Проблеми стійкості аграрного сектору в умовах жорстких енергетичних обмежень

Масовані обстріли російськими військами об’єктів енергетики й енергетичної інфраструктури України призводять до нестабільності та жорстких обмежень енергопостачання, завдають значного вкрай негативного впливу на функціонування вітчизняної економіки.

Попри те, що сільське господарство не перебуває серед лідерів споживання електроенергії (у 2019 р. ним спожито електроенергії 3676 ГВт-год., тоді як у чорній металургії – 17083 ГВт-год., побутовому секторі – 35239 ГВт-год.), господарюючі суб’єкти агросектору країни суттєво потерпають від відсутності стабільного електропостачання.

Портал «Kurkul.com» провів опитування аграріїв «Наскільки сильно вас зачіпає енергетична криза?»[1]. В опитуванні взяли участь близько 900 респондентів. З них лише 20 % аграріїв зазначили, що готові до будь-яких сценаріїв. Майже 50 % опитаних заявили, що складнощі є, але вони готові до відключень енергії й справляються з ними. У понад третини опитаних через постійні відключення електроенергії робота дестабілізована: у 14 % виникають значні проблеми; у 18 % через відключення робота зупиняється.

Розглянемо основні ризики для аграрного сектору в умовах жорстких енергетичних обмежень.

  • Порушення основних виробничих процесів у тваринницькій галузі. Жорсткі енергетичні обмеження знижують продуктивність та збільшують собівартість виробництва, а отже і кінцеву ціну продукції. Від перебоїв з енергопостачанням потерпає виробництво м’ясної продукції, яке, крім енергії на охолодження і зберігання продукції, потребує її для підтримки систем вентиляції, опалення та годівлі. Заклади роздрібної торгівлі скорочують замовлення охолодженої тваринницької продукції; деякі рітейлери взагалі відмовляються від продукції або відтерміновують її постачання. Критично важливим електрозабезпечення є для інкубаторів, залів відгодівлі молодняку птиці, свиней, великої рогатої худоби. Часті відключення електроенергії у цих ланках тваринництва небезпечні, оскільки порушують відтворення продуктивного поголів’я. 
    Молокопереробні заводи ризикують втратити сировину через знеструмлені системи охолодження та зберігання продукції. За інформацією виконавчого директора Спілки молочних підприємств України А. Дідура, обленерго системно вимагають від молокопереробних підприємств скоротити споживання електроенергії до 50 %. На його думку, таке значне скорочення обсягів використання електроенергії неминуче призведе до зменшення об’ємів виробництва кінцевої продукції; зниження закупівельних цін на молокосировину, а отже – дефіциту української молочної продукції на полицях торговельних мереж; зростання імпорту готової молочної продукції [2]. За оцінками експертів Асоціації виробників молока в Україні, проблема з енергопостачанням молокопереробних підприємств спричинить подорожчання молочних продуктів в Україні у 2023 р. (прогнозується на рівні 20–25 %).
  • Втрата частини врожаю зернових культур. Особливо актуальною ця проблема є для кукурудзи, яка потребує значного обсягу електроенергії для висушування. Як зазначає агентство Bloomberg, третина врожаю кукурудзи наразі залишається на полях через негоду та відключення електроенергії. Найбільше це шкодить малим та середнім господарствам, адже блокада українських портів у лютому – липні 2022 р. позбавила їх вільних коштів, які можна було б спрямувати на організацію автономного живлення [3]. Операційний директор «G.R. Agro» А. Ремпен повідомив, що для нормальної роботи елеватора потрібні установки, які виробляють 5000–12000 кВт/год за добу. І хоча генератор потужністю 90 КВт здатен забезпечити роботу транспортерів однієї ділянки зерносховища, сушарки, які працюють з кукурудзою, він забезпечити енергією в необхідному обсязі неспроможний [4]. 
    При цьому використання теплогенераторів дозволяє елеваторам і фермерським господарствам суттєво економити на сушінні зерна. Нині ціна на газ коливається в межах 36 тис. грн за 1 тис. м3 палива, а тонна пелет у середньому коштує 6 тис. грн. Елеватор, який використовує теплогенератор на альтернативному паливі, витрачає втричі менше коштів на одному тонно-проценті сушіння зерна. При використанні якісного палива теплогенератор здатен працювати без зупинок 5–7 діб. За підрахунками компанії «Галс Агро», сушіння зерна на пелетах або трісці економніше у 5 разів, ніж на природному газі.
  • Зниження обсягів внутрішньої переробки та збільшення обсягів експорту олійної сировини. Основною проблемою у цьому напрямі є забезпечення електроенергією олієекстрактних заводів. Як зазначає директор Асоціації «Укроліяпром» С. Капшук, добові ліміти споживання таких заводів зменшують не на 10–20 %, а на 50 %. За оцінками інформаційно-аналітичного агентства АПК-Інформ, у листопаді 2022 р. обсяг переробки соняшнику в Україні скорочувався другий місяць поспіль, склавши близько 1 млн т (на 11 % менше ніж у жовтні). При цьому у жовтні скорочення відбулося на тлі невизначеності щодо подальшої роботи великих портів, а в листопаді – через різке погіршення електропостачання підприємств, особливо – в останній декаді місяця. Якщо така ситуація зберігатиметься, очікується зростання вивезення непереробленого насіння соняшнику за кордон [5] з відповідною втратою доданої вартості, створеної в Україні.

Відчутні  проблеми зі зберіганням овочів, адже овочесховища потребують постійного підключення до джерел електроенергії. Чималі ризики мають тепличні господарства, які набули помітного розвитку у попередні роки. Значні перебої з електропостачанням можуть призвести до втрати врожаю. За несприятливих погодних умов у лютому – березні також є ризик втрати посадкового матеріалу, що погіршить перспективи виробництва ранніх овочів.

Варто зазначити, що чимало підприємств самостійно вирішують питання забезпечення електроенергією виробничих процесів завдяки купівлі електрогенераторів.

При цьому, якщо із закупівлею малопотужних дизельних та бензинових генераторів проблем не виникає, то потужні генераторні установки потрібно замовляти за кордоном і чекати кілька місяців на їх доставку.

Агропідприємства також коригують технології виробництва, що знижує ризики втрат в умовах відключення електроенергії.

Зокрема у ТОВ «Білозаводський елеватор», у разі відключення електрики надовго і відсутності можливості використовувати генератори для зберігання зерна, застосовують склади, що, на думку керівництва, є ліпшим варіантом, ніж елеватор без електрики [6].

Для зберігання кукурудзи протягом 1–2 місяців у компанії «Волинь-зерно-продукт» використовують полімерні рукави, встигаючи висушувати таким чином усі партії зерна, які привозять на елеватор. Кукурудза із вологістю 25–28 % може лежати в рукавах без погіршення якості близько місяця; чим менший відсоток вологості, тим більше часу матимуть на елеваторі, щоб просушити зерно і закласти його на тривале зберігання.

Спосіб зберігання зерна в рукавах використовують також на елеваторах «Групи Агротрейд» – щоб мати змогу прийняти весь обсяг зернових, збільшено потужності зберігання зерна у рукавах на 100–120 тис.т [7].

Мінагрополітики проводить постійне опитування серед аграріїв щодо потреби у генераторах. За даними опитування серед зареєстрованих користувачів Державного аграрного реєстру щодо потреби у генераторах аварійного живлення, загальна потреба агропромислового комплексу України у дизель-генераторах становить 1133 од. на суму 51 млн дол. США, з них: 493 од. потрібно для підприємств тваринництва, 272 од. – для безперебійної роботи елеваторів, 254 од. – для переробної промисловості [8]. Також Мінагрополітики звернулося до всіх країн – партнерів України та благодійних організацій з проханням надати генераторне обладнання для живлення сільськогосподарської інфраструктури. Наразі отримано підтвердження від Німеччини про надання 25 генераторів. Паралельно міністерство веде переговори з Японською агенцією з міжнародної співпраці, а також з продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН – ФАО (англ. Food and Agriculture Organization, FAO) [9].

У 2023 р. Світовий банк виділить 50 млн дол. США на генератори для українських елеваторів. Цю суму буде витрачено на програму, за якою всі елеватори зможуть за кошти до 5 млн грн купити або нові генератори, або перейти на котли на скрапленому газі [10].

Водночас, перехід на генератори є рішенням тимчасового характеру і в цілому проблему стабільного електропостачання підприємств не вирішує, насамперед – враховуючи ускладненість логістики постачання пального та надмірні витрати через вартість 1 кВт-год приблизно вп’ятеро вищу, ніж при споживанні з мережі.

У короткостроковому періоді поліпшити становище може включення підприємств з виробництва сільгосппродукції до секторів критичної інфраструктури (відповідно до постанови КМУ від 16 грудня 2022 р. № 1384 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09 жовтня 2020 р. № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури»). Наразі у Мінагрополітики створено робочу групу з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури у секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу. Разом із тим, у подальшому для поліпшення забезпечення підприємств аграрного сектору електричною та тепловою енергією, необхідно реалізувати заходи щодо розширення енергетичної автономності агропідприємств на основі використання альтернативних джерел енергії, насамперед – місцевої біоенергетики.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

Джерела:

[1] Дефіцит енергії в агросекторі — як фермери здобувають енергонезалежність, URL: https://kurkul.com/spetsproekty/1391-defitsit-energiyi-v-agrosektori--yak-fermeri-zdobuvayut-energonezalejnist

[2] Молочні підприємства можуть не пережити відключень електроенергії, URL: https://kurkul.com/news/31749-molochni-pidpriyemstva-mojut-ne-perejiti-vidklyuchen-elektroenergiyi

[3] Стратегія – пройти зиму. Як промислові підприємства виживають без електроенергії, URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/12/19/695149/

[4] Блекаут: як в умовах відключення електроенергії живе агробізнес, URL: https://latifundist.com/spetsproekt/994-blekaut-yak-v-umovah-vidklyuchennya-elektroenergiyi-zhive-agrobiznes

[5] Там само

[6] Як аграрії сушать та зберігають зерно, коли немає електроенергії, URL: https://agroreview.com/content/yak-agrariyi-sushat-ta-zberigayut-zerno-koly-nemaye-elektroenergiyi/

[7] Там само

[8] Needs for generators, URL: https://minagro.gov.ua/storage/app/sites/1/english/16.10.2022.%20Needs%20for%20generators.pdf

[9] Мінагрополітики залучає міжнародну підтримку для вирішення потреб агровиробників, URL: https://minagro.gov.ua/news/minagropolitiki-zaluchaye-mizhnarodnu-pidtrimku-dlya-virishennya-potreb-agrovirobnikiv

[10] У 2023 році Світовий банк виділить $50 мільйонів на генератори для українських елеваторів, URL: https://landlord.ua/news/u-2023-rotsi-svitovyi-bank-vydilyt-50-milioniv-na-heneratory-dlia-ukrainskykh-elevatoriv/