18 червня 2024 р. в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося установче засідання Тимчасової робочої групи з питань розвитку освітніх програм у сфері захисту критичної інфраструктури.
Засідання відкрив директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Вікторович Богомолов. У вступному слові очільник НІСД відзначив важливість забезпечення функціонування критичної інфраструктури (далі – КІ) для виживання країни, що й зумовлює увагу Інституту, зокрема його профільних підрозділів, до окресленої проблеми. Олександр Богомолов зауважив, що в цій сфері Україна мимоволі набула цінного досвіду – він стане в пригоді не тільки нам, але й нашим партнерам. Такий досвід потребує аналізу, вивчення та застосування здобутої науки, у т. ч. під час підготовки кадрів. На думку директора НІСД, випробування, які випали на долю України та її КІ, попри заподіяну шкоду створюють і певні можливості для розвитку КІ, а надто її енергетичного сектора. Це є вкрай важливим щонайменше в середньостроковій перспективі, адже наша країна буде змушена враховувати безпекові ризики і загрози, спричинені нашим сусідством з країною-агресором, на тривалу перспективу.
Далі директор НІСД передав слово Олександру Володимировичу Потію, заступникові голови Держспецзв’язку, наголосивши на ключовій ролі, яку відіграє уповноважений орган з питань захисту KI в цій сфері. Олександр Потій висловив удячність НІСД за організацію важливого заходу та за успішну співпрацю в розбудові національної системи безпеки (захисту) та стійкості КІ, у ході якої уповноважений орган спирається, зокрема, на дослідження профільного підрозділу НІСД. Промовець зауважив, що з часу визначення Держспецзвʼязку уповноваженим органом велику роботу проведено з розбудови профільної нормативно-правової бази – рівень виконання відповідних планів оцінено в 90 %. На переконання О. В. Потія, система забезпечення безпеки (захисту) та стійкості КІ практично вже створена, хоча, звісно, сьогодні вона потерпає від низки проблем, спричинених насамперед атаками проти її об’єктів. Зараз забезпечення безпеки КІ зосереджено головним чином на захисних заходах, тоді як у майбутньому акцент буде зміщено на підвищення стійкості об’єктів КІ. На думку заступника голови Держспецзвʼязку, Україна вже зараз накопичила унікальний досвід щодо КІ, зокрема стосовно захисту від загроз та ризиків, які створюють ворожі БПЛА. Крім практичних завдань із захисту КІ, отриманий досвід і набуті знання потребують поглибленого вивчення та аналізу з метою їх застосування. Усе це, на думку Олександра Потія, гостро ставить проблему підготовки кадрів, яку треба розв’язати досить швидко. Для цього варто обрати оптимальні шляхи розбудови відповідної системи, що дасть змогу не марнувати час та обмежені ресурси.
Потім директор НІСД передав слово для вступних зауваг Олександрові Михайловичу Суходолі, завідувачу відділу критичної інфраструктури, енергетичної та екологічної безпеки центру безпекових досліджень НІСД, який надалі й модерував захід. Олександр Суходоля подякував усім учасникам за готовність докласти зусиль для розв’язання проблеми підготовки та перепідготовки кадрів з питань безпеки та стійкості КІ, а далі стисло наголосив на кількох важливих організаційних питаннях, а саме:
групу створено як тимчасовий орган відкритого складу, тому вітається поширення інформації про її роботу;
розбудова системи підготовки та перепідготовки кадрів з питань безпеки стійкості КІ є не лише практичним, але й важливим науково-теоретичним завданням, над яким працюють багато країн світу. Україна може стати прикладом найліпшого досвіду;
наразі фахівці НІСД випрацювали можливу модель розвитку системи підготовки та перепідготовки кадрів у цій сфері (модель далі презентував О. М. Суходоля). Водночас організатори вважають, що рішення має бути знайдено в результаті колективних зусиль, що дозволить узгодити різні погляди та створити синергетичний ефект від співпраці різних інституцій.
Після цього Олександр Суходоля передав слово Валерієві Миколайовичу Новаку, керівникові Департаменту захисту критичної інфраструктури Адміністрації Держспецзвʼязку – підрозділу, робота якого безпосередньо впливає на формування державної політики у сфері безпеки та стійкості КІ. Спираючись на досвід щоденної практичної роботи, Валерій Новак показав усю гостроту кадрового забезпечення цього напряму. Він наголосив, що проблема забезпечення безпеки та стійкості КІ є порівняно новою, фахівців для цієї сфери спеціально не готували. Тому до організації захисту КІ, особливо у час воєнного стану, залучають фахівців різноманітних спеціальностей і компетенцій. Особлива напруженість виникла в енергетичному секторі, по об’єктах якого ворог регулярно завдає ударів. За оцінкою В. М. Новака, така ситуація зумовлює необхідні зміни в системі підготовки персоналу, зокрема щодо формування кваліфікаційних вимог та критеріїв набору кадрів для цієї сфери на всіх рівнях управління (від національного до об’єктового). За наявності тисяч інфраструктурних об’єктів, які може бути віднесено до КІ, відповідні підрозділи потерпають від величезного перевантаження і потребують серйозної кадрової підтримки. Очільник Департаменту захисту КІ Адміністрації Держспецзвʼязку заявив про відкритість його підрозділу до співпраці з усіма суб’єктами системи забезпечення захисту КІ в режимі 24/7, у т. ч. на шляху розбудови системи підготовки та перепідготовки кадрів у цій сфері.
Вступну частину засідання завершила Ірина Леонідівна Тимошенко, керівник служби з питань безпеки критичної інфраструктури Апарату Ради національної безпеки і оборони України. Доповідачка поінформувала учасників зібрання про ситуацію щодо випрацювання та прийняття концепції розбудови системи освіти у сфері забезпечення захисту (безпеки) КІ. Ірина Тимошенко зауважила, що усвідомлення потреби створити таку систему виникло з моменту прийняття профільного закону, адже кадрів для цього напряму дотепер не готували. При Апараті РНБОУ в рамах діяльності створеної робочої групи розроблено проєкт відповідної концепції. Проєкт нормативного акту узгодили з усіма зацікавленими державними органами, але його не погодив Мінфін. Одначе зусилля в цьому напрямі не припинялися. Представниця Апарату РНБОУ розповіла про успішну міжнародну співпрацю щодо підготовки кадрів для цієї сфери, зокрема, привернувши увагу присутніх до підготовленого в межах проєкту з фондом CRDF Global (Україна) підсумкового звіту «Дослідження доцільності запровадження системи освіти і навчання з питань безпеки та стійкості критичної інфраструктури в Україні (БСКІ)». Про досягнутий відчутний прогрес у цій сфері свідчить і те, що в 2024 р. Національний авіаційний університет здійснив уже другий випуск зі спеціальності «Захист об’єктів критичної інфраструктури». На завершення свого виступу Ірина Тимошенко висловила побажання суб’єктам процесу, зокрема Міністерству освіти і науки України, активізувати зусилля в цьому напрямі.
Наступну частину засідання було присвячено презентаціям з питань розбудови системи підготовки кадрів для сфери забезпечення безпеки та стійкості КІ. Олександр Суходоля запропонував увазі присутніх презентацію з теми «Безпека і стійкість критичної інфраструктури:мета та зміст освітніх програм». Доповідач, стисло виклавши інформацію про концептуальні елементи забезпечення безпеки функціонування національної КІ, проілюстрував різноманітність суб’єктів цього процесу в Україні, комплексний та багаторівневий характер їх взаємовідносин та взаємодії і виклав бачення ролі ключових акторів у цій сфері: уповноваженого органу, секторальних та функціональних органів забезпечення безпеки та стійкості КІ, операторів та власників об’єктів і систем. У презентації наголошено, що наразі системи професійної підготовки у сфері забезпечення безпеки функціонування КІ немає – опанування професій щодо захисту КІ здійснюють завдяки використанню знань та компетенцій фахівців суміжних спеціальностей, що не дає цілковитого задоволення кадрових потреб. Концептуальний підхід до підготовки фахівців цього напряму має передбачувати розроблення вимог до освітніх програм, а також самих програм з підготовки / перепідготовки фахівців для цілого спектра професій з огляду на різноманітність секторів КІ. У дальшому викладі основних параметрів запропонованої моделі доповідач наголосив на важливій ролі секторальних і функціональних органів у формуванні конкретних запитів щодо переліків спеціальностей, компетенцій і посад для всіх рівнів управління системою забезпечення безпеки та стійкості КІ – від державного до об’єктового. Олександр Суходоля навів приклади успішної реалізації освітніх програм партнерами України, зазначивши, що завдяки набутому досвіду в нас є можливості досягнути навіть більшого прогресу в цій сфері, зокрема шляхом формування конкретних переліків спеціальностей, потрібних компетентностей та професій (посад) як основи для створення освітніх програм для підготовки та перепідготовки фахівців, а також освіти населення з питань безпечного функціонування КІ.
Наступну презентацію представив Халмурадов Батир Данатарович, завідувач кафедри цивільної та промислової безпеки Національного авіаційного університету ім. Героя України О. С. Чуба. Батир Халмурадов стисло поінформував присутніх про основні досягнення НАУ в цій сфері. Так, в Україні лише зазначена кафедра НАУ впродовж от уже п’яти років готує фахівців за освітньою програмою «Захист об’єктів критичної інфраструктури». Мета навчання – надати студентам фахові знання і компетенції із сучасних методів забезпечення захисту об’єктів КІ, техногенної безпеки, а також реагування на надзвичайні ситуації та ліквідацію їхніх наслідків. До програми ввійшли такі блоки: гуманітарний, загальноуніверситетських дисциплін та фахових дисциплін. Члени робочої групи звернули увагу на комплексний характер освітньої програми, де належно відображено всі сучасні підходи в цій сфері, що дає можливість випускникам кафедри розраховувати на успішне працевлаштування. Зокрема, професор Халмурадов повідомив, що в 2024 р. гурт студентів пройшов переддипломну практику в профільному міністерстві.
Наступний доповідач – Колєнов Олександр Миколайович, заступник начальника факультету оперативно-рятувальних сил Національного університету цивільного захисту України, презентував підготовлені в університеті «Пропозиції до розроблення програм освіти у сфері захисту критичної інфраструктури». НУЦЗ долучився до питань організації підготовки фахівців у сфері забезпечення безпеки та стійкості КІ порівняно недавно, і потрібен був певний час, щоб НУЦЗ усвідомив свою роль у цій роботі. Цьому посприяла низка заходів, у т. ч. організованих CRDF Global. Вони допомогли університетському колективові зорієнтуватися в цій проблемі та випрацювати кілька пропозицій. Доповідач прокоментував підготовлені в університеті переліки спеціальностей, потенційних посад і компетентностей зі спеціальності Цивільна безпека для магістерського та бакалаврського рівнів освіти, а також для різних рівнів управління КІ (секторальних органів та об’єктів КІ). Представник НУЦЗ наголосив на важливості структурувати ризики КІ, виокремивши загальні («класичні») ризики для всіх секторів, та специфічні ризики, притаманні кожному секторові, в оцінці яких ключову роль мають відіграти інженерно-технічні кадри конкретних об’єктів і систем, і це має бути враховано в дальшій роботі за цим напрямом.
Змістовну доповідь з теми «Підготовка фахівців, залучених до проведення заходів із захисту критичної інфраструктури», презентував Роман Святославович Яковчук, начальник кафедри цивільного захисту та протимінної діяльності Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (файл Yakovchuk.pdf). Роман Яковчук поінформував присутніх, що керівництво ДСНС та університет усіляко підтримують діяльність кафедри з підготовки кадрів для сфери захисту КІ. Цю справу розпочали з вивчення наявних освітніх програм – переважна більшість з них стосується кіберзахисту КІ, а захисту КІ в Україні присвячено лише одну програму. Далі доповідач стисло представив нормативно-правову базу, яка врегульовує функції ДСНС як субʼєкта національної системи захисту КІ, та представив перелік компетенцій, що їх має опанувати фахівець цивільного захисту з питань захисту КІ. Роман Яковчук повідомив про широкий спектр напрямів діяльності кафедри та підготовлену для запровадження навчальну програму «Захист об’єктів критичної інфраструктури». Програма містить чотири модулі, а саме: Загальні положення організації захисту об’єктів КІ; Система суб’єктів захисту об’єктів КІ; Основи інженерного захисту об’єктів КІ; Реагування на надзвичайні ситуації на об’єктах КІ.
Питання захисту КІ в системах забезпечення державної та національної безпеки розглянув Сергій Вікторович Бєлай, заступник начальника навчально-наукового центру організації освітнього процесу – начальник науково-методичного відділу Національної академії Національної гвардії України. У своїй доповіді представник НАНГУ привернув увагу до того, що обговорення зосередилося на питаннях вищої освіти в цій сфері, тоді як в основу підготовки фахівців для захисту КІ потрібно покласти насамперед професійну підготовку. Сергій Бєлай розповів про набутий академією досвід у цьому напрямі – запровадження двох професійних стандартів за останні три роки, що створило підґрунтя для діяльності із забезпечення фізичного захисту об’єктів КІ. Цю роботу здійснено у співпраці з Національною академією СБУ та Інститутом управління державної охорони України (усі три установи проводять підготовку фахівців з питань державної та національної безпеки). Крім того, доповідач висловив застереження щодо надмірного захоплення розширенням переліків результатів навчання та компетенцій – це може привести до потреби вводити нову спеціальність, а отже, значно ускладнити прогрес створення системи професійної підготовки для сфери захисту КІ.
Після виступів та презентацій модератор оголосив загальне обговорення теми підготовки кадрів для сфери забезпечення безпеки (захисту) та стійкості КІ. Ця частина засідання розпочалася з виступу Олександра Володимировича Потія, який досить критично висловився щодо можливих планів створення нової спеціальності. Спираючись на свій досвід у сфері підготовки кадрів для національної системи кіберзахисту, він висловив думку, що вибір такої мети заведе в глухий кут. Натомість, посилаючись на практику наших стратегічних партнерів, він закликав об’єднати зусилля задля створення справжнього ринку праці в цій сфері.
Позицію Олександра Потія щодо необхідності створити ринок праці підтримав Євген Анатолійович Лінчевський, начальник відділу критичної інфраструктури Департаменту впровадження пріоритетних проєктів регіонального розвитку та критичної інфраструктури Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, який також поінформував присутніх про наявну наразі гостру потребу міністерства у фахівцях з різноманітних питань забезпечення безпеки (захисту) КІ, а також про готовність до активної співпраці в цій сфері.
Сергій Вікторович Мельник, представник Інституту освітньої аналітики Міністерства освіти і науки, практично цілком підтримав позицію Олександра Потія і на конкретних фактах показав, що наразі немає нагальної потреби вводити до класифікатора професій нові позиції, пов’язані з КІ – вони або можуть бути охоплені вже введеними до документа професіями, або ж низку останніх можна модифікувати «похідними назвами». Сергій Мельник також наголосив, що номенклатура професій для структур управління має визначатися законом, і запропонував використовувати закордонний досвід для тих професій, яких наразі немає в Україні. Фахівець також підтримав створення секторальних рад, які б адаптували навчальні програми до потреб конкретного сектора КІ.
Ірина Леонідівна Тимошенко нагадала учасникам групи, що розроблений проєкт концепції створення системи підготовки кадрів у цій сфері не містив положення про обов’язкове створення нової спеціальності. Натомість він передбачав виконання концепції у два етапи. На першому планували здійснити короткострокові навчальні проєкти й заходи, визначити кваліфікаційні вимоги до відповідних кадрів та провести за результатами виконання етапу дослідження щодо можливості чи необхідності запровадження нової спеціальності. За інформацією Ірини Тимошенко, тодішня позиція Мінфіну заперечувала потребу в такій спеціальності через поточну фінансову ситуацію в країні. На думку доповідачки, ці моменти треба враховувати, якщо роботу над документом буде поновлено.
Олександр Олегович Бакалинський, заступник директора Департаменту Адміністрації Держспецзв’язку, висловився за те, що наразі, в умовах воєнного стану, коли субʼєкти системи захисту КІ потерпають від гострого дефіциту кадрів, потрібні швидкі та оперативні рішення. На його думку, найкращим шляхом для розв’язання кадрових проблем є об’єднання зусиль задля організації «курсової перепідготовки». Водночас треба цілком використати досвід, набутий у сфері кіберзахисту, а паралельно робочі групи можуть напрацьовувати матеріали для можливої підготовки кадрів за базовими освітніми програмами.
Юліан Михайлович Воловенко, декан хімічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, висловив думку як представник освітньої спільноти – він підтримав зусилля, спрямовані на створення системи підготовки кадрів для сфери забезпечення безпеки та стійкості КІ, відзначивши велику роль хімічних знань для практично всіх галузей. Юліан Воловенко зробив акцент на важливості для майбутніх випускників мати професію, з якою вони пов’язують серйозні перспективи для свого життя. Випускники факультету практично стовідсотково отримують запрошення до роботи в різних галузях економіки, і викладацький колектив вважає, що важливо підтримувати такий рівень результатів своєї діяльності. Підготовка фахівців для сфери захисту КІ допоможе досягти цього. Для відповідної підготовки, на думку Юліана Воловенка, факультет має отримати від держави відповідні завдання, які мають бути розроблені за участі факультету. Найприйнятнішим очільник хімічного факультету бачить варіант підготовки фахівців для сфери захисту КІ в рамах магістерської програми після того, як її учасники здобудуть загальну освіту з хімічних дисциплін у межах програми бакалаврату. Дискутант висловив думку, що наступного року можна було б підготуватися до запровадження такої програми.
Вікторія Петрівна Плаван, завідувачка кафедри хімічних технологій та ресурсозбереження Київського національного університету технологій та дизайну, також висловилася за розвиток навчальних програм у цій сфері. За інформацією Вікторії Плаван, кафедра хімічних технологій та ресурсозбереження готує студентів двох спеціальностей, які мають безпосереднє відношення до захисту КІ, а отже, тема засідання є дуже актуальною для її колективу. Завідувачка кафедри висловила вдячність Олександрові Потію за те, що він порушив важливу для цієї сфери проблему – створення ринку праці. На її переконання, коли планується розвиток освітньої програми, то не варто забувати, що навчання за цими програмами має хтось обирати. Обрана спеціальність має бути привабливою для абітурієнтів. В. П. Плаван вважає, що сьогодні про захист КІ такого сказати не можна. Крім того, Вікторія Плаван зробила акцент на часових рамках програм: бакалаврат – 4 роки, магістратура – 6 років, доктор філософії – 10 років, а в умовах воєнного стану цього часу в нас немає. Вихід із ситуації вона вбачає в інкорпоруванні додаткових компетенцій та результатів навчання до вже чинних програм.
Для уточнення деяких аспектів окресленої проблеми слово також брали Ключка Юрій Павлович, проректор з навчальної та методичної роботи НУЦЗ, Кондратов Сергій Іванович, старший науковий співробітник НІСД, Беліков Анатолій Серафімович, в. о. завідувача кафедри охорони праці, цивільної та техногенної безпеки навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» УДУНТ.
З підбиттям підсумків засідання виступив Олександр Суходоля. Він відзначив, що створена група є тимчасовим органом з відкритим складом. Діяльність групи, на його думку, має завершитися певним результатом, а саме – аналітичним опрацюванням та представленням пропозицій уряду країни з питань розвитку освітніх програм у сфері захисту критичної інфраструктури. Це могли б бути узгоджені переліки базових спеціальностей, за якими доцільно запроваджувати освітні програми з питань безпеки і стійкості КІ, рівні підготовки фахівців, спеціальні компетентності та очікувані програмні результати навчання за відповідними спеціальностями тощо.
Олександр Суходоля запропонував сформувати підгрупи для ліпшого опрацювання питання за окремими базовими спеціальностями та обговорити результати на наступному засіданні тимчасової робочої групи. При цьому мобільність членів групи жодним чином не обмежується, тобто можлива участь того чи того члена групи в роботі різних підгруп за напрямами. Для підвищення рівня роботи ТРГ О. М. Суходоля звернувся з проханням до Олександра Потія, щоб він сприяв організації нарад секторальних та функціональних органів з операторами / власниками об’єктів КІ для визначення переліку професій та посад, які потрібні для забезпечення безпеки і стійкості функціонування КІ відповідно до вимог законодавства та потреб ринку. Він ще раз наголосив, що доцільно опрацювати та спробувати узгодити пропозиції всіх зацікавлених – як з боку державних органів, що здійснюють практичну роботу у цій сфері, так і з боку різноманітних навчальних та освітніх установ.
Для завершального слова та закриття засідання модератор запросив Олександра Богомолова, директора НІСД. Очільник НІСД подякував присутнім за участь в обговоренні порушених важливих проблем. Зокрема, Олександр Богомолов звернув увагу членів ТРГ на те, що гостру потребу в розвитку професійної освіти та освіти населення в цій сфері можна розглядати як частину загальнішого процесу в нашій країні, якому властива жага до інформації, до опанування нових знань. Для задоволення цього запиту, у т. ч. для освіти та інформування населення щодо функціонування КІ, Олександр Богомолов порекомендував ширше використовувати доступні інформаційні ресурси та спеціалізовані матеріали з питань безпеки і стійкості КІ, як-от розміщені на сайті НІСД.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД