Круглий стіл "Реструктуризація промисловості України у процесі посткризового відновлення"

Uchast14 червня 2011 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання круглого столу “Реструктуризація промисловості України у процесі посткризового відновлення”, у ході якого розглянуто проблеми посткризового розвитку промисловості України, а також організаційно-економічні та нормативно-правові пріоритети реструктуризації промисловості на сучасному етапі. У дискусії взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, представники органів державної влади, неурядових організацій та засобів масової інформації.

 

Фахівці НІСД представили доповідь та презентацію з викладом основних проблем, винесених на обговорення, а також ознайомили присутніх з матеріалами аналітичної доповіді “Реструктуризація промисловості України у процесі посткризового відновлення”.

 

Аналітична доповідь.

 

У ході дискусії учасники обмінялися думками щодо головних проблем посткризового розвитку провідних галузей України та шляхів їх вирішення, а також напрямів здійснення реструктуризації промислового сектору України.

 

Список учасників.

 

ZhaliloВідкрив засідання перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло і наголосив на важливості питань, що розглядатимуться на круглому столі. На його думку, сьогодні Україна долає труднощі, пов’язані з виходом вітчизняної економіки з кризового стану. Однак, країна повільно повертається до структури економіки передкризового періоду з властивими їй ризиками. За цих умов необхідно використовувати післякризове відновлення для формування ефективної структури промисловості і не повторювати попередні помилки.

 

Із презентацією основних положень аналітичної доповіді “Реструктуризація промисловості України у процесі посткризового відновлення” виступила завідувач відділу секторальної економіки НІСД Оксана Собкевич, окресливши головні тенденції посткризового розвитку промисловості України в цілому та її провідних галузей зокрема.

 

Презентація.

 

SobkevychО. Собкевич зазначила, що поступове поширення ознак післякризового «оздоровлення» у промисловості відбулось без відчутних структурних трансформацій, що створює ризики стійкому економічному зростанню. Основними вадами промислового сектору України є відсутність визначених пріоритетів промислової політики, закріплення залежності економіки України від зовнішньої кон’юнктури, невідповідність промислового виробництва потребам внутрішнього ринку, нераціональне енергоспоживання, відсутність диверсифікованих організаційних форм виробництва, нерозвиненість науково-технологічного потенціалу, зниження інноваційної активності підприємств, нерозвиненість фінансових механізмів забезпечення промислового розвитку.

За існуючої моделі промисловості посткризове відновлення вітчизняної економіки, на думку доповідача, буде довготривалим, що вимагає реструктуризації промислового сектору України, спрямованої на побудову більш прогресивної моделі розвитку.

 

HarazyshviliГоловний науковий співробітник відділу макроекономічного прогнозування та досліджень тіньової економіки НІСД Юрій Харазішвілі у своєму виступі звернув увагу присутніх на вклад окремих факторів у забезпечення економічного зростання у промисловості. Одним з головних факторів якісних змін в економічній системі, на його думку, є науково-технічний прогрес (НТП). Водночас, як зауважив Ю. Харізашвілі, відповідно до проведених ним розрахунків, в Україні вклад НТП у всіх галузях промисловості (добувній, переробній, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води) є від’ємним, що свідчить про екстенсивний розвиток промисловості.

На думку Ю. Харазішвілі, умовами підвищення конкурентоздатності галузей промисловості є створення стимулів для оновлення капіталу, підтримка інноваційних розробок, впровадження нових технологій через фінансове забезпечення науково-дослідних робіт, збільшення інвестицій у людський капітал, покращання організації господарської діяльності, здійснення заходів щодо захисту інтелектуальної власності.

 

KurenkovГолова комітету підприємців базових галузей промисловості при Торгово-промисловій палаті України Юрій Куренков зазначив, що метою реструктуризації промисловості є забезпечення її конкурентоспроможності. На його думку, важливо активізувати процес притоку капіталу у промисловість, для чого слід створити належні умови для експортерів, захисту іноземних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, захисту внутрішнього ринку. Підсумовуючи, виступаючий наголосив, що капітал прийде в Україну за умов належного стимулювання та надання гарантій відповідної норми прибутковості капталу та захисту отриманих прибутків від експропріації тощо.

 

YzovitГолова Комітету підприємців легкої промисловості Торгово-промислової палати України Валентина Ізовіт наголосила на важливості малого та середнього бізнесу у процесі здійснення реструктуризації промисловості України. За її даними, за останні 20 років у легкій промисловості було втрачено 600–650 тис. робочих місць, що призвело до катастрофічного зменшення обсягів виробництва та викликало негативні явища у супутніх галузях. Скорочення ресурсно-сировинної бази призвело до залежності легкої промисловості від імпортної сировини, що стало одним із чинників диспропорційного розвитку вітчизняної економіки. Серед основних перешкод розвитку легкої промисловості В. Ізовіт відзначила надмірно обтяжливі податки, незадовільні умови кредитування, значні обсяги контрабанди товарів легкої промисловості та відсутність стимулів для налагодження виробництва.

 

BykovetcПерший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємств малих, середніх та приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець підкреслив відсутність фінансово-кредитної підтримки малого та середнього підприємництва. Банківське кредитування не працює, що зумовлено високими ставками за кредитами, значною величиною застави, непосильним адмініструванням кредитів та невпевненістю суб’єктів господарювання щодо майбутньої фінансовій ситуації в Україні. Також В. Биковець зазначив, що основні положення Податкового кодексу, що спрямовані на підтримку та розвиток малого підприємництва, потребують доопрацювання через неможливість їх застосування в умовах реального бізнесу.

 

ShtykaВиконавчий директор Сумської асоціації промисловців та підприємців Олександр Штика зазначив, що структура промисловості формується залежно від попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках, ємності ринків, їх потенціалу, динаміки структурних змін, що можуть відбуватись на ринках. Сьогодні українська економіка тримається на важкій промисловості, що пояснюється попитом на цю продукцію на зовнішніх ринках. У той же час, О. Штика наголосив на значній зношеності основних фондів металургійної промисловості і висловив занепокоєння майбутнім галузі. Пріоритетом економічного розвитку промисловості України він вважає захист внутрішнього ринку, завоювання та утримання його українськими виробниками, і лише після цього слід, на його думку, завершувати інтеграційні процеси.

 

 

SokolenkoУ своєму виступі науковий керівник секції розвитку конкурентоспроможної економіки на основі кластерної моделі Спілки економістів України Станіслав Соколенко зазначив, що новий етап розвитку світової економіки ознаменувався переходом до інноваційної моделі та виникненням нових форм промислової кооперації, заснованих на кластерній моделі виробництва. Для України відправним пунктом на сучасному етапі має стати аналіз процесів кластеризації та ідентифікація існуючих кластерів. Основними перешкодами на шляху кластеризації економіки в Україні С. Соколенко назвав невідповідність українського законодавства сучасним вимогам до розвитку економіки, відсутність інформаційного забезпечення кластерних процесів та державної підтримки кластерних ініціатив. Тому зусилля держави мають бути спрямовані на створення законодавства, яке стимулюватиме формування кластерів в економіці, формування центрів кластерного розвитку в областях та використання інноваційного потенціалу України для створення ринку технологічного бізнесу, що сприятиме переходу від сировинної до інноваційної моделі економіки.

 

LyapinСтарший науковий співробітник відділу економічної стратегії НІСД Дмитро Ляпін підкреслив, що зниження конкурентоспроможності української економіки відбувається, серед іншого, через невідповідність нормативно-правової бази України європейським стандартам. Зокрема, невідповідність у класифікації суб’єктів господарювання між Україною та ЄС призводить до того, що на міжнародній арені з іноземними суб’єктами великого бізнесу вимушені конкурувати українські суб’єкти господарювання, які за європейськими стандартами належать до середнього бізнесу. Це створює нерівні умови для конкуренції. Д. Ляпін також наголосив на тому, що структура промисловості залежить від якості державного управління, яка забезпечується наявністю нормативно-правової бази, її належним виконанням та скороченням корупції у державі, що дозволить мобілізувати ресурси для підтримки найважливіших галузей промисловості.

 

ShvyrkovСтарший викладач кафедри філософії Сумського державного університету Олександр Швирков зазначив, що Україна має сконцентрувати свої зусилля на пошуку свого місця у новому глобалізованому світі замість марнування раніше накопиченого потенціалу та ресурсів. Він наголосив на важливості врахування впливу на процеси реструктуризації промисловості зовнішніх чинників, пов’язаних з глобалізаційними процесами у світовій економіці.

 

MakarenkoВіце-президент УСПП, Генеральний директор Української металургійної компанії, Голова Спостережної ради Української асоціації вторинних металів «УА ВТОРМЕТ» Валентин Макаренко вказав на відсутність стратегічного бачення напрямів розвитку вітчизняної промисловості та металургійної галузі зокрема. Доповідач проаналізував фактори, які визначають кризовий стан вітчизняної гірничо-металургійної промисловості, якими є: фізична і моральна зношеність основних фондів, монополізм на ринку, низька якість державного управління у цій сфері, високий рівень ризиків для інвесторів, що не сприяє притоку довгострокових іноземних інвестицій в металургійну галузь, відсутність належного судового захисту інвесторів, корупція, правовий нігілізм.

 

LadyukЗавідувач кафедри фінансів, обліку і аудиту Рівненського інституту ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Ольга Ладюк звернула увагу на тенденцію щодо гіпертрофованого розвитку торговельно-розважального сектору в економіці України і занепад виробничого. На думку доповідача, такий стан речей не може тривати нескінченно, оскільки занепад виробничого сектору зумовлює збільшення безробіття і зниження купівельної спроможності населення. Також О. Ладюк наголосила на важливості розробки стратегій розвитку промисловості у регіонах України.

 

SuhorukovРадник при дирекції НІСД Аркадій Сухоруков наголосив на необхідності побудови змішаної, багатоукладної та інтегрованої економіки. На думку А. Сухорукова, необхідно не протиставляти малий та великий бізнес, а стимулювати кооперацію між ними. Доповідач відмітив ключову роль великих підприємств в економіці Україні, розкрив сильні сторони великого бізнесу. А. Сухоруков наголосив на необхідності активної участі регіональної влади у формуванні регіональних кластерів, відзначив перспективи розвитку на базі кластерів міжгалузевої кооперації між сільським господарством та промисловістю. Виходячи з досвіду розвинутих країн, доповідач запропонував здійснити реформування державної антимонопольної політики, у якій основним індикатором монопольного становища підприємства на ринку має бути не розмір підприємства, а монопольні ціни, які встановлюються ним.

 

YakubovskyГоловний науковий співробітник відділу економічного зростання, структурних змін та промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України Микола Якубовський визначив як одне з найактуальніших завдань сучасності структурну перебудову вітчизняної промисловості. Доповідач відзначив, що державна політика в Україні не стимулює структурну модернізацію промисловості, інноваційну діяльність підприємств. М. Якубовський наголосив на необхідності відокремлення бізнесу від держави та відмітив, що у більшості сучасних програм, стратегій соціально-економічного розвитку України лобіюється галузева структура промисловості, яка є на сьогодні.

 

Підсумовуючи, перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло подякував всім учасникам, колективу, який підгодовував доповідь, а також закликав до співпраці у сфері подальших досліджень проблем розвитку промислового сектору України.

 

Засідання здобуло висвітлення у матеріалах ЗМІ.

Прес-реліз.