Окреслено пріоритети кліматичної політики держави в контексті переговорного процесу зі вступу України до Європейського Союзу.
Висновки та рекомендації
Зміна клімату – один із найскладніших глобальних викликів серед тих, які сьогодні постали перед світом і якими не можна знехтувати. Тому навіть у період російської воєнної агресії упровадження ефективної кліматичної політики є одним із основних пріоритетів України.
Ураховуючи те, що захист довкілля є невід’ємною частиною переговорного процесу з набуття Україною членства у Європейському Союзі, у якому найбільш проблемними для нашої держави залишаються питання, пов’язані зі зміною клімату, для досягнення прогресу в зазначеній сфері вважається доцільним рекомендувати Кабінету Міністрів України та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України:
забезпечити виконання наданих у Звіті Європейської Комісії «Україна 2023» рекомендацій стосовно довкілля та клімату;
передбачити міжгалузеву інтеграцію дій щодо навколишнього середовища та клімату в планах відбудови країни з урахуванням Європейської зеленої угоди та екологічних наслідків російської збройної агресії;
забезпечити розроблення та внести на розгляд Верховної Ради України законопроєкт про внесення змін до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (acquis) щодо урахування заходів з адаптації до зміни клімату з визначенням основних напрямів зеленої реконструкції країни для ключових секторів економіки та механізмів їх поступової адаптації до законодавства і стандартів ЄС у сфері зміни клімату в умовах України.
Обґрунтування
За даними Служби зміни клімату Європейського Союзу, минулий рік був найбільш спекотним на планеті і, ймовірно, – найтеплішим за останні 100 тис. років [1]. Для України зазначені довгострокові глобальні тренди доповнюються наслідками широкомасштабного вторгнення РФ та спричиненими ракетними обстрілами аваріями на об’єктах критичної інфраструктури, які завдають колосальної екологічної шкоди та додатково посилюють негативний вплив на зміну клімату не лише в Україні, а й на всьому Європейському континенті.
За даними Міндовкілля, викиди CO2, що утворилися внаслідок повномасштабної війни, становлять 180 млн т. Якщо в 2023 р. йшлося про 97 млн т додаткових викидів СО2 в атмосферу, що сталися через бойові дії в Україні, то вже цьогоріч показники зросли майже удвічі [2].
Навіть в умовах російської воєнної агресії Україна продовжує успішний рух у напрямі європейської інтеграції, включно й у сфері захисту довкілля. Ураховуючи цей поступ, Єврокомісія 8 листопада 2023 р. рекомендувала розпочати переговори про вступ України до ЄС. Також було оприлюднено офіційний Звіт «Україна 2023», у якому, серед іншого, відмічено прогрес нашої держави у впровадженні євроінтеграційних реформ у сфері захисту довкілля [3]. Зокрема, вказується, що у природоохоронній сфері було прийнято законодавство щодо якості води, поводження з відходами, управління хімічними речовинами. Одночасно в Звіті констатується, що, незважаючи на позитивні зміни в питаннях захисту навколишнього середовища, прогрес України у сфері зміни клімату загалом залишається обмеженим. Але, як зазначено, Україна продовжує роботу над національним кліматичним законом і Національним планом енергетики та клімату.
У Звіті акцентується на тому, що зелений порядок денний і відповідні реформи мають бути щільно пов’язані з відбудовою України під час та після війни. Тому запровадження механізмів зеленого відновлення і зеленої трансформації є провідними завданнями післявоєнного відновлення України.
Варто мати на увазі, що кліматична політика та питання декарбонізації стосуються практично всіх секторів економіки України. Тому, ураховуючи недостатній прогрес України у розв’язанні проблемних питань стосовно зміни клімату, про який ідеться у Звіті Єврокомісії, важливо, щоб ця політика й усі секторальні стратегії були взаємоузгодженими, актуалізованими та синхронізованими із загальнонаціональними пріоритетами та цілями. У свою чергу, реалізація Плану зеленого відновлення, який має відповідати принципам Європейської зеленої угоди, також потребуватиме комплексних спільних зусиль та підтримки з боку партнерів, включно й інституційної.
Серед започаткованих у цій сфері практичних заходів можна відзначити оновлення та вдосконалення національної системи моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів. Так, у березні 2023 р. були прийняті зміни до законодавства про систему державного моніторингу, у т. ч. щодо якості повітря. Одночасно із плануванням відповідних інвестицій подальшого вдосконалення потребують процедури збирання, оброблення та розповсюдження інформації про якість повітря, а також моніторингу та контролю, підготовки відповідної звітності.
Важливим етапом на цьому шляху можна вважати запланований на 2025 р. запуск пілотної системи торгівлі викидами (СТВ) з повним її запуском у 2026 р., що дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ. Система торгівлі викидами – це абсолютно новий для України інструмент реалізації державної політики у сфері зміни клімату, який не має аналогів в інших сферах державного управління. Упровадження СТВ вимагає формування відповідної нормативно-правової бази, інституційної структури, необхідних організаційних і технічних передумов з урахуванням законодавства ЄС та прогресивного світового досвіду.
Одним із найбільш ефективних способів стримування глобального потепління та досягнення мети Паризької кліматичної угоди вважається зменшення викидів метану. Україна приєдналася до глобальної ініціативи «Global Methane Pledge», у рамках якої держави-учасниці зобов’язуються досягти спільної мети – скоротити глобальні викиди метану до 2030 р. щонайменше на 30 % від рівня 2020 р. та сприяти використанню найкращих наявних методів щодо кількісної оцінки викидів метану. У рамках участі в цій ініціативі розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. № 607-р затверджено відповідний план заходів.
У жовтні 2023 р. в м. Києві за участі німецьких партнерів відбулося відкриття Кліматичного офісу як складової ланки розбудови кліматичного урядування в нашій країні та майданчика для співпраці в рамках Паризької угоди. Кліматичний офіс підтримуватиме зусилля уряду України у впровадженні кліматичної політики, допомагатиме регіонам та бізнесу у реалізації проєктів з декарбонізації та адаптації, стане інструментом залучення зелених (кліматичних) інвестицій у післявоєнне відновлення України.
Незважаючи на те, що Росія не припиняє постійних руйнівних атак на вітчизняну енергетику, Україна намагається вирішувати питання у сфері боротьби зі зміною клімату, працює задля досягнення цілей щодо декарбонізації енергосектору. Саме про це говорив міністр енергетики України під час 28-ї конференції Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP28 UAE) під час презентації звіту «Clean energy roadmap: from reconstruction to decarbonization in Ukraine» [4].
У звіті України представлено сценарії, що дозволяють порівняти розвиток енергосистеми та викиди парникових газів за різних умов, включно й за умови досягнення Україною важливої мети – стати енергетичним хабом Європи. Було відзначено, що у майбутньому декарбонізований мікс української енергосистеми складатиметься переважно з відновлюваних джерел енергії та ядерної енергії. Ключову роль у зусиллях із декарбонізації економіки України відіграватимуть електрифікація економіки та заходи з енергоефективності. У рамках COP28 UAE Україна та ще понад 20 країн приєдналися до декларації про об’єднання зусиль щодо потроєння обсягів використання ядерної енергії у світі.
Подальший розвиток вітчизняної кліматичної політики потребує узгодження нормативно-правових актів України з новим екологічним законодавством ЄС. Це зумовлено положеннями Європейської зеленої угоди у сферах циркулярної економіки, захисту біорізноманіття та нульового забруднення, а також пов’язано з упровадженням Схеми ЄС з екологічного менеджменту та аудиту і Регламенту ЄС про екологічне маркування, адаптацією екологічних стандартів, екологічними державними закупівлями.
Усе зазначене, у т. ч. напрями зеленої реконструкції країни й пріоритетність адаптації законодавства до стандартів ЄС у сфері зміни клімату, мають бути враховані у Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (acquis).
Відповідно до наданих Єврокомісією рекомендацій необхідно суттєво посилити адміністративний та інспекційний потенціал у сфері довкілля та клімату, зокрема щодо виконання законодавства України про оцінку впливу на навколишнє середовище та стратегічну екологічну оцінку, включно й для програм і проєктів розвитку гідроенергетики. Також має бути покращено доступ представників громадянського суспільства до екологічної інформації та участі у прийнятті рішень у сфері охорони природи та екологічної безпеки.
_________________________________________________________________________________
[1] Poynting Mark, Rivault Erwan. 2023 confirmed as world’s hottest year on record. BBC. 2024. 09 Jan. URL: https://www.bbc.com/news/science-environment-67861954
[2] Міндовкілля: Викиди внаслідок бойових дій на території України вже становлять 180 млн тонн CO. 2024. 17 трав. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mindovkillia-vykydy-vnaslidok-boiovykh-dii-…;
[3] European Commission. Ukraine 2023 Report. Brussels, 8.11.2023. SWD(2023) 699 final. 152 p. URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/system/files/2023-11/SWD…;
[4] Україна представила на Конференції ООН зі зміни клімату звіт про декарбонізацію енергосектору. 2023. 05 груд. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-predstavyla-na-konferentsii-oon-zi-zminy-klimatu-zvit-pro-dekarbonizatsiiu-enerhosektoru
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: