Підвищення облікової ставки НБУ до 25% річних. Перші підсумки

Завданнями радикального (з 10 до 25 % річних) підвищення облікової ставки з 03 червня 2022 р. на рівні регулятора були, зокрема, такі: захист гривневих доходів та заощаджень громадян; збільшення привабливості гривневих активів; зниження тиску на валютний ринок; посилення спроможності НБУ забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни. Паралельно з підвищенням облікової ставки регулятор ухвалив рішення розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками. Отже, ставку для кредитів рефінансування збільшено до 27 %, а для депозитних сертифікатів – до 23 % річних.

Підвищення облікової ставки також мало стати чинником зростання дохідності державних цінних паперів, ставок за строковими вкладами в гривні та вартості кредитних ресурсів для позичальників.

Аналіз динаміки деяких монетарних показників у січні–липні 2022 р. дає підстави визначити такі наслідки підвищення облікової ставки до 25 % річних.

Банки суттєво скоротили обсяг залученого від НБУ рефінансування – на 30 млрд грн: зі 153 млрд грн станом на 01 червня 2022 р. до 123 млрд грн на 01 серпня 2022 р. Очевидно, ключовим чинником прискорення процесу повернення кредитів рефінансування стало зростання вартості цих ресурсів до 27 % річних.

Кредити рефінансування в січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
Кредити рефінансування в січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Банки суттєво збільшили обсяг інвестицій у депозитні сертифікати НБУ – на 38 млрд грн: зі 163 млрд грн станом на 01 червня 2022 р. до 201 млрд грн на 01 серпня 2022 р. Безумовно, визначальним фактором нарощення купівлі сертифікатів стало зростання дохідності цього інструмента до 23 % річних.

Депозитні сертифікати НБУ в портфелі банків у січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
Депозитні сертифікати НБУ в портфелі банків у січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Банки практично не збільшили обсяг купівлі ОВДП. Протягом червня–липня 2022 р. портфель ОВДП комерційних банків зріс лише на 7 млрд грн – з 583 до 590 млрд грн. Причиною небажання банків купувати ОВДП є збереження відносно низького рівня їхньої дохідності (станом на 23 серпня 2022 р. – максимум 16 % для 12-місячних ОВДП) порівняно з дохідністю депозитних сертифікатів.

ОВДП у портфелі банків у січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
ОВДП у портфелі банків у січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Покриття дефіциту державного бюджету, як і до підвищення облікової ставки, здійснюється переважно коштом НБУ. Обсяг інвестицій регулятора в боргові цінні папери держави протягом червня–липня 2022 р. зріс на 142 млрд грн: з 447 до 589 млрд грн. Пролонгація практики фіскального домінування та фактично емісійного фінансування бюджетного дефіциту входить у суперечність з метою підвищення облікової ставки, що полягає в зниженні темпів цінового зростання.

ОВДП у портфелі НБУ в січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
ОВДП у портфелі НБУ в січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Корпоративне кредитування в гривні практично призупинено. Обсяг кредитів банків, наданих нефінансовим корпораціям у національній валюті, протягом червня–липня 2022 р. скоротився з 530 до 527 млрд грн. Водночас корпоративний кредитний портфель у валюті з початку року скоротився на 2,5 млрд дол. США.

Кредити банків, надані нефінансовим корпораціям у січні–липні 2022 р., на кінець періоду
Кредити банків, надані нефінансовим корпораціям у січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Роздрібне кредитування в гривні також фактично призупинено. Обсяг кредитів банків, наданих домашнім господарствам у національній валюті, протягом червня–липня 2022 р. скоротився з 236 до 226 млрд грн. Водночас роздрібний кредитний портфель у гривні скорочується з кінця лютого.

Кредити банків, надані домашнім господарствам у січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
Кредити банків, надані домашнім господарствам у січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Кошти нефінансових корпорацій у гривні демонструють тенденцію скорочення починаючи з квітня – з 426 млрд грн станом на 01 травня 2022 р. до 378 млрд грн на 01 серпня 2022 р. В умовах війни бізнес закономірно стикається зі зниженням обсягів виробництва, продажів та надходжень. При цьому валютні депозити фінансових корпорацій порівняно з початком війни практично не змінились та перебувають на рівні 6,2 млрд дол. США.

Депозити нефінансових корпорацій у січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
Депозити нефінансових корпорацій у січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Депозити домашніх господарств у гривні демонструють зростання як з початку року, так і протягом червня–липня. Проте це зростання відбувається винятково через кошти до запитання (протягом січня–липня – з 282 до 400 млрд грн). Одним із чинників значного зростання залишків на пенсійних, зарплатних та інших видах поточних гривневих рахунків, очевидно, є зниження рівня фінансової інклюзії, що виявляється в обмеженні доступу до цих коштів для частини військовослужбовців, громадян на тимчасово неконтрольованій урядом території та мігрантів.

Натомість строкові вклади населення в гривні скорочуються – з 200 млрд грн на 01 лютого 2022 р. до 179 млрд грн на 01 серпня 2022 р. При цьому підвищення рівня облікової ставки не зупинило процес скорочення гривневих депозитів населення. Одним із чинників скорочення вкладів фізичних осіб у національній валюті є збереження низьких ставок за вкладами (у липні 2022 р. середньозважена ставка за новими гривневими депозитами населення до 1 року становила 9,1 % річних, що більше ніж удвічі нижче за рівень інфляції).

Строкові депозити домашніх господарств у валюті також мають тенденцію скорочення – з 10,3 млрд дол. США в січні до 9,6 млрд дол. США в липні.

Депозити домашніх господарств у січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
Депозити домашніх господарств у січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Національний банк здійснює підтримку валютного курсу гривні на безготівковому валютному ринку (з 24 лютого 2022 р. – на рівні 29,25 грн / дол. США, з 21 липня 2022 р. – 36,57 грн / дол. США), витративши задля цієї мети як інтервенції 12,5 млрд дол. США (в еквіваленті) протягом березня–липня, у т. ч. 5,2 млрд дол. США в червні–липні 2022 р., отже, після підвищення облікової ставки.

Інтервенції НБУ на безготівковому валютному ринку в січні–липні 2022 р.,  за період
Інтервенції НБУ на безготівковому валютному ринку в січні–липні 2022 р.,
за період

Підтримка фіксованого курсу гривні шляхом інтервенцій на міжбанківському валютному ринку призводить до скорочення обсягу міжнародних резервів країни.

Міжнародні резерви в січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
Міжнародні резерви в січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Натомість на готівковому валютному ринку триває девальвація гривні. Протягом червня–липня 2022 р. середньозважений курс продажу на готівковому ринку зріс із 34,92 до 37,76 грн / дол. США, купівлі – від 34,52 до 37,33 грн / дол. США.

Середньозважений курс гривні за операціями з готівковою іноземною валютою  в січні–липні 2022 р., за період
Середньозважений курс гривні за операціями з готівковою іноземною валютою
в січні–липні 2022 р., за період

У міру поступової лібералізації порядку торгівлі на готівковому валютному ринку щомісячний обсяг торгів повертається до передвоєнного рівня (1,5–2 млрд дол. США на місяць).

Обсяг операцій з готівковою іноземною валютою в січні–липні 2022 р.,  за період
Обсяг операцій з готівковою іноземною валютою в січні–липні 2022 р.,
за період

Темпи зростання інфляції після підвищення облікової ставки дещо уповільнилися – з 18,0 % у травні до 22,2 % у липні 2022 р.

Індекс споживчих цін у січні–липні 2022 р.,  на кінець періоду
Індекс споживчих цін у січні–липні 2022 р.,
на кінець періоду

Висновки та пропозиції

Радикальне підвищення рівня облікової ставки до 25 % річних наразі не досягло жодної з поставлених цілей.

Динаміка зростання ІСЦ дещо уповільнилася, що, утім, синхронізовано зі стандартними сезонними факторами та не може бути однозначно асоційовано з відсотковою політикою НБУ. Натомість темпи девальвації гривні на готівковому валютному ринку досі є незадовільними, що спонукало до радикального девальваційного рішення НБУ 21 липня. Ефект девальвації відіб’ється як додатковий інфляційний фактор у наступні місяці.

Більшість інших показників монетарної сфери мають сформовану раніше негативну динаміку. Погіршення ситуації у сфері кредитування посилило відстороненість банківської системи від реалізації завдань стійкості та відбудови економіки. Водночас процес поточної стерилізації надлишкової ліквідності через продаж депозитних сертифікатів відтворює ліквідність вже в короткостроковому періоді через їхню надвисоку дохідність.

Для подолання поточних негативних тенденцій у грошово-кредитній сфері доцільно рекомендувати таке:

  • розглянути можливість зниження дохідності депозитних сертифікатів НБУ до рівня, зіставного з дохідністю ОВДП, що стимулюватиме банки частково переорієнтувати інвестиції в бік останніх (НБУ);
  • ініціювати синхронне підвищення дохідності нових строкових депозитів населення в національній валюті на рівні чотирьох державних банків з метою «зв’язування» на депозитних рахунках частини грошової маси, яка «тисне» на ціни споживчого ринку та валютний ринок (Міністерство фінансів України);
    Довідково. Станом на 01 липня 2022 р. державні банки (разом) контролюють 51 % відділень, 54 % активів та 51 % зобов’язань банківської системи, у т. ч. 59 % вкладів населення. Отже, є лідерами на ринку банківських послуг, що формують ключові тренди його розвитку. Очевидно, що синхронне підвищення дохідності вкладів державними банками змусить інших учасників ринку долучитися до цього тренду.
  • визначити спеціалізацію державних банків щодо кредитування пріоритетних цілей економічного відновлення та відповідної політики стосовно рефінансування цих банків (КМУ, НБУ);
  • розробити та впровадити методики створення спеціалізованих банків для цільового спрямування кредитних ресурсів із застосуванням щодо них диференційованих регуляторних вимог, які враховують закономірності функціонування об’єктів кредитування;
  • розширити урядові та впровадити регіональні програми субсидованого кредитування (зокрема із залученням коштів міжнародної допомоги), спрямовані на підтримку проєктів економічного відновлення, створення робочих місць і розвиток експорту та імпортозаміщення;
  • розглянути доцільність відновлення диференціації нормативів обов’язкового резервування залучених коштів для гривневих пасивів банків з метою активнішого залучення ними строкових депозитів у гривні, що також стимулюватиме санацію коштів населення на строкових депозитних рахунках та обмежуватиме витрати фізичних осіб на споживчому ринку (НБУ);
    Довідково. Нормативи обов’язкового резервування залучених коштів, що їх встановлює регулятор, визначають частку коштів у різних валютах, яка не може бути використана для активних операцій, натомість має залишатись на кореспондентському рахунку банку. З березня 2020 р. кошти на поточних рахунках та строкові депозити в національній валюті резервуються за єдиною ставкою 0 %, в іноземній валюті – 10 %. Запропоновано залишити нульове резервування лише строкових вкладів у гривні, а поточні гривневі пасиви резервувати за ставкою 3–5 %, що має підвищити мотивацію банків залучати саме строкові гривневі депозити.
  • доповнити програми Фонду розвитку підприємництва пільговим кредитуванням фізичних осіб, зокрема кредитування будівництва житла громадянам – вимушеним переселенцям та особам, які втратили житло внаслідок війни;
  • розглянути доцільність відновлення на воєнний період практики обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерів на рівні 50–75 %, що має забезпечити зростання пропозиції безготівкової валюти на міжбанківському ринку та позитивно вплинути на динаміку міжнародних резервів країни (НБУ);
    Довідково. Динаміка експорту товарів і послуг у І півріччі 2022 р. проти аналогічного періоду попереднього року була негативною (скорочення з 35,6 до 28,9 млрд дол. США). Проте фактичні обсяги експорту товарів і послуг у разі відновлення практики обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерів гарантують значне зростання пропозиції на валютному ринку.
  • забезпечити зростання пропозиції на готівковому валютному ринку з метою задоволення додаткового попиту фізичних осіб шляхом відновлення інтервенцій валютної готівки, що також має частково знизити витрати населення на споживчому ринку та позитивно вплинути на цінову динаміку (НБУ);
  • активізувати використання немонетарних інструментів антиінфляційної політики держави на основі солідарної відповідальності за антиінфляційну політику (співпраця НБУ та уряду, конкурентна політика, зниження витратності) (КМУ, АМКУ).

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД