Аналіз загроз національній безпеці у сфері внутрішньої політики. Експертне опитування

ЗМІСТ

Анотація

Вступ

Експертне опитування. Перший етап

  1. Визначення актуальних загроз у сфері внутрішньої політики
  2. Можливості використання Росією точок вразливості України

Експертне опитування. Другий етап

Державна політика мінімізації рівня загроз
(рекомендації експертів проєкту)

 

АНОТАЦІЯ

Згідно з даними експертного опитування, проведеного в межах дослідницького проєкту «Аналіз загроз національній безпеці у сфері внутрішньої політики», ризики зумовлені, передусім:

  • корупцією;
  • проблемами ефективності влади та стійкості державних інститутів;
  • потенціалом горизонтальної дезінтеграції суспільства;
  • наявністю інструментів російського впливу – УПЦ (МП), проросійських політиків та інформаційних ресурсів;
  • демографічними втратами, депопуляцією, втратою людського капіталу.

Також, важливе значення мають (проте, за оцінками експертів, не досягли свого критичного розвитку та масштабу):

  • деградація демократичних інститутів, обмеження політичних свобод, погіршення якості вертикального діалогу;
  • фактор «втоми від війни»;
  • відсутність чіткого образу майбутнього країни;
  • політичні конфлікти;
  • неефективна інформаційна політика.

Такі ризики формують ряд конкретних загроз, серед яких найвищий дестабілізаційний потенціал при високій ймовірності реалізації мають:

Під час воєнного стану:

  • 3,69/3,18 [1] – корупційні скандали у Міністерстві оборони;
  • 3,67/3,71 – діяльність УПЦ (МП) як інструмент російського впливу;
  • 3,56/4,00 – корупційні скандали;
  • 3,56/2,49 – проблеми із матеріальним забезпеченням Сил оборони;
  • 3,09/3,38 – конфлікти на церковно-релігійному ґрунті;
  • 2,87/3,73 – монополізація інформаційного простору;
  • 2,84/3,38 – кадрові призначення, що не схвалює суспільство.

Під час відбудови:

  • 4,00/4,27 – корупційні скандали;
  • 3,91/4,11 – проблеми з соціальною реінтеграцією ветеранів війни;
  • 3,91/4,00 – соціальне невдоволення внаслідок підвищення цін, комунальних тарифів, заборгованостей із виплат тощо;
  • 3,82/3,84 – монополізація інформаційного простору;
  • 3,78/3,89 – неправомірні судові рішення (судова недоброчесність);
  • 3,64/4,09 – кадрові призначення, що не схвалює суспільство;
  • 3,51/3,98 – використання політиками проблем ветеранів у внутрішньополітичній боротьбі;
  • 3,47/4,00 – застосування політичними силами популістських гасел.

Загалом, на думку експертів, загальний рівень дестабілізаційного потенціалу внутрішньополітичних загроз помітно зросте під час відбудови, порівняно з періодом воєнного стану: зі значення 2,94 до 3,31. Також зросте ймовірність реалізації потенціалу загроз: з 2,81 до 3,41.

Під час воєнного стану найвищим є дестабілізаційний потенціал загроз у сфері воєнної безпеки (3,36). Під час відбудови – у соціально-економічній сфері (3,71).

Найвища ймовірність реалізації загроз під час воєнного стану – у системі державного управління та політичних процесах (3,02). Під час відбудови – у соціально-економічній сфері (3,79).

 

ВСТУП

У квітні – травні 2023 р. центр внутрішньополітичних досліджень НІСД провів експертне опитування в межах реалізації дослідницького проєкту «Аналіз загроз національній безпеці у сфері внутрішньої політики». В опитуванні взяли участь працівники центру та близько 50 зовнішніх експертів – представники дослідницьких, освітніх та громадських організацій, науковці з різних регіонів України.

Методологія. Дослідження проведене з використанням методу Delphi, також відомого як Estimate – Talk – Estimate або ETE). Сутність методу –структурована комунікація групи експертів, спрямована на прогнозування процесів та явищ, актуалізація яких залежить від великої групи чинників.

Метод Delphi передбачає проведення фахівцями «інтуїтивно-логічного аналізу проблеми з кількісною та якісною оцінкою суджень і формальним опрацюванням результатів». Розглянутий метод – один із основних у сучасній політології, коли йдеться про прогнозування суспільних процесів та підготовку стратегій ефективного реагування на очікувані сценарії розвитку подій [2].

Теоретична база та попередній досвід вивчення проблеми. Проблематика внутрішньополітичних загроз національній безпеці України є предметом наукового та науково-практичного опрацювання з перших років Незалежності нашої держави. Відповідно до того, як змінювався безпековий порядок денний – від подолання наслідків системної кризи 90-х років ХХ ст. до протидії гібридним впливам на внутрішньополітичну ситуацію з боку РФ – еволюціонували і підходи науковців до визначення безпекових пріоритетів внутрішньої політики [3].

Українські вчені й державні управлінці розглядають питання внутрішньополітичної безпеки у контексті сучасного бачення світових суспільних наук [4], зокрема – виходячи з пріоритету безпеки людини [5]. А також – з урахуванням підходів, які застосовує у своїй безпековій політиці Європейський Союз [6].

Результатом роботи над стратегічним плануванням національної безпеки стало рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 р. «Про Стратегію національної безпеки України», уведене в дію Указом Президента [7].

У Національному інституті стратегічних досліджень ведеться системна робота з дослідження внутрішньополітичних загроз національній безпеці. Зокрема, в аналітичних доповідях до щорічних Послань Президента України до Верховної Ради України «‎Про внутрішнє та зовнішнє становище України» [8] робиться регулярний огляд динаміки безпекового середовища, розглядаються нові фактори ризиків та пропонуються заходи, спрямовані на зниження загроз.

Питання протидії внутрішньополітичним загрозам національній безпеці піднімаються в працях В. Горбуліна, А. Качинського [9], О. Резнікової [10], інших дослідників.

Саме тому, виходячи з висновку про необхідність регулярного аналізу ризиків в умовах нестабільної безпекової ситуації, зокрема – спричиненої викликами російської збройної агресії [11], науковці Інституту проаналізували поточні внутрішньополітичні загрози, які можуть впливати на безпекову ситуацію в Україні під час дії воєнного стану та після його завершення.

Головним завданням проєкту є визначення «точок вразливості» українського суспільства та системи управління, оцінка ризиків їх використання РФ з метою дестабілізації ситуації у країні. Мета – запропонувати рішення, спрямовані на упередження розвитку кризових ситуацій в Україні.

У рамках проєкту проводилося двоетапне експертне опитування.

 

[1] Дестабілізаційний потенціал / ймовірність; середнє значення експертних оцінок; шкала – від «0» (мінімальний рівень) до «5» (максимальний).

[2] Горбатенко В., Петренко І. Метод «Делфі» та специфіка його застосування у прогнозних розробках. Політичний менеджмент. 2008. № 6. С. 174-182. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/horbatenko_metod.pdf

[3] Власюк О. С. Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики. Київ: НІСД, 2016. 528 с.

[4] Brown H. Thinking about National Security: Defense and Foreign Policy in a Dangerous World. Boulder : Westview Press, 1983. 288 р. ; Brauch H. G. Concepts of Security Threats, Challenges, Vulnerabilities and Risks. In Brauch H. G., et al. (Eds.). Coping with Global Environmental Change, Disasters and Security. Hexagon Series on Human and Environmental Security and Peace. 2011. Pp. 61–106.

[5] Chandler D. Resilience and human security: The post-interventionist paradigm. Security Dialogue. 2012. No.  43(3). Рp. 213–229.

[6] Council of the European Union. Implementation Plan on Security and Defence. 14 November 2016. URL: https://www.consilium.europa.eu/media/22460/eugs-implementation-plan-st…

[7] Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» : Указ Президента України від 14.09.2020 № 392/2020 / Президент України Володимир Зеленський : офіц. інтернет-представництво. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037

[8] Див., наприклад: Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України». URL: https://niss.gov.ua/publikatsiyi/poslannya-prezydenta-ukrayiny/analityc…

[9] Горбулін В. П., Качинський А. Б. Засади національної безпеки України. Київ: Інтертехнологія, 2009. 272 с.

[10] Резнікова О. Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища. Київ: НІСД, 2022. 532 с.

[11] Резнікова О. Стратегічний аналіз безпекового середовища України. URL: https://niss.gov.ua/news/statti/stratehichnyy-analiz-bezpekovoho-seredo…

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: НІСД

Докладніше в аналітичній доповіді: