Австралія
Уряд Австралії застосував фінансові санкції до російських фізичних та юридичних осіб.
7 квітня – до 67 громадян РФ за їхню роль у вторгненні в Україну.
14 квітня – до 14 російських державних підприємств, які мають стратегічне та економічне значення для Росії, як-от: ВАТ «Російські залізниці», «КАМАЗ», судноплавні компанії «Сєвмаш» та АТ «Об’єднана суднобудівна корпорація», ПАТ «Новоросійський морський торговий порт», «Газпром», «Газпромнєфть», «Транснєфть», «Ростєлєком», «РусГідро», «Роселєктроніка», «Алроса», страхова компанія «СОГАЗ» та ПАТ «Сучасний комерційний флот» («Совкомфлот»).
22 квітня – до 147 осіб, серед яких 144 російські сенатори, які 22.02.2022 р. схвалили незаконне визнання незалежності тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України; члени сімей президента В. Путіна (2 доньки) та міністра закордонних справ С. Лаврова (донька).
4 травня – до 110 осіб, зокрема 34 «високопоставлених» представників самопроголошених «ДНР/ЛНР», 76 депутатів Держдуми РФ.
18 травня – до 11 осіб та 12 організацій, з-поміж них російські поширювачі пропаганди й дезінформації, а також політичні діячі, силовики й організації, які підтримували вторгнення, до прикладу: ПВК «Вагнер» та Російський імперський рух (ультранаціоналістична група, яка проводить воєнізовану підготовку за курсом «Партизан»), а також 2 білоруські оборонні підприємства.
Загалом Уряд Австралії запровадив санкції проти 827 фізичних та 62 юридичних осіб у відповідь на широкомасштабне вторгнення Росії в Україну.
5 квітня – оголошено про заборону експорту в Росію предметів розкоші, зокрема вина, дорогої косметики та запчастин для розкішних автомобілів. Рішення набрало чинності 7 квітня 2022 р. Узагальнений список товарів, які заборонено експортувати в Росію, можна переглянути за посиланням[1].
З 25 квітня набуло чинності повідомлення Австралії про скасування права на тарифний режим найбільшого сприяння (РНС) та застосування додаткового тарифу розміром 35 % до всього імпорту з Росії та Білорусі. Також набуває чинності заборона імпорту нафти та інших енергоносіїв.
Велика Британія
6 квітня Уряд Великої Британії оголосив про нові санкції проти Росії, які передбачають: заморожування активів «Сбєрбанку» та ПАТ «Московський кредитний банк»; повну заборону на всі нові зовнішні інвестиції в Росію; до кінця 2022 р. Великобританія припинить будь-яку залежність від російських вугілля та нафти і якнайшвидше після цього припинить імпорт газу, а також буде заборонено експорт ключового нафтопереробного обладнання та каталізаторів, що знизить можливості Росії стосовно видобутку та експорту нафти; заборону імпорту з Росії виробів з чавуну та сталі; заборону експорту до РФ квантових технологій, передових матеріалів та предметів розкоші; запровадження санкцій проти 8 олігархів.
8 квітня оголошено про заморожування активів та заборону в’їзду до країни дочкам президента В. Путіна та доньці міністра закордонних справ С. Лаврова.
14 квітня опубліковано заборони на експорт та імпорт ключових технологій та товарів, зокрема визначення та відповідні коди ГС, характерні для цих секторів. Обмеження вводять щодо торгівлі предметами розкоші, виробами з чавуну та сталі, товарами й технологіями для нафтоперероблення, квантовими обчисленнями і товарами й технологіями, що пов’язані із сучасними матеріалами.
21 квітня Уряд Великої Британії оголосив про наступні торгові санкції проти Росії, розширивши перелік товарів, імпорт яких заборонено, та підвищивши тарифи на низку іншого імпорту з РФ на 35 % (зокрема алмази та каучук). Нові санкції міститимуть заборони на імпорт срібла, виробів з дерева та високоякісних продуктів з Росії, серед яких кав’яр.
9 травня запроваджено новий пакет санкцій проти Росії та Білорусі, який передбачає: підвищення тарифів на 35 % на імпорт деяких російських товарів (зокрема на хімікати, платину та паладій); заборону експорту до Росії певних британських товарів, від постачань яких Росія найбільш залежна (як-от хімікати, пластмасу, гуму та машинне обладнання).
Уряд Великої Британії розширив санкції проти Росії та вніс до санкційного списку ще 323 російських громадяни та компанії, зокрема:
13 квітня – 206 фізичних осіб: 178 сепаратистів, представників т. зв. «ЛНР»/«ДНР», 6 олігархів та їхніх близьких соратників та співробітників, а також ще 22 особи, серед яких члени сімей російських олігархів.
21 квітня – 26 осіб: 16 фізичних та 10 юридичних – військові та оборонні російські компанії, а також їхні керівники.
4 травня – 63 особи: 31 фізична та 32 юридичні, у тому числі кремлівські пропагандисти, журналісти та медіа, а також інші компанії.
5 травня – 1 юридичну особу: холдингова компанія «Evraz plc».
13 травня – 12 фізичних осіб: російські бізнесмени, які прямо або опосередковано підтримували уряд Росії, серед них двоюрідні брати та колишня дружина В. Путіна, а також А. Кабаєва та її бабуся.
19 травня – 3 великі російські авіакомпанії: АТ «Російські авіалінії», АТ «Уральські авіалінії», ПАТ «Аерофлот».
16 червня – 12 фізичних осіб: російський патріарх Кіріл за підтримку російської воєнної агресії; уповноважена з прав дитини Росії М. Львова-Бєлова за її можливу причетність до примусового переміщення та усиновлення українських дітей; депутат Московської міської думи С. Савостьянов за публічну підтримку війни; президент і член правління групи «Волга-Днєпр» О. Ісайкін (російська транспортна компанія, яка здійснює значні авіаперевезення); чотири військових полковники з 64-ї окремої мотострілецької бригади (підрозділ, який здійснював воєнні злочини проти мирних жителів Бучі); члени т. зв. «Комітету порятунку миру та порядку» (організація, яка співпрацює з російською армією для підтримки окупації Херсонської області).
Велика Британія до всього оголосила про заборону на експорт послуг до Росії, а також відкликала статус визнаної установи в Московської фондової біржі. Такий крок став відповіддю на обмеження, які російський Центробанк наклав на іноземних інвесторів у зв’язку із західними санкціями проти Росії.
Японія
5 квітня набуло чинності рішення Уряду Японії щодо введення заборони на експорт до РФ предметів розкоші, зокрема автомобілів преміумкласу, коштовного каміння та ювелірних виробів.
8 квітня МЗС Японії оголосило про висилання 8 дипломатів російського посольства та працівників торгового представництва (вислали 20 квітня). Окрім того, прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда оголосив про запровадження нового пакета санкцій проти РФ, який передбачає: поступове зниження імпорту вугілля з Росії із повною його забороною в майбутньому; заборону імпорту обладнання, пиломатеріалів та горілки з Росії; заморожування активів «Сбєрбанку» та «Альфа-банку»; уведення санкцій щодо фізичних і юридичних осіб; призупинення нових інвестицій.
12 квітня Японія ввела обмежувальні заходи щодо 398 громадян Росії (заморожування активів) та 28 російських організацій. Зокрема, у переліку – 385 депутатів Держдуми Росії, члени сімей президента В. Путіна (2 доньки) та міністра закордонних справ С. Лаврова (дружина та донька), військові чиновники. Під санкції потрапили 26 підприємств. Заморожено активи «Сбєрбанку» та «Альфа-банку», із 12 травня буде заборонено будь-які операції з ними.
19 квітня Японія ввела заборону на імпорт 38 позицій товарів з Росії, як-от горілки, пива та інших алкогольних напоїв, пиломатеріалів (напр., колоди), електричного та іншого обладнання, зокрема автомобілів та автозапчастин.
5 травня прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда оголосив про запровадження нових санкцій проти Росії, які передбачають заморожування активів для близько 140 росіян, а також експортні обмеження щодо 70 російських військових компаній та організацій. Понад те, Японія заборонить експорт квантових комп’ютерів та іншої високотехнологічної продукції в Росію та заморозить активи деяких російських банків.
8 травня після онлайн-зустрічі лідерів G7 прем’єр-міністр Фуміо Кісіда заявив, що Японія запровадить ембарго на імпорт російської сирої нафти в рамках рішення G7 протидіяти вторгненню Росії в Україну (проте не вказав терміни ембарго Японії на імпорт російської нафти).
10 травня Японія оприлюднила список зі 141 особи, до яких застосовано санкції (8 російських чиновників та 133 представники т. зв. «ЛНР»/«ДНР», серед яких прем’єр-міністр РФ М. Мішустін, заступник секретаря Ради безпеки РФ
Р. Нургалієв, ватажки т. зв. «ЛНР»/«ДНР», а також родичі бізнесмена Г. Тімченко). Під санкції також потрапила 71 компанія, серед них концерн «Алмаз-Антей», корпорація «Тактичне ракетне озброєння», Всеросійський науково-дослідний інститут «Еталон».
Загалом до японських списків санкцій входить понад 700 громадян Росії та Білорусі й понад 200 організацій.
7 червня Японія оголосила про введення нових санкцій проти Росії через вторгнення в Україну. У список обмежень потрапили «Россєльхозбанк» і ПАТ «Московський кредитний банк». Під санкції також потрапив білоруський «Бєлінвєстбанк». Окрім того, введено заборону на експорт товарів, що сприяють зміцненню промислової бази Російської Федерації.
Канада
5 квітня Канада заборонила надання всіх послуг зі страхування, перестрахування та андеррайтингу для літаків, авіаційної та аерокосмічної продукції, що належать, контролюються, зареєстровані, зафрахтовані або керуються (експлуатуються) юридичними та фізичними особами, які мешкають, зареєстровані або мають місце проживання в Росії. Також запроваджено санкції проти 9 олігархів, близьких соратників (прибічників) кремлівського режиму та членів їхніх сімей.
8 квітня – введено санкції проти 33 російських підприємств, що належать до оборонного сектора, які прямо або опосередковано сприяють/підтримують порушення суверенітету й територіальної цілісності України. Запроваджені обмеження передбачають замороження коштів та майна підсанкційних підприємств і повне припинення співпраці з ними.
19 квітня – запроваджено санкції ще до 14 близьких соратників (прибічників) російського режиму, зокрема олігархів та членів їхніх сімей (серед них – доньки В. Путіна та голова Центробанку РФ).
8 травня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив про свій намір тимчасово зняти тарифи на український імпорт терміном на один рік і зазначив, що Канада введе нові санкції проти 21 росіянина – олігархів та їхніх близьких, прибічників російського режиму, а також проти 19 осіб з оборонного сектора РФ та 5 російських компаній, які надають пряму чи опосередковану підтримку російському війську (ВАТ «Зеленодольський суднобудівний завод», ТОВ «Військово-промислова компанія», Росгвардія, АТ «ОДК Клімов» та ПАТ «КАМАЗ»).
18 травня Канада заборонила експорт до Росії деяких предметів розкоші та товарів, які можуть бути використані у виробництві зброї, заборонила імпорт деяких предметів розкоші з Росії, а також запровадила санкції проти
14 олігархів, близьких соратників російського режиму та членів їхніх сімей.
27 травня – уведено санкції проти 22 осіб, які є найвищими посадовими особами фінансових установ, та членів їхніх сімей (до списку входить А. Кабаєва), а також 4 ключових фінансових установ і банків («Россєльхозбанк», «Інвестторгбанк», АТ «Керівна компанія Російського фонду прямих інвестицій» та ТОВ «Керівна компанія РВК»).
7 червня Канада внесла поправки до своїх санкційних заходів, уведених проти Росії, які забороняють надання 28 видів послуг російській нафтогазовій та хімічній промисловості, зокрема технічні, управлінські, бухгалтерські та рекламні послуги. Так, заборонено надавати послуги з транспортування нафти й газу, бухгалтерські та аудиторські послуги, комплексні інженерні послуги тощо, а також дослідження та розроблення в таких галузях промисловості: видобуток вугілля та лігніту, сирої нафти та природного газу, металевих руд, корисних копалин, діяльності з підтримки гірничодобувної промисловості, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, хімікатів та хімічної продукції.
Нова Зеландія
Уряд Нової Зеландії запровадив такі санкції та обмежувальні заходи:
4 квітня – оголошено про внесення до санкційного списку 36 російських олігархів, керівників низки найбільших російських компаній та членів їхніх сімей: Р. Абрамовіча, співвласників «Альфа-Груп» П. Авєна та М. Фрідмана; голови корпорації «Ростєх» С. Чємєзова та членів його сім’ї; засновника «Русал» О. Дєріпаски; голови Російського фонду прямих інвестицій К. Дмітрієва; керівника «Газпрому» А. Міллєра, олігарха А. Ротенбєрга та членів його сім’ї, В. Вєксєльбєрга, А. Усманова та інших росіян.
6 квітня – оголошено про застосування мита розміром 35 % до всього імпорту з Росії та поширення чинних експортних заборон на промислову продукцію, тісно пов’язану зі стратегічними галузями промисловості Росії. Зокрема, Нова Зеландія заборонить експорт обладнання для інформаційно-комунікаційних технологій та двигунів. Ці санкції й тарифи набули чинності з 25 квітня 2022 року.
19 квітня – оголошено санкції проти 18 найбільших російських банків і фінансових установ у відповідь на вторгнення Росії в Україну. Зокрема, під санкції потрапили «Альфа-Банк», «Банк Росія», «Банк Откритіє», «Газпромбанк», «Гєнбанк», «Новікомбанк», «Россєльхозбанк», «Сбєрбанк», «Совкомбанк», «СМП Банк», «Внєшекономбанк», «ВТБ», «Промсбєрбанк», Російський національний комерційний банк, Російський фонд прямих інвестицій, ПАТ «Чорноморський банк розвитку і реконструкції», Центральний банк Російської Федерації, ПАТ «Московський кредитний банк».
2 травня – оголошено санкції проти 170 членів Ради Федерації Росії, а також 6 компаній та організацій оборонного сектору, які сприяли посяганню на суверенітет і територіальну цілісність України. Зокрема, АТ «Об’єднана суднобудівна корпорація», АТ «Зеленодольський суднобудівний завод», «Кронштадт Груп», ПВК «Вагнер» та інші.
10 травня – оголошено санкції проти 5 росіян та 3 російських компаній, що поширюють дезінформацію та відповідальні за кібератаки на Україну, як-от: компанії «Агентство інтернет-досліджень», що займається «фабрикою інтернет-тролів»; речника міністерства оборони Росії І. Конашенкова, главу «ВГТРК» О. Добродєєва; президента медіахолдингу «Красная звєзда» А. Піманова та співзасновника «NewsFront» М. Сінєліна. Під обмеження потрапили 85-й головний центр спеціальної служби Головного управління Генштабу Росії, Головний центр спеціальних технологій та начальник військової розвідки Росії І. Костюков.
7 червня оголошено санкції проти 38 російських державних підприємств та оборонних структур та 6 білоруських оборонних підприємств. Під санкції потрапили контрольовані урядом В. Путіна підприємства, які мають стратегічне значення для Росії, оскільки вони забезпечують сировиною, інфраструктурою, зв’язком, транспортом, зброєю та фінансуванням. Серед них компанія «Газпром», «Газпромнєфть», «Алроса», «КАМАЗ», «Оборонпром» та інші.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[1] Див.: URL: https://www.legislation.gov.au/Details/F2022L00522