17 грудня 2010 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Системні вади ринку праці України та пріоритети його реформування", в ході якого були розглянуті наявні проблеми та стратегічні напрями структурних зрушень на ринку праці України, важелі та орієнтири державної політики регулювання ринку праці. В дискусії взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, представники органів державної влади, профспілок, організацій роботодавців та засобів масової інформації.
Фахівці НІСД представили підготовлену ними аналітичну доповідь з викладом основних проблем, винесених на обговорення.
В ході дискусії учасники обмінялися думками щодо змісту презентованої доповіді, стану ринку праці та динаміки процесів зайнятості, висловили своє бачення конкретних кроків та механізмів балансу інтересів держави, працівників та роботодавців, а також надали пропозиції щодо засад реформування ринку праці України.
Засідання відкрив Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав ЖАЛІЛО. У вступному слові він привітав учасників “круглого столу” та підкреслив значущість обговорюваної теми. Я. Жаліло зазначив, що Україна має наслідувати глобальну тенденцію до визначення людини як центрального елементу та основи економічного розвитку. Надзвичайно важливою для України є ефективне використання наявного трудового потенціалу, його перетворення у людський капітал, яке на сьогоднішній день неможливе без державного втручання в процеси, що відбуваються на ринку праці.
Завідувач відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ольга ПИЩУЛІНА представила основні тези доповіді “Системні вади ринку праці України та пріоритети його реформування”, наголосивши зокрема, що в ній узагальнені ті проблеми та суперечності, які притаманні сучасному українському ринку праці. Поширеною є думка, нібито йому не вистачає “ринковості”, але насправді ринок праці сьогодні є абсолютно вільним, пристосовується (в тому числі, у хибні способи) до наявних соціально-економічних реалій та знаходиться поза державним наглядом. В результаті виникли та закріпилися системні вади, подолати які неможливо без системних зрушень і трансформацій наявної моделі ринку праці.
Національний ринок праці має цілу низку інституційних пасток, серед яких зокрема: слабкі коливання зайнятості, які не співвідносяться з динамікою виробництва; високий рівень прихованого та структурного безробіття; заповнення ринку праці сільським населенням похилого віку; неузгодженість сегментів ринку праці та некерована тіньова зайнятість, яка гнучко переплітається з офіційною; недолуга фіскальна політика у сфері регулювання заробітної плати, яка призводить до її тінізації; невідповідність законодавчих вимог і реального дотримання норм трудового права.
Подолання системних вад українського ринку праці, яке стане підґрунтям для подальшого економічного зростання, потребує здійснення низки заходів, в тому числі створення нових кваліфікованих робочих місць з максимальним конкурентним ефектом, які б враховували геополітичний статус України; насичення ринку внутрішнім трудовим ресурсом; реформування системи професійної освіти та узгодження пропозиції і попиту робочої сили; трансформація інституту заробітної плати і зміна підходів до формування мінімальної заробітної плати, до побудови стосунків роботодавців і працівників через колективні угоди.
Ректор Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, головний редактор журналу "Економіка та держава" Валентин ФЕДОРЕНКО висловив подяку за можливість обговорити проблеми ринку праці. В. Федоренко зазначив, що ці питання є надзвичайно актуальними для України, навіть порівняно з країнами Європи, де рівень безробіття вищий. Така нагальність, на його думку, обумовлена станом виробничої сфери, реального сектору економіки: ринок праці не може бути врегульований та прогнозований за відсутності розуміння проблем виробництва. Для подолання кризи ринку праці слід звернутися до прогнозування робочих місць, вивчати тенденції розвитку окремих галузей, глобальні тенденції. Необхідна державна стратегія, за відсутності яких неможливо передбачити потребу у кадрах, а також розвивати професійну освіту та фундаментальні технічні й природничі науки.
Завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування Ольга БАЛАКІРЄВА зазначила, що представлена доповідь чітко і послідовно окреслила як системні вади ринку праці, так і можливі шляхи їх усунення. Пані Балакірєва підкреслила необхідність акцентування саме на людині як на центральній ланці соціально-економічного розвитку, на необхідності створення або відновлення суспільних норм, в яких цінністю є праця, а не лише рівень її оплати. О. Балакірєва зазначила, що сьогодні працівники зорієнтовані на комфортні умови роботи, і це є викликом як з точки зору організації праці (для роботодавців), так і з точки зору формування підходів до виконання обов'язків (у працівників). Необхідно поглибити зв’язок ринку праці та професійної освіти в розрізі регіональних потреб, розвивати систему освіти впродовж життя як способу підвищення конкурентних переваг особи на ринку праці, а також продовжувати системне вивчення процесів на ринку праці.
Старший науковий співробітник відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень Олександр КОВАЛЬ додав, що одна з проблем у сфері зближення вимог ринку праці та системи професійної освіти полягає у відсутності викладацьких кадрів, які могли б і мали навчити майбутніх фахівців, і в часовій перспективі ситуація — без зовнішнього втручання — буде лише погіршуватися.
Перший заступник Голови спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, Конфедерації роботодавців України Олексій МІРОШНИЧЕНКО зупинився на економічній складовій ринку праці та проблемах роботодавців. Пан Мірошниченко окреслив незадовільний стан регулювання ринку праці, який на його думку є суто економічною категорією. О. Мірошниченко зауважив, що адміністративне визначення мінімальної заробітної плати без погодження з профспілками та роботодавцями, без прив'язки до ефективності праці гальмує розвиток економіки. Він вважає доцільним розрахувати мінімальний прожитковий кошик і збільшувати середню заробітну плату як показник доходу. Як позитивний крок він зазначив відхід від тарифної схеми розрахунків у позабюджетній сфері, закріплений у нещодавно підписаній Генеральній угоді. О. Мірошниченко запропонував також наступні кроки до подолання вад ринку праці: укрупнення закладів ПТО та ВНЗ III-IV рівнів акредитації задля зниження собівартості навчання фахівців; підвищення престижності ПТО та створення відповідної цільової державної програми; перегляд механізму державного замовлення на підготовку фахівців і зосередження на підготовці спеціалістів інженерного напряму. Важливо також розвивати транспортні мережі, житло, сферу послуг та інфраструктуру як спосіб активізації внутрішньої міграції. Слід також узгодити термінологію для отримання чіткої картини щодо ринку праці і його потреб. О. Мірошниченко наголосив на необхідності ретельних економічно обґрунтованих розрахунків, що дозволять підвищити ефективність зайнятості та якість людського капіталу.
Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. В. Птухи НАН України Лідія ТКАЧЕНКО високо оцінила презентовану доповідь і особливо тезу про те, що головною проблемою українського ринку праці є не безробіття, а якість зайнятості. Пані Ткаченко погодилася з О. Мірошниченком щодо необхідності чіткого застосування термінології як способу створення цілісної та узгодженої картини щодо стану людського капіталу та ринку праці, але заперечила, що ринок праці не пов'язаний з соціальною політикою. О. Ткаченко зазначила, що відмінність інформації, що надходить з різних джерел є цілком природною, адже частина її є знеособленою, а частина — персоналізованою. О. Ткаченко не погодилася з необхідністю відмови від високих нарахувань на фонд заробітної плати та введення ставки єдиного соціального внеску на рівні 20 %: такий тариф є замалим, і не зможе перекрити дефіцит соціальних фондів. Головне завдання полягає у скороченні обсягу пільг, що надаються населенню.
Директор департаменту розвитку соціального страхування Федерації роботодавців України Юрій КУЗОВИЙ продовжив тему структури заробітної плати. Він зазначив, що, з одного боку, сьогодні неможливо підтримувати соціальні фонди, знижуючи навантаження, але ж і нинішній рівень нарахувань є ненормальним. Саме він стає однією з головних причин тінізації заробітної плати. Фіскальне навантаження, на думку Ю. Кузового, має бути рівномірно розподілено серед усіх верств населення, крім найбільш нужденних, і кожна особа має відчувати спільну з державою відповідальність за власний соціальний захист.
Заступник керівника департаменту з питань економічного захисту Федерації професійних спілок України Богдан ОВЕРКОВСЬКИЙ звернув увагу присутніх, що доповідь висвітлює саме системні вади ринку праці, і тому обговорення його окремих складових поза цілісним контекстом є неефективним. Зокрема, пан Оверковський зазначив, що високі нарахування закладені у вартість товарів і послуг, й найбільше від них страждає кінцевий споживач - тобто працівник. Тіньова заробітна плата є наслідком існування можливостей для тінізації більш широких фінансових потоків, і якщо для великих підприємств вона є невигідною, то малий і середній бізнес вимушений бути напівтіньовим. Б. Оверковський не погодився з тезою, нібито показник “рівень мінімальної заробітної плати” негативно впливає на економічний розвиток, адже доки рівень прожиткового мінімуму не визначено він є єдиною підставою для розрахунків. Профспілки запропонували методику розрахунку заробітної плати, але вона має базуватися на чітких підвалинах, наприклад, на чіткому значенні прожиткового мінімуму.
Завідувач відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Вікторія БЛИЗНЮК подякувала за високий рівень дискусії, підтримала тезу О. Пищуліної щодо тінізації структури зайнятості та наголосила на небезпеці поглинання формального сектору економіки неформальним. Пані Близнюк зазначила, що ринок праці набув більшої мобільності, яка залежить від низки детермінант: рівня освіти, статі (жінки мобільніші), місця проживання. Водночас сучасний ринок праці визначається двоїстістю: поряд із надто зарегульованими секторами існують ті, де праця виявляється незахищеною. І це поєднання створює проблеми на ринку праці як для працівників, так і для роботодавців. В. Близнюк наголошує необхідність дерегулювання ринку праці з одночасним посиленням відповідальності за порушення законодавства та вважає, що це задовольнить і профспілки, і роботодавців.
Завідувач відділу проблем ринку праці і зайнятості Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України Валерій ПОКРИЩУК зазначив, що і рівень зайнятості, і безробіття є похідними від соціально-економічного розвитку. Отже, розв'язання проблем зайнятості та подолання безробіття неможливе без цілісної стратегії соціально-економічного розвитку держави та концепції розвитку ринку праці. Це питання слід ставити на найвищому рівні, адже саме відсутність стратегічного бачення і є головною системною вадою ринку праці України.
Магістр інституту політичних наук Олексій ВОРОНЕНКО повністю погодився з тезою доповіді та загальною думкою, що держава має втручатися в проблеми ринку праці, виходячи з пріоритету людського розвитку.
Заступник директора департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України Сергій ВОЙЧУК відзначив ту частину доповіді, яка присвячена системі професійно-технічного навчання, прокоментувавши окремі положення, пов'язані зі специфікою ПТО. Він повідомив, що сьогодні професійно-технічна освіта знаходиться у фокусі уваги уряду, прийнято низку нових документів, що регулюють цю сферу, є стратегія розвитку ПТО на 2011-2015. Покращено умови проходження виробничої практики, які посилюють рівень соціально захисту неповнолітніх учнів, розпочато оновлення, осучаснення матеріально-технічної та методичної бази закладів професійної освіти, ведеться робота з укрупнення навчальних закладів, зокрема з метою забезпечення учнів соціальною інфраструктурою, гуртожитками, посилення їх соціальної захищеності. Однак важливою проблемою залишається низький рівень престижності робітничих спеціальностей, і над цим ведеться велика робота.
На останок перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав ЖАЛІЛО підбив підсумки роботи "круглого столу", подякував присутнім за плідну дискусію та привітав усіх з зимовими святами.