"Напрями розвитку ринку праці у прикордонних районах України". Аналітична записка

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ У ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

 

Ринок праці у y прикордонних регіонах України є недостатньо збалансованим, не здатним забезпечити паритет між попитом та пропозицією, характеризується значними диспропорціями. Зокрема, гострою залишається проблема зниження рівня ділової активності населення, внутрішнім ринкам праці притаманні ознаки нерозвиненості та деформованості, суттєве, галузеве і регіональне безробіття, зростає кількість безробітних серед сільського населення, жителів малих міст, порушується морально-психологічний клімат у суспільстві через безробіття молоді та жінок, зростають масштаби міжнародної міграції трудових ресурсів.

 

З метою розвитку ринку праці у прикордонних регіонах України необхідно реалізувати заходи за такими напрямами:

• запровадження ефективних методів залучення працівників до різних форм економічної діяльності у рамках транскордонних проектів;

• створення автоматичної системи надання соціальних пільг з використанням електронних карток, що дозволить спростити розрахунки та оптимізувати механізми використання бюджетних коштів на соціальні пільги, забезпечити адресний характер надання соціальної підтримки безробітному населенню;

• зменшення кількості створених неформальних робочих місць через зменшення грошових та негрошових витрат роботодавців, пов’язаних з найманням - звільненням робочої сили (виплата вихідної допомоги, повідомлення в державні органи зайнятості, попередження профспілок тощо);

• активізація участі органів виконавчої влади прикордонних регіонів у інформаційно-роз'яснювальній роботі. Це стосується видачі представникам підприємств пам'яток – застережень про недопустимість використання "тіньової" зайнятості і "тіньової" заробітної плати та пам'ятки із зазначенням видів відповідальності за порушення трудового законодавства при реєстрації колективних договорів, активного інформування громадськості через засоби масової інформації про соціальну незахищеність в разі неоформлення трудових відносин з роботодавцем офіційно, а також запровадження практики проведення виїзних консультацій Центру зайнятості населення для надання безкоштовної правової допомоги громадянам, які проживають у віддалених районах (містах);

• удосконалення системи інформації про вартість робочої сили через створення місцевими органами влади Бюро інформації. Це дозволить вирішити спектр проблем у сфері нормування і гарантій в оплаті праці, трудових спорів з питань оплати праці, налагодження ділових, культурних та інших видів співпраці між прикордонними регіонами України, а також створить передумови для легалізації та розвитку віртуального ринку праці, формування дистанційної зайнятості;

• збільшення зареєстрованої зайнятості населення шляхом розробки спільного плану дій про виділення Україні квоти на працевлаштування її громадян в межах реалізації програм і проектів транскордонного співробітництва, а також покращення правового захисту вітчизняних працівників за кордоном шляхом активізації роботи у цьому напрямі Міністерства закордонних справ, для чого доцільно створити спеціалізований орган державного управління (Державне агентство), до компетенції якого входили б питання, пов’язані з працевлаштуванням громадян України за кордоном;

• посилення правового захисту і надання соціальних гарантій трудовим мігрантам у прикордонних регіонах на час їхнього перебування за кордоном за умови повернення на батьківщину через відкриття на базі дипломатичних представництв у приймаючих країнах консультаційних центрів для трудових мігрантів, у тому числі й нелегальних; взаємодію з осередками українських діаспор для залучення їх до роботи з надання інформаційно-консультаційних послуг нелегальним українським мігрантам, які перебувають у цих країнах; надання допомоги на державному рівні щодо захисту інтересів трудових мігрантів у вирішенні трудових конфліктів з іноземними роботодавцями;

• нівелювання ризиків розвитку ринку праці на прикордонних депресивних територіях. З метою покращення як окремих ознак відтворення, так і трудоресурсного потенціалу потрібно розробити державну програму розвитку трудового потенціалу прикордонних малих міст та районів, забезпечити техніко-економічні заходи підтримки відтворення трудових ресурсів, розробити пакет нормативних актів, що забезпечить виконання програми, організаційно-економічне забезпечення функціонування трудового потенціалу населення;

• здійснення програм інформування населення про умови започаткування і ведення бізнесу, зокрема – шляхом соціальної реклами;

• запровадження податкових стимулів до інвестування коштів в економіку прикордонних територій. Для цього місцевим органам влади необхідно розробити пакет пропозицій щодо удосконалення системи пільг підприємствам за диференційованим підходом, передусім в залежності від розміру внеску інвестора у статутний фонд, виду економічної діяльності у яку спрямовуються інвестиції та суми інвестованих коштів; впливу на стимулювання зайнятості.

 

Регіональний філіал НІСД у м. Львові

(Т. Васильців, О. Іляш)