17 липня 2024 року в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) відбувся круглий стіл «Перспективи розвитку аграрного сектора України в умовах кліматичних змін», організований у співпраці НІСД та Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.
Відкрив засідання заступник директора НІСД, керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД
Ярослав Жаліло, який представив основні положення аналітичної доповіді «Перспективи розвитку аграрного сектора України в умовах кліматичних змін», підготовленої науковцями Національного інституту стратегічних досліджень та Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.
Виступаючи з презентацією, Я. Жаліло наголосив, що кліматичні зміни вже сьогодні створюють серйозні загрози для збалансованого економічного розвитку і сільського господарства насамперед. Дослідження свідчать, що без адаптації до кліматичних змін до 2050 р. сільське господарство у світі може втратити близько 30 % власного потенціалу. Це при тому, що населення землі продовжуватиме стало збільшуватися. Тому актуальність питання адаптації аграрного сектора до кліматичних змін постійно зростатиме. Доповідач підкреслив, що для вітчизняного аграрного сектора кліматичні зміни стосуються як погодних явищ, так і безпосередніх умов, від яких залежить функціонування аграрної галузі. Тому питання адаптації до кліматичних змін не може бути завданням лише суто аграріїв. Це має бути системним завданням для всієї національної економіки, для всього суспільства. Як наслідок кліматичних загроз, агарний сектор країни стикається з низкою суттєвих викликів: зміщуються зони вирощування аграрних культур, утворюється нова кліматична зона на півдні України. Водночас кліматичні зміни варто розглядати і як нові можливості для агросектора, реалізація яких потребуватиме інших підходів щодо державної аграрної політики. Я. Жаліло наголосив, що без цільової політики розкриття потенційних можливостей адаптації агросектора до кліматичних змін може призвести до спрощення структури та зниження інклюзивності агровиробництва.
Директор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України Раїса Вожегова відзначила важливість наукового осмислення проблем впливу змін клімату на аграрний сектор України. Оскільки проблематика зміни клімату має глобальний характер, продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) розробила концепцію кліматично оптимізованого сільського господарства як нову парадигму розвитку агробізнесу, яка була підтримана в багатьох країнах світу. Концепція базується на поєднанні засобів розв’язання двох найважливіших глобальних проблем сучасності – зміни клімату і гарантування продовольчої безпеки. В основу реалізації концепції покладено кліматично орієнтований підхід до подальшого розвитку сільського господарства і забезпечення таких напрямів діяльності, як: зростання продуктивності агропродовольчих систем, підвищення рівня їх сталості в процесі адаптації до змін клімату та мінімізації викидів небезпечних парникових газів і перехід до вуглецевої нейтральності. Фахівці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН розробляють і впроваджують у практику нові технології, що дозволяють вітчизняному агросектору адаптуватися до функціонування в умовах змін клімату.
Голова комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України Олександр Гайдук зазначив актуальність оприлюдненого на круглому столі питання і наголосив, що вже нині регіони України відчувають вплив зміни клімату. Законотворці нині працюють над тим, щоб упроваджувати вирощування культур, які в Україні раніше не вирощувалися, зокрема прикладом є проєкт Закону України «Про бавовну». Хоча ця культура і не є традиційною для вирощування в Україні, проте має потенціал у майбутньому. О. Гайду наголосив, що такі аналітичні дослідження, як представлене організаторами, є дуже важливими для законотворців, оскільки дають змогу на законодавчому рівні обґрунтовано вдосконалювати державну аграрну політику щодо адаптації до кліматичних змін.
Заступник директора з наукової роботи Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Олексій Данчук,виступив з презентацією дослідження «Вплив змін клімату на тваринництво України». Основні зміни для тваринницької галузі, пов’язані зі зміною клімату – це умови утримання тварин та їх забезпечення питною водою. Уже нині від високих температур у тварин спостерігається порушення в обміні речовин, які супроводжуються розвитком насамперед теплового стресу й різних хронічних або гострих захворювань. Підвищення температури навколишнього середовища супроводжується зниженням імунітету тварин, що виявлятиметься підвищенням кількості інфекційних, інвазійних захворювань, а в підсумку впливатиме на продуктивність тварин.
Директор Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики України Ігор Віштак відмітив, що Міністерство розробило низку проєктів нормативно-правових актів, які мають допомогти сільському господарству України адаптуватися до кліматичних змін. Реалізація таких проєктів зменшить небажаний ефект від кліматичних змін, забезпечить конкурентну спроможність та сталий розвиток агросектора. І. Віштак повідомив, що Мінагрополітики розробляє заходи з мінімізації негативного впливу аграрної діяльності на екосистему. Зокрема, щодо зменшення викидів вуглецю і раціонального використання пестицидів та хімікатів, що має поліпшити стан українських ґрунтів і якість вирощеної продукції. Доповідач зауважив, що в Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року є розділ про пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптацію до них. Також продовжено державну програму компенсації за відновлення та будівництво меліоративних систем, яку було ініційовано Мінагрополітики. Він зазначив, що Україна суттєво просунулась у процесі адаптації власного аграрного законодавства до норм Євросоюзу, зокрема в питаннях кліматичних змін. Так, ратифіковано положення Паризької угоди, схвалено низку програмних актів з метою запобігання змінам клімату та адаптації до них, затверджено наказ про Правила забезпечення родючості ґрунтів і застосування окремих агрохімікатів.
Заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександр Нечипоренко поділився напрацюваннями, які мають фахівці Центру щодо адаптації аграрного сектора до кліматичних змін. Серед таких напрацювань він відзначив інституціональні, фінансово-економічні, агротехнологічні, інженерно-технічні, екологічні, соціальні та наукові напрями наукових досліджень, які дозволять пом’якшити наслідки впливу зміни клімату для аграрного сектора. Окремо О. Нечипоренко підкреслив проблему забезпеченості України питною водою. Крім того, доповідач наголосив на необхідності ухвалити низку нормативно-правових документів, зокрема щодо нещодавно схваленого Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, а також завершити реформування управлінських органів та створити корпоративну структуру з консолідованою відповідальністю учасників щодо запобігання викликам та загрозам, які спричиняють кліматичні зміни.
Директор з науки Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук зазначив важливість адаптації територіальних громад до змін клімату. Він наголосив, що потрібен чіткий сценарій прийняття рішень, а саме, як держава має реагувати на ризики для виробництва продукції у сільському господарстві, яке прямо чи опосередковано забезпечує приблизно 50 % ВВП. Потрібен документ, де було б чітко визначено і на науковому рівні підтверджено, яка парадигма сільського господарства в умовах зміни клімату має перевагу: великотоварне чи дрібнотоварне сільське господарство. Необхідно актуалізувати питання збереження водних ресурсів. У зв’язку з цим варто звернути увагу на заліснення території України, створення полезахисних лісосмуг, які також боротимуться і з проблемою опустелювання територій.
Радник офісу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН в Україні (ФАО) Михайло Малков повідомив, що кліматична політика була і залишиться в подальшому одним із пріоритетних напрямів роботи ФАО. В Європейському Союзі така політика реалізується в межах Європейського зеленого курсу. Україна, інтегруючись до ЄС, уже поступово виконує положення цієї політики. Крім того, відбуваються трансформації в національних продовольчих системах, які також стосуються питання кліматичних змін. У зв’язку з цим вкрай важливою є уніфікація документів, що забезпечать як інтеграцію українського аграрного сектора до ЄС, так і його адаптацію до функціонування в умовах змін клімату.
Президент ВГО Українська аграрна конфедерація Леонід Козаченко подякував організаторам за можливість обговорити важливе питання функціонування аграрного сектора в умовах кліматичних змін. Він підкреслив, що це питання важливе не тільки для аграрної галузі, а і для всіх інших галузей національної економіки. Основним питанням є розробка інструментарію – визначити, що потрібно робити аграріям для успішного функціонування в нових умовах. Необхідно розробити відповідну стратегію не тільки для аграрного сектора, а й для всієї економіки. Потрібно розробити нову як фіскальну, так і монетарну політику сприяння адаптації агровиробників до кліматичних змін. Крім того, варто звернути увагу на іноземний досвід адаптації країн до кліматичних змін і практики, які доцільно використовувати в Україні.
Старша експертка з Комунікацій спеціалізованої агенції ООН зі сприяння інклюзивному, сталому та інноваційному промисловому розвитку в Україні Олена Ковальова звернула увагу на питання подальшої реалізації продукції сільського господарства. 28 червня 2024 р. було підписано Велику рамкову програму між Урядом України та ЮНІДО (англ. UNIDO – United Nations Industrial Development Organization – Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку) щодо зеленого відновлення промисловості України на 2024–2028 рр., яка містить три напрями: перший – створення умов для розвитку людського капіталу та його зайнятості; другий – розвиток підприємництва і створення комфортних умов для ведення бізнесу; третій – зелена трансформація української промисловості. Від того, як функціонуватиме сільське господарство, залежатиме, яка сировина постачатиметься на переробку. Нині вітчизняні харчова і переробна промисловості стають все більш зеленими, використовуючи альтернативні джерела енергії. Окремої уваги потребують вирішення питань доступності води на півдні України, кадрові питання для агросектора, автоматизація виробничого процесу і запровадження нових технологій при виробництві продукції, стійкості ланцюгів доданої вартості.
Генеральний директор ВГО Українська аграрна конфедерація Павло Коваль зазначив, що в умовах євроінтеграції важливо дотримуватись державницьких позицій на переговорних майданчиках, відстоюючи національні інтереси, захищаючи вітчизняних виробників. Потрібно не просто інтегрувати у вітчизняне законодавство «чужі» стратегії, а спільними зусиллями аграріїв, промисловців та представників інших галузей економіки розробити спільну стратегію розвитку національної економіки, яка б містила питання адаптації до кліматичних змін, і вже з нею йти на переговори з європейськими партнерами.
Завідувач кафедри агрометеорології та агроекології Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова Оксана Вольвач повідомила, що в університеті проводяться роботи щодо визначення змін, на які чекає сільське господарство Одеської області в період до 2050 р. Дослідження показали, що в цей час період активної вегетації всіх сільськогосподарських культур зменшиться практично вдвічі, кількість опадів суттєво зменшиться. О. Вольвач зауважила, що Одеська область уже нині знаходиться в посушливій зоні, а в недалекому майбутньому в Україні може виникнути нова агрокліматична зона – пустеля. Тому дуже важливо, по-перше, відновлювати зрошення на Одещині, по-друге, використовувати новітні засоби при зрошенні.
Декан економічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України
Анатолій Діброва звернув увагу на кадрове питання – хто буде реалізовувати нові державні стратегії та заходи? Нині потрібно запроваджувати нові освітні програми, розширювати і впроваджувати нові дисципліни, вносити зміни до стандартів підготовки здобувачів. Освітня сфера повинна готувати фахівців, які зможуть ефективно впроваджувати в практику наукові напрацювання, зокрема й щодо адаптації до кліматичних змін.
Марія Дячук, керівниця відділу сільського господарства ГО «Екодія», звернула увагу на проблему водно-болотних угідь, малих річок та прибережних захисних смуг, охорона та захист яких нині практично не здійснюються. В Україні функціонує загальнодержавна цільова програма використання та охорони земель, але в умовах повномасштабної війни окремі її положення відтерміновано до закінчення воєнного стану. Проте цього робити не можна, управління земельними ресурсами та їх охорона є складовою частиною загальнодержавної земельної політики, від якої залежить якість і здоров’я ґрунтів. Це має бути пріоритетом державної аграрної політики.
У прикінцевому слові директор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України
Раїса Вожегова зауважила, що питання економного й раціонального використання зрошення і води загалом в умовах змін клімату є ключовим. Потрібно підготувати й надати фахові наукові та аналітичні рекомендації державним органам влади з цього питання.
Підбиваючи підсумки, заступник директора НІСД, керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД Ярослав Жаліло зазначив багатогранність теми, що обговорювалась, та необхідність залучити широке коло стейкхолдерів до реалізації політики адаптації агросектора до кліматичних змін. Україна має можливість разом з європейськими партнерами формувати нове наповнення зеленого переходу в агросекторі, працювати над удосконаленням Єдиної аграрної політики ЄС з урахуванням впливу кліматичних змін. Глибоке розуміння механізмів впливу факторів кліматичних змін на агровиробництво має бути конвертоване у відповідні політики сприяння адаптації з акцентом на реалізацію можливостей, які несуть кліматичні зміни. Україна цілком може використати свій аграрний потенціал як рушій індустріального і навіть постіндустріального розвитку.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД