Допомога міжнародних фінансових інститутів Україні. Листопад 2024 року

Поділитися:

Світовий банк

Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України та представники Світового банку 4 листопада 2024 р. підписали фінансові угоди за новим системним проєктом «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE), який Рада директорів Світового банку схвалила 31 жовтня 2024 р. Обсяг фінансування за проєктом – 593 млн дол. США [1].

Проєкт RISE PforR спрямовано на вирішення проблем, що перешкоджають стійкості, зростанню і сталому розвиткові приватного сектора. Реалізація проєкту триватиме протягом 2024–2027 рр., а загальна сума фінансування в період його імплементації перевищуватиме 1 млрд дол. США.

RISE – другий проєкт Світового банку, який упроваджуватиметься в Україні з використанням фінансового інструменту «Програма кредитування з прив’язкою до результатів» (Program-for-Results, PforR). Частина PforR має на меті перегляд та підтримку результатів за такими напрямами: підвищення ефективності державної підтримки малих і середніх підприємств (МСП) із фокусуванням на «зеленій» конкурентоспроможності; удосконалення бізнес-середовища та цифрових урядових послуг для бізнесу; забезпечення доступу МСП до експортних ринків.

Підписано дві угоди, що передбачають залучення близько 583 млн дол. США в рамках RISE PforR. Відповідно до угоди про позику обсягом 283 млн дол. США Україна може отримати фінансування до кінця 2024 р.

Проєкт містить інвестиційну складову частину (IPF), що передбачає надання технічної допомоги для інституційного та організаційного зміцнення, розбудови потенціалу, консультаційної підтримки установ, відповідальних за виконання показників цього проєкту.

Відповідальним виконавцем IPF RISE є Міністерство економіки України. Мінекономіки та Світовий банк підписали грантову угоду на суму 10 млн дол. США в рамках Цільового фонду багатьох донорів з підтримки, відновлення, відбудови та реформування (URTF).

Рада директорів Світового банку 7 листопада 2024 р. схвалила новий системний проєкт в Україні «Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління» (SURGE). На етапі затвердження його запланований загальний обсяг становить близько 750 млн дол. США на 2024–2027 рр. [2].

Фінансові угоди за цим системним проєктом 13 листопада 2024 р. підписали Міністр фінансів України Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом [3].

Фінансування в рамках проєкту SURGE складатиметься з позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у сумі 450 млн дол. США із Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії, та кредиту обсягом 300 млн дол. США зі Спеціальної програми відновлення для України та Молдови (SPUR) Кризового фонду Банку. Відповідно до угоди про позику МБРР Україна очікує залучити передбачені кошти до кінця поточного року.

Мета SURGE – створення необхідного середовища та інституційних засад для ефективного та підзвітного впровадження і фінансування кліматично орієнтованого відновлення. Задля реалізації цього проєкту також використовуватиметься фінансовий інструмент «Програма кредитування з прив’язкою до результатів» (Program-for-Results), що передбачає досягнення показників, за результатами верифікації яких до загального фонду держбюджету України надходитиме позика, визначена за кожним показником у міжнародному договорі.

З метою сприяння реалізації інституційних реформ, які набули підтримки за проєктом SURGE, схвалено інвестиційний проєкт «Зміцнення спроможності Уряду щодо впровадження фіскальної реформи» (STRONG). Для його фінансування будуть залучені грантові кошти в розмірі 10 млн дол. США від Цільового фонду багатьох донорів з підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).

Також 8 листопада 2024 р. було підписано грантову угоду в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine) [4]. Метою цього проєкту є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних та гуманітарних, що не пов’язані зі сферою безпеки та оборони. Угода про грант передбачає, що Україна в рамках проєкту PEACE in Ukraine може залучити транш, який складається з гранту від Сполучених Штатів Америки в обсязі 1,35 млрд дол. США та коштів у сумі 10,8 млн євро, які надаватимуться із Цільового фонду багатьох донорів зі співфінансування Програми Другої позики на політику розвитку у сфері економічного відновлення для України. Кошти надійдуть до державного бюджету України.

Грант від Сполучених Штатів обсягом 1,35 млрд дол. США, про який ішлося вище, Україна отримала 13 листопада 2024 р. Залучене фінансування спрямовується на відшкодування пріоритетних соціальних та гуманітарних видатків держбюджету, зокрема на забезпечення виплати заробітної плати педагогам. Уряд США спрямував фінансування через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та в координації з Міністерством фінансів США, Державним департаментом США. Ці кошти перераховано до держбюджету України через проєкт Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine). У поточному році бюджетна підтримка від США передбачена в розмірі 7,8 млрд дол. США, із яких уже мобілізовано 5,2 млрд дол. США.

Україна 27 листопада 2024 р. отримала від Світового банку кредит у розмірі 4,8 млрд дол. США. Це стало можливим завдяки гранту США, сума якого становила 1,6 млрд дол. США, та коштам, що надали інші партнери з розвитку [5]. Фінансування спрямовано до державного бюджету України через проєкт Світового банку PEACE in Ukraine. Кредит у розмірі 4,8 млрд дол. США буде скеровано, зокрема, на покриття основних соціальних та гуманітарних видатків, як-от оплата праці працівників у сфері охорони здоров’я та освіти, а також фахівців, які працюють у службах швидкого реагування, інших надавачів критично важливих державних послуг. Уряд США спрямував фінансування через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та в координації з Міністерством фінансів США, Державним департаментом США.

Сполучені Штати є одним із найбільших донорів фінансової підтримки України. З початку повномасштабної війни на покриття першочергових видатків державного бюджету України було виділено майже 30 млрд дол. США.

Разом із проєктами USAID SOERA та DBS Audit Activity здійснюється моніторинг використання прямої бюджетної підтримки, що надходить від уряду США. Крім того, аудиторська компанія «PricewaterhouseCoopers Ukraine» за узгодженими процедурами здійснює перевірку задля визначення допустимих державних витрат, проведених Україною в рамках проєкту PEACE in Ukraine.

Наприкінці місяця, а саме 28 листопада 2024 р., Світовий банк затвердив Додаткове фінансування в розмірі 664 млн дол. США для проєкту «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності» (INSPIRE) [6], відтак 602 млн дол. США надійдуть до загального фонду державного бюджету України.

Проєкт INSPIRE має на меті забезпечення соціального захисту малозабезпечених та вразливих верств населення України під час та після війни, покращення доступу до соціальних послуг та допомоги, а також посилення системи соціальної підтримки для оперативного реагування на можливі виклики сьогодення та майбутнього.

Із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), який діє за підтримки уряду Японії,надійдуть 662 млн дол. США. Також буде надано грант у розмірі 2 млн дол. США із траст-фонду Світового банку «Early Learning Partnership» на підтримку розширення програми догляду за дітьми. Нагадаємо, що в межах проєкту INSPIRE вже залучено 1,2 млрд дол. США.

Європейська комісія

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 28 листопада 2024 р. повідомив, що ЄС зробив крок щодо надання Україні виняткової макрофінансової допомоги.

Було підписано Меморандум про взаєморозуміння, необхідний для виділення 18,1 млрд євро. Це частина пакета G7 на суму 50 млрд дол., який забезпечується прибутками від заморожених російських активів.

США

Найближчими тижнями в Україну буде доставлено понад 500 ракет-перехоплювачів до систем ППО «Patriot» i NASAMS, які мають задовольнити потреби Києва до кінця 2024 р. [7]. Допомога від США надається через збільшення кількості масованих атак, які країна-агресорка завдає дронами по території Україні.

США виділяють Україні 275 млн дол. для нового пакета військової допомоги, до якого увійдуть системи ППО, реактивні системи залпового вогню HIMARS, артилерійські снаряди калібру 155 і 105 мм, протитанкові комплекси «Javelin», запчастини та інше обладнання [8]. Міністерство оборони США планує використати понад 7 млрд дол., виділених Конгресом, для закупівлі нової зброї та поповнення запасів на підтримку України. Постачання здійснюватимуться в межах президентських повноважень, завдяки чому є можливість швидко виділяти озброєння з наявних резервів Пентагону.

Адміністрація президента США Джо Байдена готує великий пакет військової допомоги для України на суму 725 млн дол. [9]. Він значно перевищує попередні, обсяги яких становили від 125 до 250 млн дол. Цей пакет допомоги в останні місяці президентського терміну Дж. Байдена стане одним із найбільших серед тих, які було надано в рамках президентських повноважень щодо скорочення озброєнь (PDA). Задля посилення підтримки України в умовах загострення російської воєнної агресії надаватимуться: протитанкова зброя для стримування російських військ; протипіхотні міни (попри дискусії щодо їх використання); безпілотники та ракети «Stinger»; боєприпаси для HIMARS, включно з касетними зарядами для ракет GMLRS. Це одне з останніх великих постачань зброї, яке адміністрація Дж. Байдена здійснить у рамках своїх повноважень до інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа, що відбудеться 20 січня 2025 р.

Незважаючи на міжнародні заборони на протипіхотні міни, Україна наполягає на їх постачанні для захисту своїх територій. США підкреслюють, що міни будуть використовуватися виключно у військових зонах і не повинні становити загрози для цивільного населення.

В адміністрації Дж. Байдена залишається ще 4−5 млрд дол. СШA, схвалених Конгресом, які можуть бути використані до передачі влади. Це дозволяє залишити частину ресурсів на розсуд нової адміністрації.

Канада

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, який поінформував про відправлення першої системи ППО NASAMS, замовленої Канадою.Дж. Трюдо підтвердив підтримку Плану перемоги, який Україна представила.

Канада 22 листопада 2024 р. передала Україні новітню систему протиповітряної оборони NASAMS, про постачання якої йшлося ще минулого року. Ця система ППО, за оцінками, матиме значний вплив на ситуацію в Україні, оскільки дасть змогу ефективніше захищати населені пункти країни від російських повітряних атак.

Німеччина

Німеччина напередодні зими надасть Україні гуманітарну допомогу на 200 млн євро. Про це 4 листопада 2024 р. заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок [10]. Вона також наголосила на важливості посилення протиповітряної оборони України та заявила, що Німеччина буде об’єднувати зусилля в межах міжнародної коаліції щодо посилення ППО. Глава МЗС Німеччини додала, що обговорила зі своїм українським колегою співпрацю щодо виробництва дронів.

Президент України Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Олаф Шольц обговорили продовження оборонної співпраці. Також приділили увагу обсягам постачання систем протиповітряної оборони в 2025 р. та можливій додатковій допомозі засобами ППО від Німеччини.

Шоста із запланованих систем ППО IRIS-T від Німеччини надійде в Україну до кінця 2024 р. [11]. IRIS-T – це зенітний ракетний комплекс середнього радіуса дії німецького виробництва, одна з найсучасніших систем ППО в Німеччині. Комплекс призначений для знищення літаків, гелікоптерів, безпілотників та крилатих ракет. Раніше канцлер Німеччини О. Шольц анонсував передачу Україні ще 17 систем IRIS-T, на додачу до семи, які ЗСУ вже отримали.

Німеччина підготувала для України новий пакет військової допомоги. До нього увійдуть гаубиці, машини та сотні дронів [12]. Зокрема, у новому пакеті ФРН постачить Україні чотири самохідні гаубиці «Panzerhaubitzen 2000» із запчастинами та понад 40 тис. боєприпасів калібру 155 мм до них. Крім того, буде передано три танки для розмінування WISENT 1 із запчастинами й три плуги для розмінування.

Також у пакеті будуть: боєприпаси для БМП «Marder»; 47 машин із захистом від мін (MRAP); радіолокаційна станція TRML-4D; 20 дронів-розвідників «Vector» із запчастинами; 12 дронів-розвідників «Hornet XR»; 100 дронів-розвідників «RQ-35 Heidrun»; 120 дронів-розвідників «Songbird»; 60 дронів-розвідників «Golden Eagle»; 2 дрони-розвідники «VT-4 Ray»; 2 мостоукладальні машини «Biber» із запчастинами; 8 тактичних авіадесантних машин «Caracal»; 20 захищених машин для прикордонної служби; 6 великовантажних напівпричепів M1070 «Oshkosh»; 8 тис. набоїв калібру 40 мм; 100 тис. гвинтівок HLR 338 та 314 тис. набоїв до них. Додатково Німеччина відправить до України 100 тис. набоїв до стрілецької зброї, джгути та шеврони.

Німеччина невдовзі почне масове постачання Україні дронів-камікадзе, які мають високу автономність в умовах впливу засобів РЕБ і здатні дуже ефективно вражати цілі на значній відстані. Безпілотники, які можуть долати віддаль 30–40 км, будуть важливим активом для українських збройних сил, особливо під час атаки на логістичні ланцюги та командні пункти ворога.

ФРН має намір відправити в Україну 4 тис. бойових дронів із технологією керування на основі штучного інтелекту [13]. Зокрема, німецька компанія «Helsing» у вересні нинішнього року уклала контракт із Міністерством оборони України про постачання високотехнологічних ударних безпілотників, або, як їх іще називають, «міні-Taurus». Безпілотники оснащені передовим програмним забезпеченням на основі штучного інтелекту, яке робить їх надзвичайно стійкими до перешкод. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у своєму коментарі виданню «Bild» зазначив, що позитивно ставиться до постачання новітніх безпілотників на основі штучного інтелекту, як і до того, що воно «починається прямо зараз». Нині розпочато фазу реалізації запланованих постачань – з грудня поточного року Україна отримуватиме по кілька сотень дронів щомісяця.

У грудні 2024 р. стартує грантова програма «Підтримка енергостійкості мікро- та малих підприємств України». Нею передбачено надання підприємцям 2 млн євро на придбання енергоефективного виробничого обладнання, обладнання для автономних джерел енергії та її зберігання, а також частково (10 %) – на установку та обслуговування такого обладнання.

Програма підтримки енергостійкості українських підприємств на 2 млн євро грантів є продовженням системної роботи уряду України з підтримки малого бізнесу та залучення для цієї мети міжнародного фінансування. У співпраці з урядом Німеччини вже успішно реалізовано низку проєктів з підтримки бізнесу. Це має надважливе значення для економіки та фінансової стабільності нашої країни в умовах війни, коли Росія щодня намагається знищити енергетичну інфраструктуру України.

До нової програми «Підтримка енергостійкості мікро- та малих підприємств України» доєдналась Норвезька агенція з розвитку співробітництва (NORAD). Програму спільно фінансують уряд Норвегії через NORAD та уряд Німеччини [14]. Реалізацію програми забезпечують німецька федеральна компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit» (GIZ) і Фонд розвитку підприємництва.

Грантова підтримка за цією програмою буде надаватися через чотири уповноважені банки: Укргазбанк, Ощадбанк, «Sense Bank» та «Банк Львів». Банки-партнери, з яких три державні, мають величезний досвід роботи саме з малим бізнесом. Усе це, як і запровадження прозорої IT-системи добору кандидатів на отримання грантів і можливість вигідного поєднання з програмою «Доступні кредити 5–7–9 %», має забезпечити успіх програми «Підтримка енергостійкості мікро- та малих підприємств України».

Сполучене Королівство

Про новий внесок у підтримку оборони України оголосило Сполучене Королівство [15]. Зокрема, 19 листопада 2024 р. уряд країни узгодив виділення 7,5 млн фунтів стерлінгів (майже 9,5 млн дол. США) на нові ударні та розвідувальні безпілотні літальні апарати (БпЛА). Гроші будуть інвестовані через Коаліцію дронів, лідерами якої є Сполучене Королівство та Латвія.

Міністр оборони Джон Хілі повідомив, що в рамках операції «Interflex» уже підготовано понад 50 тис. українських новобранців. Як висловився очільник відомства, «оборона Великої Британії починається в Україні».

У середині листопада 2024 р., після того як з’явилася інформація про дефіцит ракет далекого радіусу дії в арсеналі ЗСУ, Сполучене Королівство передало Україні крилаті ракети «Storm Shadow» [16]. Це було перше рішення про передачу подібних ракет, ухвалене кабінетом прем’єр-міністра Кіра Стармера. Під час саміту «Групи двадцяти» в Бразилії К. Стармер наголосив, що його уряд має намір збільшити допомогу Україні.

Франція

Франція планує надіслати Україні додаткову партію далекобійних ракет SCALP, а також ЗРК «Mistral» для системи протиповітряної оборони [17].

Ураховуючи той факт, що Франція має обмежену кількість далекобійних ракет SCALP, які вона могла би надати Україні [18], наразі триває обговорення умов подальшого постачання ракет SCALP чи «Storm Shadow» спільно із Сполученим Королівством – Лондон має більше таких ракет, ніж Париж. У січні цього року Франція заявила, що передасть Україні 40 далекобійних ракет, із них близько 10 вже постачили. На черзі – нові постачання, підготовка до яких триває.

Нідерланди

Нідерланди нададуть Україні снаряди калібру 152 мм на суму 350 млн євро. Крім того, разом із партнерами планують передати Україні систему «Patriot» [19]. Цей внесок є частиною підтримки України через Міжнародний фонд для України (IFU), який створили дев’ять країн: Австралія, Данія, Сполучене Королівство, Литва, Нова Зеландія, Ісландія, Норвегія, Швеція та Нідерланди.

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс 28 листопада 2024 р. повідомив про передачу Україні трьох пускових установок ЗРК «Patriot».

Польща

Польща виділила Україні та українським біженцям військової, матеріальної та гуманітарної допомоги найбільший у світі відносно ВВП країни обсяг – майже 5 % від власного ВВП. Зокрема, серед військового озброєння, яке було передане, 320 танків, 250 БМП, 14 літаків МіГ-29 [20].

Швеція

Швеція передала Міністерству внутрішніх справ України два пакета допомоги на загальну суму майже 9 млн євро [21]. Сторони обговорили питання стосовно посилення спроможності України щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури. Як зазначив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, збільшення засобів виявлення та придушення протиповітряних цілей є одним із пріоритетів відомства.

Під час візиту до Києва 5 листопада 2024 р. [22] міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін анонсував виділення Україні пакета допомоги на 100 млн шведських крон (9,33 млн дол.) у сфері цивільного захисту.

К.-О. Болін представив новий пакет цивільної підтримки для України: два патрульні судна, 24 легкові автомобілі, мікроавтобус, ваговоз, засоби індивідуального захисту, які передасть берегова охорона Швеції, а також 40 тис. захисних масок з фільтрами, які будуть закуплені для України. Пакет має бути схвалений урядом Швеції. Він фінансується в межах трирічної фінансової програми для України на загальну суму 75 млрд шведських крон, рішення про яку уряд Швеції ухвалив у травні 2024 р.

У рамках візиту сторони підписали Меморандум про взаєморозуміння. У межах досягнутих домовленостей шведська берегова охорона співпрацюватиме у сферах обміну досвідом та навчання з Державною прикордонною службою України та Державною службою з надзвичайних ситуацій.

Нагадаємо, що у вересні нинішнього року шведський уряд представив новий пакет військової допомоги Києву на понад 400 млн євро, який, зокрема, передбачав можливу підготовку українських пілотів на винищувачах «Gripen».

Данія

Україна та Данія уклали низку угод про закупівлю озброєння в українських оборонних компаній на загальну суму приблизно 535 млн євро. Як повідомила пресслужба Міноборони України, кошти будуть витрачені на озброєння для ЗСУ. Згідно з угодами українські виробники озброєння й техніки постачатимуть ЗСУ самохідні артилерійські установки, ударні безпілотники, протитанкову зброю, ракетне озброєння.

Документи фіналізують зафіксовані в Листі про наміри, який було підписано наприкінці вересня в Києві, домовленості щодо низки закупівель в українських оборонних компаній на зазначену суму. Фінансування здійснюють уряди Данії та Швеції. Також це відсотки від заморожених російських активів.

‎Завдяки «данській моделі», яка передбачає пряме фінансування виробників,‎ Україна вже отримала 50 млн євро. За ці кошти було профінансовано виробництво самохідних артилерійських установок «‎Богдана»‎ для ЗСУ.

Україна вже отримала від Данії шість F-16, але загалом має надійти 19 винищувачів [23]. Про це сказала прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен на спільній з Президентом України Володимиром Зеленським пресконференції, що проходила в Києві. Жодних змін у планах Данії щодо передачі Україні визначеної кількості винищувачів F-16 немає.

Фінляндія

Фінська група оборонних та безпекових технологій «Summa Defence Ltd» у співпраці з українськими партнерами планує відкрити завод з виробництва безпілотників у Фінляндії [24]. Мета, якої прагнуть досягти партнери, – швидке збільшення виробничих потужностей для безпілотників, що використовуються під час бойових дій в Україні, а також запровадження промислового виробництва безпілотників у Фінляндії та Європі. Масштабне виробництво безпілотників планується розпочати в першій половині 2025 р.

Попит на безпілотні технології та виробничі потужності є високим. Безпілотники будуть постачатися не тільки Україні, а й країнам, котрі є членами Європейського Союзу та НАТО. Перший завод з виробництва безпілотників є стратегічною інвестицією, для якої компанія «Summa Defence Ltd» створить дочірню компанію «Summa Drones Ltd». Остання у Фінляндії створить спільне підприємство зі своїми українськими партнерами, мажоритарна частка в якому належатиме компанії «Summa Defence Ltd». У спільному підприємстві участь бере низка українських компаній: «Корт», «Elf Systems», «Skyassist» та «MPS Development».

Окрім виробництва БпЛА, компанія «Summa Defence Ltd» також вироблятиме наземні та морські дрони.

Литва

Україна та Литва підписали меморандум про спільне виробництво безпілотників, боєприпасів і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Про це 6 листопада 2024 р. повідомив міністр оборони України Рустем Умєров [25]. Документ передбачає спільне виробництво БпЛА і компонентів до них, боєприпасів і складників, засобів РЕБ, а також розроблення передових технологій. У підписанні документа брали участь представники Міністерства оборони України, Міністерства національної оборони Литовської Республіки, Міністерства економіки та інновацій Литовської Республіки та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України щодо співпраці у сфері оборонної промисловості.

У рамках Коаліції з розмінування, яку очолює Литва, Україна отримала 230 пікапів і 240 міношукачів. Найближчим часом також буде постачено тепловізори, БпЛА та інше обладнання.

У 2025 р. Вільнюс закупить для України в литовських виробників дрони різних типів на 10 млн євро. Ще 30 млн євро країна спрямує Коаліції з розмінування. Також Литва має намір сприяти продовженню чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів та інвестувати в оборонну промисловість України. Посилення допомоги з боку країн Балтії зумовлене зовнішньою російською загрозою.

До кінця осені Литва планує передати Україні понад 5 тис. дронів, а до завершення поточного року – надати додаткову допомогу в розмірі 40–50 млн євро. У 2024 р. Вільнюс уже надав Києву допомогу на суму 153 млн євро.

Литва виділить іще 10 млн євро на термінову реконструкцію інфраструктури України, кошти перераховуватиме до Цільового фонду Світового банку для відновлення, реконструкції та реформування України [26]. Цей фонд дає змогу ефективно підтримувати країну в процесі відновлення життєво важливої інфраструктури, під час надання державних послуг та підтримки секторів освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства та ін.

Уряд Литви затвердив програму підтримки енергетичного сектора України, згідно з якою буде виділено 5 млн євро на встановлення сонячних електростанцій [27]. Керівниця Департаменту співробітництва з питань розвитку МЗС Литви Раса Кайрієне зазначила, що обладнання для сонячних електростанцій має бути надійним і захищеним від кібератак, тому бажано, щоб воно було європейського виробництва.

За даними литовського МЗС, від лютого 2022 р. до кінця поточного року загальна підтримка України з боку Литви сягне 1,45 млрд євро. У жовтні 2024 р. уряд Литви схвалив документ «Основні напрями участі Литви у реконструкції та відновленні України на період 2024–2027 років». У ньому передбачені: підтримка будівництва шкіл, притулків; закупівля обладнання для розмінування; заходи зі сприяння євроінтеграції України та посилення стійкості енергетичного сектора країни.

Естонія

Уряд Естонії підтримав пропозицію міністра оборони Ханно Певкура щодо відправки Україні нового пакета військової допомоги [28].

За даними військового відомства, пакет допомоги буде зібраний із запасів естонських Сил оборони з урахуванням потреб України, але так, щоб обороноздатність Естонії не постраждала. Це будуть військово-морська форма, прилади спостереження, приціли, засоби балістичного захисту й різні види боєприпасів. Естонія виділяє рекордну серед усіх українських партнерів частку свого ВВП на підтримку України.

Корея

Медична інфраструктура м. Обухова поповнилася новим сучасним автомобілем швидкої допомоги [29], який був переданий КНП «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» в рамках масштабної гуманітарної допомоги від уряду Південної Кореї. Автомобіль, у якому забезпечені комфортні умови для транспортування пацієнтів, обладнаний усім необхідним для надання першої медичної допомоги. Це, зокрема, сучасне медичне обладнання для моніторингу життєво важливих функцій організму, необхідні медикаменти та інструменти для надання першої допомоги.

У межах української гуманітарної ініціативи «Зерно з України» Південна Корея планує надати допомогу Україні в розмірі 6 млн дол. США. Про це йшлося під час засідання 24 листопада 2024 р. [30]. Започаткована 2022 р. програма «Зерно з України» спрямована на постачання продовольства до країн Африки, Азії та Близького Сходу, де існує високий ризик голоду. Вона реалізується у співпраці із Всесвітньою продовольчою програмою ООН та за підтримки понад 30 країн і міжнародних організацій. Станом на кінець 2023 р. в межах «зернової ініціативи» до регіонів, які найбільш постраждали від нестачі продовольства, включно Ефіопії, Сомалі, Кенії та Ємену, було доставлено понад 170 тис. т зерна.

До державного бюджету України 29 листопада 2024 р. надійшло перше пільгове фінансування від уряду Республіки Корея [31] – 100 млн дол. США на підтримку соціальних послуг. У квітні 2024 р. уряди України та Кореї уклали Рамкову угоду, яка надає можливість Україні залучати кредити на суму до 2,1 млрд дол. США протягом 2024–2029 рр.

Японія

Японія заявила про непохитну підтримку України під час подолання наслідків війни, включно допомогу у відновленні забруднених війною сільськогосподарських земель та підвищенні продуктивності аграрного сектору [32].

Посол Японії в Україні за дорученням прем’єр-міністра Японії Шігери Ішіби озвучив ключові напрями співпраці.

По-перше, це розмінування сільськогосподарських земель – Японія допомагатиме у знешкодженні вибухонебезпечних предметів на територіях, які традиційно використовуються для аграрного виробництва.

По-друге, Японія буде допомагати у відновленні експортних спроможностей України: підтримка спрямовуватиметься на покращення логістики та забезпечення високих стандартів аграрного виробництва.

По-третє, передбачено підвищення продуктивності: уряд Японії надаватиме експертну та фінансову допомогу для модернізації українського сільськогосподарського сектора.

Агресія Росії проти України стала серйозним викликом для глобальної продовольчої безпеки. Українське сільськогосподарське виробництво залишається життєво важливим для країн, які страждають від дефіциту продовольства. Допомога у відновленні України, особливо її аграрного сектора, залишається одним з пріоритетів японського уряду.

До держбюджету України 27 листопада 2024 р. надійшло 235 млн дол. США пільгового фінансування від уряду Японії в рамках нових системних проєктів Світового банку «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE) та «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні» (LEARN) [33].

У межах проєкту RISE надійшло 130 млн дол. США позики за підтримки фінансових ресурсів Японії. Проєкт спрямовано на вирішення критичних проблем, що перешкоджають стійкості, зростанню і сталому розвитку приватного сектора. Отримані від Японії за проєктом LEARN 105 млн дол. США є результатом виконання урядом України заходів із забезпечення безпечного очного навчання у школах через надання в 2024 р. субвенцій на укриття та шкільні автобуси. Ключовою метою є покращення освітнього процесу в Україні в умовах воєнного стану завдяки створенню безпечних та комфортних умов для освітян та учнів.

Реалізація проєктів здійснюється з використанням фінансового інструменту PforR. До кінця 2024 р. Україна очікує залучити ще 120 млн дол. США та 95 млн дол. США в рамках проєктів RISE та LEARN відповідно.

Уряд Японії має намір додати 1,122 трлн ієн (7,46 млрд дол. США) до своєї фіскальної інвестиційної та кредитної програми на поточний фінансовий рік, у т. ч. з урахуванням підтримки України країнами «Великої сімки» [34].

Від початку війни Японія є одним із найбільших донорів бюджетної підтримки України. Лише 2024 р. вона надала Україні 2,2 млрд дол., з яких кредити – 1,5 млрд дол., гранти – 700 млн дол. Усього з 2022 р. Японія надала Україні 6,4 млрд дол. Більше виділили лише ЄС та США.

_______________________________________________________
[1] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_and_the_world_bank_are_implementing_…

[2] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/the_world_banks_board_of_directors_approved_…

[3] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_and_the_world_bank_are_implementing_…

[4] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_about_137_billion_under…

[5] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_secured_a_48_billion_loan_from_the_w…

[6] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/world_bank_approved_664_million_for_ukraine_…

[7] Див.: URLhttps://www.wsj.com/politics/national-security/u-s-struggles-to-rush-we…

[8] Див.: URLhttps://apnews.com/article/russia-ukraine-military-weapons-nuclear-42d5…

[9] Див.: URLhttps://www.reuters.com/world/biden-readies-725-million-arms-aid-packag…

[10] Див.: URLhttps://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3923371-berbok-ogolosila-pro-n…

[11] Див.: URLhttps://president.gov.ua/news/shosta-iz-zaplanovanih-sistem-ppo-iris-t-…

[12] Див.: URLhttps://www.bundesregierung.de/breg-en/news/military-support-ukraine-20…

[13] Див.: URLhttps://www.tagesschau.de/inland/innenpolitik/ukraine-hilfe-waffenliefe…;
 https://www.dw.com/uk/ukraina-otrimae-4000-nimeckih-sidroniv-minitaurus…

[14] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/norvegiia_ta_nimechchina_nadaiut_2_mln_grant…

[15] Див.: URLhttps://www.gov.uk/government/news/uk-marks-1000th-day-of-full-scale-in…

[16] Див.: URLhttp://surl.li/hvgfem

[17] Див.: URLhttps://www.lejdd.fr/societe/israel-ukraine-trump-les-confidences-exclu…

[18] Див.: URLhttps://www.lemonde.fr/international/article/2024/11/19/guerre-en-ukrai…

[19] Див.: URLhttps://www.defensie.nl/actueel/nieuws/2024/06/13/nederland-draagt-bij-…

[20] Див.: URLhttps://www.prezydent.pl/aktualnosci/wydarzenia/polska-pomoc-dla-ukrain…

[21] Див.: URLhttps://www.ukrinform.ua/rubric-society/3923752-dva-sudna-i-40-tisac-re…

[22] Див.: URLhttps://www.eurointegration.com.ua/news/2024/11/5/7197747/

[23] Див.: URL: https://www.unian.ua/weapons/f-16-dlya-ukrajini-daniya-peredast-shche-d…

[24] Див.: URLhttps://www.eurointegration.com.ua/news/2024/11/28/7199416/

[25] Див.: URLhttps://uatv.ua/uk/

[26] Див.: URLhttps://www.lrt.lt/ua/novini/1263/2418002/litva-vidilit-shche-10-mil-io…

[27] Див.: URLhttps://www.lrt.lt/ua/novini/1263/2425238/litva-vidilit-5-mil-ioniv-iev…

[28] Див.: URLhttps://kaitseministeerium.ee/et/uudised/eesti-toetab-ukrainat-laskemoo…

[29] Див.: URLhttps://bigkyiv.com.ua/obuhivshhyna-otrymala-suchasnu-karetu-shvydkoyi-…

[30] Див.: URLhttps://en.yna.co.kr/view/AEN20241124001700315

[31] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_100_million_in_concessional…

[32] Див.: URLhttps://www.ukrinform.ua/rubric-vidbudova/3930478-aponia-spriatime-vidn…

[33] Див.: URLhttps://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_235_million_from_the_govern…

[34] Див.: URLhttps://www.reuters.com/markets/asia/japan-add-746-bln-fiscal-investmen…

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення:  Ministerie van Defensie – https://magazines.defensie.nl/defensiekrant/2014/06/nasam , CC0 , https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=69946443