобто всім державам, яких вважали майбутніми союзниками у війні).
Відповідне рішення американської сторони було ухвалене після звернення Великої Британії, яка зазнала суттєвих втрат техніки у війні з нацистською Німеччиною. Проте відносно неочікувана перемога британців над противником у повітряному просторі продемонструвала Сполученим Штатам перспективність надання практичної допомоги стратегічному партнеру у війні. Американське військове керівництво на той час дійшло висновку щодо стратегічної ролі запровадження ленд-лізу для безпеки держави – поставки озброєння давали США змогу формально залишатися нейтральними ще певний час та не вступати в активні воєнні дії.
Законом про ленд-ліз від 1941 р. визначено продукцію оборонного призначення та інших предметів, які мали позичатися чи здаватися в оренду (на основі довгострокових і фактично безпроцентних кредитів). Цей перелік містив будь-яку зброю, боєприпаси, техніку; військове обладнання та складові матеріали озброєння; продовольство тощо. Союзникам надсилалися літаки, танки, вантажівки і джипи, стрілецька зброя, локомотиви, вантажні судна й торпедні катери, стратегічна сировина й нафтопродукти, запаси продовольства та інша продукція, зокрема цивільного призначення як для військових, так і для тилу. Поставки здійснювалися морськими шляхами за різними маршрутами – наприклад, до СРСР продукція доставлялася через Іран, до Китаю – через Бірму (сьогоднішню М’янму).
Упродовж чотирьох років війни з 1941 р. до 1945 р. Сполучені Штати надали союзним державам військової продукції та інших товарів загальною вартістю майже 50 млрд дол. США (за сьогоднішніми цінами це майже 700 млрд дол. США). Допомога надходила Великій Британії (31,4 млрд дол. США), СРСР (11,4 млрд дол. США), Франції (3,2 млрд дол. США), Китаю (1,6 млрд дол. США) та іншим союзникам. Вона суттєво посилила спроможність антигітлерівської коаліції продовжувати боротьбу з противником. Поставлена продукція, яку було втрачено або пошкоджено під час ведення бойових дій, фактично не підлягала поверненню. Натомість за двосторонніми угодами щодо ленд-лізу США отримували від відповідних держав різні послуги й матеріали, зокрема для обслуговування американських військових контингентів на островах у Тихому океані.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[1] Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022 / CONGRESS.GOV : Official site. 2022. 28 April. URL: https://www.congress.gov/bill/117th-congress/senate-bill/3522/all-info
[2] За результатами соціологічного опитування, проведеного Reuters /Ipsos, станом на 26 квітня 2022 р. 73 % американців підтримують постачання Сполученими Штатами зброї в Україну, що є найвищим показником з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 р. Див.: URL: https://www.reuters.com/world/three-four-americans-back-arms-shipments-ukraine-reutersipsos-2022-04-26/
[3] Див.: URL: https://www.congress.gov/bill/117th-congress/senate-bill/3522/text
[4] Lend-Lease Act (1941 р.). National Archives. : Official site. URL: https://www.archives.gov/milestone-documents/lend-lease-act