Грошово-кредитна сфера
Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектора.
Рівень інфляції в Україні демонструє динаміку зниження шістнадцятий місяць поспіль [1]. За даними Державної служби статистики України, у квітні 2024 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) залишилась на рівні попереднього місяця та становила 3,2 % (рис. 1.1). У місячному вимірі (відносно березня) ціни зросли на 0,2 %.
Рис. 1.1. Індекс споживчих цін, до відповідного місяця попереднього року, %
Джерело: НБУ, Держстат України.
Ціни на сирі продукти харчування у квітні знизилися на 6,5 % р/р після їхнього зниження на 4,9 % р/р у березні. Зокрема, через нарощування виробництва та переорієнтацію виробників на внутрішній ринок унаслідок блокади західних кордонів вартість яєць у квітні знизилася в річному вимірі на 41,9 % та відносно березня на 19,2 %. Здешевлення цукру (на 15,1 % р/р та на 2,4 % відносно березня) стало наслідком високого минулорічного врожаю буряків. У той же час зниження цін на овочі у річному вимірі становило 13,9 % р/р, відносно березня вони подешевшали на 1,7 % внаслідок м’яких погодних умов взимку та активізації продажу продукції зі сховищ. Темпи зростання цін на м’ясо (4,2 % р/р) надалі знижувалися, передусім завдяки дешевшим кормам, що також зумовило їх нейтральну динаміку (0,0 %) відносно березня. Натомість в умовах обмеженої пропозиції якісної продукції ціни на фрукти зросли на 7,0 % р/р та 0,6 % відносно березня.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів у квітні пришвидшилося до 5,5 % р/р порівняно з 5,3 % р/р у березні. При цьому ціни на окремі оброблені продовольчі товари демонстрували суперечливу динаміку. Зокрема, залишалися нижчими ціни в річному вимірі на соняшникову олію (на 15,4 % р/р) та хліб і хлібопродукти (на 2,1 % р/р), проте відносно березня соняшникова олія подорожчала на 0,8 %, а хліб і хлібопродукти – на 0,2 %.
Ціни на непродовольчі товари у квітні знизилися на 0,6 % р/р, продовживши їхнє зниження на 0,9 % р/р у березні завдяки збереженню відносної курсової стійкості гривні. При цьому в квітні динаміка цін на окремі непродовольчі товари також була суперечливою. Зокрема, ціни на одяг у річному вимірі були меншими на 6,0 % р/р, проте відносно березня зросли на 0,5 %. Аналогічну динаміку демонстрували ціни на взуття – зниження на 6,7 % р/р та зростання на 1,3 % відносно березня.
Динаміка вартості послуг у квітні (9,7 % р/р) не змінилась порівняно з березнем. З одного боку, й надалі повільніше дорожчали послуги закладів громадського харчування та готелів, зокрема під впливом вторинних ефектів від здешевлення сирих продуктів харчування. З іншого, – швидше збільшувалася вартість амбулаторних та транспортних послуг, експлуатації власних транспортних засобів та послуг салонів краси.
Ціни на пальне у квітні в річному вимірі прискорили зростання до 18,1 % порівняно з 11,2 % р/р у березні, при цьому в місячному вимірі (відносно березня) вартість пального зросла на 3,7 %. Подорожчання пального насамперед пов’язане зі зростанням світових цін на нафту та вичерпанням попередніх запасів нафтопродуктів, завезених за нижчою ціною.
Зростання адміністративно регульованих цін у квітні дещо сповільнилося до 9,5 % р/р порівняно з 9,9 % р/р у березні. Подорожчання алкогольних напоїв і надалі сповільнювалося через зниження тиску з боку витрат бізнесу на енергію, сировину, адміністративні витрати на ліцензії, а також конкуренцію тіньової пропозиції. Натомість зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання пришвидшилося.
Довідково. Пікового значення з початку війни (26,6 % р/р) інфляція досягла у грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалася внаслідок забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційних чинників, зокрема через руйнування інфраструктури та ускладнення логістики.
Регулятор прогнозує помірну інфляцію та поступове відновлення економіки протягом найближчих трьох років. Актуальний прогноз НБУ щодо динаміки цін протягом 2024–2026 рр., наведений у «Інфляційному звіті» [2] за квітень 2024 р., передбачає наступні показники зростання індексу споживчих цін у річному вимірі: 2024 р. – 8,2 %, 2025 р. – 6,0 %, 2026 р. – 5,0 %. Відновлення економіки триватиме, хоча й сповільниться цьогоріч до 3 % передусім через значні руйнування в енергетичному секторі. У наступні два роки очікується пришвидшення зростання ВВП до 5,3 % та 4,5 % відповідно. Базовий сценарій прогнозу НБУ побудований на припущенні про зниження безпекових ризиків та нормалізацію умов для функціонування економіки на прогнозному горизонті. Відновлення економіки супроводжуватиметься поліпшенням зайнятості та зростанням доходів населення. Очікується, що у 2024 р. рівень безробіття знизиться до 14,2 %, а у 2025–2026 рр. – до 10–12 %, однак все ще перевищуватиме показники до повномасштабного вторгнення. Труднощі роботодавців із пошуком кваліфікованих працівників в умовах пожвавлення економічної активності зумовлюватимуть подальше підвищення доходів населення. Уже в наступному році реальні заробітні плати в економіці перевищать свій довоєнний рівень та зростатимуть надалі, зокрема через посилення конкуренції за робочу силу із закордонними роботодавцями. Прогнозується, що у поточному році доходи населення в реальному вимірі зростуть на 8,1 %, а в наступні два роки – ще на 6,5 % та 3 % відповідно.
Також НБУ зберігає незмінним прогноз дефіциту бюджету на 2024 р. на рівні 20,7 % ВВП. Вагомим джерелом його покриття залишатиметься міжнародна допомога, яка цього року становитиме 37,9 млрд дол. США. У наступні роки очікується поступове зменшення зовнішнього фінансування – у 2025 р. до 25,1 млрд дол. США, а у 2026 р. – до 12,6 млрд дол. США. Однак, за прогнозом НБУ, розширення внутрішньої ресурсної бази на тлі швидкої нормалізації економіки та впровадження додаткових фіскальних заходів посприяють зменшенню дефіциту бюджету у 2025 р. до 13,5 %, а у 2026 р. – до 7,5 % ВВП. Також очікується, що інвестиційні та боргові залучення приватного сектора зростатимуть, а попит населення на іноземну валюту зменшиться. В результаті обсяг міжнародних резервів коливатиметься в межах 39–44 млрд дол. США впродовж 2024–2026 рр. і буде достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
Міжнародні резерви України на 01 травня 2024 р. становили 42,4 млрд дол. США [3]. За квітень вони скоротились на 3,1 % (рис. 1.2). Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для забезпечення курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які були частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.
Рис. 1.2. Міжнародні резерви України, млрд дол. США
Джерело: НБУ
На валютні рахунки уряду в НБУ в квітні 2024 р. надійшло загалом 1 650 млн дол. США, зокрема 1 603 млн дол. США – другий транш від Європейського Союзу в межах перехідного фінансування за програмою Ukraine Facility та 47 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, у квітні Україна сплатила за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 885 млн дол. США, з яких 674 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Європейським Союзом; 162 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком; 7 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП; 42 млн дол. США – сплата боргу перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила 93 млн дол. США Міжнародному валютному фонду.
При цьому чистий продаж валюти НБУ в квітні становив 2 265 млн дол. США, що відповідає середньомісячному розміру інтервенцій регулятора на міжбанківському ринку від початку війни.
Одним із основних показників валютної безпеки (як складника фінансової безпеки) серед переліку індикаторів економічної безпеки держави, затвердженого Наказом Мінекономіки від 29 жовтня 2013 р. № 1277, є індикатор 9.5.3 «Валові міжнародні резерви України, місяців імпорту». Оптимальне значення показника – 5, задовільне – 3, незадовільне – 2,5, небезпечне – 2, критичне – 1,5. Поточний (станом на 01 травня 2024 р.) обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,5 місяця майбутнього імпорту, що характеризує значення даного показника як оптимальне.
Триває цикл зниження облікової ставки [4]. 26 квітня 2024 р. ушосте поспіль НБУ знизив облікову ставку з 14,5 % до 13,5 % річних. Разом зі зниженням облікової ставки також на 1 в. п. було зменшено розміри ставок за депозитними сертифікатами овернайт і тримісячними депозитними сертифікатами – до 13,5 % та 16,5 % відповідно. Крім того, НБУ знизив ставку за кредитами рефінансування на 2 в. п. – до 17,5 % річних. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13 % у поточному році. Проте регулятор адаптуватиме монетарну політику в разі істотних змін у балансі ризиків. Так, зменшення ризиків для інфляції та курсової стійкості може створити передумови для додаткових кроків зі зниження облікової ставки та пом’якшення валютних обмежень, що підтримають розвиток кредитування та відновлення економіки.
Довідково. Протягом майже 15 місяців, починаючи з 03 червня 2022 р., облікова ставка зберігалась на рівні 25 % річних, натомість, починаючи з 28 липня 2023 р. на тлі тривалої позитивної динаміки інфляції, регулятор розпочав цикл поступового зниження рівня облікової ставки.
Впроваджено найбільший пакет пом’якшення валютних обмежень з початку війни [5]. Розглянемо докладніше, яких саме.
Скасовано всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг. Крім того, НБУ окремо забезпечив можливість бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових та портових зборів, штрафів, а також членських внесків.
Забезпечено можливість бізнесу репатріювати «нові» дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон, котрі нараховані за результатами діяльності за період, що розпочинається з 01 січня 2024 р. Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди. При цьому встановлено щомісячний ліміт для репатріації «нових» дивідендів на рівні 1 млн євро в еквіваленті. Контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ «Е-ліміти».
Надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом / орендою. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці матимуть змогу переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу / оренди без додаткових обмежень щодо предмету лізингу / оренди, а також дати укладення договору.
Пом’якшено обмеження в частині погашення «нових» зовнішніх кредитів. Спрощено умови для купівлі валюти резидентами з метою обслуговування та повернення «нових» зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять в іноземній валюті з-за кордону після 20 червня 2023 р. на рахунки позичальників в українських банках. Зокрема, зменшено з 3 до 1 року мінімальний строк користування «новим» кредитом, за досягнення якого дозволяється купувати іноземну валюту для погашення такого кредиту. Відповідно заборона купувати валюту для погашення «нових» кредитів застосовуватиметься виключно для погашення короткострокових кредитів строком до 1 року. Крім того, НБУ надав змогу бізнесу купувати іноземну валюту для сплати процентів за «новими» кредитами, незалежно від строку користування кредитом.
Надано можливість погашати проценти за «старими» зовнішніми кредитами. Резиденти-позичальники отримали змогу переказувати кошти за кордон для оплати процентних платежів за «старими» зовнішніми кредитами, що відповідно до умов кредитного договору підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 р. У межах одного договору для прострочених (станом на 01 травня 2024 р.) процентних платежів надано можливість переказувати не більше 1 млн євро в еквіваленті за один календарний квартал. Водночас це обмеження не застосовуватиметься до майбутніх планових процентних платежів.
Пом’якшено обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній. НБУ надав змогу представництвам міжнародних карткових платіжних систем та іноземних авіакомпаній купувати та переказувати іноземну валюту за кордон на рахунок нерезидента – юридичної особи, чиї інтереси ці представництва представляють в Україні. Щомісячний ліміт для проведення таких операцій (одним представництвом однієї компанії) встановлено на рівні 5 млн євро в еквіваленті.
Частка непрацюючих банківських кредитів скорочується [6]. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 01 квітня 2024 р. становила 36,1 %, що на 1,3 в. п. нижче показника на 01 січня 2024 р. Основним чинником скорочення частки NPL стало зростання працюючого кредитного портфеля, який протягом І кварталу зріс на 34,6 млрд грн, або на 3,1 %. Обсяг непрацюючих кредитів за І квартал скоротився на 2 млрд грн – до 420,3 млрд грн переважно внаслідок списання непрацюючих роздрібних кредитів банками з українським приватним капіталом. Витрати банків на відрахування в резерви під кредити залишаються низькими, а рівень дефолтів знижується. Портфель чистих гривневих корпоративних кредитів зростає три квартали поспіль, зокрема поза межами державних програм, завдяки пожвавленню попиту на гривневі кредити внаслідок відновлення бізнес-активності. Також зростають роздрібні незабезпечені споживчі та іпотечні позики.
Довідково. До повномасштабного вторгнення частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках стабільно скорочувалася з 2018 р. з 55 % до 27 % станом на 01 березня 2022 р.
Оновлено підходи до визначення непрацюючих активів [7]. У межах реалізації євроінтеграційного курсу України регулятор затвердив зміни до низки нормативно-правових актів для забезпечення їх відповідності вимогам законодавства ЄС щодо визначення непрацюючих активів. З цією метою в Положенні про організацію процесу управління проблемними активами в банках України запроваджено термін «непрацюючі активи». Складники таких активів визначено згідно з положеннями статті 47а «Непрацююча експозиція» Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) від 26 червня 2013 р. № 575/2013. Отже, надалі до непрацюючих активів банку, крім тих, для яких встановлено ознаку дефолту, належатимуть:
знецінені фінансові активи;
реструктуризовані активи, за якими після припинення їх визнання непрацюючими банк здійснив повторну реструктуризацію та/або за якими наявне прострочення погашення боргу більше 30 календарних днів.
Відповідно, у Положенні про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями термін «непрацюючі активи» замінено на термін «дефолтні активи» для забезпечення відповідності визначення дефолту положенням статті 178 «Дефолт боржника» Регламенту ЄС № 575/2013. Завдяки змінам, визначено також умови припинення визнання активів «непрацюючими» та «дефолтними». Окрему увагу приділено реструктуризованим активам, зважаючи на підвищені ризики таких активів і підхід у європейському законодавстві. Відповідно до змін, зокрема для припинення визнання непрацюючим реструктуризованого активу, мають бути дотримані такі умови:
від дати реструктуризації боргу минуло щонайменше 365 календарних днів;
жодне із зобов’язань боржника не є простроченим більше ніж на 30 календарних днів;
банк сформував судження щодо спроможності виконання зобов’язань боржником, яке підтверджено сплатою ним суми боргу, що була прострочена або списана банком відповідно до умов реструктуризації боргу.
Відповідні зміни наберуть чинності з 01 січня 2025 р.
Підсумкові тези
Рівень інфляції в Україні в річному вимірі (3,2 % р/р у квітні 2024 р.) перебуває у тренді зниження протягом 16 місяців поспіль, опустившись більш ніж утричі нижче «довоєнного» значення (10,0 % у січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції суттєво випереджають актуальний прогноз НБУ (8,2 % на кінець 2024 р.), що прискорює формування передумов для повернення до режиму інфляційного таргетування.
Поточний рівень міжнародних резервів України забезпечує фінансування 5,5 місяця майбутнього імпорту країни, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше трьох місяців) та характеризує як «оптимальне» значення відповідного індикатора, встановленого Методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України. Водночас, з огляду на значні бюджетні потреби в умовах війни, подальша підтримка уряду з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою.
Зниження рівня облікової ставки з 14,5 % до 13,5 % річних стало можливим завдяки суттєвому уповільненню темпів цінового зростання, що випереджають попередні прогнози регулятора, збереженню стійкої ситуації на валютному ринку та відновленню зовнішньої підтримки з боку країн-донорів. При цьому зниження облікової ставки, підкріплене відповідним зниженням дохідності депозитних сертифікатів та вартості рефінансування, може стати одним із чинників активізації кредитної діяльності банків. Натомість основними перешкодами щодо активізації кредитування є комплекс воєнних ризиків та неврегульованість проблеми «нових» проблемних кредитів, що утворилися внаслідок війни. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є створення державної інституції з управління проблемними активами з передачею на її баланс на першому етапі – «поганих» кредитів державних банків, а згодом – проблемних активів банків з приватним капіталом.
Чергове пом’якшення валютних обмежень щодо операцій юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців має сприяти припливу нових інвестицій в Україну, знизити ризик згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом, забезпечити укладання нових договорів лізингу та залучення в Україну необхідного обладнання для ведення бізнес-діяльності, сприяти збільшенню можливостей бізнесу залучати нові зовнішні кредити не лише від офіційних партнерів, але й від приватних інвесторів, знизити ймовірність дефолтів українських позичальників та забезпечити сприятливіші умови для реструктуризації зовнішніх кредитів, сприяти подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
Зміни методики визнання банківських активів непрацюючими мають сприяти підвищенню ефективності системи управління такими активами та уваги до процесу їх врегулювання. Це насамперед позитивно вплине на подальше зниження обсягів непрацюючих банківських кредитів та доступність банківського кредитування. Крім того, запроваджені зміни мають привести статистику непрацюючих кредитів у відповідність до європейських підходів, що підвищить рівень прозорості українського фінансового сектора. Також зазначені зміни мають стати підґрунтям для розроблення Стратегії врегулювання непрацюючих кредитів в Україні, що сприятиме збільшенню інвестиційної привабливості банківського сектора.
Податкова та митна політика
Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету фінансово підтримують обороноздатність і соціально-економічну стійкість України. За даними Державної казначейської служби, за січень – квітень 2024 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 623,5 млрд грн, зокрема у квітні 2024 р. – 154,6 млрд грн. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження отримано за рахунок:
ПДВ з увезених на митну територію України товарів – 148,3 млрд грн, зокрема у квітні – 39,3 млрд грн;
податок на прибуток підприємств – 99,9 млрд грн, зокрема у квітні – 3,2 млрд грн;
ПДВ з вироблених в Україні товарів – 92,2 млрд грн (зібрано – 136,8 млрд грн, відшкодовано – 44,7 млрд грн), зокрема у квітні – 23,2 млрд грн (зібрано – 35,2 млрд грн, відшкодовано – 12,0 млрд грн). Динаміка бюджетного відшкодування ПДВ залишається відносно сталою (рис. 2.1);
податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору – 61,7 млрд грн, зокрема у квітні – 16,8 млрд грн;
акцизний податок – 56,5 млрд грн, зокрема у квітні – 17,3 млрд грн;
дивіденди від підприємств з державною часткою власності – 32,3 млрд грн;
ввізне та вивізне мито – 16,3 млрд грн, зокрема у квітні – 4,0 млрд грн;
рентна плата за користування надрами – 14,7 млрд грн, зокрема у квітні – 5,3 млрд грн.
Рис. 2.1. Динаміка бюджетного відшкодування ПДВ у 2021–2024 рр., млрд грн
Джерело: Складено за даними ДПС та Міністерства фінансів України.
За підсумками чотирьох місяців 2024 р. виконання розпису доходів Державною податковою службою України (ДПС) становило 112,6 % (+38,2 млрд грн), Державною митною службою України (Держмитслужбою) – 108,4 % (+14,4 млрд грн). Зокрема у квітні 2024 р., після розблокування українського кордону, Держмитслужба перевиконала план на 6,3 млрд грн.
Крім того, у квітні 2024 р. Національний банк України перерахував до державного бюджету 38,6 млрд грн свого прибутку.
Також протягом січня – квітня 2024 р. важливим джерелом доходів державного бюджету залишалися кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 40,3 млрд грн, зокрема у квітні – 2,7 млрд грн.
Загалом у січні – квітні 2024 р., до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 845,6 млрд грн податків, зборів та інших платежів, зокрема у квітні – 203,5 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в січні – квітні 2024 р. становили 163,1 млрд грн, зокрема у квітні – 44,4 млрд грн. Позитивну роль для загальної динаміки ПДФО та ЄСВ відіграють надходження з грошового забезпечення військовослужбовців.
Уряд подав на ратифікацію до Верховної Ради України Конвенцію між урядом України та урядом Японії про усунення подвійного оподаткування. Зокрема, Конвенція та Протокол до неї встановлюють правила розподілу між Україною і Японією прав оподаткування певних видів доходів, що їх одержують резиденти однієї держави з джерел в іншій державі. Крім того, у Конвенції визначаються методи усунення Україною і Японією подвійного оподаткування, встановлюються домовленості щодо обміну податковою інформацією між податковими органами держав та проведення процедури взаємного узгодження.
Таким чином, Конвенція та Протокол до неї сприятимуть уникненню подвійного оподаткування, запобіганню ухиленню від сплати податків, взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій і торгівлі.
Уряд затвердив Порядок ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну. Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26 квітня 2024 р. № 466 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів». Реалізація постанови дасть змогу привести нормативно-правові акти уряду у відповідність до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР зі змінами у частині уточнення переліку обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів, яке повинно бути внесено до Єдиного державного реєстру.
Ухвалення постанови сприятиме зменшенню нелегального виробництва й обігу тютюнової сировини та тютюнових виробів, що збільшить надходження податків до бюджету. Крім того, ухвалення постанови було необхідне для виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.
ДПС повідомила про завершення кампанії подання контролюючими особами Звітів про контрольовані іноземні компанії (КІК) за 2022 та 2023 звітні періоди. За оперативними даними 11 391 контролером подано 30 057 Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) щодо 14 116 КІК. Так, 11 143 фізичними особами подано 29 355 Звітів про 13 755 КІК та 248 юридичними особами подано 702 Звіти про 361 КІК. Основними країнами реєстрації КІК є: Республіка Польща – 25 %, Сполучене Королівство – 13 %, Сполучені Штати Америки – 11 %, Республіка Кіпр – 9 %, Естонська Республіка – 7 %, інші країни – 35 %. За результатами декларування сума податку до сплати становить 1 776 млн грн (рис. 2.2).
Отже, завдяки міжнародному інструменту звітування про КІК для протидії мінімізації оподаткування, державний бюджет України отримує додаткові надходження, які спрямовуються на зміцнення обороноздатності держави.
Рис. 2.2. Результати кампанії подання контролюючими особами Звітів про контрольовані іноземні компанії
Джерело: ДПС.
ДПС за підтримки Світового банку проводить незалежне Глобальне опитування платників податків. У приватній частині Електронного кабінету розміщено повідомлення Світового банку з пропозицією долучитися до загальнонаціонального опитування та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт. Метою опитування є дослідження проблем і бар’єрів, які заважають українському бізнесу вести бухгалтерський облік та адміністрування податків. За результатами опитування Світовий банк сформує пакет рекомендацій уряду України щодо дерегуляції та спрощення вимог у веденні звітності та обліку.
Отже, Україна виконує взяті на себе зобов’язання у сфері податкової політики. Опитування проводиться відповідно до зобов’язань, узятих Україною згідно з листом про наміри уряду України та Національного банку України до Міжнародного валютного фонду від 24 березня 2023 р. та Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням КМУ від 27 грудня 2023 р. № 1218-р.
Зафіксовано зниження частки тіньового сектора тютюнового ринку. За даними останньої хвилі моніторингу, рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знизився з рекордних 25,7 % у жовтні 2023 р. до 19,1 % у березні 2024 р. (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні в 2019–2024 рр., %
Джерело: Kantar Україна [8].
Дослідження на регулярній основі проводить компанія «Kantar Україна» на замовлення провідних вітчизняних виробників тютюнових виробів. За оцінками компанії, станом на березень 2024 р. обсяг тіньового ринку сигарет в Україні зменшився до 7 млрд штук. Знизились як частка підробленої продукції, так і частка продукції, яка маркована написом «Duty Free» або призначена для експорту, але нелегально продається в Україні. Та, попри значне зменшення нелегальної торгівлі тютюновими виробами, річні втрати бюджету через тіньовий ринок цигарок оцінюють у 24 млрд грн.
64 % нелегальних тютюнових виробів реалізують через кіоски та магазини. Лідерами розповсюдження нелегальної тютюнової продукції є шість областей України, де реалізується 67 % такої продукції: Дніпропетровська область – 18 %, Одеська – 13 %, Київ і Київська область – 11 %, Харківська – 10 %, Хмельницька – 8 %, Львівська область – 6 %.
Отже, посилення контролю за реалізацією нелегальної тютюнової продукції з боку держави в особі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань економічної безпеки, контролюючих та правоохоронних органів забезпечило в І кварталі 2024 р. зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами.
Бюджетна політика
У звітному періоді продовжувалася робота з підготовки нормативної бази щодо використання бюджетних коштів, фінансування першочергових видатків держави, пов’язаних з підтримкою функціонування об’єктів інфраструктури та підвищення обороноздатності держави тощо.
Міністерство фінансів України поінформувало [9] про стан виконання Державного бюджету України в січні – квітні 2024 р. За оперативною інформацією Держказначейства, протягом чотирьох місяців 2024 р. до державного бюджету надійшло 845,6 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 623,5 млрд грн). Касові видатки державного бюджету становили 1147,6 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 945,4 млрд грн). Для порівняння: у січні – квітні 2023 р. доходи державного бюджету становили 787,5 млрд грн, а видатки – 1043,7 млрд грн.
Державні запозичення до загального фонду державного бюджету за цей період становили 564,1 млрд грн (96,5 % від плану). Платежі з погашення державного боргу за січень – квітень 2024 р. становили 146,7 млрд грн (90,9 % від плану), платежі з обслуговування – 64,5 млрд грн (98,1 % від плану).
Насамперед кошти державного бюджету спрямовувалися до сфери безпеки та оборони держави. Зокрема, частка видатків до сфери оборони становила 50 % від загального обсягу видатків, громадського порядку, безпеки та судової влади – 16 % відповідно (рис. 3.1).
Пріоритетним напрямом видатків, як і в минулі періоди, є соціальна сфера. У січні – квітні 2024 р. із державного бюджету на соцвиплати було спрямовано 152 млрд грн, що становить майже 13 % від загального обсягу видатків держбюджету. Крім того, забезпечувалася активна підтримка місцевих бюджетів: було перераховано міжбюджетних трансфертів у сумі 58,6 млрд грн (їхня частка у видатках держбюджету становила 5 %).
Рис. 3.1. Видатки Державного бюджету України за січень – квітень 2024 р.
(за функціональною класифікацією видатків), %
Джерело: Державна казначейська служба України.
Урядовим рішенням унормовано окремі питання проведення оглядів витрат державного бюджету в 2024 р. Так, у розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про проведення у 2024 році оглядів витрат державного бюджету в окремих сферах» від 23 квітня 2024 р. № 348-р, серед іншого, було:
визначено 20 сфер діяльності для 16 головних розпорядників, де в цьому році проводитимуться огляди витрат. Зокрема, звітуватимуть про огляд витрат в окремих сферах діяльності: Мінсоцполітики (соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи); МОН (наукова діяльність, середня освіта); МЗС (співпраця з міжнародними партнерами та захист прав українців за кордоном); МОЗ (підвищення кваліфікації кадрів); Міненерго (питання протипожежного захисту та рятування на підприємствах вугільної галузі); Мінекономіки (державно-приватне партнерство); Міндовкілля (управління водними ресурсами та розвиток водного господарства); Мінагрополітики (відновлення меліоративних систем, меліорація земель та експлуатація державних водогосподарських об’єктів); Мінінфраструктури (молодіжне житлове будівництво); Мінмолодьспорт (підготовка спортсменів для участі в міжнародних змаганнях); Мін’юст (надання безоплатної правничої допомоги); МКІП (реалізація проєктів Українським культурним фондом); ДКА (позашкільна аерокосмічна освіта); ЦВК (проведення виборів і референдумів); ДРС (ліцензування); Національна академія аграрних наук (наукова та організаційна діяльність). Окрім того, Мінветеранів доручено завершити підготовку звіту про огляд витрат у сфері соціального захисту ветеранів;
унормовано строки та особливості створення робочих груп для проведення оглядів витрат;
встановлено строки проведення оглядів витрат: до 1 жовтня 2024 р. необхідно провести узгоджувальні наради для розгляду попередніх звітів про огляди витрат; до 1 грудня 2024 р. – подати до Кабінету Міністрів України звіти про огляди витрат. Головні розпорядники бюджетних коштів мають оприлюднити звіти про огляди витрат на своїх офіційних вебсайтах у триденний строк з дня їх подання до Кабінету Міністрів України.
Реалізація цього розпорядження створює передумови для впровадження механізмів оглядів витрат державного бюджету в бюджетний процес. Крім того, це дасть можливість практично застосовувати ці механізми для підвищення ефективності й результативності використання бюджетних коштів, визначити економічну доцільність витрат державного бюджету та виявити якісні й кількісні взаємозв’язки між бюджетними витратами і досягненням цілей державної політики.
Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, унормовано низку питань. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за програмою «Забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями» у цій сфері передбачено видатки в сумі 3 млрд грн. Вони будуть сформовані за рахунок коштів, що перераховуються Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Згідно із зазначеним Порядком використання коштів (постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2024 р. № 468) бюджетні кошти будуть спрямовані на компенсацію або часткову компенсацію: а) вартості збудованих заявником або інвестором об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, необхідних для реалізації інвестиційного проєкту; б) витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації інвестиційного проєкту. За інформацією Мінекономіки, отримати державну підтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкти вартістю від 12 млн євро із терміном реалізації до п’яти років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшої переробки чи збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров’я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, електронних комунікацій [10].
Затверджено Порядок використання коштів для здійснення заходів щодо облаштування пунктів пропуску залізничного сполучення. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» для реалізації цих заходів передбачено 662,4 млн грн. Згідно з ухваленим Порядком (постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 р. № 488) кошти спрямовуватимуться на облаштування двох пунктів пропуску через державний кордон для залізничного сполучення, а саме: на закупівлю скануючих систем для огляду залізничного рухомого складу і контейнерів, а також будівництво інфраструктури для влаштування скануючих систем.
Затверджено Порядок використання коштів для посилення місцевого самоврядування в Україні. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою «Посилення місцевого самоврядування в Україні» передбачено видатки в сумі 177,53 млн грн. Їх джерелом є грантові кошти, залучені відповідно до Грантової та Проєктної угоди від 22 грудня 2022 р. між Кабінетом Міністрів України, KfW та КП «Чернівціводоканал» на загальну суму 16,4 млн євро. Кошти будуть спрямовані на проведення реконструкції міської інфраструктури водопостачання та водовідведення в м. Чернівцях (постанова Кабінету Міністрів України від 03 травня 2024 р. № 504).
Унормовано низку питань, які стосуються забезпечення функціонування сфери освіти, підтримки місцевого самоврядування в 2024 р.
Проведено розподіл обсягу додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації, за І квартал 2024 р. Кошти дотації в сумі 266,2 млн грн розподілено для обласного бюджету Луганської області та 207 бюджетів територіальних громад. Зокрема, з цієї суми спрямовується: 110,8 млн грн – на компенсацію прифронтовим громадам за зменшення надходжень місцевих податків (плати за землю – 86,3 млн грн, єдиного податку – 15,9 млн грн, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 8,6 млн грн); 155,4 млн грн – на компенсацію різниці фактичних надходжень податку на доходи фізичних осіб до рівня І кварталу 2023 р. Як інформує Мінфін [11], 102 місцеві бюджети територіальних громад, на території яких ведуться (велися) активні бойові дії або які деокуповані, отримають додаткову дотацію на загальну суму 160,1 млн грн (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 р. № 347-р).
Збільшено обсяг видатків та проведено розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти. Шляхом перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених МОН, виділено додатково 49 млн грн для створення та забезпечення функціонування навчально-практичних центрів (майстерень) у закладах професійної освіти. У Державному бюджеті України на 2024 рік для реалізації проєкту «100 майстерень» було передбачено 500 млн грн. За рахунок цих та додатково виділених коштів сумарно можна буде створити (оновити) 88 майстерень, решту – за рахунок міжнародних партнерів [12] (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 р. № 378-р).
Уточнено вимоги щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів. З цією метою постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2024 р. № 506 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів» від 28 квітня 2023 р. № 418. Відповідна комісія, створена МОН, розподілятиме субвенцію пропорційно до кількості учнів, які потребують підвезення. Пріоритет на отримання державного фінансування отримають регіони в зоні ведення бойових дій та прикордонні області, а саме: Харківська, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Херсонська та Чернігівська [13].
Урегульовано питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на задоволення потреб у забезпеченні безпечного освітнього середовища. З цією метою за рахунок залишку коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування якого були кошти, отримані в 2023 р. на рахунок для задоволення потреб освіти і науки, відкритий МОН в Національному банку, відкрито МОН нову бюджетну програму щодо надання такої субвенції. Також постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2024 р. № 525 затверджено Порядок та умови надання субвенції задля забезпечення такого освітнього середовища. Зокрема, кошти субвенції спрямовуються на реалізацію проєктів, пов’язаних із новим будівництвом захисних споруд цивільного захисту в закладах освіти; реконструкцію, капітальний ремонт інших об’єктів, включно й тих, що становлять фонд захисних споруд цивільного захисту в закладах освіти, за умови подальшої можливості їх використання як споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів. Це уможливить забезпечення очного навчання учнів та надання якісних освітніх послуг. Як повідомляє МОН, цьогоріч із державного бюджету виділено 2,5 млрд грн на ремонт та будівництво укриттів у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). Усі кошти розподіляються суто для ЗЗСО, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання [14].
Продовжувалася робота щодо здійснення заходів з відновлення зруйнованого майна громадян, захисту та підтримки функціонування об’єктів інфраструктури та підвищення обороноздатності держави.
Проведено розподіл коштів з рахунків, відкритих у Національному банку:
Міністерству охорони здоров’я – для задоволення потреб охорони здоров’я (постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 р. № 440 та № 439);
Мінагрополітики – для фінансового забезпечення заходів з надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії (кошти в сумі 80,498 млн грн спрямовуються на закупівлю пшениці українського походження для Республіки Судан, передачі фондам, програмам ООН) (постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 р. № 349);
Міністерству економіки – для фінансування заходів гуманітарного розмінування;
обласному бюджету Чернігівської області – для задоволення потреб освіти і науки (кошти в сумі 64,04 млн грн спрямовані на бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій») (постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 524).
Виділено кошти для розвитку та відновлення дорожньої інфраструктури. Кошти в сумі 3,71 млрд грн виділено за рахунок залишку коштів, що утворився станом на 01 квітня 2024 р.., джерелом формування яких були кредити (позики), котрі надійшли в 2022 р. від Європейського інвестиційного банку та не використані протягом 2023 р., та спрямовано Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури. Окрім того, було внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 619, та оновлено обсяги фінансового забезпечення напрямів спрямування коштів (будівництво, реконструкція, ремонт тощо) та перелік об’єктів нового будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення (постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 р. № 483).
Виділено кошти для закупівлі спеціальної техніки та обладнання. Держспецзв’язку спрямовано кошти в сумі 15,48 млрд грн для закупівлі спеціальної техніки та обладнання. Ці кошти були сформовані в 2023 р. за рахунок частини надходжень від податку з доходів фізичних осіб, що були переспрямовані з місцевих бюджетів до спеціального фонду державного бюджету (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 р. № 376-р).
Прийнято рішення про виділення з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії таких сум:
262,52 млн грн – Міністерству оборони для реконструкції закладів охорони здоров’я та капітального ремонту (реконструкції) окремих військових об’єктів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 р. № 360-р);
50 млн грн – Національній академії медичних наук задля будівництва закладу охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2024 р. № 388-р);
67,78 млн грн – МОЗ для будівництва захисної споруди цивільного захисту (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2024 р. № 369-р);
189,53 млн грн – Київській обласній державній адміністрації на нову бюджетну програму для завершення відновлення пошкоджених багатоквартирних житлових будинків у Київській області (постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 528).
Кошти для реалізації цих заходів виділено на безповоротній основі за рахунок залишку коштів, який сформувався протягом 2022–2023 рр. (пункт 5 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»). Це кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та частини прибутку, що перераховує Національний банк України відповідно до Закону України «Про Національний банк України».
Прийнято рішення про збільшення обсягу резервного фонду. Зокрема, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 р. № 338-р проведено перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2024 р., та збільшено на 5,5 млрд грн обсяг бюджетної програми «Резервний фонд» за рахунок зменшення видатків, що планувалися для обслуговування державного боргу.
Уряд України своїми рішеннями схвалив виділення з резервного фонду державного бюджету таких сум:
8121,56 млн грн – обласним державним адміністраціям для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави (будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційне обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень). Окрім того, уточнено обсяги коштів, що виділяються для цих цілей згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 р. № 287-р та від 12 квітня 2024 р. № 331-р (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 р. № 362-р);
168,09 млн грн – Фонду державного майна для здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру на магістральному аміакопроводі Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 травня 2024 р. № 401-р);
513,3 млн грн – Міністерству оборони (для Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту) для надання одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 405-р);
749,7 млн грн – Головному управлінню розвідки Міністерства оборони для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 404-р);
71,04 млн грн – центральним органам виконавчої влади, Мінреінтеграції, обласним державним адміністраціям (відповідним військовим адміністраціям) для покриття витрат за січень 2024 р. об’єктів державної, комунальної та приватної власності, у будівлях (приміщеннях) яких у період воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 423-р).
Боргова сфера
Необхідність ведення тривалої боротьби з агресором потребує як консолідації внутрішніх зусиль, так і подальшого залучення зовнішньої допомоги.
Міністерство фінансів України на початку травня оприлюднило статистичну інформацію щодо стану державного та гарантованого боргу України в І кварталі 2024 р. [15].
Станом на 31 березня 2024 р. державний та гарантований державою борг України становив 5924,3 млрд грн, або 151,1 млрд дол. США. Протягом І кварталу 2024 р. загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України збільшився в гривневому еквіваленті на 404,8 млрд грн, а в доларовому – на 5,7 млрд дол. США.
У структурі держборгу державний та гарантований державою зовнішній борг загалом становить 4239,5 млрд грн (71,6 % від загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 108,1 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1684,73 млрд грн (28,4 %), або 43 млрд дол. США.
У розрізі валютної структури державного та гарантованого державою зовнішнього боргу частка євро становить 33,2 %, долара США – 26,3 %, гривні – 25,9 %, СПЗ – 10,8 %; в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах, – 3,8 %.
Станом на кінець І кварталу 2024 р. в розрізі кредиторів левову частку (53,8 %) державного та гарантованого боргу становлять пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Структура державного та гарантованого державою боргу України, %
Джерело: Міністерство фінансів України.
Крім того, з 2022 р. станом на 31 березня 2024 р. середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася майже в 1,4 раза: із 7,79 до 5,57 %, а середньозважена строковість збільшилася в 1,6 раза: із 6,27 до 10,04 років. Це свідчить про те, що державний та гарантований борг стає дешевшим та більш довгостроковим (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Динаміка показників строковості та вартості обслуговування державного
та гарантованого боргу України в 2021 – І кварталі 2024 рр.
Джерело: Міністерство фінансів України.
Отже, на тлі загального збільшення обсягу державного й гарантованого боргу України, зростання частки зовнішнього боргу в його структурі та, відповідно, валютних ризиків варто відзначити позитивні результати активної роботи уряду України в умовах війни щодо залучення передусім довгострокового пільгового фінансування, максимізації частки грантів у підтримці офіційного сектора та зменшення середньої вартості обслуговування державного боргу.
Тривожним симптомом погіршення боргових проблем України стало ухвалення Конгресом США 20 квітня 2024 р. рішення про надання фінансової допомоги Україні не як грантів (безповоротних коштів), а як кредитів. Це збільшить державний борг України лише 2024 р. на 7,8 млрд дол. США, або на 5 % ВВП. Унаслідок цього рішення зменшиться частка грантів у структурі зовнішнього офіційного фінансування України: з 29 % – у 2023 р. до 12 % – у 2024-му [16].
Надмірне покладання на зовнішні позики при фінансуванні держбюджету підвищує ризики неплатоспроможності держави й негативно впливає на рішення приватних інвесторів, зокрема стосовно реструктуризації комерційного боргу України обсягом 20 млрд дол. США, що має відбутися до кінця серпня поточного року.
За повідомленням українського банківського потралу «Banker.ua» [17] від 6 травня 2024 р., що посилається на матеріали видання «Wall Street Journal», група іноземних власників облігацій, серед них – інвестиційні компанії «BlackRock» та «Pimco», планує тиснути на Україну, щоб поновити виплати відсотків за боргом уже наступного року. Група, яка володіє п’ятою частиною єврооблігацій України (від суми у 20 млрд дол. США), нещодавно сформувала комітет і найняла юристів міжнародної фірми «Weil, Gotshal & Manges LLP» та банкірів із «PJT Partners, Inc.» для ведення переговорів від її імені.
Кредитори хочуть, щоб офіційний Київ, який щойно отримав близько 60 млрд дол. американської допомоги, уклав угоду, згідно з якою відновились би виплати в обмін на списання значної частини непогашеного боргу країни.
За словами представника МВФ Гевіна Грея [18], у рамках реструктуризації боргу Україна повинна буде випустити нові облігації. Інвестори готові погодитися з пропозиціями України щодо продовження боргових канікул до 2027 р., але, зважаючи на ризики війни, вони хочуть додаткових гарантій від країн-партнерів.
Незначна місткість ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), їхня низька строковість і висока вартість визначали скромну роль внутрішніх позик у фінансуванні дефіциту бюджету в І кварталі 2024 р. При загальній сумі чистих запозичень (за вирахуванням погашення боргу) до бюджету 365,6 млрд грн 2024 р. внутрішні позики забезпечили лише 27,5 млрд грн чистого фінансування.
На думку експертів2, одним із чинників недостатності бюджетних коштів для базових потреб країни, яка дає відсіч збройній агресії та ввела правовий режим воєнного стану, є стрімке зростання видатків на сплату відсотків за внутрішнім боргом. В абсолютному вираженні вони збільшилися із 17,4 млрд грн – у І кварталі 2021 р. до 27,3 млрд – у І кварталі 2024-го. Річна величина цих видатків у 2024 р. має становити 260,3 млрд грн.
Детермінантами збільшення відсоткових виплат є утримання на високому рівні облікової ставки Нацбанку (13,5 % – у квітні 2024 р.) та пропонування банкам високодоходних депозитних сертифікатів НБУ, що є прямими конкурентами короткострокових ОВДП. Унаслідок цього середньозважена ставка розміщення ОВДП підвищилася з 11,4 % – у 2021 р. до 18,7 % – у 2023-му і 17,3 % річних – у січні – квітні 2024 р.
В цих умовах залучення зовнішнього фінансування на соціальні та гуманітарні видатки бюджету й надалі залишатиметься критично важливим для забезпечення в 2024 р. економічної та фінансової стійкості країни.
У квітні цього року від іноземних партнерів до державного бюджету надійшло два транші. По-перше, 118 млн дол. США, які на безповоротній основі надав уряд Японії в рамках проєктів Світового банку «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя» (HEAL Ukraine) та «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (HOPE). По-друге, це транш у рамках перехідного фінансування обсягом 1,5 млрд євро відповідно до Інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility, що надійшов до держбюджету 24 квітня поточного року.
Рада Європейського Союзу з економічних та фінансових питань 14 травня 2024 р. схвалила План України у межах Інструменту ЄС Ukraine Facility на 2024–2027 роки. Таким чином, процедура для запуску прямої бюджетної підтримки в межах першого компонента Ukraine Facility майже завершена. Найближчим часом після підписання міжнародних договорів та здійснення заходів щодо набуття ними чинності Україна отримає 1,9 млрд євро. План України – конкретний перелік структурних реформ та заходів. Документ містить 151 індикатор у 15 напрямах, зокрема управління державними фінансами, боротьба з відмиванням грошей, фінансові ринки. Виконання умов Плану України на визначений період дозволить залучити в 2024 р. загалом 16 млрд євро, із яких 3 млрд євро – гранти [19].
_________________________________________________________________________
[1] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у квітні 2024 року. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…
[2] Інфляційний звіт. Квітень 2024 року. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2024-Q2.pdf?v=7
[3] Міжнародні резерви становили 42,4 млрд дол. США за підсумками квітня. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-stanovili-424-mlrd-d…
[4] Національний банк України знизив облікову ставку до 13,5 %. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-zniziv-oblik…
[5] Валютна лібералізація триває: НБУ впроваджує найбільший пакет пом’якшення валютних обмежень з початку повномасштабної війни. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/valyutna-liberalizatsiya-trivaye-nbu-vp…
[6] Частка непрацюючих кредитів у банках за І квартал скоротилася до 36.1 %. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/chastka-nepratsyuyuchih-kreditiv-u-bank…
[7] Національний банк України оновив підходи до визначення непрацюючих активів. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-onoviv-pidho…
[8] Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні 2024. Хвиля 1. Kantar Україна. 2024. 09 трав. URL: https://www.kantar.com/ua/inspiration/ait/monitoring-nekehalnoi-torgivl…
[9] Мінфін: На фоні розблокування українського кордону Митниця у квітні перевиконала план на понад 6 млрд грн. 2024. 03 трав. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/na_foni_rozblokuvannia_ukrainskogo_kordonu_m…
[10] Підтримка проєктів зі значними інвестиціями: гайд для інвесторів. 2024. 03 трав. URL: https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=3ffa34a9-ae2d-49d6-9949-c49…
[11] Мінфін: Уряд компенсує понад 110 млн грн прифронтовим громадам зменшення надходжень місцевих податків у І кварталі 2024 року. 2024.23 квіт. URL: https://bitly.cx/zOCI
[12] Уряд збільшив фінансування на створення майстерень у профтехах до 549 млн грн. 2024.30 квіт. URL: https://mon.gov.ua/news/uryad-zbilshiv-finansuvannya-na-stvorennya-maysteren-u-proftekhakh-do-549-mln-grn
[13] Субвенцію на шкільні автобуси отримають усі області – у пріоритеті прифронтові регіони. 2024.03 трав. URL: https://mon.gov.ua/news/subventsiyu-na-shkilni-avtobusi-otrimayut-usi-oblasti-u-prioriteti-prifrontovi-regioni
[14] Будівництво й ремонт укриттів: три заклади освіти отримають кошти від UNITED24.2024.03 трав. URL: https://mon.gov.ua/news/budivnitstvo-y-remont-ukrittiv-tri-zakladi-osviti-otrimayut-koshti-vid-united24
[15] Державний та гарантований державою борг з 2022 р. став дешевшим в 1,4 раза та збільшив строковість в 1,6 раза / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2024. 13 трав. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/derzhavnii_ta_garantovanii_derzhavoiu_borg_z…
[16] Богдан Тетяна. Бюджет і борг затяжної війни. Дзеркало тижня. Україна. 2024. 09 трав. URL: https://zn.ua/ukr/macroeconomics/bjudzhet-i-borh-zatjazhnoji-vijni.html
[17] Власники українських єврооблігацій вимагають поновити виплати – WSJ. 2024. 06 трав. Banker.ua. URL: https://banker.ua/uk/vlasniki-ukr-evroobligacij-vimagayut-viplati/
[18] Колесніченко Ольга. МВФ погодив програму реструктуризації зовнішнього боргу України. 2023. 13 груд. Delo.ua. URL: https://delo.ua/economy/mvf-pogodiv-programu-restrukturizaciyi-zovnisny…
[19] Сергій Марченко виступив на засіданні Ради ЄС, відзначивши важливий внесок ЄС у підтримку фінансової стабільності України під час війни / М-во фінансів України. 2024. 14 трав. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_spoke_at_a_meeting_of_the_e…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД