Забезпечення рівного доступу до енергетичних послуг для населення є важливим чинником соціальної та економічної інтеграції. У документах ЄС такий доступ визначено як невіддільне право кожної людини. Допомога в доступі до енергетичних послуг має надходити вразливим споживачам енергоресурсів, які потерпають від енергетичної бідності. Надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС підвищує актуальність забезпечення такого доступу, протидії поширенню енергетичної бідності, яка поглиблюється внаслідок російської збройної агресії проти України.
До початку повномасштабної війни рівень заборгованості населення за комунальні послуги становив 18,8 % (середнє значення цього показника серед країн – членів ЄС оцінювали тоді в 6,1 %). Частка українців, які не можуть утримувати житло достатньо теплим, становила 17,2 %, а середнє значення цього показника серед країн – членів ЄС – 6,9 %[1].
З початку широкомасштабної збройної агресії РФ проти України масштабного руйнування зазнає цивільна та енергетична інфраструктура населених пунктів, що призводить до нестабільності енергопостачання. Через падіння рівня доходів збільшується частка громадян, які не мають змоги належним чином обігріти свої домівки, зафіксовано накопичення боргів з оплати за житлово-комунальні послуги. Згідно з даними проведеного у вересні 2022 р. соціологічного опитування, кожен десятий зазначив, що його житло або зруйновано (2 %), або ж пошкоджено (8 %); близько чверті опитаних указали, що були змушені змінити місце проживання в Україні; серед тих, хто мав роботу до 24 лютого 2022 р., працювали 61 %, а 37 % утратили роботу і на час опитування не працювали[2].
Отже, в Україні актуалізувалися наявні та постали нові фактори поглиблення енергетичної бідності.
Серед них – як обмежені фінансові можливості певних категорій споживачів для задоволення базових енергетичних потреб, так і обмежена фізична доступність енергоресурсів. Тому важливо визначити точки вразливості, які актуалізують: дію кожного з факторів енергетичної бідності в Україні під упливом не лише економічних, але й воєнних чинників; пріоритети протидії зниженню якості життя населення та забезпечення соціальної стійкості.
У висновку Європейського економічного і соціального комітету «Tackling energy poverty and the EU’s resilience: challenges from an economic and social perspective» визначено, що енергетичну бідність може спричинити комбінація таких факторів: низький дохід; неефективні будівлі та прилади в них; високі ціни на енергоносії; нестача інформації про інструменти стимулювання зменшувати енергоспоживання. Окрім того, у звіті Міжнародного енергетичного агентства «Energy Access Outlook: from Poverty to Prosperity, World Energy Outlook-2017 Special Report» визначено, що енергетичну бідність спричиняють відсутність доступу до електроенергії та брак чистої енергії для приготування їжі. Масштаби руйнувань системи енергозабезпечення населених пунктів, житлової забудови, що зумовлені повномасштабною збройною агресією РФ проти України, актуалізують потребу заналізувати вплив визначених факторів енергетичної бідності.
В Україні рівень енергоефективності будівель є низьким і не відповідає сучасним вимогам до енергоефективності.
Згідно з наявними статистичними даними, до повномасштабної війни РФ проти України серед житлових будинків найнижчий рівень споживання енергоресурсів було зафіксовано в розмірі 44,6 кВт-год/м2, а найвищий – у розмірі 690,1 кВт-год/м2. Частка відновлюваної енергії у валовому кінцевому споживанні енергії домогосподарствами в Україні так само є невисокою (близько 14 %), водночас у Литві – 34 %, Латвії – 41 %. Споживання теплової енергії в деяких областях України перевищує показники країн – членів ЄС більш ніж на 60 %.
В Україні значна частина населення потребує поліпшення рівня житлових умов, про що свідчать значення відповідних показників.
Зокрема, у житлі 8,2 % опитаних протікає дах, вологі стіни, гнилі віконні рами та підлога (що переважним чином можна віднести до наслідків неякісного опалення). Серед країн ЄС зі схожими кліматичними умовами найнижче значення цього показника зафіксовано в Польщі – 6 %, у Словаччині – 4,9 %, у Чехії – 6,8 %. До прикладу, значення цього показника в Литві становило 10,9 %[3].
Отже, в Україні в порівнянні з державами ЄС частка населення, у помешканні якого протікає дах, вологі стіни, гнилі віконні рами чи підлога, мала середнє значення, попри гірші характеристики житла щодо обладнання опаленням. Зокрема, частка житла, оснащеного опаленням, становила 85,1 % у житлових будинках і гуртожитках (із них 16 % оснащено пічним опаленням, 44,3 % – центральним); 84,7 % – у квартирах (із них 16,4 % – з пічним опаленням, 47,1 % – центральним). Попри значну трудомісткість та нижчу енергоефективність, населення все ще використовує старі печі, а з настанням опалювального періоду загострюється проблема незаконного та фактично безконтрольного вирубування лісів. Хоча за умови якісного економічного й технічного проєктування мереж теплопостачання, системи централізованого опалення є одним із найбільш енергоефективних засобів. Частка населення ЄС, яке проживало у 2012 р. в житлі з опаленням, становила 93,6 %, а частка населення Ісландії, Фінляндії, Литви, Угорщини – 99,9 % (дані цього показника не оновлювалися через брак інформації на рівні ЄС)[4].
Відсутність кондиціонера у зв’язку з недостатністю коштів наразі не віднесено до ознак бідності та позбавлень (депривацій) у сучасному українському суспільстві. Варто зазначити, що в ЄС для моніторингу енергетичної бідності дедалі частіше рекомендують визначати частку домогосподарств, у яких житло достатньо прохолодне в літній період. Зокрема, у Рекомендаціях ЄС 2020/1563[5] (їх випрацювали European Statistical Office і European Energy Poverty Observatory) для оцінки рівнів енергетичної бідності в державах ЄС запропоновано індикатор, що вказує, чи житло достатньо прохолодне в літній період. Його визначають на основі опитування домогосподарств (до прикладу: чи мають вони можливість використовувати енергоресурси, щоб улітку підтримувати житло достатньо прохолодним?). У звіті Консультативного центру з енергетичної бідності ЄС «Energy poverty national indicators: insights for a more effective measuring»[6] для оцінювання енергетичної бідності запропоновано такі показники:
- частка населення, у яких житло достатньо прохолодне в літній період (визначають на основі вже згаданого опитування);
- частка населення, у яких житло обладнано кондиціонером.
Повномасштабна збройна агресія РФ проти України зумовила обмеження фізичної доступності енергоресурсів для населення.
Серед основних причин: масовані ракетні обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури, які загрожують перебоями / припиненням електро- та теплопостачання населення; масштабні руйнування житлової забудови, збитки від яких сягають 54 млрд дол.[7]; пошкодження житла в близько третини домогосподарств, розміщених на деокупованій території або території бойових дій[8]. Як результат, значно знизилися частка домогосподарств, у яких житло достатньо тепле й комфортне в зимовий період, а також частка сімей, що живуть у помешканні, обладнаному опалювальними установками; істотно зросла кількість осіб, у помешканнях яких протікає дах, вологі стіни, гнилі віконні рами чи підлога.
Запровадження в Україні енергетичного маркування товарів покликано підвищити ефективність використання енергоресурсів та позначити для споживача економічність різних приладів. Проте нерідко малозабезпечені верстви населення схильні купувати найдешевші енергонеефективні товари, у результаті чого впродовж наступних років сплачують набагато більші експлуатаційні витрати.
Законодавство України передбачає надання безповоротної адресної державної соціальної допомоги громадянам у разі перевищення базової норми плати за житлово-комунальні послуги розміром 15 % від середньомісячного сукупного доходу домогосподарств (виходячи з нормативів споживання). Видатки на виплату в грошовій формі пільг і житлових субсидій громадян на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП), придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу 2021 р. становили 47,3 млрд грн. Рівень витрат на енергоресурси у складі доходів домогосподарств оцінювали в 13,5 %[9]. Проте варто враховувати, що статистичні дані відбивають усереднене значення за всіма домогосподарствами. Тим часом в Україні є велика група осіб (зокрема пенсіонерів), рівень витрат яких на ЖКП відчутно вищий за поточне значення показника, зокрема в опалювальний сезон.
Серед опитаних 2021 р. домогосподарств 15,4 % не мали достатньо коштів для своєчасної та повної оплати рахунків за житло й необхідні послуги з його утримання або оплати газу для приготування їжі. В Україні серед опитаних домогосподарств 17,2 % не мали достатньо коштів для підтримування прийнятно теплої температури у своєму житлі (на придбання палива, обігрівача тощо) протягом опалювального сезону. До прикладу, у Латвії значення аналогічного показника було 4,9 %, у Польщі – 3,2 %, у Словаччині – 5,8 %, Чехії – 2,2 %[10].
Унаслідок повномасштабної війни в Україні втрачено близько 4,8 млн робочих місць, а прогнозовані втрати домогосподарств від зниження доходів і підвищення вартості життя становитимуть приблизно 27 % сімейного бюджету[11]. Згідно з прогнозами Світового банку, до кінця 2023 р. в Україні рівень бідності може зрости до 55 %[12]. Безпосередньо пов’язане з наслідками війни зниження доходу в домогосподарствах, де сім’я втратила годувальника або член сім’ї отримав інвалідність.
Для послаблення впливу факторів енергетичної бідності в Україні впроваджують заходи щодо інформування населення про інструменти стимулювання до зменшення енергоспоживання. Зокрема, для досягнення належного рівня інформування побутових споживачів: чинне законодавство визначає основні положення щодо доступу до інформації про встановлення цін / тарифів; функціонують мобільні додатки «Енергетика онлайн», «Газотека»; створено Інтерактивний реєстр електропостачальників. Щоб належно інформувати про заходи стосовно енергозаощадження, постачальники оприлюднюють перспективні шляхи підвищення енергоефективності. З метою поліпшити обізнаність громадян з їхніми правами та обов’язками, НКРЕКП веде активну роботу щодо взаємодії з національними та регіональними редакціями й журналістами профільних і ділових видань, інформаційних агентств, телеканалів та радіостанцій; публікує інформаційні та аналітичні матеріали в офіційному друкованому виданні та на офіційному вебсайті. Разом із тим, за оцінками експертів, досі не розв’язано близько половини скарг споживачів на неналежну якість комунальних послуг і некоректні нарахування їхньої вартості. Основною причиною вважають низьку поінформованість споживачів про способи подання звернень / скарг / претензій, низький рівень викладу та аргументації.
Щоб забезпечувати реалізацію енергетичних потреб населення в умовах воєнного стану, Верховна Рада України запровадила мораторій на підвищення тарифів на час дії воєнного стану і особливий період після нього; Кабінет Міністрів України заборонив припинення / зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню в разі їх несплати або оплати не в повному обсязі, а також затвердив розподіл субвенції з держбюджету місцевим бюджетам обсягом майже 563 млн грн для забезпечення паливною деревиною населення територій, прилеглих до зони проведення воєнних (бойових) дій; органи місцевого самоврядування запроваджують часткову компенсацію вартості придбання генератора співвласникам багатоквартирних будинків; Фонд енергоефективності запровадив програму «ВідновиДІМ» для фінансування будівельних робіт з відновлення житлових будинків, пошкоджених унаслідок воєнної агресії РФ проти України. Розпрацьовано проєкт Закону України «Про енергетичного омбудсмена», що визначає засади позасудового розв’язання споживчих спорів. Проте цей нормативний акт досі не прийнято, що гальмує позитивні зрушення для підвищення рівня захисту прав споживачів в енергетичній сфері. Разом з тим КМУ, Міненерго та НКРЕКП розглядають декілька варіантів підвищення тарифів на електроенергію для населення, щоб ухвалити відповідне рішення вже навесні[13].
Обмежена фізична доступність енергоресурсів для населення, спричинена наслідками руйнування енергетичної та цивільної інфраструктури, збільшення кількості вразливих споживачів енергоресурсів, поглиблення енергетичної бідності в Україні вимагають упровадження додаткових заходів для реалізації енергетичних потреб населення. В умовах прогнозованого підвищення тарифів на енергетичні послуги для всіх побутових споживачів і дефіциту ресурсів для збільшення їхніх доходів, такі заходи мають: налаштовувати населення до впровадження заходів з енергоефективності; стимулювати споживачів керувати власним енергоспоживанням, обирати, який вид енергії використовувати для зменшення витрат; сприяти поліпшенню захисту прав споживачів.
Зокрема, заходи мають бути спрямовані на:
- Розвиток локальних систем опалення, електрифікації з використанням місцевих відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) за принципом оптимального поєднання різних систем теплопостачання та з урахуванням ступеня пошкоджень чи руйнації об’єктів енергетичної та цивільної інфраструктури. Розпрацювання механізмів економічної підтримки для впровадження в домогосподарствах додаткових систем опалення, електрифікації з використанням сонячних та геотермальних теплових технологій стимулюватиме поступовий перехід від викопного палива до ВДЕ.
- Запровадження адресних заходів для споживачів, які перебувають за межею енергетичної бідності, з підтримки встановлення альтернативних систем опалення, електрифікації з використанням ВДЕ, термомодернізації їхніх будівель на пріоритетній основі. Інструмент трансформації системи субсидування енергоспоживання на підтримку інвестицій в енергоефективність доцільно розробити й реалізувати для пілотних проєктів термомодернізації будівель у споживачів, які перебувають за межею енергетичної бідності.
- Зміцнення співпраці між споживачами, виробниками, постачальниками енергії та органами місцевого самоврядування у напрямах: співфінансування заходів щодо збільшення енергоефективності будівель в тих домогосподарствах, які потерпають від енергетичної бідності; надання індивідуальних консультацій з підвищення енергоефективності; підвищення обізнаності й навченості споживачів щодо економії енергії, зміни їхньої поведінки на енергетичному ринку.
- Захист прав та законних інтересів побутових споживачів енергоресурсів, урегулювання спорів, що дасть можливість скористатися перевагами лібералізованих енергетичних ринків. Запровадження інституту енергетичного омбудсмена сприятиме поліпшенню інформування споживачів щодо їхніх прав та можливостей як учасників енергетичного ринку, а також підвищенню рівня їх захисту від зловживань шляхом якіснішого розв’язання споживчих спорів в енергетичній сфері.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] Самооцінка домогосподарствами доступності окремих товарів та послуг у 2021 році (за даними вибіркового опитування домогосподарств). Держстат. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ ; Arrears on utility bills; Inability to keep home adequately warm. EUROSTAT. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/main/home
[2] Оцінка шкоди, завданої воєнними злочинами росії в Україні (15-19 вересня 2022). Соціологічна група Рейтинг. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/oc_nka_shkodi_zavdano_vo_nnimi_…
[3] Total population living in a dwelling with a leaking roof, damp walls, floors or foundation, or rot in window frames or floor. EUROSTAT. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/ilc_mdho01$DV_424/defaul…
[4] Energy poverty national indicators: insights for a more effective measuring. European Commission. URL: https://energy-poverty.ec.europa.eu/discover/publications/publications/…
[5] Commission Recommendation (EU) 2020/1563 of 14 October 2020 on energy poverty. EUR-Lex. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32020H1563
[6] Energy poverty national indicators: insights for a more effective measuring. European Commission. URL: https://energy-poverty.ec.europa.eu/discover/publications/publications/…
[7] Estimated direct losses from damages to physical infrastructure from the Russian invasion in Ukraine as of December 2022, by type (2022). STATISTA. URL: https://www.statista.com/statistics/1303344/ukraine-infrastructure-war-…
[8] Оцінка шкоди, завданої воєнними злочинами росії в Україні (15-19 вересня 2022). Соціологічна група Рейтинг. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/oc_nka_shkodi_zavdano_vo_nnimi_…
[9] Який відсоток доходів сім’ї витрачають на комуналку. Слово і діло. URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/11/29/infografika/suspilstvo/yakyj-vidso…
[10] Inability to keep home adequately warm. EUROSTAT. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/ilc_mdes01/default/table…
[11] Ukraine: rapid damage and needs assessment. The World Bank. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099445209072239810/pdf/P178…
[12] Рівень бідності в Україні зросте удесятеро - Світовий банк дав невтішний прогноз. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/riven-bidnosti-v-ukrajini-zroste…
[13] В Уряді розглядають декілька варіантів перегляду тарифу на електроенергію для населення. ExPro Consulting. URL: https://expro.com.ua/novini/v-uryad-rozglyadayut-deklka-varantv-peregly…