Проаналізовано основні політичні підсумки 25-го Петербурзького міжнародного економічного форуму, який відбувся на фоні повномасштабної війни Росії проти України та застосування міжнародного санаційного тиску на РФ.
Висновки
- 25-й Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ) підтвердив тенденції щодо поступової ізоляції Росії та втрати нею економічної привабливості на Заході, а також прагнення РФ заручитися підтримкою держав Африки, Близького Сходу та Індо-Тихоокеанського регіону (ІТР);
- Риторика керівництва РФ вказує на незмінність його намірів у контексті повномасштабної війни проти України.
15-18 червня ц.р. в Санкт-Петербурзі відбувся 25-й щорічний Петербурзький міжнародний економічний форум. У заході взяли участь представники політичних та ділових кіл «дружніх» держав» (відповідно до термінології уряду РФ), переважно Африки, Близького Сходу та ІТР. На цьогорічному ПМЕФ було присутнє також керівництво окупаційної адміністрації т.зв. «Л/ДНР» та представники уряду талібів у Афганістані (заступник глави торгівельно-промислової палати та тимчасово повірений у справах Афганістану в Москві). Відповідно до інформації агентства Bloomberg, значна кількість учасників-представників іноземного бізнесу, намагалася приховати свою приналежність до тих чи інших компаній через побоювання потрапити під дію міжнародних санкцій[1].
Основною метою події, що відбувалася під гаслом «Новий світ – нові можливості» була спроба демонстрації Росією власної соціально-економічної стійкості, інвестиційної привабливості та можливості відігравати помітну роль у міжнародних відносинах як альтернативного Заходу геополітичного центру сили навіть за умов ведення війни проти України та міжнародних санкцій.
Однією з ключових частин ПМЕФ стало пленарне засідання 17 червня за участю В.Путіна та президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Для нього форум став одним із перших міжнародних публічних заходів, у якому він взяв безпосередню участь, після початку повномасштабної війни проти України. Під час засідання також відбулася демонстрація відео-звернень президента Єгипту Абделя Фаттаха Ас-Сісі та глави КНР Сі Цзіньпіна.
Основні сигнали В.Путіна щодо України та конфронтації із Заходом під час виступу та дискусії:
- США, оголосивши себе переможцями у «холодній війні», не бажають помічати зростання ролі держав, що динамічно розвиваються;
- Не зважаючи на три місяці імплементації пакетних санкцій Росія подолала інфляційний тиск, стабілізувала економічну динаміку, нормалізувала фінансову політику[2];
- На зміну економіки «сумнівних сутностей» приходить економіка «реальних активів»;
- РФ не планує перешкоджати постачанню українського продовольства на світовий ринок. Справа залежить від «адекватності людей» у керівництві України. Однак «існує небезпека, що кошти за зерно використовуватимуться для оплати зброї»;
- Майбутнє окупованих Росією територій України «залежатиме лише від місцевих мешканців»;
- Дискусію щодо можливості ядерних ударів почали на Заході. Росія заявляє, що має відповідний потенціал зброї масового ураження і готова його застосувати для захисту власного суверенітету;
- В рамках т.зв. «спеціальної воєнної операції» РФ не прагне перетворити українські міста на «Сталінград»;
- Росія залишає за собою право завдати удари по центрам прийняття рішень в Україні в разі перетину червоних ліній, визначених самою РФ;
- Росія не виступає проти членства України в Європейському Союзі. Це суверенне право держав ЄС та самої України;
- Відновлення відносин між Україною та Росією є неминучим процесом;
- СРСР – це «історична» Росія. РФ завжди з «повагою відносилися до суверенізації на пострадянському просторі». Якби з Україною зберігалися партнерські відносини, а українська влада «з повагою» ставилася б до прав громадян у Криму, «проблем» вдалося б уникнути;
- «Причорномор’я – це «історична російська земля».
Президент Казахстану К.-Ж. Токаєв у своїй промові наголосив на необхідності розвитку євразійських інтеграційних проектів (зокрема, формування нової економічної стратегії, більш гнучкої торгівельної політики з державами ІТР) та поєднанні ЄАЕС з китайською ініціативою «Поясу і Шляху», звернув увагу на пріоритеті боротьби з інфляцією та дефіцитом продовольства.
На фоні агресивної риторики Кремля важливою стала заява глави Казахстану щодо застосування принципу невизнання, «квазідержавних утворень т.зв. «Л/ДНР», згідно з колізією Статуту ООН, що містить протиріччя між правом держав на самовизначення та збереженням територіальної цілісності. Це засвідчило, що Казахстан надалі здійснює балансування у зовнішній політиці, прагнучи з одного боку уникнути можливого тиску Заходу, а з іншого поглибити торгівельно-економічні зв’язки з РФ на фоні шкоди, що завдають цій державі міжнародні санкції.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[1] ‘Party Like a Russian’ Turns Toxic at Putin’s Flagship Forum. Bloomberg. 12 June 2022. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-06-12/-party-like-a-russian-turns-toxic-at-putin-s-flagship-forum
[2] Спробe применшити вплив санкцій на економіку РФ уможливлено тим, що вони запроваджувалися поступово. За прогнозами Центробанку РФ найбільш повно вплив існуючих санкцій стане відчутним у третьому-четвертому кварталі ц.р.