Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні (лютий 2023)

Податкова та митна політика

Платники у складний воєнний час продовжують фінансово підтримувати економіку України сумлінною сплатою податків до бюджету. У січні – лютому 2023 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, що контролює Державна податкова служба України (ДПС), становили 149,9 млрд грн. До державного бюджету надійшло 83,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 66,5 млрд грн. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 25,9 млрд грн (мал. 1).

У розрізі основних платежів у січні – лютому 2023 р. порівняно з відповідним періодом минулого року приріст з податку на доходи фізичних осіб становив 10,8 % (+2,4 млрд грн), надходження акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) збільшилися в 1,4 раза (+3,6 млрд грн). До місцевих бюджетів у січні –лютому 2023 р. надійшло 66,5 млрд грн, що на 5,9 млрд грн, або на 9,8 % більше, ніж у січні – лютому 2022 р. Надходження єдиного соціального внеску у січні – лютому 2023 р. становили 69,1 млрд грн, що на 8,1 млрд грн, або на 13,4 % більше, ніж у січні – лютому 2022 р. (мал. 2). Завдяки активній громадянській позиції платників податків держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, розроблений на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 р. № 1364 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може застосовуватися для цілей оподаткування. Після запровадження воєнного стану на території України, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України було доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо податкових пільг із плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ. Їх перелік визначає Кабінет Міністрів України. Ключовою умовою, за якої у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій. Лише через дев’ять місяців Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 06 грудня 2022 р. № 1364. У роз’ясненні, наданому Міністерством фінансів України на запит ДПС, зауважено, що Постанова № 1364 визначає механізм формування переліку територій, а не затверджує конкретний перелік таких територій. Тому розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, не може застосовуватися з метою оподаткування, оскільки, згідно з Кодексом, основною умовою застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України. Таким чином, для постраждалих платників податків тривалий час зберігалася правова податкова невизначеність для отримання належних пільг, що погіршувало їх фінансову стійкість.

Представники ДПС та Держпраці посилили співпрацю при здійсненні контрольних функцій. Для забезпечення якісного відпрацювання скарг та звернень громадян, що надходять до органів Держпраці з питань неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), такі скарги та звернення надсилатимуться до органів ДПС для вжиття відповідних заходів реагування. Оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками є запорукою забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.

Завершено роботу з технічною місією Податково-бюджетного департаменту МВФ. З 30 січня по 3 лютого 2023 р. спільна делегація Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України на чолі із заступником міністра фінансів та в. о. голови ДПС працювала з технічною місією Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду над питаннями податкової політики та податкового адміністрування. Відбулася низка зустрічей, під час яких розглянуто поточну ситуацію у сфері податкового адміністрування в Україні, обговорено результати роботи ДПС у 2022 р. в умовах воєнного стану, законодавчі ініціативи у сфері оподаткування. Зокрема йшлося про впроваджені заходи, які в умовах російської агресії забезпечили роботу податківців, підтримали діяльність платників податків. ДПС представила напрями реформування податкової служби у 2023 р., запровадження єдиної електронної системи адміністрування. Обговорено стратегії впровадження електронного аудиту (Е-аудит), електронної простежуваності за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів (Е-акциз), удосконалення процесу управління комплаєнс-ризиками та заходів щодо зниження ризиків порушення доброчесності. Спільні напрацювання під час місії підтвердили правильність стратегічного вектору. Заплановані реформи сприятимуть максимальній підтримці діяльності сумлінних платників, що, зокрема, сприятиме стабільності державного бюджету та забезпечить надійний резерв для післявоєнного відновлення і відбудови нашої країни, її інвестиційної привабливості.

Представники ДПС та EU4PFM[1] визначили напрями реалізації спільних проєктів у 2023 р. Представники ДПС взяли участь у десятому засіданні Керівного комітету проєкту EU4PFM. Представники EU4PFM, Представництва ЄС в Україні, Європейської Комісії, Міністерства фінансів України, ДПС та Державної митної служби обговорили реалізацію спільних проєктів у 2023 р. У минулому році ДПС вдалося досягти значних результатів у реалізації проєктів, які були поновлені з березня минулого року. Державна податкова служба спільно з EU4PFM у період воєнного стану продемонструвала ефективну роботу, завдяки чому значна кількість проєктів на сьогодні вже перебуває на завершальному етапі. У свою чергу, заступник голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації подякувала експертам EU4PFM за підтримку, яка дала змогу ДПС продовжити розвиток та вдосконалити процеси адміністрування відповідно до європейських стандартів. ДПС вдалося налагодити безперебійну роботу служби з перших днів війни, швидко адаптувати ІТ-систему у період воєнного стану, забезпечити роботу організації та її систем і сервісів. У рамках засідання визначено основні напрями співпраці в податковій сфері. Сьогодні основна увага ДПС – продовження заходів з гармонізації законодавства, впровадження директив та правил ЄС у роботі ДПС, настанов та стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку. Також продовжуватиметься вдосконалення сервісів. Діджиталізація найближчим часом має стати одним з основних завдань поряд із операційними процесами, які виконує ДПС.

Платники податків позитивно оцінили діяльність ДПС. За результатами Глобального опитування щодо оцінки діяльності в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги «Шведсько-українське партнерство для сучасної та ефективної податкової служби – МЕТS», ДПС України отримала високу оцінку від платників податків. Незалежне оцінювання підтвердило високий рівень довіри та позитивне сприйняття ДПС з точки зору платників податків: 88 % респондентів вважають особливо актуальним використання сервісів у період воєнного стану; 75 % респондентів довіряють професіоналізму, задоволені якістю роботи та мають високий рівень довіри до ДПС (мал. 3). Електронний кабінет, «Дію», Контакт-центр визнано найзапитуванішими електронними каналами зв’язку з ДПС. Опитування проведено дослідницькою компанією «Info Sapiens» з 23 вересня по 09 листопада 2022 р. Водночас реакція спільноти фінансово-бухгалтерського порталу «Дебет-Кредит» щодо результатів опитування виявилася більш критичною[2]. А згідно опитування «Gradus Research», довіра до ДПС, порівняно з іншими державними інституціями, коливалася на рівні лише 1–2 % (мал. 4). Таким чином, опитування ДПС щодо власної діяльності потребують більшої об’єктивності, ретельнішого обрання цільової аудиторії та вибірки.

Уряд ухвалив рішення для впорядкування відносин зі сплати митних платежів до бюджету. Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову від 24 лютого 2023 р. № 166 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2022 р. № 236 та визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1006 та від 20 грудня 2022 р. № 1409». У документі йдеться про поетапне скорочення переліку товарів, на які була можливість здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення їх на митну територію України. Ухвалене рішення впорядковує відносини щодо сплати митних платежів і передбачає скорочення переліку товарів, при ввезенні на митну територію України яких надавалася можливість відтермінувати сплату належних митних платежів до бюджету на пізніший строк. Таке рішення не скасовує пільги з оподаткування, які нині передбачено Митним та Податковим кодексами України, а впорядковує сплату належних митних платежів до бюджету в передбачені Законом строки.

Єврокомісія високо оцінила результати наближення України до Митного союзу у Висновку щодо заявки України на членство в Європейському Союзі. Європейська комісія надала високу оцінку готовності України щодо виконання розділу 29: Митний союз – четвертий рівень підготовки з п’яти (до п’ятого рівня наразі увійшов єдиний захід з надання цифрових сервісів для населення). У контексті євроінтеграційних процесів у Висновку Єврокомісії відзначено такі основні досягнення України у митній сфері:

• стала членом Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами 1 жовтня 2022 р.;
• підключена до загальної митної інформаційної системи ЄС (CCN) та використовує Нову комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS);
• виконала близько 80 % своїх митних зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС, зокрема в  ключових сферах транзиту, системі спрощень, гарантування та прав інтелектуальної власності;
• діє національна програма авторизованого економічного оператора (АЕО);
• Україна є договірною стороною Конвенції Пан-Євро-Мед про правила походження товарів;
• законодавство про контроль за культурними цінностями приведено у відповідність до правил ЄС.

Висока оцінка Єврокомісії свідчить, що Україна досягла значного прогресу щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань у сфері митної справи завдяки консолідованій багаторівневій роботі Міністерства фінансів України, Держмитслужби у співпраці з міжнародними партнерами. Впровадження митних норм і практик за стандартами ЄС має залишатися стратегічним напрямом роботи української митниці для наближення членства України в ЄС.

Боргова політика

В умовах продовження повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну в лютому 2023 р. уряд активно шукав джерела фінансування дефіциту бюджету у 2023 р. та здійснював планове погашення й обслуговування державного боргу.

За повідомленням пресслужби Міністерства фінансів України[5], платежі з погашення державного боргу за січень – лютий 2023 р. становили 47,7 млрд грн (94,1 % плану), платежі з обслуговування державного боргу – 12,6 млрд грн (100 % плану).

Потужна зовнішня підтримка залишається життєво необхідною для України, а забезпечення стабільного виконання бюджету є ключовою передумовою для збереження країни та протистояння агресору.

Джерелами фінансування дефіциту державного бюджету у січні – лютому 2023 р. є військові облігації, кредити від міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти (мал. 5).

Дефіцит державного бюджету України у 2023 р. має скласти 38 млрд дол. США. З метою його фінансування Україна та ЄС уже започаткували програму макрофінансової допомоги на суму у 18 млрд євро, що становить майже половину дефіциту бюджету у 2023 р. (перший транш у розмірі до 3 млрд євро здійснено в січні поточного року). Також потужною підтримкою України є домовленість на 9,9 млрд дол. США грантового фінансування від США (перший транш у розмірі 1,25 млрд дол. США Україна отримала 27 лютого 2023 р.). Потреба у додатковому зовнішньому фінансуванні наразі сягає 10 млрд дол. США. У цьому контексті є сподівання, що повноцінна нова програма з МВФ із відповідним фінансуванням з другого кварталу поточного року допоможе закрити розрив, що залишився. Зазначена програма дозволить Україні підтримувати стійкість функціонування системи державного управління та забезпечувати першочергові соціальні видатки державного бюджету протягом року.

При цьому, важливими є стабільність, передбачуваність та ритмічність отримання зовнішнього фінансування для вчасного й повного покриття пріоритетних бюджетних видатків. З початку 2023 р. до бюджету залучено близько 5 млрд дол. США, з яких 3 млрд євро – від ЄС, 1 млрд дол. США – від США, 500 млн дол. США – від Великої Британії та понад 160 млн дол. США – від Світового банку. Подальша допомога міжнародних партнерів є життєво важливою для України[7].

Лютий 2023 р. став вирішальним для узгодження всіх питань у взаємодії з МВФ щодо вкрай важливого для України питання – обговорення повноцінної фінансової програми за підтримки Фонду. Так, 13 лютого розпочалася дискусія місії МВФ з представниками України з метою підготовки до перегляду Моніторингової програми за участю Ради директорів Фонду. А вже 17 лютого експерти МВФ та представники Міністерства фінансів України, Національного банку України досягли згоди на робочому рівні щодо перегляду Моніторингової програми із залученням Ради директорів Фонду (PMB).

Українська сторона виконала всі погоджені з МВФ структурні маяки в рамках Моніторингової програми із залученням Ради директорів Фонду. Наприкінці грудня досягнуто всі кількісні та індикативні цілі. Експерти МВФ високо оцінили роботу органів української влади в рамках Моніторингової програми. Зокрема, представники МВФ відзначили скоординованість спільних зусиль уряду України, Міністерства фінансів України та Національного банку України у виконанні заходів та цілей Моніторингової програми. Політика та заходи програми спрямовано на збільшення податкових надходжень й пожвавлення внутрішнього ринку запозичень; забезпечення довгострокової стабільності фінансового сектору; стримування монетарного фінансування; поліпшення державного управління та прозорості державних інституцій.

Успішний перегляд поточної програми відкриває можливості до обговорення повноцінної програми за підтримки МВФ уже найближчими тижнями[8].

Під час зустрічі міністра фінансів України Сергія Марченка з Директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою 20 лютого 2023 р.[9], керівництво МВФ відзначило зусилля уряду України зі збереження фінансової стійкості країни, високі результати виконання заходів, які передбачено Моніторинговою програмою із залученням Ради директорів.

Одним із рішень для подолання негативних наслідків війни є запуск Координаційної донорської платформи для України, або «Фінансового Рамштайну». Платформа призначена для кращої координації економічної підтримки нагальних потреб України у фінансуванні та майбутніх заходів з економічного відновлення та відбудови. На даний момент Платформа об’єднує зусилля ЄС, країн Великої сімки, а також основних фінансових інституцій міжвідомчої Координаційної платформи донорів України (Multi-Agency Donor Coordination Platform for Ukraine), співголовами якої є міністр фінансів України Сергій Марченко та Генеральний директор Директорату Європейської Комісії з питань політики сусідства та розширення Герт Ян Купман.

Довідково. 26 січня 2023 р. відбулося перше засідання Наглядової ради Платформи, в якому взяли участь високопосадовці зацікавлених сторін. На зустрічі було окреслено низку основних питань. Розглянемо деякі з них.

• Пріоритети, які потребують швидкого донорського фінансування – відновлення енергетичного сектору, гуманітарне розмінування, реконструкція пошкодженого житла, відбудова критичної та соціальної інфраструктури, підтримка економіки. Для реалізації першочергових заходів із відбудови України необхідно близько 17 млрд дол. США, тоді як сума для невідкладних ремонтних робіт на 2023 р. становить 5,7 млрд дол. США.
• Визначено необхідність розробки механізмів, які забезпечуватимуть ефективність, підзвітність і прозорість використання донорського фінансування. Координаційна платформа донорів для України має стати прикладом співпраці нового покоління: прозорості, підзвітності та інклюзивності.

Україна отримала нагороду «IFR Awards 2022» в номінації Financing Package and EMEA Restructuring від «International Financing Review» – аналітичного та новинного порталу в сфері ринків капіталу та інвестиційної банківської справи, що входить в групу «Refinitiv».

12 лютого 2023 р. Україна отримала престижну нагороду «IFR Awards 2022»[10] за успіх операції з управління державним боргом, яку Міністерство фінансів України провело влітку минулого року. Тоді вдалося погодити з інвесторами пропозицію відкласти платежі за всіма суверенними та гарантованими державою єврооблігаціями на загальну суму близько 21,1 млрд дол США (інвестори погодилися на відсутність оплати за зміну умов випуску єврооблігацій, що зазвичай є необхідною умовою проведення подібних транзакцій). Призупинення заборгованості також схвалено для двох державних компаній – Укравтодор та Укренерго, які мають гарантовані державою облігації. Компанії не зобов’язані виплачувати борг в іноземній валюті до 2024 р. Державна компанія «Укрзалізниця», за підтримки уряду та Міністерства фінансів України, також уклала угоду про відстрочку виплат на два роки за єврооблігаціями на суму 895 млн дол. США.

У цьому контексті зусилля українського уряду у збереженні макрофінансової стабільності у складних умовах 2022 р. позитивно відзначені міжнародними партнерами.

Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави й регулювання фінансового сектору.

Упроваджено додаткові заходи, спрямовані на стимулювання конкуренції банків за строкові кошти вкладників[11]. Триває імплементація анонсованих у січні заходів, метою яких є посилення монетарної трансмісії та стимулювання конкуренції банків за строкові кошти вкладників. Так, із 11 березня 2023 р. нормативи формування банками обов’язкових резервів (ОР)[12] за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб додатково підвищуються на 10 в. п. Проте на цю частину ОР не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП. Після набрання чинності відповідним рішенням обов’язкові резерви банків становитимуть:

• у національній валюті: за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних осіб – 10 %; за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб – 20 % (до 11 березня 2023 р. – 10 %); за строковими коштами та вкладами (депозитами) юридичних (крім інших банків) і фізичних осіб – 0 %; за коштами вкладів (депозитів) і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів і кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій-нерезидентів, – 10 %;
• в іноземній валюті: за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних осіб – 20 %; за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб – 30 % (до 11 березня 2023 р. – 20 %); за строковими коштами та вкладами (депозитами) юридичних (крім інших банків) і фізичних осіб – 10 %; за коштами вкладів (депозитів) і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів і кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій-нерезидентів, – 20 %.

Додаткове підвищення нормативів ОР банків за коштами на поточних рахунках фізичних осіб має сприяти зниженню профіциту ліквідності в банківській системі. За оцінками регулятора, загальний обсяг ОР, який банки повинні будуть формувати, зросте орієнтовно на 60 млрд грн.

Зниження обсягу вільних коштів у банківській системі спонукатиме банки до активнішої конкуренції саме за строкові кошти фізичних осіб та до подальшого підвищення ставок за гривневими депозитами, що сприятиме зростанню частки строкових депозитів та зниженню ризиків для курсової та інфляційної стійкості України.

Ініційовано запровадження мораторію на скорочення мережі відділень державних банків під час війни[13]. Останніми роками в українських банках спостерігається поступове зменшення кількості відділень, які працюють. При цьому скорочення відділень державних банків відбувається швидшими темпами, ніж відділень банків іноземних банківських груп та банків з приватним капіталом українського походження, що провокує як скорочення частки відділень державних банків на ринку банківських послуг (табл.), так і зниження загального рівня фінансової інклюзії в країні (доступності фінансових послуг для всіх верств населення, незалежно від віку, соціального статусу та місця проживання).

Призупинення роботи окремих відділень банків в умовах війни пов’язано як із необхідністю забезпечення безпеки працівників, так і з оптимізацією витрат, ураховуючи зниження прибутковості через воєнні дії. Проте останнім часом до НБУ надходять скарги від територіальних громад щодо скорочення присутності державних банків у регіонах через закриття відділень. Адже в період дії воєнного стану безперебійна робота державних банків має особливе значення для економіки та безпеки держави з огляду на велику кількість клієнтів, розгалужену мережу відділень (50 % усіх банківських відділень) та банкоматів (65 % від загальної мережі).

На думку НБУ, окремі рішення банків державного сектору, ухвалені з метою мінімізації витрат, а саме щодо значного скорочення мережі банків і персоналу, потребують детального індивідуального аналізу та, можливо, перегляду. Адже економічна ефективність від таких рішень може бути знівельована негативним соціальним ефектом та нести потенційні загрози національній безпеці України, перешкоджати нейтралізації наслідків воєнної агресії та післявоєнному відновленню економіки.

Тому регулятор пропонує Міністерству фінансів України розглянути можливість запровадження мораторію на припинення банками з державною часткою в капіталі діяльності відділень до завершення воєнного стану (якщо це не пов’язано з безпековими питаннями). Пріоритетним завданням також має залишатися якнайшвидше відновлення діяльності банків на звільнених територіях, зважаючи на необхідність та можливість забезпечення безпеки персоналу банків та їхніх клієнтів. Водночас регулятор підтримує ініціативу окремих банків щодо забезпечення доступності банківських послуг у спосіб використання мобільних відділень.

До категорії неплатоспроможних віднесено останній банк зі статутним капіталом російського походження із тих банківських установ, що працюють в Україні[14]. Правління НБУ ухвалило рішення віднести АТ «БАНК ФОРВАРД» до категорії неплатоспроможних. Кінцевим бенефіціарним власником банку[15] є громадянин Росії та Італії Рустам Таріко, до якого в жовтні 2022 р. були застосовані персональні санкції згідно з відповідним рішенням Ради національної безпеки і оборони України.

Рішення ухвалене у зв’язку з тим, що діяльність банку не було приведено у відповідність до вимог законодавства, також і нормативно-правових актів НБУ, після віднесення його до категорії проблемних. Крім того, ураховувалося подальше суттєве й незворотне погіршення фінансового стану цього банку за відсутності дієвих заходів для його поліпшення та неможливість і недостатність запланованої капіталізації. Утім, частка банку становила лише 0,1 % від активів платоспроможних банків. Отже, віднесення установи до категорії неплатоспроможних жодним чином не вплине на стабільність банківського сектору України.

Кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включно й відсотки. Нагадаємо, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» від 01 квітня 2022 р. № 2180-IX запроваджено стовідсоткове гарантування вкладів фізичних осіб у всіх банках.

Прийнято рішення про проведення в 2023 р. комплексної оцінки стійкості банків та банківської системи загалом[16]. Так, 03 лютого 2023 р. відбулося чергове засідання Ради з фінансової стабільності (далі – Рада), його ключові теми: способи забезпечення макрофінансової стабільності та стійкості банківського сектору в умовах тривалої повномасштабної війни. Зокрема, Рада погодилася із запропонованою НБУ концепцією оцінки стійкості банків, яка дасть змогу з’ясувати справжній стан сектору після проходження найгострішої фази поточної економічної кризи, пов’язаної з війною. Завдяки оцінці стійкості, зокрема її третьому етапу – прогнозуванню показників діяльності банків за базовим сценарієм, можна буде оцінити життєздатність бізнес-моделей фінансових установ та визначити реальну потребу в капіталі найбільших банків. За результатами оцінки стійкості коригуватиметься режим регуляторного пом’якшення та ухвалюватимуться рішення про подальше впровадження вимог до банків відповідно до регуляцій ЄС.

Банківська система, незважаючи на продовження воєнних дій, відновила прибуткову діяльність[17]. Починаючи з березня 2022 р., банківська система України загалом фіксувала поточний збиток, що було пов’язано з активними воєнними діями. Натомість, починаючи з липня того ж року, система відновила прибуткову діяльність. За результатами 2022 р. чистий прибуток банківського сектору становив 24,7 млрд грн, що втричі менше від показника попереднього року (77,4 млрд грн). Головним чинником зниження прибутковості стало суттєве зростання відрахувань у резерви під понесені та очікувані збитки внаслідок війни. Так, відрахування в резерви під кредити за рік становило 107 млрд грн, ще майже 12 млрд грн було сформовано під інші активи й ризики. Із 67 платоспроможних банків прибутковими були 46 установ, їх сукупний чистий прибуток у розмірі 45,6 млрд грн значно перевищує сукупні збитки 21 банку на загальну суму 20,8 млрд грн. При цьому прибуток банківського сектору є концентрованим, адже 89 % валового прибутку сформували п’ять найприбутковіших установ.

Міжнародні резерви країни попри продовження воєнних дій демонструють позитивну динаміку – у лютому їхній розмір перевищив довоєнний рівень[18]. Обсяг міжнародних резервів України станом на 01 лютого 2023 р. збільшився до позначки 29,9 млрд дол. США (мал. 6.). У січні вони зросли на 5 % завдяки надходженням від міжнародних партнерів, що компенсували чистий продаж валюти Національним банком для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку України. На валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 4,3 млрд дол. США, у т. ч. 3,3 млрд дол. США – від Європейського Союзу, 1 млрд дол. США – від Сполучених Штатів Америки (через трастовий фонд Світового банку). Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,7 місяця майбутнього імпорту, що відповідає загальносвітовим стандартам (не менше трьох місяців).

Триває процес поступового відновлення іпотечного кредитування[19]. Через воєнні дії в 2022 р. нове іпотечне кредитування в Україні скоротилось порівняно з 2021 р. у 5,3 раза за кількістю договорів та в 4,3 раза – у грошовому вимірі. Загалом українські банки в 2022 р. видали 2009 іпотечних кредитів на загальну суму майже 2 млрд грн. Переважна частина (дві третини за кількістю договорів) іпотечних кредитів були надані в січні – лютому до початку повномасштабної воєнної агресії. У березні – травні іпотечні кредити не надавалися взагалі, улітку – надавалися в поодиноких випадках. Натомість із вересня 2022 р. іпотека почала поступово відновлюватися, передусім завдяки державним програмам підтримки кредитування «Доступна іпотека» та «єОселя». У межах цих програм позичальники мають змогу отримати іпотечні кредити за зниженими відсотковими ставками 7 та 3 % річних відповідно. У вересні – листопаді 2022 р. банки видали 252 іпотечні кредити на загальну суму майже 280 млн грн, а в грудні – 405 таких кредитів на 0,5 млрд грн. Це найвищий місячний показник від початку повномасштабної війни. Про видачу нової іпотеки у грудні поінформували чотири банки. Банки під час війни кредитують купівлю житла майже виключно на вторинному ринку нерухомості: частка укладених іпотечних договорів у цьому сегменті становила 99 % від усіх нових іпотечних кредитів у червні – грудні 2022 р.

Розвиток іпотечного кредитування є одним із драйверів загального відновлення економіки, що має значний кумулятивний ефект, адже стимулює розвиток не лише будівельної галузі, а й низки пов’язаних секторів економіки (виробництво будівельних матеріалів, сантехніки, електрики, меблів, побутової техніки; оптова й роздрібна торгівля; транспортні послуги тощо), забезпечує зростання зайнятості та, відповідно, податкових надходжень і платоспроможного попиту.

На потреби військових зі спецрахунку, відкритого регулятором для підтримки ЗСУ, станом на 02 лютого 2023 р. перераховано майже 23 млрд грн[20]. Зокрема, понад 8 млрд грн в еквіваленті надійшло з-за кордону в іноземній валюті (це долари США, євро, фунти, канадські долари, китайські юані, японські єни, швейцарські франки, польські злоті, австралійські долари).

Упровадження зазначених вище заходів має забезпечити: абсорбцію частини надлишкової ліквідності банківської системи; активізацію конкуренції банків за строкові кошти вкладників, унаслідок чого зростатимуть як ставки за гривневими вкладами, так і частка строкових депозитів у банківській системі; збереження належного рівня фінансової інклюзії в країні; зміцнення фінансової стійкості банківської системи України; курсову стабільність гривні та контроль за інфляційними процесами; підвищення доступності для населення іпотечних позик; додаткове фінансування ЗСУ.

Бюджетна політика

У лютому 2023 р. в умовах повномасштабного воєнного вторгнення РФ на територію України уряд продовжував роботу щодо формування нормативної бази для виконання Державного бюджету України в 2023 р., уживав заходів з удосконалення механізмів підтримки населення та бізнесу.

Міністерство фінансів України поінформовало про стан виконання Державного бюджету України в лютому 2023 р.[21]. За оперативною інформацією Держказначейства, у січні – лютому 2023 р. касові видатки державного бюджету становили 446,6 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 410,3 млрд грн, що становило 86,8 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – лютому 2022 р. касові видатки державного бюджету становили 183 млрд грн.

За два місяці 2023 р. державний бюджет було виконано з дефіцитом у сумі 161,1 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 172,1 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 326,1 млрд грн). Дефіцит державного бюджету було профінансовано за рахунок внутрішніх (84 млрд грн) та зовнішніх (142,8 млрд грн) джерел.

Триває робота щодо формування необхідної нормативної бази для забезпечення виконання Державного бюджету України в 2023 р., а саме:

• розробляються та затверджуються порядки використання коштів державного бюджету. За інформацією Мінфіну, станом на 16 лютого 2023 р. із 54 порядків використання бюджетних коштів Кабінет Міністрів України затвердив лише 25[22];
• затверджуються паспорти бюджетних програм. Мінфіном погоджено 302 паспорти бюджетних програм із 434 бюджетних програм, які потребують затвердження паспортів у поточному році (станом на 15 лютого 2023 р.)[23]. Відповідно до вимог статті 20 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють та протягом 45 днів з дня набрання чинності Законом про Державний бюджет України затверджують за погодженням з Мінфіном паспорти бюджетних програм. Тобто такі паспорти мають бути погоджені до 14 лютого.

Несвоєчасне затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм має наслідком зупинення реалізації відповідних бюджетних програм. Важливо, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Верховна Рада України прийняла 3 листопада 2022 р., а Перелік бюджетних програм на 2023 рік, за якими необхідно затвердити нові порядки використання коштів державного бюджету або внести зміни до існуючих порядків, схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 29 листопада того ж року. Тобто головні розпорядники бюджетних коштів мали достатньо часу на забезпечення своєчасного формування відповідної нормативної бази. На жаль, така ситуація спостерігається щороку, що свідчить про неналежний рівень дотримання головними розпорядниками бюджетних коштів бюджетної дисципліни.

У лютому 2023 р. затверджено кілька важливих документів:

• Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання грантів для створення або розвитку бізнесу (постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 р. № 98). Кошти планується спрямувати на надання безповоротної державної допомоги суб’єктам господарювання у формі грантів на створення або розвиток переробних підприємств; надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, тепличного господарства. У Державному бюджеті на 2023 р. за бюджетною програмо «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» передбачено 1,37 млрд грн. Цей Порядок дасть змогу забезпечити відповідну державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, стимулювати збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та створення нових робочих місць;
• Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії (постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 р. № 118). Кошти фонду спрямовуються на: 1) будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт громадських будівель та захисних споруд цивільного захисту; 2) реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури; 3) будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проєктної (проєктно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО); 4) розроблення проєктної (проєктно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновано внаслідок збройної агресії РФ проти України; 5) закупівлі шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств із благоустрою територій; 6) придбання житла для громадян України, відповідні об’єкти нерухомого майна, об’єкти будівництва (їх складові частини) яких знищено. Цим Порядком також визначено: умови виділення коштів; механізм звернення про виділення коштів фонду обласними, Київською міською держадміністраціями; перелік документів, які подаються разом із зверненням та обґрунтовують необхідність їх виділення. Кошти виділятимуться за рішенням Кабінету Міністрів України в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на ці цілі передбачено 35,5 млрд грн. Цей Порядок дасть змогу впорядкувати механізм виділення коштів для відбудови та підвищення добробуту населення, яке постраждало внаслідок збройної агресії РФ проти України;
• Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів функціонування і розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту (постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 р. № 155). Згідно з цим Порядком кошти спрямовуватимуться на: обслуговування внутрішніх водних шляхів для утримання їх у судноплавному стані; будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту; здійснення заходів щодо забезпечення безпеки судноплавства та навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах; функціонування, реконструкцію, ремонт та розвиток річкової інформаційної служби; утримання, реконструкцію, ремонт, технічне переоснащення та охорону судноплавних гідротехнічних споруд (судноплавних шлюзів), а також витрати на використання споруд для пропуску суден тощо. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на ці цілі передбачено 668,4 млн грн;
• Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для придбання Міністерством енергетики облігацій внутрішньої державної позики відповідно до статті 9 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 р. № 156). Цим Порядком передбачено процедуру придбання Міненерго емітованих Мінфіном державних облігацій, механізм взаємодії з первинними дилерами тощо. Зокрема, бюджетні кошти спрямовуються на придбання облігацій із строком обігу від одного до п’яти років (середньострокові державні облігації) та понад п’ять років (довгострокові державні облігації). Документ, про який ідеться, дасть змогу розмістити наявні у Міненерго кошти фінансового резерву в ліквідні державні облігації та убезпечити їх від знецінення.

Довідково. Статтями 9-10 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» передбачено, що з метою захисту коштів фінансового резерву від інфляції та отримання додаткового джерела його формування ці кошти можуть розміщуватися в цінні папери, які емітуються державою, та облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України. Кошти фінансового резерву використовуються виключно на фінансування розроблення проєкту зняття з експлуатації ядерної установки, заходів, пов’язаних з припиненням експлуатації та зняттям з експлуатації ядерної установки.

Крім того, було вдосконалено механізм розподілу в 2023 р. додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку із повномасштабною збройною агресією РФ. Зокрема, під час розподілу цієї дотації враховуватимуться дані станом на 01 січня 2023 р. щодо кількості внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися після 24 лютого 2022 р., та надходження до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) станом на 01 січня того ж року. У Державному бюджеті України на 2023 р. на такі цілі планується спрямувати 24 млрд грн. Це дасть можливість раціонально здійснити розподіл додаткової дотації, ураховуючи останні звітні дані про кількість ВПО та надходжень від ПДФО як базових показників, на основі яких розраховуються розміри державної підтримки регіонів (постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку та умов надання у 2023 році додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації» від 24 лютого 2023 р. № 159).

Здійснюється робота щодо забезпечення фінансування низки невідкладних заходів. З цією метою прийнято рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету:

• 30 млн грн – на закупівлю палива для забезпечення стабільної роботи дизельних генераторів з метою відновлення електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та багатоквартирних будинків на території Одеської області (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2023 р. № 115-р);
• 450 млн грн – для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2023 р. № 116-р).

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

Список використаних джерел:

[1] Програма з управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) підтримує реформи системи управління державними фінансами та складається з чотирьох компонентів. Державна податкова служба України, Міністерство фінансів України, Державна митна служба України та Рахункова палата в Україні є бенефіціарами компонентів 3 та 4, які об’єднані в окремий проєкт.

[2] Як бізнес оцінює роботу ДПС: результати опитування. Дебет-Кредит. 16 лют. 2023. URL: https://news.dtkt.ua/law/inspections/81773-iak-biznes-ociniuje-robotu-dps-rezultati-opituvannia ; Дебет-Кредит. 16 лют.  2023. URL: https://www.facebook.com/dtkt.ua/posts/pfbid0bHHBTj5W4pHvEn2VCHU59oeYcb56bmkuqhy3UiRZitpi5MMM9HBnCfYjddP16tB8l

[3] Платники податків позитивно оцінили діяльність ДПС / Державна податкова служба України. 15 лют. 2023. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/654761.html

[4] Міграція та соціально-політичні настрої під час повномасштабної війни росії проти України – дванадцята хвиля дослідження. Жовтень, 2022. Gradus Research.
URL: https://gradus.app/documents/317/Gradus_EU_wave_12_UA.pdf

[5] У лютому до загального фонду державного бюджету надійшло 132,2 млрд гривень / Міністерство фінансів України. 02 берез. 2023.  URL:  https://mof.gov.ua/uk/news/u_liutomu_do_zagalnogo_fondu_derzhavnogo_biu…

[6] Див.: URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraines_state_budget_financing_since_the_be…

[7] Сергій Марченко виступив на зустрічі фінансового блоку G7 / Міністерство фінансів України. 23 лют. 2023. 

URL: https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_gave_a_speech_at_g7_financi…

[8] Україна розраховує розпочати обговорення повноцінної фінансової програми за підтримки МВФ вже в найближчі тижні: Сергій Марченко для CNN / Міністерство фінансів України. 23 лют. 2023. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_rozrakhovuie_rozpochati_obgovorennia…

[9] Сергій Марченко зустрівся з Директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою / Міністерство фінансів України. 20 лют. 2023. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_met_with_imf_managing_direc…

[10] Україна отримала престижну нагороду IFR Awards 2022 / Міністерство фінансів України. 14 лют. 2023. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_prestizhnu_nagorodu_ifr_awa…

[11] Національний банк вживає подальших заходів для посилення монетарної трансмісії та стимулювання конкуренції банків за строкові кошти вкладників / НБУ. 24 лют. 2023. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vjivaye-podalshih-zah…

[12] Обов’язкові резерви – один із традиційних регулюючих інструментів центральних банків. Це фіксована частка залучених банками коштів, яка має зберігатись на кореспондентському рахунку банку в НБУ та не може бути використана для будь-яких інших активних операцій. Нормативи обов’язкових резервів змінюються регулятором залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку.

[13] Національний банк пропонує запровадити мораторій на скорочення мережі відділень державних банків під час війни / НБУ. 21 лют. 2023. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-proponuye-zaprovaditi…

[14] АТ «БАНК ФОРВАРД» віднесено до категорії неплатоспроможних / НБУ. 08 лют. 2023.

URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/at-bank-forvard-vidneseno-do-kategoriyi…

[15] Структури власності банків України. ФОРВАРД / НБУ.

URL: https://bank.gov.ua/files/Shareholders/380418/380418_20230101.pdf

[16] Рада з фінансової стабільності підтримала заходи із забезпечення макрофінансової стабільності та погодила проведення оцінки стійкості банків / НБУ. 08 лют. 2023. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rada-z-finansovoyi-stabilnosti-pidtrima…

[17] Банківський сектор завдяки високій операційній ефективності отримав прибуток 24,7 млрд грн у 2022 році / НБУ. 10 лют. 2023. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/bankivskiy-sektor-zavdyaki-visokiy-oper…

[18] Міжнародні резерви зросли до 29,9 млрд дол. США за підсумками січня / НБУ. 07 лют. 2023. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-zrosli-do-299-mlrd-d…

[19] Іпотечне кредитування поступово відновлюється завдяки державним програмам – результати опитування / НБУ. 16 лют. 2023. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/ipotechne-kredituvannya-postupovo-vidno…

[20] З початку війни зі спецрахунку, відкритого Національним банком, на потреби оборони перераховано майже 23 млрд грн,  за січень рахунок поповнився на 440 млн грн / НБУ. 02 лют. 2023. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/z-pochatku-viyni-zi-spetsrahunku-vidkri…

[21] У лютому до загального фонду державного бюджету надійшло 132,2 млрд гривень / М-во фінансів України. 02 берез. 2023.

URL:https://mof.gov.ua/uk/news/u_liutomu_do_zagalnogo_fondu_derzhavnogo_biu…

[22] Мінфін: Станом на 16 лютого затверджено 25 з 54 порядків використання коштів Держбюджету-2023 / М-во фінансів України. 20 лют. 2023.

URL:https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_stanom_na_16_liutogo_zatverdzheno_25_…

[23] Мінфін: результати моніторингу складання паспортів бюджетних програм на 2023 рік станом на 15 лютого / М-во фінансів України. 15 лют. 2023.

URL:https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_rezultati_monitoringu_skladannia_pasp…