Оборонна угода між Великою Британією та Японією

Поділитися:

Оборонна угода «про взаємний доступ» між Великою Британією та Японією  є черговим важливим кроком у посиленні британської присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні. Уряд Ріші Сунака нині перебуває в процесі оновлення стратегічних підходів до безпеки, оборони і зовнішньої політики, закладених навесні 2021 року в програмному документі «Глобальна Британія в епоху суперництва. Інтегрований огляд політики у сфері безпеки, оборони, розвитку та зовнішньої політики», що окреслив міжнародні пріоритети і загрози безпеці ВБ до 2030 року.

Одним з центральних положень даної програми визначено посилення позицій Об’єднаного Королівства в Індо-Тихоокеанському регіоні, його пріоритетність у зовнішній політиці ВБ  та наміри щодо розбудови мережі партнерств на основі спільних цінностей.

Було проголошено наміри наростити обсяги економічної взаємодії з державами регіону, в першу чергу технологічне та інноваційне співробітництво з Сінгапуром, Індією, Японією та Південною Кореєю, Австралією, у т.ч. через вступ до Угоди про Транс-Тихоокеанське партнерство (The Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership, CPTPP), «діалогове партнерство» з АСЕАН, просування кліматичного порядку денного та «британських цінностей» в регіоні. Реалізація безпекової складової присутності ВБ в ІТР планувалася шляхом інтенсифікації співробітництва із союзниками по «Five Eyes» (Австралія, Канада, Нова Зеландія, США) та застосування інструментів «soft power» через мережу особливих партнерств із країнами регіону.

З огляду на кардинальні зміни у геополітичному просторі, що сталися з моменту прийняття зазначеної зовнішньополітичної стратегії Великої Британії, очевидною є необхідність доповнення та/або перегляду положень документу. Проте посилення британської присутності в Індо-Тихоокеанському регіону залишатиметься одним з центральних пріоритетів зовнішньополітичного курсу ВБ у коротко- і середньостроковій перспективі.

Британська сторона заявляє про неподільність безпеки та економічного розвитку ІТР, а отже реалізовуватиме власну присутність щляхом налагодження довгострокових оборонних, промислових та технологічних партнерств як AUKUS з Австралією та США, так й інших, за прикладом створення перспективного бойового літака спільно з Італією та Японією[1].

Важливим моментом зовнішньополітичної стратегії ВБ має стати узгодження та паралельний розвиток партнерств в Індо-Тихоокеанському та Євроатлантичному регіонах. На цьому акцентується увага рекомендацій парламентського Комітету із закордонних справ ВБ щодо оновлення стратегії зовнішньої політики[2]. Парламентські експерти зазначають, що уряд повинен чітко сформулювати ціль та вигоди «нахилу» щодо ІТР з тим, що б це не зашкодило європейському напрямку і лідерським позиціям Британії у Європі, беручи до уваги «поточні економічні обставини та фінансові обмеження».

Для Японії, зі свого боку, угода має вкрай важливе значення, зокрема тому, що Токіо розширяє горизонти оборонного співробітництва за межі регіону. Велика Британія стала першою європейською державою, з якою Японія уклала угоду подібного роду. Раніше, у січні минулого року, подібні домовленості були достягнуті з Австралією[3], що також стало вагомим досягненням премʼєр-міністра Фуміо Кісіди, оскільки протягом багатьох років дозвіл про взаємну дислокацію збройних сил Токіо мав тільки зі США.

Співпраця у військово-технічній сфері з іншими державами має реалізувати кілька цілей для Японії. Першочергово, розширити пул союзників. Характерна риса дипломатії Фуміо Кісіди – це зміцнення обороноздатності за сприяння тих держав-партнерів США. Така стратегія дозволяє зберігати США в якості ключового союзника та гаранта безпеки Японії, одначасно зменшуючи асиметрічність японо-американського альянсу за рахунок розвитку відносин у сфері оборони з іншими державами.

По-друге, з огляду на нещодавні зміни в оборонній політиці Японії, оголошені у грудні 2022 року (право на нанесення контрудару по території противника у разі прямого нападу на територію Японії або агресії проти «дружньої країни», яка буде створювати загрозу існуванню Японії; модернізація наявного озброєння та розробка нової зброї; збільшення військового бюджету до 2% ВВП за стандартами НАТО; помʼякшення обмежень на експорт військового спорядження та технологій), Токіо прагне заручитися підтримкою щодо розвитку обороноздатності держави, переконати нових та майбутніх союзників у тому, що ремілітаризація Японії не загрожує відродженню деструктивних мілітаристських течій.

Одночасно співпраця з державами-членами Північноатлантичного альянсу має на меті підтвердити прихильність Японії до ліберально-демократичних принципів, що проявляється в активному просуванні концепції «Вільної та відкритої Індо-Тихоокеанії» (Free and Open Indo-Pacific), а також засудженні РФ за розвʼязання війни проти України.

Врешті-решт, головна мета уряду Фуміо Кісіди - зміцнити авторитет Японії як впливової держави («нормальної» держави, що має значний військовий потенціал) та світового центру сили.

Мотивацією Токіо до розширення масштабів оборонного співробітництва з іншими державами слугує теперішня напружена ситуація у світі та регіоні: конфронтація між США та КНР, що триває; підвищена вірогідність ескалації обстановки у Тайваньській протоці; інтенсифікація провокацій з боку КНДР та збільшення ризику збройного зіткнення, а також можливість подальшої ядерної мілітаризації регіону; зростання агресії з боку РФ та неврегульоване питання приналежності Курильських островів. Відтак, задля зменшення та за можливості нівелювання можливих ризиків Токіо впроваджує стратегію прискореної ремілітаризації й зміцнення обороноздатності, однією зі складових частин якої є розширення кола союзників, яким відтепер є Велика Британія.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

[1] PM speech to the Lord Mayor's Banquet. 28 November 2022 https://www.gov.uk/government/speeches/pm-speech-to-the-lord-mayors-ban…

[2] Refreshing our approach? Updating the Integrated Review. Foreign Affairs Committee. Published on 18 December 2022 by authority of the House of Commons https://committees.parliament.uk/publications/33283/documents/180231/de…

[3] https://apnews.com/article/china-japan-australia-scott-morrison-fumio-k…