За даними платформи «Опендатабот»[1], кількість компаній у реєстрі великих платників податків збільшилася на 220 одиниць. До переліку увійшло вдвічі більше нових компаній, аніж вибуло з нього: 397 нових бізнесів проти 177 компаній, що вибули. Водночас у 2022 р. цей перелік скоротився на 32 компанії. Серед нових великих платників податків найбільше компаній, які займаються оптовою торгівлею та постачанням енергії, газу, пари та кондиційованого повітря.
Результати дослідження YouControl Market[2] свідчать, що упродовж 2022 р. кількість нових зареєстрованих компаній скоротилася на понад 50 % – з 42,1 тис. до 20,8 тис. порівняно з 2021 р., і є найнижчим показником кількості реєстрацій за останні 13 років. Крім того, кількість реєстрацій фізичних осіб-підприємців у 2022 р. зменшилася на 32,1 %, порівняно з 2021 р. (201,3 тис.), хоча й виявилася більшою порівняно з періодом 2011–2016 рр.
З 24 лютого 2022 р. по 12 лютого 2023 р. в Україні зареєстровано 17,1 тис. нових компаній та 178,5 тис. суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Протягом минулого року найменшою кількість реєстрацій бізнесу була в березні 2022 р. (14 нових компаній і 2050 ФОПів). У наступні місяці спостерігалося стрімке зростання темпів відкриття нового бізнесу чи переоформлення старого на нові юридичні особи. Максимальну кількість нових реєстрацій зафіксовано у вересні (2082 компанії і 20298 нових ФОПів). Відновлення позитивної динаміки відбулося завдяки зміні настроїв бізнесу через звільнення від окупації північних українських регіонів навесні 2022 р., адаптації бізнесу до умов воєнного стану, фінансової підтримки міжнародних партнерів, налагодженню логістичних маршрутів тощо.
Розглянемо основні тренди лютого 2023 р., що сприяли зміцненню стійкості підприємництва в умовах війни.
- Фінансова підтримка бізнесу. Понад 100 українських мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) бізнесу через «Ощадбанк» можуть отримати грантову підтримку в рамках програми «Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні»[3], яка фінансується урядом Німеччини, реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) у співпраці з Deutsche Sparkassenstiftung für international Kooperation (DSIK) та Фондом розвитку підприємництва.
Грантова підтримка може надаватися юридичним особам приватної форми власності і становити близько 30 % вартості проєкту з цільовим використанням коштів на закупівлю, модернізацію та реконструкцію основних засобів, а також поповнення обігових коштів. Максимальна сума проєкту становить 240 тис. євро без ПДВ у гривневому еквіваленті. Крім того, компанії отримують консультації від Всеукраїнської асоціації консультантів з управління (CMC-Ukraine) щодо розширення ринків збуту (включно з експортом), розробки та адаптації стратегій, операційної та виробничої ефективності, цифрової трансформації, релокації бізнесу.
- Страхова підтримка бізнесу. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency, член Групи Світового банку) надало Raiffeisen Bank International[4] (РБІ) гарантію на суму 100 млн євро для покриття ризиків «Райффайзен Банку Україна» в частині експропріації (розформування) обов’язкових резервів, строком на один рік.
Згідно з діючими для банківської системи України нормативами, «Райффайзен Банк» має формувати обов’язкові резерви під кредитні операції. Гарантія MIGA щодо оптимізації капіталу знизить до нуля вагу ризику, застосовану групою РБІ до таких резервів у межах суми цієї гарантії відповідно до європейських банківських правил. Це дозволить «Райффайзен Банку Україна» вивільнити кошти для додаткового кредитування критичних галузей української економіки під час війни та збільшити обсяг комісійних операцій (платежі, торговий еквайринг, операції з готівкою та валютою тощо).
Міністерство економіки України звернулося до міжнародних партнерів із закликом запровадити комплексне страхування воєнних ризиків як для іноземних, так і для вітчизняних підприємців. Відповідні страхові продукти мають бути доступні для більшого кола заявників через фонди рефінансування та перестрахування з пільговими зобов’язаннями щодо покриття ризиків страховиків.
MIGA розпочало пілотний проєкт страхування воєнно-політичних ризиків. Але обробку заявок припинено через відсутність можливостей перестрахування. Крім того, продукти MIGA можуть покривати ризики лише міжнародним інвесторам, а для українських – такий механізм недоступний.
Американська міжнародна фінансова корпорація розвитку (Development Finance Corporation – DFC), на відміну від MIGA, вже розглядає проєкти, ініційовані українськими інвесторами. Водночас можливості цієї інституції також обмежені, що зумовило потребу залучити рефінансування.
Значні можливості відкриваються через реалізацію двосторонніх механізмів співпраці. Так, Велика Британія готова покривати ризики британських інвесторів через національну Експортно-кредитну агенцію UKEF, а уряд Німеччини забезпечує покриття ризиків для своїх інвесторів через PricewaterhouseCoopers (PwC). PwC виконує функцію консультанта, аналізує ризики проєктів і супроводжує їх на етапах участі в схемі інституційних гарантій.
У цілому консолідація європейських зусиль щодо збільшення підтримки фінансування страхування воєнних ризиків в Україні можлива через нові механізми або через наявну інфраструктуру Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Страхування воєнних ризиків є однією з основних передумов залучення прямих іноземних інвестицій та мобілізації всієї екосистеми фінансових інструментів, доступних для України.
- Регулювання публічних закупівель. 24 лютого 2023 р. Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Документ передбачає створення належних умов для ефективного здійснення публічних закупівель, зменшивши перелік підстав для закупівель не через платформу Prozorro[5]. У разі закупівель без застосування Prozorro уряд зобов’язав публікувати тексти договорів та всі додатки до них. Уточнено також, яку інформацію замовники можуть не публікувати в річних планах закупівель та в оголошенні про торги у разі, якщо така інформація несе загрозу безпеці.
У цілому уряд здійснює заходи щодо поліпшення бізнес-клімату завдяки пошуку додаткових можливостей фінансування, а також залученню міжнародних партнерів для страхування від воєнних ризиків не лише інвестицій іноземних інвесторів, а й проєктів локальних інвесторів в Україні. Крім того, зусилля уряду спрямовуються на підвищення прозорості процесу публічних закупівель, щоб зробити його доступним для всіх учасників ринку.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] 220 компаній додалось до реєстру великих платників податку у 2023 році. URL: https://opendatabot.ua/analytics/large-tax-payers-2023
[2] Див.: URL: https://youcontrol.market/
[3] Українські підприємства можуть отримати в Ощадбанку грантову підтримку від уряду Німеччини. URL: https://www.oschadbank.ua/news/ukrainski-pidpriemstva-mozut-otrimati-v-…
[4] Гарантія MIGA на 100 млн євро допоможе Райфу підтримувати український бізнес, у т.ч. за рахунок кредитування клієнтів. URL: https://raiffeisen.ua/news/garantiya-miga-na-100-mln-yevro-dopomozhe-ra…
[5] Уряд зменшив перелік підстав для здійснення закупівель без Prozorro. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-zmenshyv-perelik-pidstav-dlia-zdiisne…