Круглий стіл "Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики і національні можливості"

Uchast14 грудня 2010 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося засідання "круглого столу" "Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики і національні можливості", присвячено запровадженому Президентом України Року освіти та інформаційного суспільства.

До обговорення запропоновано такі питання:


· ІКТ, інформаційне суспільство, суспільство знань: тенденції та прогнози глобального розвитку;
· державна стратегія розвитку інформаційного суспільства: український варіант;
· напрями вдосконалення національного профільного законодавства;
· створення національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства;
· використання ІТ у державному управлінні та зв’язках з громадськістю;
· інформаційно-психологічна безпека людини та суспільства у сучасному світі;
· розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція у світову інфраструктуру. UAnet: чинники та перспективи розвитку;
· розвиток національної е-комерції, можливості її державної підтримки;
· Україна на міжнародних ІТ-ринках.

 

Список учасників.

 

Аналітична доповідь НІСД.

 

 

ZhaliloЗ вступною промовою до учасників засідання звернувся перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Я. А. Жаліло, який, зокрема, зазначив наступне.

 

Порушена тема є такою, що неоднозначно сприймається суспільством: адже за твердженням окремих його представників, в деяких сферах нашої економіки й досі панують доіндустріальні уклади. Але з іншого боку ми спостерігаємо, що інформаційне суспільство поширюється у світі, воно долає будь-які національні межі. Відтак ці виклики не минуть й українське суспільство, якому належить адекватно їх сприйняти. Саме тому ця футуристично-орієнтована тема актуальна на сьогодні.

              

DubovЗавідувачем відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій Д. В. Дубовим було представлено аналітичну доповідь “Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості”. Він, зокрема, окреслив низку проблем та перешкод у процесі становлення інформаційного суспільства та надав пропозиції щодо їх подолання.

 

SemenchenkoЧлен Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України А. І. Семенченко наголосив, що перш ніж будувати інформаційне суспільство, необхідно зрозуміти: що це таке, розробити його модель. Так, окрім оцінки поточного стану явища, важливо розробити методику прогнозування та розв’язати питання, хто в цілому відповідає за розбудову інформаційного суспільства. Конкретні завдання, що уособлюють відповідну програму, мають знайти відображення у бюджеті. Переважна більшість існуючих проблем обумовлена відсутністю необхідного наукового супроводу.

 

Ключове питання, що його порушив Віце-президент Української спілки промисловців та підприємців з питань інформаційних технологій І. М. Пєтухов, було таким: наскільки екологічно безпечними будуть базові станції, побудовані для 4G? Яким чином можливий їх вплив на здоров’я дітей? Відповіді мають бути знайдені до того, як проект “Відкритий світ” буде розгорнуто.

 

VernerНа потребі розробки методології щодо формування вибірки за допомогою якої можна досліджувати розвиток інформаційного суспільства в Україні наголосив заступник директора департаменту інформатизації Державного комітету статистики України І. Є. Вернер. Він підкреслив, що це наукомістке питання і висловив готовність до співпраці.

 

BaranovДиректор департаменту модернізації державної служби Головного управління державної служби України О. А. Баранов висловив думку про слушність рекомендацій авторів доповіді в частині створення при Президентові України Національної ради з розбудови інформаційного суспільства. Адже за принципом першої особи, визначеним ще академіком В. Глушковим, процеси інформатизації мають скеровуватися лідером, керівником установи, галузі, держави. Однак важливо спрямувати діяльність цього органу на створення відповідних загальнонаціональних засад та принципів, а не на опікування якимись окремими проектами. В його компетенцію має входити створення умов для запровадження ІТ через стимулювання попиту та пропозиції.


Доповідач також звернув увагу на питання місця України у відповідних рейтингах. Їх складають, послуговуючись відкритими джерелами інформації. У нас структури, відповідальні за розроблення та запровадження ІТ-технологій, не оприлюднюють звіти про результати діяльності у загальнодоступних джерелах. Відтак, Україна не є нерозвиненою країною щодо поширення сучасних інформаційних технологій, а просто є закритою державою.

 

PilipchukНа думку в. о. директора Науково-дослідного центру правової інформатики Академії правових наук України В. Г. Пилипчука, у найближчій перспективі необхідно зосередити увагу насамперед на вивченні глобальних викликів і загроз в інформаційній сфері. Основною метою є забезпечення інформаційного суверенітету України. 

 

BoikoНа переконання старшого наукового співробітника Інституту соціології НАН України Н. Л. Бойко дані, що їх отримують соціологи починаючи з 2002 р., свідчать про значимі позитивні зміни у процесах інформатизації. Як приклад, було наведено інформацію про якісно інші завдання, які користувачі вирішують за допомогою мережі Інтернет. Так, якщо раніше респонденти зосереджувалися на ознайомленні з новинами, копіюванні фільмів, музики тощо, то зараз вони активно засвоюють і такі можливості, як пошук однодумців, партнерів для реалізації своїх інтересів та електронну комерцію. Отож у 2010 р. близько 30 % тих, хто користується інтернетом в Україні, шукають інформацію про товари і послуги , а он-лайн покупки здійснюють близько 10 %.

 

LisitskyПрезидент Асоціації “Інформаційні технології України” І. В. Лисицький запропонував рекомендаційну частину доповіді доповнити положеннями про необхідність формування інституту самоврядування у сфері інформаційно-комунікативних технологій.

           

RubanetsНа думку професора кафедри філософії Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” О. М. Рубанець, основною є проблема окремішнього розгляду та розуміння інформаційних систем та процесів інформатизації. Інша проблема – це процес модернізації, що наразі в Україні відбувається як нова індустріалізація. Це означає, що усі ресурси суспільства використовуються на розвиток виробничих потужностей, що вже у короткостроковому періоді будуть непридатними. Водночас у провідних країнах світу розвиток економіки без залучення комп’ютерних програм та систем не відбувається.

 

Про перспективи електронного парламенту розповів керівник Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України О. О. Сидоренко. Також він запропонував надати пропозиції й зауваження до відповідного законопроекту, а щодо «круглого столу» зазначив на перспективі його запровадження як постійно діючого.

 

Заступник директора Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України О. М. Трофимчук констатував таку ситуацію: безпосередньо на інформаційно-аналітичне забезпечення йде 1-2 % усіх грошей, що виділяються на інформатизацію міністерств і відомств. Водночас у рамках фінансування Національної академії наук України започатковано проект щодо системи інформаційно-аналітичного забезпечення регіональних органів влади та національного природокористування. Наразі завершено запровадження як сховищ даних, так і прикладного програмного забезпечення в Івано-Франківській та Луганській областях.

 

YemelyanenkoДинаміку розвитку сфери зв’язку охарактеризував член Національної комісії з питань регулювання зв’язку України Б. М. Ємельяненков: незважаючи на ті кризові явища, що відбувалися в економіці України, у сфері зв’язку спостерігається постійний ріст обсягів надходжень за надання послуг. Якщо у 2005 р. це було 36 млрд грн, то сьогодні це 47,5 млрд грн. Ці обсяги формуються з послуг зв’язку фіксованого, мобільного, електронних комунікацій, що показують надзвичайні темпи росту; бо за минулий рік послуги, що надавалися через електронні комунікації, інтернет зросли на 25 % і склали 4 млрд грн.

 
Наприкінці засідання “круглого столу” завідувач відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій Д. В. Дубов
подякував усім присутнім за участь у обговорені та висловлені цікаві ідеї й пропозиції. Д. В. Дубов запросив до подальшої співпраці та анонсував проведення аналогічного засідання у наступному році.