Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 28 лютого-6 березня 2019 року

Поділитися:

1. Україна долучається до боротьби з ухиленням від оподаткування на міжнародному рівні.


28.02.2019 р. Верховна Рада України ухвалила внесений ПрезидентомУкраїни як невідкладний Проект Закону України Про ратифікаціюБагатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод прооподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування тавиведенню прибутку з-під оподаткування № 0216 від 27.02.2019 р.Довідково. Через прогалини та неузгодженості у національному тазарубіжному податковому законодавстві міжнародні компанії зменшують абоуникають зобов’язань зі сплати податку на прибуток. Таким чином, Українавтрачає надходження у бюджет. Аби уникнути цього, з 01.01.2017 р.

 

Українаприєдналась до Програми розширеного співробітництва в рамках ініціативиОрганізації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).Країни-члени ОЕСР розробили План дій для боротьби з розмиваннямбази оподаткування і виведенням прибутку з-під оподаткування (далі – Пландій BEPS). Він включає в себе 15 кроків, що покривають різні сфери протидіїагресивному податковому плануванню. Обов’язковими до виконанняУкраїною (мінімальний стандарт Плану дії BEPS) є 4 кроки, зокрема:Крок 5 «Удосконалення заходів боротьби з податковимизловживаннями»;Крок 6 «Недопущення зловживання пільгами, передбаченимидвосторонніми угодами»;Крок 13 «Рекомендації про документації з трансфертногоціноутворення та розкритті інформації по країнам»;Крок 14 «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхомвирішення спорів».Перегляд конвенцій з кожною країною окремо, подальше підписанняпротоколів і їхня ратифікація в парламенті є дуже складним і тривалимпроцесом, який може розтягнутися на багато років. Саме з метою наданняможливості більш оперативного перегляду міжнародних конвенцій і буврозроблений 15-й крок Плану дій BEPS – MLI.Багатостороння конвенція про виконання заходів, які стосуються угодпро оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування тавиведенню прибутку з-під оподаткування (далі – Конвенція MLI), укладена24.11.2016 р. у м. Париж та підписана від імені України 23.07.2018 р. у м.Лондон.Підписавши та ратифікувавши Конвенцію MLI, Україна отримує змогуодночасного внесення змін до всіх або деяких чинних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, Україна одночасновиконує також 6-й та 14-й кроки Плану дій BEPS.

 

Фото: церемонія підписання Багатосторонньої конвенції MLI у м.Парижі 76 країнами 07.06.2017 р.


Коментар. Конвенція MLI є першим багатостороннім договором, щодозволяє різним податковим юрисдикціям інтегрувати результати проектуОЕСР / G20 BEPS в існуючі мережі двосторонніх податкових угод. Українастала 83 юрисдикцією-підписантом Конвенції MLI, яка на сьогодні охоплюєпонад 1400 двосторонніх податкових угод. Україна поширила дію КонвенціїMLI на 76 своїх чинних угод про уникнення подвійного оподаткування.Конвенція MLI не змінює текст міжнародних договорів України проуникнення подвійного оподаткування, а застосовується разом із чиннимидоговорами, модифікуючи їх положення. Зокрема, кожна угода доповнюєтьсяпреамбулою, що вона не повинна розповсюджуватись на осіб, яківикористовують її для ухилення від оподаткування (стаття 6Багатосторонньої конвенції). Зокрема, через т.зв. «Тест основної мети»,обмежуються можливості застосування пільгових положень угод, якщоосновною метою є отримання таких пільг (стаття 7).Разом із підписанням Конвенції MLI Україні слід активізувати зусилляна виконання плану BEPS у напрямі налагодження автоматичного обмінуподатковою інформацією із зарубіжними країнами, зокрема: (1) наратифікації Угоди між Урядом України та Урядом США для поліпшеннявиконання податкових правил та застосування положень Закону США «Проподаткові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA); (2) на підписанні таратифікації Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичнийобмін інформацією про фінансові рахунки (CRS MCAA) та (3) на виконанніБагатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін глобальними звітами з трансферного ціноутворення для великихміжнародних груп компаній (CbC MCAA), а також супровідних до нихзаконопроектів. Ключовим тут є оприлюднений 24.10.2018 р. Міністерствомфінансів України та НБУ Проект Закону України «Про внесення змін доПодаткового кодексу України з метою імплементації Плану протидіїрозмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-підоподаткування».Імплементація зазначених кроків BEPS сприятиме боротьбі загресивним податковим плануванням, створенню рівних умов для вирішенняпитань щодо протидії ухиленню від сплати податків, удосконаленнюузгодженості міжнародних податкових правил, забезпеченню більшпрозорого податкового середовища, що має покращити інвестиційний клімат,стимулюватиме міжнародну торгівлю та сприятиме зростанню економікиУкраїни.

 

2. Національний банк України продовжує боротьбу з відмиванням «брудних» коштів


Наближається термін декларування доходів українськими державнимислужбовцями та публічними діячами. У зв’язку з цим, листом від 04.03.2019р. НБУ рекомендував банкам приділяти більше уваги моніторингуфінансових операцій клієнтів з цінними паперами, зокрема з облігаціямивнутрішньої державної позики (далі – ОВДП), номінованими в іноземнійвалюті, характер яких може свідчити про легалізацію «брудних» коштів. Уразі виявлення операцій, спрямованих на легалізацію «брудних» коштів,банки мають застосовувати до своїх клієнтів заходи, передбачені статтею 10Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму тафінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобтовідмовлятися від проведення таких транзакцій і обслуговування клієнта, атакож повідомляти про ці випадки уповноважені державні органи.Довідково. У листі НБУ йдеться про так звані «циклічні операції»,особливістю проведення яких є купівля юридичними особами за вищоюціною та продаж за нижчою (тобто зі збитком) ОВДП упродовж короткогопроміжку часу, зокрема одного робочого дня. Зазначена схема можереалізовуватись через фінансових посередників на фондовому ринку івідбуватися в кілька етапів.Коментар. Така схема отримання інвестиційного прибуткувикористовується клієнтами банків, зокрема, українськими публічнимидіячами, близькими та пов’язаними з ними особами з метою штучногоформування доходів та подальшої їх легалізації під час декларування. Індикаторами ризиковості таких операцій є: відсутність економічногосенсу, купівля цінних паперів на короткий термін, циклічність транзакцій, пов’язаність учасників і наявність у них ознак фіктивності, а такожотримання однією стороною регулярних збитків, а іншою – регулярнихприбутків, розмір яких суттєво перевищує суму інвестицій.Для запобігання подібним схемам банки мають всебічно аналізуватифінансові операції з купівлі-продажу ОВДП, зокрема, ретельніше вивчатисвоїх клієнтів, зокрема брокерів, що здійснюють такі операції за замовленнямюридичних осіб, аналізувати умови договорів купівлі-продажу ціннихпаперів та брокерські звіти про клієнтські операції, з’ясовувати джерелапоходження коштів фізичних осіб, що їх купують, з використанням ризик-орієнтованих підходів.Зазначені заходи з боку банків та НБУ сприятимуть підвищеннюпрозорості та транспарентності банківської системи, отже, слугуватимутьвідновленню довіри до неї з боку клієнтів і вкладників, що має позитивновплинути на динаміку депозитів населення, інфляції та курсу гривні.3. Процес затвердження паспортів бюджетних програм головнимирозпорядниками бюджетних коштів триває, проте потребує суттєвого прискорення


За повідомленням Державної казначейської служби України, станом на05.03.2019 р. до ДКСУ було подано головними розпорядниками бюджетнихкоштів лише 364 паспорти бюджетних програм із 509 необхідних (або 71,5%).Довідково. Бюджетний кодекс України (стаття 20) зобов’язує головнихрозпорядників бюджетних коштів протягом 45 днів з дня набрання чинностіЗакону про Державний бюджет України (у даному випадку, до 14.02.2019 р.)розробити та затвердити за погодженням з Міністерством фінансів Українипаспорти бюджетних програм. Проте на практиці ця вимога чинногозаконодавства виконується незадовільно. Зокрема, минулого року, станом на06.03.2018 р. до ДКСУ надійшло лише 379 паспортів бюджетних програм,або 78,8 % від необхідної кількості.Коментар. Законом України від 06.12.2018 № 2646-VІІІ «Про внесеннязмін до Бюджетного кодексу України щодо запровадженнясередньострокового бюджетного планування» було дещо спрощенопроцедуру затвердження паспортів бюджетних програм: якщо у минуломупаспорти затверджувалися спільними рішеннями головного розпорядникабюджетних коштів та Міністерства фінансів України, то з 2019 року – лишеза погодженням з цим Міністерством.

 

Однак, незважаючи на таке«пом’якшення» вимог щодо затвердження паспортів бюджетних програм, нажаль, не відбулося адекватного підвищення швидкості та своєчасності їхзатвердження.Як повідомило у цьому контексті Міністерство фінансів України, увизначений законодавством строк (14.02.2019 р.) до Міністерства надійшло 406 паспортів (79,6 % від необхідної кількості), з них було погоджено Міністерством та направлено головним розпорядникам бюджетних коштів назатвердження 322 паспорти. Станом на 01.03.2019 р. до Міністерстванадійшло 426 паспортів, із яких було погоджено 372.Несвоєчасне затвердження паспортів бюджетних програм є викликомдля відповідного здійснення видатків в повному обсязі, тому потребує відголовних розпорядників бюджетних коштів:

1) негайного усунення можливих затримок із підготовкою /затвердженням проектів порядків використання бюджетних коштів (абовнесення змін до діючих порядків), без яких не є можливим затвердженняпаспортів за окремими бюджетними програмами;

2) підвищення якості роботи, що сприятиме як своєчасномуподанню на погодження до Міністерства фінансів України проектівпаспортів бюджетних програм, так і якісному їх наповненню.