Політика зі створення безбарʼєрного простору передбачає й комплексні завдання ліквідації наслідків широкомасштабного російського вторгнення в Україну, застосування підходів з досягнення безбарʼєрності під час відновлення. Війна ще більше актуалізувала потребу забезпечити всім громадянам та громадянкам безперешкодний доступ до різних сфер життя.
Нагальними сьогодні є такі завдання:
- формування системи ефективної реабілітації постраждалих;
- відновлення зруйнованої інфраструктури з урахуванням підходів та принципів безбар’єрного доступу;
- проведення реформ у сфері надання соціальних послуг;
- розвиток системи цифрових послуг.
Безбарʼєрні підходи – це повага до забезпечення прав людини, запровадження інновацій та модернізації. Це й частина політики європейської інтеграції, адже передбачає реформи, які ґрунтуються на інклюзії та широкому діалозі.
15 лютого 2023 року відбулося засідання Ради безбар’єрності, у якому взяли участь перша леді України Олена Зеленська, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністри та представники експертних установ. Модерувала захід Тетяна Ломакіна, Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.
Олена Зеленська: «Безбар’єрність – явище, значно більше за формальний пандус біля поодинокого під’їзду. Це питання виживання та якості життя водночас.
За цей рік усі ми відчули фізичні бар’єри війни. Майже кожен особисто стикнувся з евакуацією, зі всіма незручностями вокзалів, транспорту, високих поверхів. І всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів війни. Це може бути брак інформації, неможливість працювати чи вчитися, економічна невпевненість»
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив завдання адаптації Плану заходів до актуальних умов та викликів воєнного часу, до ліквідації наслідків російської агресії. Перша леді України Олена Зеленська наголошувала на важливих інструментах, створених за її ініціативи: «Альбом безбар’єрних рішень» та «Довідник безбар’єрності».
Під час засідання розглянули проєкт плану заходів на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (Стратегію розпрацьовано за ініціативи Олени Зеленської).
Попри всі виклики війни, упровадження Стратегії триває, а безбарʼєрність стала наскрізною темою роботи українського уряду. Цілі Стратегії, відбиті в Плані заходів, значною мірою спрямовано на розв’язання проблем, що виникли в людей з різних соціальних груп унаслідок війни: це й ліквідація наслідків російської агресії, і заходи з реабілітації постраждалих.
Експертки НІСД брали участь у підготовці Плану заходів, консультаціях, опрацюванні завдань та цілей в реалізації Стратегії.
Протягом 2023–2024 рр. уряд планує реалізувати шість Стратегічних цілей стосовно досягнення безбар’єрності.
- Фізична безбар’єрність – усі об’єкти фізичного довкілля мають стати приступними для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
- Завдання з інформаційної безбар’єрності – це надання можливостей доступитися до інформації в різних форматах та з використанням різних технологій: шрифту Брайля; великошрифтового друку; аудіодискрипції (тифлокоментування); перекладу жестовою мовою; субтитрування; формату, придатного для зчитування програмами екранного доступу; форматів простої мови; легкого читання; засобів альтернативної комунікації.
- Стратегічно важливим є напрям щодо цифрової безбарʼєрності, зокрема створення можливостей доступу до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.
- Досягнення цілей у сфері суспільної та громадянської безбар’єрності передбачає заходи із забезпечення рівних можливостей доступу до суспільно-політичного та культурного життя, створення сприятливого середовища для фізичного розвитку та самореалізації.
- Розвиток напрямів освітньої безбарʼєрності – це, зокрема, створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, освіти протягом життя, опанування додаткових компетентностей.
- Цілі щодо досягнення завдань економічної безбар’єрності сконцентровано на створенні умов та можливостей працевлаштуватися, отримати фінансові та інші ресурси для підприємництва чи самозайнятості, зокрема представниками вразливих груп населення.
Відстежувати реалізування Плану заходів будуть через спеціальний електронний моніторинговий інструмент – він демонструватиме прогрес у виконанні всіх запланованих заходів, окремо в кожному напрямі.
Підготовці плану передували комплексні консультації з громадськими організаціями, урядовими установами. Було враховано численні пропозиції різних сторін, досвід роботи з ветеранами, людьми з інвалідністю, представниками різних соціальних груп. Процеси відновлення тісно повʼязано з підходами безбарʼєрності, адже ми маємо відродити спільний простір зі сприятливими та інклюзивними можливостями для життя й розвитку всіх громадян та громадянок.
Участь у засіданні Ради брали співробітниці центру внутрішньополітичних досліджень НІСД – Юлія Каплан та Юлія Тищенко. Експертки НІСД долучилися до підготовки проєкту плану заходів, опрацювання пріоритетів та напрямів діяльності, завдань із цифровізації процесу моніторингу в реалізації заходів.
Формування політики безбар'єрності було розпочато з опрацювання напрямів та пріоритетів Стратегії в цілому. Проаналізовані міжнародні підходи щодо формування політики безбарʼєрності, підготовлено Концепцію Стратегії, сформовано робочу групу в НІСД для опрацювання пріоритетів, напрямів з реалізації стратегії. Відбувалася оцінка реалізації планів в 2021-2022 рр.
Передбачаються подальші системні реформи для досягнення цілей Стратегії зі створення безбар’єрного простору для громадян.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД