8 липня 2010 р. в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Національна депозитарна система в Україні: шляхи розвитку". В обговоренні взяли участь представники депозитарних установ та учасників фондового ринку, співробітники наукових установ, органів державної влади, представники засобів масової інформації.
Фахівцями НІСД було підготовлено та представлено аналітичну записку з викладом основних проблем, винесених на обговорення.
Засідання відкрив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій ЄРМОЛАЄВ. У вступному слові він відзначив, що тема, винесена на обговорення, тривалий час викликає дискусії на різних рівнях, причому вона часто ставала предметом політичних спекуляцій. Він наголосив на тому, що в контексті реформ ключового значення набувають питання зміцнення інвестиційного клімату, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, прозорості ринку, чітких і зрозумілих "правил гри".
У цьому контексті, за словами А. Єрмолаєва, розвиток національної депозитарної системи, яка діє на ґрунті чесних і прозорих правил, де працює відповідальність між гравцями цього ринку і державою, зберігається розумний контроль за процесами, набуває особливого значення. Він зазначив, що в умовах економічної кризи активи країн, що розвиваються, часто стають предметом спекуляцій, відтак в цьому сенсі формування депозитарної системи, яка забезпечила б чіткі правила і гарантувала права тих, хто працює на ринку цінних паперів, набуває особливого значення.
Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав ЖАЛІЛО зазначив, що проблема формування дієздатної системи національного депозитарію вимагає концентрації уваги не лише на власне процедурних моментах, а й на тому, наскільки система національного депозитарію і, загалом, система національного фондового ринку виконують свої системні цільові функції у межах всієї національної економіки - функції перерозподілу і концентрації капіталів, регулювання рівнів прибутковості, заохочення ефективної підприємницької, управлінської, бізнесової діяльності. На його переконання, нерозвиненість фондового ринку формує певну деформованість загалом фінансової системи, в якій встановлюється монополізм комерційних банків щодо надання позичкових інвестиційних ресурсів, що утруднює доступ вітчизняного бізнесу до фінансів. Як наголосив Я. Жаліло, необхідною умовою надання економічній динаміці нового характеру, який базується на інноваційно-інвестиційних засадах, має стати розбудова інфраструктури вітчизняного ринку капіталів, в центрі якої - національна депозитарна система, яка забезпечує базові параметри цього ринку - права власності і фіксація змін цих прав.
Відсутність на ринку України єдиної інституції депозитарного обліку цінних паперів, невизначеність виключних повноважень цієї інституції, технологічна відокремленість складових національної депозитарної системи, за словами Я. Жаліла, ведуть до низки негативних наслідків: надмірних трансакційних видатків для учасників ринку цінних паперів, збільшення ризиків для інвесторів, зниження інвестиційної привабливості національної економіки в цілому, поширення таких негативних явищ як рейдерство, нехтування правами приватної власності. Вказане підтверджує необхідність створення в Україні центрального депозитарію цінних паперів. За його словами, цільовими завданнями в цьому контексті є уніфікація депозитарних записів, уніфікація процедур, за якими вони виконуються, подолання конфліктних ситуацій, які можуть виникати в процесі цієї уніфікації, забезпечення контрольованості ціноутворення на послуги, які є обов'язковими і продиктованими регуляторними вимогами щодо учасників ринку цінних паперів, а також збереження конкурентності середовища надання послуг, які не є обов'язковими, але є важливими для ефективного функціонування ринку цінних паперів.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій ГЕЄЦЬ наголосив на тому, що пріоритетним завданням функціонування інституцій вітчизняного фондового ринку має бути підвищення капіталізації української економіки. Відповідно до цього завдання ключовими аспектами розвитку депозитарної системи України В. Геєць вбачає забезпечення уніфікованих стандартів депозитарної діяльності всіма учасниками ринку і консолідацію депозитарної діяльності, що дозволить об'єднати технологічні напрацювання всіх суб'єктів депозитарної системи. В. Геєць зазначив, що для вирішення ключових проблем національної депозитарної системи необхідно здійснювати кроки, спрямовані на юридичне, технологічне та організаційно-економічне забезпечення розвитку депозитарної та платіжної систем України на основі чіткого розподілу відповідних повноважень кожного із суб'єктів фондового ринку.
Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро ТЕВЕЛЄВ зазначив, що посткризовий період є найкращим часом для реформування депозитарної системи. Він зазначив, що депозитарна система має відповідати таким критеріям: бути високотехнологічною, забезпечуючи захист інформації, яку вона містить; мати чіткі стандарти та правила, яких мають дотримуватися всі її учасники; викликати довіру з боку учасників та інвесторів. На думку Д. Тевелєва, цілком логічним є те, що держава, володіючи близько 35 % пакетів акцій підприємств, має брати участь у капіталі та управлінні депозитарієм через уповноважені нею державні структури. Він запропонував створити експертну робочу групу на рівні держави, яка має на основі аналізу існуючої ситуації на ринку депозитарних послуг вирішити проблемні питання, розробити нормативну базу реформування з урахуванням міжнародного досвіду та пропозицій учасників депозитарної системи, а також запропонувати ефективну модель депозитарної системи.
Голова Наглядової ради Всеукраїнського депозитарію цінних паперів від НБУ Василь РОГОВИЙ зазначив, що в умовах жорсткої боротьби за інвестиції між країнами світу Україна втрачає можливості залучення великих інвестицій через відсутність єдиного центрального депозитарію, якому довіряли б як іноземні, так і вітчизняні інвестори. В. Роговий наголосив на необхідності швидких та ефективних заходів для підвищення рівня конкурентоспроможності економіки України, що вимагає переходу від теоретизування до практичних дій, знаходження розумних компромісів між учасниками депозитарної системи. Натомість, як він зазначив, на сьогодні на ринку депозитарних послуг замість конструктивної співпраці існує нечесна конкуренція з активним використанням адміністративних ресурсів.
Генеральний директор Інвестиційної компанії "Concorde Capital" Ігор МАЗЕПА наголосив на тому, що централізована система має як позитивні, так і негативні сторони. Він закликав до лібералізації системи та висловив думку, що питання централізації чи децентралізації депозитарної системи має бути вирішене ринком. І. Мазепа також відзначив необхідність розмежування депозитарних та клірингових функцій, зазначивши, що клірингові операції несуть у собі значні ризики, які недоречно накладати на депозитарну систему, яка є апріорі безризиковою.
Заступник голови Правління Національного депозитарію України Анатолій ГОЛОВКО зазначив, що центральний депозитарій необхідно було створити ще напередодні приватизації, як це зробила переважна більшість розвинених країн. Він нагадав, що в 1990-их роках після кризи 1987 року більшість розвинених країн з метою мінімізації інфраструктурних ризиків пришли до необхідності створення центрального депозитарію. На рівні тогочасних технологій це було досить прогресивним рішенням. Проте на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій, за словами А. Головка, оптова модель ринку (дворівнева), за якою облік власників здійснюється на нижньому рівні, а на верхньому - тільки глобальні сертифікати, відійшла в минуле. Він відзначив, що сьогодні створення одного депозитарію на всю країну не є актуальним, що підтверджує і світова практика, оскільки більшість країн світу переходять до однорівневої роздрібної моделі ринку.
А. Головко також повідомив, що в Україні відсутній центр клірингу та розрахунків, а його функції покладені на депозитарії. При цьому, згідно з законом, розрахунковим депозитарієм є і Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП), і Національний депозитарій України (НДУ). Така ситуація, на його думку, створює певні незручності для бірж і торгівців. Він також наголосив, що проблема центрального депозитарію наразі не є актуальною, більш значною, за його словами, є проблема ліквідності ринку.
Голова Правління ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" Микола ШВЕЦОВ звернув увагу на те, що в більшості країн функціонує один центральний депозитарій. При цьому невелика кількість країн мають більше, ніж один центральний депозитарій, проте частина з них декларує намір сформувати єдину установу. М. Швецов навів докази необхідності єдиного центрального депозитарію, зазначивши, що система має бути прозорою і зрозумілою та забезпечувати неможливість маніпуляцій та рейдерства.
На думку М. Швецова, серйозні іноземні інвестори не прийдуть в Україну, доки не буде єдиного центрального депозитарію, створення якого можливе лише за умови досягнення консенсусу влади, депозитаріїв та учасників ринку. Він зауважив, що розпочинати роботу зі створення центрального депозитарію потрібно вже зараз, не чекаючи прийняття парламентом нового закону.
Заступник Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій Сергій МОСКВІН зазначив, що стратегією ВДЦП є поглинання НДУ. Натомість НДУ пропонує дві моделі: перша модель - централізована система, друга модель - повноцінні кореспондентські відносини. За його словами, Державній комісії цінних паперів і фондового ринку потрібно рекомендувати саме другу модель.
Виконавчий директор з питань платіжних систем та розрахунків Національного банку України Віктор КРАВЕЦЬ відмітив, що в Європі, дійсно, останніми роками домінували тенденції децентралізації, проте Центральний банк ЄС поставив завдання сформувати єдину платіжну систему на території Європи. Єдину платіжну систему також будують в Білорусі та Росії. За його словами, сьогодні тенденції спрямовані на формування єдиного депозитарію. В. Кравець зауважив про неможливість проведення ефективної монетарної політики в державі без фондового ринку.
В. Кравець наголосив, що Україна має розвиватися за світовими тенденціями, а такою є формування єдиного депозитарію. Він також заявив, що НБУ готовий передати державні цінні папери в єдиний депозитарій, якщо такий буде створений.
На необхідності єдиного визначення того, що являє собою центральний депозитарій, акцентував увагу голова правління Національного депозитарію України Володимир УЛЬЯНОВ, поінформувавши про рекомендації, надані "Групою-30" щодо побудови центрального депозитарію. При цьому він зазначив відсутність в чинному законодавстві України чіткої норми, яка зобов'язала б емітентів зберігати в одному депозитарії глобальні сертифікати. На думку В. Ульянова, необхідно в рамках робочої групи розробити моделі функціонування інституту депозитарію в Україні.
Поміж ключових ризиків, пов'язаних з наявністю лише одного центрального депозитарію в Україні, В. Ульянов зазначив відсутність конкуренції; наявність багатьох проблем в депозитарії ВДЦП, що негативно позначиться на функціонуванні єдиного об'єднаного депозитарію. На його думку, найкращий вихід полягає в розподілі функцій між двома депозитарними установами, один з яких має обслуговувати емітентів цінних паперів, другий - ринки. При наявності кореспондентських відносин між цими двома депозитаріями можна буде безперешкодно обслуговувати всі операції.
В. Ульянов вказав на те, що створення єдиного депозитарію не вирішить наявних проблем ринку, зазначивши, що центральний депозитарій вже створено.
Голова правління Української біржі Олег ТКАЧЕНКО відмітив, що наявність декількох депозитаріїв не заважає розвитку фондового ринку, зазначивши, що ключовим питанням є не відсутність центрального депозитарію, а спроможність формування довіри до депозитарних установ. О. Ткаченко наголосив на тому, що наявність єдиного депозитарію буде ефективною за умови його технологічності, управління за допомогою ринкових важелів, тобто встановлення нормальних цін, унеможливлення впливу окремих груп на прийняття рішень. Водночас, на думку О. Ткаченка, при злитті депозитаріїв можуть виникнути конфлікти, що зашкодять ринку більше, ніж результат їх злиття, передусім внаслідок можливої втрати інформації.
О. Ткаченко звернув увагу на суперечності регуляторного середовища, що стримує прихід іноземних інвесторів на вітчизняний ринок. Зокрема, американські пенсійні фонди не можуть легалізуватися в Україні як юридичні особи через те, що у них вимагають документи, які взагалі не використовуються в їхній діяльності. Для приходу на український ринок західних пенсійних фондів, зазначив він, необхідним є створення умов для їх легалізації та кореспондентських рахунків між депозитаріями. Крім того, необхідні єдині принципи та стандарти роботи депозитаріїв та рівність між ними.
Мультидепозитарна система вимагає, за словами О.В. Ткаченка, регулятора, який встановлював би стандарти, єдині правила для депозитаріїв, що уможливить дієву конкуренцію на цьому ринку. Він підкреслив, що для розвитку фондового ринку потрібен не єдиний депозитарій, а клірингові організації, висловивши сумнів щодо зацікавленості ринку в центральному державному депозитарії. Відтак на даному етапі повинна існувати мультидепозитарна система з рівними можливостями та повноваженнями для всіх депозитаріїв.
Голова Правління ПАТ "Укрсоцбанк" Борис ТИМОНЬКІН наголосив на відсутності перспективи в злитті депозитаріїв, оскільки "схрещення" двох різних операційних систем з різним рівнем та стилем керівництва призведе до порушення в роботі об'єднаного депозитарію. Він також висловив позицію, що стандарти діяльності депозитаріїв повинен встановлювати регулятор, а не самі депозитарії. Б. Тимонькін відзначив, що основна проблема в сфері діяльності депозитаріїв знаходиться в депозитарній системі другого рівня - реєстраторах, на рівні яких і відбувається більшість злочинів в цій сфері.
Сумнів щодо користі конкуренції серед депозитаріїв висловив голова правління ПрАТ "УМВБ" Петро Петрович ПЕРЕВЕРЗЄВ. На його думку, необхідно мінімізувати вплив окремих чиновників на функціонування депозитаріїв, а також запровадити чіткі правила діяльності.
Член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій ПЕТРАШКО зосередив увагу на проблемах інституту клірингу в Україні, зазначивши недостатню розробленість правове поле для клірингової діяльності. За його переконанням, без цього неможливим є розвиток "точок ліквідності", і створення центрального депозитарію не вирішить цієї проблеми. Крім того, О. Петрашко наголосив на проблемах у сфері валютного регулювання нерезидентів, податкового компонента в розрахунках, трансграничних операцій з цінними паперами тощо. Він заперечив тезу про те, що без центрального депозитарію неможливий ринок.
Радник голови Служби безпеки України Вадим ГРИБ звернув увагу на те, що мета створення єдиного (центрального) депозитарію визначена програмою реформ Президента України на 2010-2014 роки. На його думку, оптимальною є модель, в якій в об'єднаному депозитарії контрольна функція належить державі (через НБУ чи через ДКЦПФР), а все інше має належати ринку без домінування будь-якої із сторін.
Завершуючи засідання, Я. Жаліло підсумував основні проблеми, визначені в ході засідання, а саме - проблеми єдиних стандартів, засад побудови депозитарної системи, забезпечення прозорості та цілісності інформаційного поля.
Засідання здобуло висвітлення у засобах масової інформаціїю.