18 квітня 2023 р. в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося спільне засідання експертів НІСД та ГО «Клуб банкірів» з теми: «Банківська система України станом на квітень 2023 року. Досягнення, проблеми, можливості».
У вступному слові Ярослав Жаліло запросив учасників заходу до конструктивної дискусії, зазначивши, що основні її результати ляжуть в основу спільного документа, який згодом буде надіслано до Національного банку України та інших інституцій, причетних до розпрацювання та реалізації монетарної політики держави.
У вітальній промові голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова наголосила, що дискусії в стінах НІСД мають очевидний синергетичний ефект завдяки долученню до них широкого кола фахівців з різними науковими поглядами та досвідчених працівників банківського сектору.
Предметом фахової дискусії на засіданні стали доповіді учасників.
Виступ Ярослава Жаліла, заступника директора НІСД, з теми «Актуальні проблеми грошово-кредитної системи в контексті викликів стійкості та відновлення національної економіки» присвячено, зокрема, аналізу поточної парадигми функціональних пріоритетів Національного банку України. Парадигма базується на: першочерговості завдання досягнення стабільності гривні, стабільності банків; сприянні стійкому економічному зростанню – якщо це не вступає в суперечність з першими двома завданнями. В Україні, на думку Я. Жаліла, в умовах наявних інституційних розривів монетарна політика держави має потужніше сприяти позитивній динаміці економіки, тоді як можливості центробанку щодо досягнення цінової стабільності за допомогою регулювання процентних ставок істотно обмежені.
Основними екзогенними для банківської системи України питаннями, що потребують розв’язання, доповідач назвав: аномальний бюджетний дефіцит; значний обсяг проблемних кредитів; потребу компенсувати підвищені ризики інвестиційного кредитування; потребу кредитувати відбудову, забезпечити цінову стабільність з урахуванням «ціни стійкості»; необхідність подолати «проблемні навіси» (урегулювання тарифних складнощів). Також в Україні посилюється тиск бюджетних витрат на грошову пропозицію. Через збільшення видатків учасникам Сил оборони зростає обсяг депозитів домогосподарств «на вимогу», в умовах гальмування банківського кредитування це призводить до «зависання» грошей у банківській системі. З огляду на це треба знайти механізм перетворення цих пасивів на строкові вклади, страхові накопичення громадян, сприяти активізації кредитної діяльності банків.
Також є проблема виведення з України значних обсягів валюти фізичними особами, які з початком війни опинилися за кордоном. Ці кошти регулятор обліковує як «подорожі» або імпорт туристичних послуг. 2022 р. відбулося різке збільшення цього показника – він перевищив обсяг приватних переказів заробітчан в Україну й відчутно погіршує сальдо платіжного балансу. У зв’язку з цим виникає необхідність зменшити обсяг непродуктивного виведення валюти за межі країни з урахуванням потреб захисту інтересів вимушених переселенців за кордоном.
За період повномасштабної війни актуалізувалися ризики «тарифних навісів» через дедалі більше відставання «заморожених» тарифів від чимраз вищої собівартості. Неминуче наступне збільшення тарифів потребуватиме: розв’язати проблему зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги; удосконалити систему субсидування; стимулювати надання кредитів на енергозаощадження; подовжити процес подолання «тарифних навісів» у часі. Загалом це має забезпечити мінімізацію травматичності подолання цінових диспропорцій.
На думку Я. Жаліла, однією з ключових проблем монетарної сфери в України так само є пріоритетність для банків високодохідних інвестицій у державні цінні папери. Розв’язання цієї проблеми передбачає, зокрема, зниження дохідності депозитних сертифікатів НБУ, розпрацювання для банків альтернативних пропозицій для інвестування надлишкової ліквідності, визначення меж участі банків у купівлі ОВДП.
Чи не найболючішим для банків в умовах війни є зростання частки проблемних кредитів у кредитному портфелі. У цій ситуації держава в координації з банківськими установами мають уникати «економічного покарання» потерпілих від війни; розв’язувати проблему кредитів, наданих тимчасово переміщеним особам; запобігати вилученню в період воєнного стану основних засобів бізнесу, що перебувають під заставою. Також є потреба перерозподілу проблеми «поганих» кредитів до спеціалізованих фінансових установ. Кінцевою метою цих заходів має бути звільнення банків від тягаря проблемних кредитів.
Виступ провідного наукового співробітника ДННУ «Академія фінансового управління», кандидата економічних наук Анатолія Дробязка з темою «Тенденції на ринку кредитів і депозитів 2023» було присвячено ключовим проблемам, з якими стикнулася банківська система країни протягом 2022 та на початку 2023 рр. На думку доповідача, до них треба віднести, зокрема, обвальне скорочення ВВП; високу інфляцію; девальваційний тиск на гривню, що призвів до необхідності використати фіксований курс на безготівковому валютному ринку; радикальне підвищення облікової ставки, що спричинило зростання дохідності депозитних сертифікатів НБУ. Також банки періодично стикаються з несвоєчасним виконанням урядом своїх зобов’язань у межах державних кредитних програм. Що стосується трансформації структури активів і пасивів банківської системи, то ключовими тенденціями, які характеризують ці зміни, на думку спікера, є: зростання коштів на банківських рахунках юридичних та фізичних осіб; зростання обсягу депозитних сертифікатів НБУ в портфелі банків на тлі скорочення усіх видів наданих кредитів. Таким чином, резюмував А. Дробязко, банківська система значною мірою працює на бюджет, а не на економіку загалом.
Олеся Листопад, заступниця голови Правління АТ «Європейський промисловий банк», у межах теми «Правові реалії сьогодення для банківської системи» окреслила основні новації, які останнім часом впроваджено в банківську систему або перебувають у процесі імплементації. Зокрема, з квітня 2023 р. система електронних платежів НБУ працює в режимі 24/7, а з 2024 р. термін проходження банківського платежу в межах країни не повинен перевищувати 1 години. З жовтня 2023 р. також має відчутно посилитися контроль інформаційних ризиків (зокрема кіберризику) з боку регулятора. Також банки будуть зобов’язані документувати інформацію про співпрацю клієнтів з резидентами країни-агресора. Нарешті, протягом 2023 р. передбачено здійснити стрес-тестування банків стосовно визначення реального стану справ у сфері обслуговування наданих кредитів, що може призвести до перегляду звітних даних щодо частки NPL у кредитному портфелі банківської системи.
Євген Бублик, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, у доповіді «Трансформаційні процеси у банківській системі України в умовах війни» відзначив, що на глобальному рівні відбувається трансформація основних чинників монетарної сфери через зміну фокуса уваги держави: від контролю інфляції до забезпечення фінансової стабільності; від використання переважно монетарних інструментів регулювання – до фіскальних; від домінування ринкових механізмів – до активного застосування інструментів адміністративного втручання. У світі також зростає монетарна підтримка урядів з боку центробанків, що виявляється як зростання частки державного боргу, який є на балансі центробанків. Таким чином, відбувається поступовий перехід від класичної монетарної моделі до моделі, яку можна означити як «латентне кейнсіанство».
Щодо трансформації банківського ринку України, то, на думку доповідача, ключовими серед них є збільшення частки державних банків на ринку банківських послуг, істотне зростання комісійних доходів банків на тлі скорочення процентних доходів та зміна структури активів банків через зростання частки депозитних сертифікатів НБУ. Водночас значне підвищення облікової ставки у червні 2022 р. не привело до адекватного зростання депозитних ставок.
Підсумовуючи, Є. Бублик висловив припущення, що Україні варто визначити доцільність дальшого дотримання режиму інфляційного таргетування на тлі поступової відмови від цієї практики деяких економічно розвинутих країн. Також потребує реформування сектор державних банків.
У загальній дискусії стосовно доповідей ключових спікерів взяли участь більшість учасників заходу. Сергій Волков, голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації, зазначив, що в Україні бракує сучасних інструментів фінансування. Змін потребує валютне регулювання. Зокрема, аграрний бізнес, що має стабільний валютний виторг, змушений кредитуватись у гривні за значно вищими ставками, ніж вартість валютних пасивів банків.
Приєднавшись до дискусії, Борис Кушнірук, експерт банківського ринку, висловив таку думку: чинна методика розрахунку індексу споживчих цін не змінювалася з 2018 р., вона не враховує регіональних особливостей споживання, а отже, не є адекватним відображенням рівня інфляції в країні. Таким чином, в Україні доцільно створити державний банк другого рівня (за аналогією з ЄБРР), що здійснюватиме кредитування стратегічних програм. Також експерт висловився за зниження ставок прямих податків у межах процесу детінізації економіки.
Солідаризуючись із ключовими тезами доповіді Ярослава Жаліла, Юрій Блащук, член Спостережної Ради АБ «Укргазбанк», окреслив три, на його переконання, важливі проблеми української економіки, що їх попередні дискутанти обійшли увагою, а саме: проблему адекватності розміру капіталу банків з погляду їхніх кредитних портфелів; проблему необхідності зниження кредитних ставок, попри високу інфляцію; проблему енергозаощадження, що виявляється в збільшенні частки генерації АЕС на тлі зростання вартості «зеленої» енергії. Також він наголосив на потребі й доцільності активнішого використання державних гарантій, що не потребує фізичного витрачання бюджетних коштів, замість прямого бюджетного фінансування.
Віталій Миронюк, керівник Центрального регіону Корпоративного бізнесу «Акорд банку», звернув увагу на планування та бюджетування в банках, які зумовлені складністю прогнозування рівнів офіційного та ринкового курсу гривні в середньостроковій перспективі, що істотно відрізняються в різних офіційних документах.
Вадим Копилов, голова Спостережної Ради АТ «Кристалбанку», порушив проблему потенційного ризику банкрутства банків та необхідності збереження коштів клієнтів, що пов’язані зі зростанням обсягу NPL, яка досі не знаходить практичного розв’язання на рівні держави. Також актуальним, на думку спікера, є питання значної диспропорційності банківської системи, якій властиве домінування на ринку банків з державною участю.
Тетяна Сисоєва, директорка департаменту фінансів Фонду держмайна України, зазначила, що в управлінні Фонду загалом перебувають 1,5 тисячі підприємств, ще близько 1 тисячі перебувають у процесі переходу під його управління. Тим часом лише 4 підприємства разом завдали близько 18 млрд грн чистого збитку за 2022 р. Натомість на рівні Фонду розробляють плани відновлення прибуткової діяльності державних підприємств, а також здійснюють регулярний моніторинг кредитного та депозитного портфелів цих установ, спрямований на збереження прийнятного рівня процентних ставок із залучених кредитів та своєчасне повернення розміщених депозитів з метою погасити заборгованість державних підприємств із заробітної платні.
Владислав Кравець, радник голови Правління АР «Укргазбанк», торкнувся проблеми отримання дозволу НБУ на здійснення банками операцій з купівлі квазідержавного боргу на вторинному ринку, необхідності націоналізації проблемних банків та доцільності створення в Україні банку «поганих» боргів.
Олег Яременко, завідувач сектору інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, висловив думку, що посилення участі держави в банківській системі, що відбувається останніми роками, є помилковим шляхом, адже приватні банківські установи (за всіх їхніх вад) є ефективнішими та стійкішими.
Солідаризуючись із попередніми доповідачами, Юрій Прозоров, президент Товариства фінансових аналітиків, припустив: дотримання режиму інфляційного таргетування в Україні, що передбачає вільне курсоутворення, на сьогодні є помилковим – як і режим currency board. Натомість він підтримав доцільність домінування в Україні державних банків на сучасному етапі, адже висока частка державних установ на банківському ринку в умовах війни забезпечила виживання банківської системи загалом.
Підбиваючи підсумки заходу, Ярослав Жаліло подякував усім учасникам за висловлені цікаві думки та зауважив, що Базельські принципи ефективного нагляду в умовах війни потребують певного перегляду та, можливо, доповнення іншими додатковими регуляторними заходами або впровадження певного перехідного періоду до відновлення їхньої дії після війни. Також заслуговує на практичне впровадження ідея створити в Україні банк «поганих» боргів. Наявний потенціал державних банків дає можливість використовувати їх для впровадження державних програм післявоєнного відновлення країни.
Людмила Мостова також подякувала за активну участь у дискусії та відзначила необхідність формувати консолідовану позицію учасників заходу щодо переліку першочергових кроків у сфері монетарної політики з дальшим інформуванням керівництва Національного банку України та інших установ, причетних до прийняття рішень у монетарній сфері.
Наукову спільноту й експертне товариство серед учасників засідання, зокрема, представляли: Ярослав Жаліло, заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, доктор економічних наук, заслужений економіст України; Людмила Мостова, голова Ради ГО «Клуб банкірів»; Олександр Любіч, віцепрезидент ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Олег Яременко, завідувач сектору інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, професор; Юрій Прозоров, президент Товариства фінансових аналітиків; Тетяна Сисоєва, директорка департаменту фінансів Фонду держмайна України; Сергій Волков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації; Анатолій Дробязко, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління», кандидат економічних наук; Борис Кушнірук, експерт банківського ринку.
У засіданні також взяли участь представники банківського сектору: Вадим Копилов, голова Спостережної ради АТ «Кристалбанк»; Ірина Гаврильчук, голова Наглядової ради «RwS Банку»; Олеся Листопад, заступниця голови Правління АТ «Європейський промисловий банк»; Євген Степанюк, радник голови Ради Національного банку України; Юрій Блащук, член Спостережної ради АБ «Укргазбанк»; Владислав Кравець, радник голови Правління АБ «Укргазбанк».
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД