Розглянуто стан зовнішньої торгівлі товарами України за підсумками перших шести місяців 2022 р. Проаналізовано оперативні дані щодо вартісних та фізичних обсягів, а також географічну структуру цієї торгівлі в умовах затяжної воєнної агресії та масштабних ракетних обстрілів РФ усієї території України, які постійно тривають.
Висновки
- Попри побоювання, що Україна може майже повністю втратити свою присутність на зовнішніх ринках, реальні вартісні обсяги скорочення товарообігу за підсумками першого півріччя 2022 р. становили 21,3 % порівняно з аналогічним періодом 2021 р.
- Вищі темпи скорочення фізичних обсягів торгівлі (на 36 %) свідчать про зростання світових цін на провідні товари зовнішньої торгівлі України.
- Темпи скорочення експорту товарів (на 24 %) перевищують темпи скорочення їх імпорту (на 18,6 %), наслідком чого стало збільшення негативного показника сальдо більш ніж удвічі (з 1,2 до 2,6 млрд дол. США).
- Виникли логістичні труднощі з експортуванням українських товарів через блокування вітчизняних морських портів та обмежену пропускну здатність сухопутних шляхів.
- Одним із наслідків воєнних дій в Україні стало зростання загрози глобальної продовольчої кризи та збільшення світових цін (на 23,3 %) на зернові порівняно з першим півріччям 2021 р.
- Більше половини (52,2 %) товарообігу України припадає на країни ЄС, що суттєво посилює їх значення для зовнішньої торгівлі України.
- Частка країн ЄАЕС[1] у географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами України скоротилася до 8,3 %, а товарообіг – на 44,2 %. Значною мірою така динаміка зумовлена скороченням товарообігу з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (на 48,6 та 40,8 % відповідно). Фактичні дані підтверджують принципово нижчу важливість ринків ЄАЕС для зовнішньої торгівлі України порівняно з європейським ринком.
- Товарна структура імпорту з країн ЄАЕС свідчить про те, що вони перетворилися переважно на постачальників сировини для економіки України.
Світовий досвід впливу воєнних конфліктів на зовнішню торгівлю країни
Світова історія містить багато прикладів впливу воєнних конфліктів на зовнішню торгівлю країн, які беруть у них участь. Вони подібні до воєнного конфлікту в Україні насамперед тим, що територія країни зазнає впливу або через окупацію, або через масовані ракетно-артилерійські обстріли. Водночас є суттєва відмінність – надто потужний військовий потенціал у держави-агресора.
Протягом останніх років воєнні дії також відбувались у багатьох країнах світу, що по-різному впливало на їхню зовнішню торгівлю.
Так, воєнна агресія РФ проти Грузії в 2008 р. суттєво не позначилася на зовнішній торгівлі цієї країни, значною мірою через відносно недовгу тривалість цього вторгнення (менше тижня). Експорт та імпорт товарів у 2008 р. щодо 2007 р. зросли на 21,5 та 16,1 % відповідно (загальний річний експорт та імпорт; якщо брати операції з РФ, то експорт за рік скоротився на 37,5 %, імпорт – на 26,2 %).
Воєнний конфлікт у Судані призвів до того, що в 2011 р. відбувся поділ цієї країни на дві частини – Судан та Південний Судан. Якщо в 2010 р. товарообіг Судану становив 23,4 млрд дол. США, то в 2011 р. він скоротився на 20,9 % – до 18,5 млрд дол. США[2]. У 2012 р. сукупний товарообіг Судану та Південного Судану становив 10 млрд дол. США (на 57,1 % менше від показника 2010 р.)[3] (слайд 1).
У 2012 р. розпочалася й досі триває громадянська війна у Сирії. Така ситуація суттєво позначилась на зовнішній торгівлі цієї країни. Якщо в 2011 р. експорт товарів із Сирії становив 8,2 млрд дол. США, то в 2012 р. він скоротився на 72,1 % – до 2,3 млрд дол. США[4]. Імпорт товарів з 18,2 млрд дол. США в 2011 р. у 2012 р. скоротився до 8,6 млрд дол. США (на 52,5 %). Отже, за перший рік війни товарообіг Сирії скоротився на 58,6 %. Протягом наступних років зовнішня торгівля Сирії продовжувала скорочуватись, і в 2021 р. експорт її товарів становив 901,9 млн дол. США, а імпорт – 4,8 млрд дол. США.
Ще одним сучасним прикладом негативного впливу воєнних дій на зовнішню торгівлю країни є Лівія. До початку другої громадянської війни у травні 2014 р. Лівія демонструвала доволі суттєві обсяги зовнішньої торгівлі. Так, у 2013 р. її експорт товарів становив 42,8 млрд дол. США, а імпорт – 26 млрд дол. США[5]. Проте вже за підсумками 2014 р. ці показники скоротилися на 51,1 та 29,6 % відповідно. Загалом товарообіг за цей період скоротився на 43 %.
Вплив воєнних дій на зовнішню торгівлю України
Попри побоювання, що Україна може майже повністю втратити свою присутність на зовнішніх ринках, реальні вартісні обсяги скорочення товарообігу за підсумками першого півріччя 2022 р. становили 21,3 % порівняно з аналогічним періодом 2021 р. (слайд 2). При цьому скорочення експорту було суттєвішим (на 24 %), аніж імпорту (на 18,6 %).
При зменшенні вартісних обсягів товарообігу на 21,3 % їхні фізичні обсяги скоротилися майже на 36 %, що свідчить про зростання світових цін на провідні товари зовнішньої торгівлі України. Так, у першій половині 2021 р. товарообіг становив 61 млрд дол. США, а його фізичні обсяги – 106,4 млн т. За перші шість місяців 2022 р. товарообіг становив 48 млрд дол. США, а його фізичні обсяги – 68,2 млн т.
Проте, починаючи з ІІ кварталу 2022 р., імпорт почав поступово відновлюватись та за підсумками червня наблизився до аналогічного показника 2021 р. (4,7 проти 5,5 млрд дол. США) (слайд 3).
Ситуація з експортом – не така оптимістична. Зростання експорту на 36,9 % протягом перших двох місяців 2022 р. не змогло компенсувати його суттєвого скорочення у березні–червні ц. р. на 48,1 %. Водночас сьогодні спостерігається поступове відновлення експорту, хоча й на значно нижчому рівні порівняно з показником минулого року.
Традиційно під час кризових явищ посилюються позиції експорту продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції. Їх частка в товарній структурі експорту зросла з 36,1 до 44,5 % (слайд 4). А значна потреба України в паливно-енергетичних товарах призвела до того, що їхня частка в товарній структурі імпорту зросла з 16,2 до 25,4 %, майже наздогнавши провідну позицію імпорту України – машини, устатковання й транспорт (27,8 % від загального імпорту України) (додаток 1).
Складовою частиною воєнних дій стала географічна обмеженість торгівлі України (слайд 5). Північний напрямок був перекритий Білоруссю, а східний – Росією. Крім того, остання заблокувала всі морські порти України, що позбавило можливість використовувати південний напрямок (через Чорне море) для зовнішньої торгівлі України.
Тому єдиним напрямком зовнішньої торгівлі став західний. У цьому контексті цілком логічним було зростання частки ЄС в географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами за підсумками першої половини 2022 р. до 52,2 % (проти 40,8 % – за підсумками аналогічного періоду 2021 р.) (додаток 2).
Водночас за аналогічний період частка країн ЄАЕС у географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами України скоротилася з 11,7 до 8,3 %. Це не мало суттєвого впливу на функціонування економіки України, що підтвердило відсутність критичної залежності України від торгівлі з ЄАЕС.
Втрата морського сполучення вплинула й на торгівлю з іншими країнами. Товарообіг з ними був на 34,5 % менше ніж у першій половині 2021 р, а їхня частка скоротилася з 47,5 до 39,5 %. Насамперед йдеться про скорочення товарообігу з Китаєм (на 42,6 %), Індією (на 33 %), а також Туреччиною (на 19,1 %). Таке скорочення значною мірою сформувало менші обсяги торгівлі з країнами Азії – на 36,1 %. Також торгівля з країнами Північної і Південної Америки скоротилась на 40 %, а з країнами Африки – на 32,6 %.
Загалом, вищі темпи скорочення експорту товарів, на противагу імпорту, призвели до нарощування негативного сальдо зовнішньої торгівлі більш ніж удвічі (з 1,2 до 2,6 млрд дол. США), хоча за підсумками І кварталу 2022 р. було сформовано позитивне сальдо – 120 млн дол. США.
Глобальний ефект воєнних дій в Україні
За оцінкою Світової організації торгівлі, воєнні дії в Україні завдали світовій економіці серйозного удару, тому що призвели до підвищення цін на продовольство та зменшення доступності товарів, які Україна експортує[6]. Так, виробництво напівпровідників значною мірою залежить від неону, який постачає Україна. Проте найбільший вияв глобального ефекту від воєнних дій в Україні спостерігається на ринку зернових. Зменшення постачань зерна та інших продовольчих товарів призвело до підвищення цін на сільськогосподарські товари, що посилило ризики для продовольчої безпеки в бідніших регіонах світу.
Середнє значення індексу світових цін на енергетичні товари за перше півріччя 2022 р. порівняно з аналогічним періодом 2021 р. зросло на 83,1 %, а на неенергетичні товари – на 21,5 %[7] (слайд 6). Зростання цін на неенергетичні товари насамперед зумовлювало зростання індексу цін на зернові (на 23,3 %). Значною мірою це зростання було сформоване збільшенням цін на пшеницю. Так, середня ціна пшениці м’яких сортів зросла на 43,6 % (з 274 до 393 дол. США за метричну тонну), а пшениці твердих сортів – на 59 % (з 286 до 455 дол. США за метричну тонну). Значна роль, яку Україна відіграє на світовому ринку соняшникової олії (36,4 % від світового експорту в 2021 р.) та кукурудзи (10,8 %), сприяла зростанню цін на ці товари. Так, середня світова ціна метричної тонни соняшникової олії зросла на 32,3 %, а кукурудзи – на 21,5 %. Також більше як удвічі зріс індекс цін на добрива.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Вартісні та фізичні обсяги українського експорту й імпорту
Вартісні обсяги експорту та імпорту
Експорт товарів у першому півріччі 2022 р. порівняно до аналогічного періоду 2021 р. скоротився на 7,2 млрд дол. США і становив 22,7 млрд дол. США. Зростання експорту протягом перших двох місяців року на 36,9 % не змогло компенсувати його скорочення у березні–червні на 48,1 %.
В основі скорочення експорту – зменшення постачання металів та виробів із них на 43 %, або на 3 млрд дол. США (за перші два місяці 2022 р. експорт товарів цієї групи збільшився на 35,3 %). Також відбулося скорочення експорту: мінеральних продуктів – на 1,9 млрд дол. США (або на 44,2 %); продовольчої та сільськогосподарської продукції – на 703 млн дол. США (або на 6,5 %); машин, устатковання та транспорту – на 645 млн дол. США (або на 21,4 %); продукції хімічної промисловості – на 589 млн дол. США (або на 35,8 %). При цьому відбулось незначне зростання експорту паливно-енергетичних товарів (на 61 млн дол. США, або на 16,6 %), значною мірою сформоване збільшенням експорту електроенергії з України.
Наприклад, у товарній структурі експорту українських паливно-енергетичних товарів у першій половині 2022 р. провідною позицією є постачання електроенергії на зовнішні ринки, переважно до країн ЄС, з часткою 39,3 %. Протягом перших двох місяців 2022 р. експорт електроенергії з України збільшився більш ніж учетверо і становив 97,5 млн дол. США. Згодом його темпи зменшилися (за березень–червень вони становили 72,5 млн дол. США).
Такі зміни призвели до зростання частки продовольчої та сільськогосподарської продукції в товарній структурі експорту України з 36,1 до 44,5 % при паралельному скороченні частки металів та виробів із них з 23,5 до 17,6 % (слайд 4). На ці дві товарні групи припадає майже дві третини від загального експорту товарів з України.
Імпорт товарів за підсумками першої половини 2022 р. порівняно з аналогічним періодом 2021 р. скоротився на 5,8 млрд дол. США і становив 25,3 млрд дол. США. Більшу частину скорочення імпорту товарів сформувало зниження на 3,5 млрд дол. США (або на 33,1 %) закупівель машин, устатковання та транспорту. Також Україна менше імпортувала продукції хімічної промисловості (на 1,8 млрд дол. США, або на 27,7 %), а також продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції (на 0,9 млрд дол. США, або на 24,5 %).
Водночас імпорт паливно-енергетичних товарів зріс на 1,4 млрд дол. США, або на 27,8 %). Така динаміка зумовила збільшення частки товарів цієї групи в товарній структурі імпорту України з 16,2 до 25,4 %. Частка машин, устатковання та транспорту за аналогічний період скоротилася з 33,8 до 27,8 %.
Фізичні обсяги експорту й імпорту
Протягом першої половини 2022 р. фізичні обсяги експорту скоротились на 30,1 %. Скорочення відбулось в усіх секторах, проте нерівномірно. Найбільш суттєво скоротилися фізичні обсяги експорту продукції хімічної промисловості (на 68,9 %), металів та виробів із них (на 57,2 %), а також машин, устатковання та транспорту (на 43,2 %) і мінеральних продуктів (на 30,7 %). Меншими були темпи скорочення фізичних обсягів експорту паливно-енергетичних товарів (на 22,5 %), до того ж, їхні вартісні обсяги зросли на 16,6 %.
Суттєвим (на 48 %) було скорочення фізичних обсягів імпорту товарів. При цьому скорочення відбулось у всіх групах товарів, а його обсяги перевищували 30 % для кожної з груп, за винятком машин, устатковання та транспорту, імпорт яких скоротився на 20,4 %. Водночас фізичні обсяги імпорту мінеральних продуктів скоротилися на 61,9 %.
Додаток 2
Географічна структура зовнішньої торгівлі України
У географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами за підсумками першого півріччя 2022 р. значне місце посідає ЄС. Так, частка країн ЄС зросла з 40,8 % за підсумками аналогічного періоду 2021 р. до 52,2 %. Цьому сприяло порівняно незначне (на 0,7 %) зростання товарообігу з ЄС, яке складалося зі збільшення на 12,9 % експорту товарів при скороченні імпорту товарів із ЄС на 10,4 %. У загальній структурі експорту товарів України частка ЄС становила 5 %, а в загальній структурі імпорту – 46,1 %.
Провідною позицією експорту товарів до ЄС є промислові матеріали, постачання яких становило 8,4 млрд дол. США, або 62,6 % від загального експорту. Також Україна експортувала до ЄС продовольчих та сільськогосподарських товарів на 2,8 млрд дол. США (21 % від загального експорту). Варто зазначити, що порівняно з аналогічним періодом 2021 р. експорт продовольства до ЄС збільшився на 72,3 %.
Промислові матеріали є також провідною позицією в товарній структурі імпорту з ЄС, частка яких становила 25,1 % (2,9 млрд дол. США). Водночас протягом першої половини 2022 р. більш ніж удвічі (на 124,3 %) зріс імпорт паливно-мастильних матеріалів, наслідком чого стало зростання їхньої частки з 8,4 до 21,1 % у товарній структурі імпорту з ЄС.
Частка країн ЄАЕС в географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами України скоротилася з 11,7 % за підсумками першої половини 2021 р. до 8,3 % – за підсумками аналогічного періоду 2022 р. Товарообіг з країнами ЄАЕС скоротився на 44,2 %. Значною мірою така динаміка зумовлена скороченням товарообігу з РФ та Білоруссю (на 48,6 та 40,8 % відповідно).
Україна переважно експортувала промислові матеріали до ЄАЕС (60,7 % від експорту товарів до ЄАЕС), натомість імпортувала паливно-мастильні матеріали (70,7 % від імпорту товарів з ЄАЕС).
Наприклад, провідною товарною позицією експорту України до ЄАЕС є оксид та гідрооксид алюмінію, а також штучний корунд. У першій половині 2022 р. його експорт становив 141 млн дол. США (16,9 % від загального експорту до ЄАЕС), він постачався до РФ протягом перших двох місяців 2022 р. Також Україна експортувала гарячекатаний плоский прокат з вуглецевої сталі на 77 млн дол. США, з яких експорт до РФ становив 62,4 млн дол. США (за перші два місяці – 60,9 млн дол. США).
Провідною товарною позицією імпорту України з ЄАЕС є нафта та нафтопродукти. У першому півріччі 2022 р. імпорт товарів цієї групи становив 1,3 млрд дол. США (42 % від зального імпорту з ЄАЕС), вони майже повністю постачалися з Білорусі (754 млн дол. США) і Росії (570 млн дол. США). За перші два місяці імпорт з цих країн становив 492 і 302 млн дол. США відповідно.
Також у географічній структурі зовнішньої торгівлі України скоротилася частка інших країн – із 47,5 до 39,5 %. Товарообіг із ними був на 34,5 % меншим ніж у першій половині 2021 р. При цьому темпи скорочення експорту (на 45,4 %) перевищували темпи скорочення імпорту (на 21,8 %). Така динаміка призвела до зміни тенденції щодо сальдо в торгівлі з цими країнами. Якщо за підсумками першої половини 2021 р. сальдо було позитивним у розмірі 2,1 млрд дол. США, то за підсумками аналогічного періоду 2022 р. воно було негативним у розмірі 2 млрд дол. США.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[1] Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан.
[2] Дані сайту https://www.trademap.org/
[3] Щодо Південного Судану наведено данні дзеркальної статистики.
[4] Дані дзеркальної статистики.
[5] Так само.
[6] Див.: URL: https://www.wto.org/english/news_e/news22_e/devel_08apr22_e.htm
[7] Див.: URL: https://cutt.ly/pZgOtpL
Докладніше в експертному огляді: