"Пріоритети та важелі модернізації металургійної галузі України." Аналітична записка

Анотація

 

Проаналізовано стан металургійної галузі України, розкрито її проблеми на етапі післякризового відновлення вітчизняної економіки. Визначено пріоритети та важелі модернізації металургійного виробництва, пов’язані з впровадженням високотехнологічних виробництв, розвитком внутрішнього ринку металів та стимулюванням імпортозаміщення, зменшенням енергоємності виробництва.

Пріоритети та важелі модернізації металургійної галузі України

 

Металургійний комплекс є базовою галуззю економіки України, оскільки забезпечує понад 25 % промислового виробництва і 34 % загального експорту товарів. Стимулювання модернізаційних зрушень у металургійній промисловості сприятиме її розвитку на інтенсивній основі, досягненню позитивного ефекту у будівництві, машинобудуванні, розбудові дорожньо-транспортного комплексу, створенню нових робочих місць і формуванню передумов для стійкого економічного зростання.

Після падіння обсягів виробництва у металургійній галузі у 2008-2009 рр. на 12,3 % і 26,7 %, відповідно посткризовий період характеризувався відновленням зростання на рівні 12,2 % у 2010 р. і 8,9 % у 2011 р. Проте за підсумками 2011 р. докризових показників виробництва за усіма основними видам металопродукції ще не досягнуто (табл. 1). У 2011 р. обсяг виплавки сталі з напівфабрикатами становив 81,2 % від рівня 2007 р., чавуну – 81,2 %, прокату – 79,6 %, труб – 78,6 %, феросплавів – 60 %.

 

Таблиця 1

Обсяги виробництва основних видів металопродукції, млн т *

*Складено за даними Держстату України “Виробництво основних видів промислової продукції” за 2005-2011 рр. / Електронний ресурс http://www.ukrstat.gov.ua.

 

Аналіз показників зовнішньої торгівлі України продукцією металургійної промисловості у 2005-2011 рр. свідчить, що позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією металургійної галузі зросло у 1,5 разу (з 11,2 млрд дол. США у 2005 р. до 17,3 млрд дол. США у 2011 р.), що зумовлено, в основному, сприятливою зовнішньою кон’юнктурою.

 

Рис. 1. Динаміка зовнішньої торгівлі України продукцією металургійної промисловості, млрд грн.*

*Розраховано за даними Держстату України “Експорт-імпорт окремих видів товарів за країнами світу. Недорогоцінні метали та вироби з них” за 2005-2011 рр. / Електронний ресурс http://www.ukrstat.gov.ua.

 

Поряд з позитивним фактом нарощування експорту металопродукції, його товарна структура залишається здебільшого сировинною. Значну частку (до 40 %) українського експорту металів у 2011 р. складали: чавун переробний у чушках, зливки, напівфабрикати з нелегованої сталі, феросплави, відходи та брухт чорних металів. Практично відсутня номенклатура експорту високотехнологічної металопродукції: продуктів прямого відновлення залізних руд, листів плакованих з гальванічним покриттям та електролітичним оцинкуванням, прокату плаского з корозійностійкої нержавіючої сталі.

Надмірне нарощування експорту металопродукції сировинного спрямування стримує розвиток наукоємних технологій сталеплавильного виробництва, не стимулює відмову від застарілого мартенівського способу виробництва сталі.

В останні роки суттєво зросли обсяги внутрішнього споживання металопродукції: у 2010 р. – у півтора разу проти 2009 р., у 2011 р. – на 36 % (табл. 2). Це стало можливим завдяки позитивній динаміці виробництва у супутніх галузях економіки (будівництві та машинобудуванні) та збільшенню обсягів державних інвестицій в інфраструктурні проекти (у т. ч. при підготовці до чемпіонату з футболу Євро-2012), що розширило попит на продукцію металургії.

 

Таблиця 2

Динаміка внутрішнього ринку металопродукції в Україні (товарні групи 72; 73)*

*Розраховано за даними Держстату України “Обсяги реалізованої продукції” та “Товарна структура зовнішньої торгівлі” за 2005-2011 рр. / Електронний ресурс http://www.ukrstat.gov.ua.

 

При цьому темпи зростання внутрішнього споживання вітчизняної металопродукції значно відстають від темпів надходження імпортованої продукції: за 2005-2011 р. обсяг продукції вітчизняного виробництва збільшився в 2,4 разу, тоді як імпортована продукція зросла у 3,7 разу.

Гальмує внутрішнє споживання вітчизняної металургійної продукції і стимулює споживання імпортної продукції, перевищення цін на металопродукцію на внутрішньому ринку над цінами експорту металу. Так, станом на червень 2012 р. середні ціни на внутрішньому ринку на холоднокатані та гарячекатані листи (рулони) були в 1,5 разу вищими за експортні світові ціни (Росія, Туреччина, FOB порти Чорного моря), а на найбільш популярні арматуру та катанку – в 1,3 разу[1].

Аналіз показників динаміки імпорту металургійної продукції в Україну (табл. 3) свідчить про залежність України від імпорту феросплавів та наукоємної продукції з високою доданою вартістю, такої як сталевий плаский прокат з покриттям (імпорт в Україну у 2011 р. становив 583,5 млн дол. США або 14,7 % імпорту металопродукції в Україну), а також продукції з корозійностійкої неіржавіючої та легованої сталі (імпорт в Україну у 2011 р. становив 601,7 млн дол. США або 15,2 % імпортної металопродукції).

 

Таблиця 3

Товарна структура імпорту металургійної продукції України у 2011 р.*

*Розраховано за даними Держстату України “Товарна структура зовнішньої торгівлі” 2011 р. / Електронний ресурс http://www.ukrstat.gov.ua.

 

У 2011 р. відбулось суттєве зростання (в 2,4 разу) імпорту феросплавів в Україну (табл. 4). Це пов’язано з підвищенням вартості електроенергії для вітчизняних феросплавних підприємств, що призвело до зниження завантаження їхніх потужностей на 40-50 % [2] і в результаті – до збільшення споживання імпортної продукції (частка імпорту феросплавів у внутрішньому споживанні у 2011 р. порівняно з 2010 р. зросла більш ніж втричі).

Найбільш вагомим у 2011 р. було зростання імпорту силікомарганцю, феромарганцю та феросиліцію: якщо у 2010 р. частка їх імпорту на вітчизняному ринку становила 10-28 %, то у 2011 р. вона сягнула 48-58 %.

 

Таблиця 4

Динаміка внутрішнього ринку феросплавів в Україні*

*Розраховано за даними Держстатистики України “Експорт-імпорт окремих видів товарів за країнами світу, недорогоцінні метали та вироби з них за 2009-2011 рр. / Електронний ресурс http://www.ukrstat.gov.ua.

 

Про необхідність пришвидшення модернізаційних зрушень у металургійному виробництві в Україні свідчить наявність низки деформацій у галузі, а саме:

-      висока енергоємність виробництва, неефективне споживання паливно-енергетичних ресурсів, що призводить до значних витрат природного газу, збільшуючи залежність галузі від імпорту енергоресурсів. Енергоємність виробництва чавуну на українських металургійних підприємствах на 30 % вища, ніж на провідних підприємствах світу. Особливо енергоємним є мартенівське виробництво сталі, витрати енергоресурсів при цьому майже у 5 разів (а природного газу в 15 разів) більші, ніж при конвертерному виробництві. Щорічно вітчизняна металургія споживає
6-7 млрд куб. м газу, тоді як більшість світових виробників вже давно відмовилися від використання цього енергоносія, впровадивши технології пиловугільного палива. Крім того, споживання коксу на тонну виплавленого чавуну в Україні складає 500‑550 кг, тоді як середня норма в світі становить 270‑300 кг;

-      відсутність інноваційних зрушень, занепад галузевої науки та недієвість механізмів залучення потенціалу академічних інститутів для виконання прикладних розробок, що призводить до поглиблення технічної і технологічної відсталості металургійної галузі (25 % сталі все ще плавиться в мартенах, на машинах безперервного лиття заготовок розливається 53 % сталі, за середніх показників у світі 1,1 % і 93 % відповідно);

-      високий ступінь зношеності основних фондів (до 70-80 %). Більшість вітчизняних підприємств чорної металургії оснащені старим обладнанням, експлуатуються понад нормативні терміни. Утримання морально застарілого та зношеного устаткування (мартенівських печей, енергоємного обладнання аглофабрик, збагачувальних підприємств, прокатних цехів, доменних печей тощо) призводить до зростання збитковості металургійного виробництва [3];

-      скорочення іноземного інвестування галузі: у 2011 р. проти 2010 р. річний обсяг прямих іноземних інвестицій зменшився в 2,8 разу і був на рівні 138,4 млн дол. США;

-      неефективне використання виробничих потужностей, зокрема у доменному виробництві з наявних 36 печей у 2011 р. використовувалося лише 28, при виробництві сталі з 15 наявних електропечей у 2012 р. експлуатується лише 7;

-      низький рівень продуктивності праці на металургійних підприємствах. В Україні обсяг реалізації металургійної продукції на одного працюючого у 2009-2011 рр. у середньому за рік становив лише 70 тис. дол. США (у РФ – 130 тис. дол. США) [4];

-      недостатній рівень бюджетного фінансування галузі (на виконання Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу за період 2004-2011 рр.[5] з Держбюджету передбачалось спрямування 35,39 млн грн., фактично ж виділено лише 7,17 млн грн (20 % від запланованої суми);

-      зростаючі екологічні проблеми, особливо в регіонах, де металургійна галузь є домінуючою. Найбільш забрудненими є м. Донецьк з розташованими поряд з ним Авдіївкою, Горлівкою, Єнакієвим, Макіївкою, а також Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Константинівка, Кривий Ріг, Маріуполь, в яких вміст у повітрі канцерогенних речовин у 12 раз вищий, ніж в інших містах або сільській місцевості[6].

Зазначені деформації закріплюють сировинну експортну орієнтацію галузі і спонукають країну пристосовуватись до потреб світового ринку в межах наявних внутрішніх можливостей та поточних конкурентних переваг. Сучасні тенденції на світових ринках можуть призвести до скорочення попиту на основну експортну продукцію України і порушити стійкість післякризового відновлення економіки. У найближчій перспективі розвиток металургійної галузі в Україні відбуватиметься під впливом дії наступних світових тенденцій:

-        уповільнення зростання світової економіки, яке прогнозується міжнародними організаціями[7], що вплине на скорочення попиту і відповідне зниження світових цін на металопродукцію. У червні 2012 р. порівняно з червнем 2011 р. середні експортні ціни (FOB порти Чорного моря) на українські холоднокатані та гарячекатані листи (рулон) зменшилися з 785 до 670 та з 700 до 565 дол. США за тонну відповідно, а на найбільш популярні арматуру та квадратну заготовку – з 730 до 633 та з 670 до 570 дол. США за тонну відповідно[8];

-        введення за кордоном нових виробничих потужностей виплавки сталі. Основні країни-покупці металу починають створювати власні виробництва, знижуючи закупівлі металу за кордоном. Так, Іран до 2013 р. планує вдвічі збільшити виробництво сталі (до 43 млн т за рік) і стати одним із основних експортерів сталевого прокату у Близькосхідному регіоні[9]. Проекти щодо введення нових потужностей уже реалізовуються у країнах Азії та Африки, зокрема, в Туреччині[10] та Єгипті[11];

-        зростання конкуренції серед виробників залізорудної сировини. Наприклад, Китай на 45 % забезпечує внутрішні потреби у залізорудній сировині. На цьому фоні попит на сировину для металургії буде знижуватися, спричиняючи зниження ціни на металопродукцію.

Про досягнення певних модернізаційних зрушень у металургійній галузі України свідчать результати виконання Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 р. Одним із найвагоміших результатів є досягнення позитивних зрушень у реструктуризації сталеплавильного виробництва: за період з 2003 – 2011 рр. у загальному обсязі виробництва сталі частка виплавки киснево-конверторної сталі збільшилась з 49,8 % до 68,7 %, електросталі – з 2,8 % до 5,9 %, частка мартенівського виробництва скоротилась з 47,4 % до 25,4 %[12].

Перспективи модернізації металургійної галузі України значною мірою пов’язані з впровадженням високотехнологічних виробництв, розвитком внутрішнього ринку металів та стимулюванням імпортозаміщення, зменшенням енергоємності виробництва.

Для стимулювання впровадження високотехнологічних виробництв, пришвидшення техніко-технологічного оновлення металургійного виробництва на інноваційній основі необхідно:

-        КМУ, Мінфіну України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації розглянути можливість створення спеціалізованої державної небанківської інноваційної фінансово-кредитної установи (відповідно до ст. 19 Закону України “Про інноваційну діяльність”), яка б надавала фінансову підтримку металургійним підприємствам при реалізації ними інноваційних проектів (зокрема, у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів)[13];

-        КМУ, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном розглянути можливість розроблення і включення до «Середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на
2012-2016 рр.»[14] пріоритетів, пов’язаних з освоєнням нових технологій у металургійному виробництві;

-        Міністерству економічного розвитку і торгівлі України при підготовці проекту Держаної програми економічного і соціального розвитку України на 2013 р. передбачити механізми сприяння вертикальній інтеграції у металургійному комплексі, що дозволить повніше використовувати науково-технічний, виробничий і кадровий потенціал вітчизняних металургійних компаній[15].

-        КМУ ініціювати внесення змін до Податкового кодексу щодо звільнення від податку на прибуток коштів металургійних підприємств, які вкладаються в інноваційну діяльність для нарощування виробництва високотехнологічної інноваційної продукції з високим рівнем обробки (зокрема сталевих прутків з високоякісної конструкційної сталі для машинобудування, виробництва спеціальних сталей і сплавів, титанових сплавів та прокату, алюмінієвої фольги, створення нових видів цирконієвої продукції підвищеного попиту для енергоустановок з прямим перетворенням енергії палива в електричну тощо).

Для стимулювання імпортозаміщення і розвитку внутрішнього ринку металопродукції необхідно:

-        Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України розробити Державну програму розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2020 р., у якій, зокрема, передбачити механізми модернізації підприємств металургійної галузі, підвищення ефективності металургійного виробництва, розвитку в Україні власної ресурсної бази дефіцитних видів мінеральної сировини тощо;

-        КМУ, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерству інфраструктури України розробити Програму модернізації інфраструктури реального сектору економіки, в якій, зокрема, передбачити заходи щодо заміни і оновлення зношеного металофонду з використанням вітчизняної металопродукції;

-        Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державній митній службі України відповідно до Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” вивчити питання щодо зростання імпорту металопродукції в Україну, зокрема феросплавів, і в разі необхідності провести відповідні антидемпінгові розслідування і ввести запобіжні бар’єри;

-        Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державному агентству України з інвестицій та розвитку ініціювати проведення міжнародних інвестиційних форумів для інформування ділових кіл країн-партнерів про можливості інвестування, зокрема, у металургійну промисловість України, спрощення реєстраційних процедур при внесенні інвестицій тощо;

-        Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Мінфіну України, НБУ розробити Програму щодо компенсації частини відсоткової ставки за кредитами металургійним підприємствам для фінансування реконструкції та модернізації, зокрема для організації власного виробництва товарного прокату, поковок, штамповок та виробів з титанових сплавів на основі власної сировини та розроблених в Україні технологічних процесів камерного електрошлакового переплаву та електронно-променевого переплаву, збільшення обсягу виробництва економнолегованих корозійностійких сталей для потреб машинобудування, будівництва, виробництва товарів широкого споживання;

-        Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Держінвестпроекту України ініціювати розроблення Національного проекту імпортозаміщення і розвитку внутрішнього ринку, в якому, зокрема, передбачити заходи щодо стимулювання виробництва металопродукції з більшою доданою вартістю, яка нині імпортується.

Для зменшення енергоємності металургійного виробництва необхідно:

-        Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном розробити пілотні інвестиційно-інноваційні проекти, спрямовані на зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів і впровадження новітніх технологій у гірничо-металургійному комплексі України;

-        КМУ передбачити у Держбюджеті на 2013 р. і наступні роки збільшення фінансування науково-дослідних робіт з питань ресурсо- та енергозбереження у металургійному виробництві;

-        Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України провести оптимізацію кількості та змісту державних цільових та галузевих програм енергоефективності та енергозбереження, що спрямовані на розроблення та впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій та устаткування у гірничо-металургійному комплексі України.

 

Відділ секторальної економіки

О.В.Собкевич, С.Л.Воробйов