Проаналізовано програмну промову міністра закордонних справ Бразилії, яка відтворює зовнішньополітичні пріоритети нової адміністрації найбільшої держави Латинської Америки.
Висновки
Нова адміністрація прагне утвердити Бразилію як регіонального лідера Південної Америки (в перспективі – усього регіону Латинської Америки та Карибського басейну), а також як одного зі світових центрів сили на міжнародній арені. Водночас виклик таким амбіціям становитиме внутрішньополітична криза, останнім виявом якої став штурм урядових будівель прихильниками попереднього очільника держави Жаїра Болсонару.
1 січня 2023 р. Луїз Інасіо Лула да Сілва офіційно вступив на пост президента Федеративної Республіки Бразилія.
З приходом до влади нового лідера – ідеологічного антагоніста Жаїра Болсонару – варто очікувати змін у бразильській зовнішній політиці. Деякі з них оприлюднено у виступі нового міністра закордонних справ Бразилії Мауро Вієйра.
Новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив основні виклики та проблеми для зовнішньої політики Бразилії – напруженість між великими державами (США та КНР) та болючу війну в Європі, що загрожують світовій політичній та економічній стабільності, посилюють негативні наслідки пандемії COVID-19 для світової економіки, погіршують ланцюжки постачань, енергопостачання, продовольчу безпеку, а також створюють надзвичайну кліматичну ситуацію, яка загрожує майбутньому не лише регіону, але й планети. «Нам потрібно знати, як діяти в такому нестабільному середовищі, з безпрецедентним масштабом кризи управління, посиленим паралічем таких механізмів, як Світова організація торгівлі (СОТ) та Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй (РБ ООН), а також як діяти у складний момент для нашого регіону (Південної Америки), який стикається із серйозними проблемами розвитку, кризою управління, бідністю, і втратив здатність формулювати спільну політику та діяти солідарно».
- Головним завданням зовнішньої політики буде «реінтеграція Бразилії» до регіону та світу (uma reintegração do Brasil na região e no mundo). «Бразилія повинна відродити свою ідентичність як велика південноамериканська країна, що розвивається, відновити довіру у відносинах з нашими сусідами та активізувати свою міжнародну діяльність як країна з глобальними інтересами». Показовим у цьому контексті був візит Лули да Сілви до Єгипту на 27-му Конференцію учасників Рамочної конвенції ООН щодо змін клімату (СОР27) у листопаді минулого року, куди він вирушив одразу після перемоги на президентських виборах.
- Екологічна та кліматична дипломатія. «Зелений» порядок денний відіграватиме провідну роль як у зовнішній, так і внутрішній політиці Бразилії. «Ми особливу увагу приділятимемо захисту біорізноманіття, збереженню Амазонки та інших біомів». Задля цього щодо екологічних питань оголошено план зміцнення Організації Договору про співпрацю в Амазонії для подальшої координації позицій держав, території яких є складовою частиною цього біому: Бразилії, Болівії, Перу, Еквадору, Колумбії, Венесуели, Гаяни, Французької Гвіани та Суринаму. Лула да Сілва запропонував Бразилію як країну – організатора СОР-30 у 2025 р., а також висловив пропозицію організувати «саміт Амазонки». Ідея полягає в тому, щоб зібрати разом президентів та представників дев’яти держав для обговорення нагальних питань екологічної політики в Амазонії.
- Права людини. Бразилія переналаштує свою зовнішню політику щодо прав людини, особливо щодо просування гендерної рівності, боротьби з дискримінацією й насильством за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, боротьби з расизмом і ксенофобією, захисту прав корінних народів. «Ми негайно повернемося до Глобального договору ООН про міграцію та діалогу з членами Національного конгресу, щоб сприяти якнайшвидшому ухваленню Конвенції ООН про права мігрантів, що працюють». Вирішення проблемних питань у сфері захисту прав людини має на меті поліпшити авторитет та позиціювання Бразилії як відповідального демократичного гравця на міжнародній арені.
- Активізація роботи на міжнародних майданчиках. Бразилія продовжуватиме працювати над реформуванням і розширенням Ради Безпеки ООН з метою набуття постійного членства в РБ ООН, що має зміцнити позиції держави у світі. «Бразилія та інші країни, що розвиваються, хочуть мати право голосу на міжнародній арені». Вієйра заявив про готовність використати можливості, які нададуть головування Бразилії у G20 у 2024 р., у БРІКС[1] у 2025 р., інших консультаційних механізмах, таких як IBSA[2], де Бразилія головуватиме у поточному році, щоб зміцнити позиції держави та просувати національні інтереси щодо конкретних питань міжнародного порядку денного. «Ми збираємося скористатися можливістю бразильського керівництва у міжнародних організаціях, таких як Панамериканська організація охорони здоров’я (PAHO[3]), Міжамериканський банк розвитку (IDB[4]) і Новий банк розвитку (NBD[5]), для конкретного просування в ініціативах, які більше відповідають нашому світогляду».
- Розширення і диверсифікація торгівлі та інвестицій. Розвиток MERCOSUR[6], внутрішньорегіональної та позарегіональної торгівлі зосереджуватиметься на лібералізації та спрощенні торгівлі всередині блоку, укладанні збалансованих зовнішніх угод, заохоченні інвестицій, туризму та полегшенні пересування людей і товарів. Вієйра висловив зацікавленість у збалансованій угоді MERCOSUR та Європейського Союзу, «яка принесе реальну користь бразильській економіці, як у торгівлі, так і в інвестиціях, і запобігатиме використанню важливої для Бразилії теми захисту довкілля як приводу для протекціонізму».
- Відновлення регіональної співпраці. «Перша інструкція, яку я отримав від президента – наново відкрити заблоковані діалогові канали», – заявив Вієйра. Особлива увага приділятиметься стратегічному партнерству з Аргентиною, Уругваєм і Парагваєм, зміцненню двосторонніх механізмів та реалізації проєктів, що становлять взаємний інтерес. Бразилія прагнутиме відновлення діяльності Союзу південноамериканських націй (UNASUR[7]) на нових засадах та швидкого повернення до роботи Спільноти держав Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC[8]). «Повернення Бразилії до свого регіону означатиме взаємодію та діалог з усіма політичними силами, щоб ми могли відновити здатність захищати наші інтереси, робити внесок у регіональний розвиток і стабільність. Нашою ідеологією в регіоні буде ідеологія інтеграції».
- Розширення зовнішньополітичних горизонтів за межі регіону. Можна очікувати інтенсифікації політичного діалогу на високому рівні з країнами Африки та регіональними організаціями. «Повернення до регіону має відповідати поновленню справді універсалістської зовнішньої політики (política externa universalista)». Африка, регіон, у якому Бразилія була відсутня останніми роками, знову стане пріоритетом. Африканський континент цікавить Бразилію як такий, що динамічно розвивається й будує величезну зону вільної торгівлі.
У рамках діалогу з африканськими країнами планують вирішувати спільні проблеми, як-от продовольча безпека, зміна клімату, торгівля та інвестиції, обмін технологіями, зміцнення Південноатлантичної зони миру та співпраці (Zona de Paz e Cooperação do Atlântico Sul[9]).
На Близькому Сході Бразилія відновить відносини з усіма країнами та працюватиме над просуванням реалізації угод MERCOSUR з Єгиптом, Ізраїлем та Палестиною, а також вивчатиме можливості нових переговорних форматів. «Ми прагнутимемо диверсифікованих партнерств, включаючи продукти з більшою доданою вартістю, інвестиції та розширення обміну технологіями та інноваціями».
Наріжним каменем бразильської зовнішньої політики буде стратегія в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, співпраця з Китаєм, Індією, Японією та Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). «Ми шукатимемо нові галузі співпраці у питаннях, що становлять інтерес для Бразилії, таких як зміна клімату; захист довкілля; наука, технології та інновації; на додаток до розширення і диверсифікації торгівлі та залучення додаткових інвестицій».
Бразилія поглиблюватиме стратегічне партнерство з Європейським Союзом і співпрацюватиме з питань, що становлять взаємний інтерес, таких як зміни клімату і цифровий перехід, соціальна інтеграція та гендерна рівність.
«Зі Сполученими Штатами ми хочемо відносин на рівних, заснованих на спільних цінностях та інтересах, без будь-яких упереджень щодо тем і питань, а також вільних від автоматичного узгодження. Ми хочемо впорядкувати наші економічні відносини та залучити інвестиції, а також продовжувати зміцнювати людські, культурні та освітні зв’язки, які об’єднують два суспільства…».
- Бразилія надалі позиціюватиме себе як миротворця та державу-посередника. Вієйра заявив про готовність співпрацювати в Раді Безпеки ООН та Генеральній Асамблеї ООН в обговореннях щодо запобігання конфліктам, їхнього врегулювання у спосіб переговорів, посередництва, підтримки миру, його розбудови та гуманітарної співпраці. Окрім цього Бразилія планує відігравати активнішу роль у режимі ядерного нерозповсюдження та процесі ядерного роззброєння на тлі геополітичного суперництва, що загострилося, та зростання ядерного чинника у міжнародних відносинах.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[1] BRICS (БРІКС) – Brazil, Russia, India, China, South Africa – Бразилія, Росія, Індія, КНР, Південно-Африканська Республіка.
[2] IBSA – форум, який об’єднує Індію, Бразилію та Південну Африку, три великі демократії та великі економіки з трьох різних континентів.
[3] Pan American Health Organization (PAHO) – міжнародна агенція охорони здоров’я, яка працює над поліпшенням системи охорони здоров’я та рівня життя населення Північної та Південної Америки.
[4] Inter-American Development Bank (IADB, IDB) – міжнародна фінансова організація, створена з метою фінансової підтримки економіки країн Латинської Америки та Карибського басейну. Є найбільшим джерелом фінансування розвитку регіону.
[5] New Development Bank (NDB) – міжнародна фінансова організація, банк розвитку, створений країнами – членами БРІКС. Мета діяльності Банку – фінансування інфраструктурних проєктів та проєктів сталого розвитку в державах БРІКС та країнах, що розвиваються.
[6] Mercosur – економічний союз держав у Південній Америці, за темпами розвитку переважає всі інші подібні об’єднання. До нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та Венесуела, як асоційовані члени – Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор.
[7] Союз південноамериканських націй (ісп. Unión de Naciones Suramericanas (UNASUR), порт. União de Nações Sul-Americanas (UNASUL) – регіональна політична та економічна організація держав Південної Америки. Основне завдання Союзу – домогтися інтеграції економік і створення зони вільної торгівлі.
[8] Співтовариство країн Латинської Америки та Карибського басейну (ісп. Comunidad de Estados Latinoamericanos y Caribeños, CELAC, порт. Comunidad de Estados Latino-Americanos e Caribenhos) – назва регіонального блоку держав Латинської Америки та Карибського басейну. Спільноту створено з метою глибшої інтеграції країн Латинської Америки та зменшення впливу Сполучених Штатів на політику та економіку регіону.
[9] Південноатлантичну зону миру та співпраці (ZPCAS або ZOPACAS, англ. South Atlantic Peace and Cooperation Zone) створено за ініціативи Бразилії. Мета – сприяння регіональній співпраці та підтримці миру і безпеки в регіоні Південної Атлантики.
Експертна аналітика в форматі pdf: