Моніторинг актуальних ризиків для фінансової безпеки (24.02 – 7.04.2022 року)

Моніторинг актуальних ризиків для фінансової безпеки (24.02 – 7.04.2022 року)

Стійкість функціонування економік и України в умовах війни вимагає чіткого зваження наявних і потенційних ризиків фінансовій безпеці, як успадкованих з диспропорцій довоєнного періоду, так і тих, що сформувалися внаслідок війни.

Найвагомішими ризиками для фінансової безпеки України потрібно вважати такі.

• Втрати податкових надходжень державного та місцевих бюджетів унаслідок звуження податкової бази й нагромадження податкового боргу. У зв’язку з бойовими діями та інтенсивним переміщенням населення понад половину податкових платежів перебувають у зоні ризику.
• Вичерпання можливостей авансової сплати великих платежів до бюджету, що може призвести до збільшення недонадходження відповідних коштів у майбутньому.
• Неспроможність податкових і митних органів повноцінно виконувати свої функціональні обов’язки на значній території через ризики та загрози: безпеці працівників; знищення будівель, комп’ютерного обладнання, баз даних та/або робочих документів; неможливість потрапляння працівників на робочі місця. Крім того, через гуманітарні проблеми існує ризик погіршення взаємодії податкових та митних органів із територіальними органами казначейства та/або місцевими фінансовими органами для забезпечення бюджетного процесу.
• Істотне збільшення бюджетного дефіциту.
• Зростання обсягів державного та гарантованого державою боргу України та видатків на його обслуговування під впливом дії макроекономічних шоків у короткостроковій та середньостроковій перспективі.
• Практична відсутність можливостей України здійснювати рефінансування державного та гарантованого державою боргу (передусім зовнішнього) на відкритому ринку.
• Зменшення обсягу міжнародних резервів унаслідок значного скорочення експорту, що обмежуватиме надходження в країну іноземної валюти.
• Пришвидшення інфляції як наслідок скорочення обсягів промислового виробництва, зниження виробництва сільгосппродукції, логістичних проблем, ажіотажного попиту населення на споживчі товари на тлі активного рефінансування банків, що збільшує грошову масу.
• Скорочення ресурсної бази банків внаслідок вилучення коштів до запитання (зарплатних, пенсійних та інших видів поточних рахунків) і строкових вкладів населення (після закінчення термінів дії угод), а також коштів юридичних осіб.
• Погіршення якості кредитного портфеля (зростання частки непрацюючих кредитів, NPL) пов’язане з погіршенням платіжної дисципліни позичальників, що з об’єктивних і суб’єктивних причин припиняють своєчасне погашення отриманих кредитів та сплату відсотків за ними.
• Збитковість банківської системи, викликана скороченням доходів від кредитної та іншої операційної діяльності та зростанням витрат на формування страхових резервів за «новими» NPL.
• Скорочення капіталу банків внаслідок їхньої збитковості, що погіршуватиме їхню фінансову стійкість, обмежуватиме можливості здійснювати активні операції та провокуватиме порушення нормативів Національного банку України.
• Зниження рівня фінансової інклюзії внаслідок закриття значної кількості відділень банків, складнощів із підкріпленням готівкою банкоматів, обмеження доступу до транспортної інфраструктури, електропостачання, стаціонарного та мобільного інтернету в зонах бойових дій та на прилеглих територіях.

Важливими напрямами політики ослаблення впливу ризиків для фінансової безпеки мають стати:

• забезпечення безперебійного обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу із використанням можливостей заміни залучення коштів на відкритих ринках отриманням міжнародної фінансової допомоги;
• уточнення пріоритетів бюджетної політики з метою мінімізації негативного впливу на економічну активність від вимушеного зменшення видаткової частини бюджету у разі надмірного наростання дефіциту бюджету;
• запобігання необґрунтованому підвищенню цін (через вияви монопольної поведінки та недобросовісної конкуренції, зокрема природних монополістів ‒постачальників послуг комунальної сфери), використання спекулятивного ціноутворення;
• відокремлення проблемних кредитів банківської системи, які постали внаслідок впливу бойових дій, оптимально – у спосіб створення для їх концентрації спеціалізованої державної установи, що дозволить «розвантажити» активи банків і зосередити їх діяльність на кредитуванні суб’єктів господарювання за програмами післявоєнного відновлення країни.

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: НІСД

Докладніше в огляді експертів НІСД: