23 червня 2022 року Європейська рада офіційно надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Рішення було прийняте під час проведення засідання Європейської ради за участі глав держав та урядів 27 держав-членів Європейського Союзу 23-24 червня у Брюсселі, Бельгія. Головною темою порядку денного зустрічі було зміцнення безпеки і стабільності ЄС, в рамках чого розглядаються й питання надання Україні, Молдові та Грузії статусів кандидатів на членство в Євросоюзі.
Голова Європейської ради Шарль Мішель ще вранці 23 червня передбачив позитивне рішення для України, закликавши держави-члени ЄС надати Україні та Молдові відповідний статус[1]. Про це напередодні заявила й очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн[2]. На пленарному засіданні Європарламенту 23 червня, яке відбувалося якраз перед зустріччю, була ухвалена резолюція із закликом «невідкладного» надання відповідних статусів Україні та Молдові, а також надання європейської перспективи для Грузії (держава отримає статус кандидата після виконання переліку необхідних реформ). За резолюцію проголосували 529 парламентарів, проти – 45, ще 14 утрималися[3].
Загалом політичний консенсус в ЄС з питання надання статусу кандидата Україні був досягнутий заздалегідь. Ще 8 червня 2022 року Європарламент у своїй резолюції вже повністю підтримав аналогічне рішення[4], відзначивши, що «Версальська декларація визнає європейські прагнення України та її заявку на членство в ЄС», а надання їй статусу кандидата виступатиме «чітким політичним знаком солідарності з народом України». 17 червня 2022 року у своєму висновку Єврокомісія визнала європейську перспективу України та рекомендувала надати їй статус кандидата на вступ до ЄС[5], виходячи з того, що Україна виконає наступні сім завдань («кроків»):
- впровадити законодавчу процедуру відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершити процедуру перевірки доброчесності кандидатів до Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- посилювати подальшу боротьбу з корупцією, зокрема на найвищому рівні, через активні та ефективні розслідування, а також через надійний послужний список судових обвинувачень і вироків; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації визначеного переможця конкурсу, а також запустити і завершити процес відбору та призначення на посаду нового очільника Національного антикорупційного бюро України;
- забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
- впровадити антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом, враховуючи майбутній висновок Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
- подолати вплив корисливих інтересів шляхом прийняття закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ;
- завершити реформу законодавчої бази щодо національних меншин відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, а також ухвалити механізми для її негайного та ефективного впровадження.
Єврокомісія залишає за собою функцію відслідковування процесу виконання відповідних кроків Україною як державою-кандидатом. Перше звітування та оцінка виконання реформ заплановані на кінець поточного року. При цьому у висновку Єврокомісія вказує про можливість відкликання статусу кандидата у разі невиконання основних умов на шляху до вступу держави в ЄС.
Набуття статусу кандидата – це перший з трьох етапів процесу вступу держави до ЄС. Для України він означає перше офіційне і формальне підтвердження її євроінтеграційних прагнень та перспективи одного дня стати членом Європейського Союзу. Наступним етапом є початок процедури офіційних переговорів про членство, який передбачає ухвалення відповідного законодавства ЄС; підготовку до його впровадження; проведення судових, адміністративних, економічних та інших реформ, необхідних для відповідності вимогам (критеріям) приєднання держави-кандидата до Євросоюзу[6]. Переговори про членство розпочинаються лише після одноголосного рішення усіх 27 держав-членів про те, що держава-кандидат виконала всі проміжні завдання та готова до початку перемовин у рамках конкретного узгодженого формату.
Точна дата старту офіційних переговорів про членство України в ЄС не називається. Вона буде уточнюватися після повного виконання Києвом вищезгаданих завдань, яке може розтягнутися на тривалий час (з огляду на те, що в кінці 2022 року буде лише попередня оцінка виконання реформ). Крім того, на хід подальшої європейської інтеграції України впливають бойові дії на її території – хоча війна формально не слугує причиною відмови розпочати процедуру переговорів про вступ, вона може затягнути повноцінну реалізацію всіх подальших необхідних реформ в Україні. Разом з тим, Україна націлена на виконання усіх вимог з боку ЄС за вказаний піврічний період – наразі в уряді паралельно із зустріччю в Брюсселі відбувається розробка конкретного бачення технічного виконання кожної з реформ в короткі строки[7].
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[2] https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/06/22/7141834/
[4] https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2022-0235_EN.html
[5] https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/qanda_22_3802
[6] https://ec.europa.eu/neighbourhood-enlargement/enlargement-policy/steps-towards-joining_en
[7] https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/06/20/7141651/